Катерина II Велика (1729 - 1796 рр.)
Російська імператриця. За походженням німецька принцеса Софія Фредеріка Августа Ангальт-Цербстська. У 1745 р вийшла заміж за великого князя Петра Федоровича, майбутнього імператора Петра III, якого повалила з престолу в 1762 р, спираючись на гвардію (Г. Г. та А. Г. Орлових та інших).
При Катерині II відбулося значне зміцнення російської держави, що проводиться нею політика отримала назву освіченого абсолютизму. Провела реорганізацію Сенату в 1763 г, секуляризацію земель (1763-1764 рр.), Скасувала гетьманство на Україні. Очолювала покладену комісію 1767-1769 рр. При ній посилилося гноблення селянства, в результаті чого сталася Селянська війна 1773-1775 рр під керівництвом Омеляна Пугачова. Видала Установу для управління губернією 1775 р скаржитися грамоту дворянству 1785, якою остаточно оформила станові привілеї дворян.
При Катерині II в результаті російсько-турецьких воєн 1768-1774 рр., 1787-1791 рр. Росія остаточно закріпилася на Чорному морі, були приєднані Північне Причорномор'я, Крим, Прикубання. Прийняла під російське підданство Східну Грузію. У період правління Катерини II здійснені розділи Речі Посполитої (1772,1793,1795 рр.), За якими Росії відійшли західно-українські, білоруські та литовські землі. При ній висунувся ряд видатних військових і політичних діячів -А.В. Суворов, Ф.Ф. Ушаков, Г. А. Потьомкін, ПЛ. Румянцев.
Листувалася з Вольтером і іншими діячами французької освіти. Після початку Великої Французької революції активно боролася з її впливом, переслідувала вільнодумство в Росії. Була автором багатьох белетристичних, драматургічних, публіцистичних, науково-популярних творів, «Записок».
5 листопада 1796 р Петербурзі, в Зимовому палаці в імператриці стався крововилив у мозок, по термінології XVIII століття - "апоплексичного удару" і 6 листопада Імператриця померла.
