Денис Гаєвський, оглядач
14-15 травня в Пекіні відбувся форум "Один пояс - один шлях", де обговорювався проект нового Великого шовкового шляху - міжнародного транспортного коридору по доставці товарів на пільгових умовах з Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Європу. Китай планує інвестувати в проект порядку 124 млрд доларів, а щорічний вантажопотік може скласти 280 млн тонн. На жаль, маршрут Нового шовкового шляху буде прокладений в обхід України, а значить навіть на дещицю "китайської" транзитом ренти розраховувати не доводиться. Але якщо бути послідовним - в рамках декомунізації необхідно розірвати всі відносини з Китаєм, де при владі перебуває Компартія ...
Читайте також: З ініціативи Китаю створюється Новий шовковий шлях
Не можна сказати, що київська влада не мали надії щодо включення України в даний проект. 7 листопада 2016 в Києві відбувся Перший всеукраїнський форум Шовкового шляху. Хоча, за словами посла КНР в Україні Ду Вея, проект Шовкового шляху "немислимий без України", незаангажовані експерти розуміли, що це просто дипломатичний реверанс. Все стало гранично зрозуміло в січні 2017, коли тестовий контейнерний поїзд з Китаю дістався до Великобританії, «не зачепивши" територію України. На жаль, в результаті "майдану" і що послідували за ним подій Україна втратила привабливість в питанні включення її в будь-які інтеграційні проекти.
STR / AFP
Чи не вразив китайців і інших партнерів проект Шовкового шляху імені Яценюка-Пивоварського (екс-міністра інфраструктури), з помпою презентований на початку минулого року, який передбачав доставку товарів в Азію в обхід Росії, яка ввела санкції у відповідь після блокування російських вантажівок і підписання Україною Угоди про асоціації з ЄС. Нагадаємо, що в січня 2016 був запущений експериментальний потяг з Іллічівська до кордону Казахстану з КНР (вантажі з України та Східної Європи) - через п'ять митниць і два моря (Чорне та Каспійське). Проект завершився провалом, що було очевидно з самого початку, - замість запланованих 11-12 діб, поїзд ішов 15 з половиною доби (втрутився позасистемний фактор - шторм в болгарському порту Варна), а вартість перевезень мало не в два рази вище, ніж через РФ. Назад в Україну через 3 місяці поїзд повернувся порожнім - не було комерційних замовлень на доставку продукції до Європи цим маршрутом: охочих везти вантажі втридорога і з великим тимчасовим лагом, аби не через територію "країни-агресора", не знайшлося.
Причини виключення України з проекту Нового шовкового шляху досить очевидні. Це не тільки конкуренція на світовому ринку транзитних послуг, списку санкцій конфронтація з РФ і триває конфлікт на Донбасі. Ключовими причинами подаються такі:
- розпад єдиного, інституційно оформленого правового поля держави і втрата останнім монополії на насильство. Немає ніяких гарантій, що "патріотично налаштовані активісти" не блокуватимуть залізничне сполучення з РФ (8 гілок), що бере участь в проекті Нового шовкового шляху, або ж організовувати диверсії на залізниці. Згадаймо, що СБУ в серпні 2016 затримала представників нацбатальона ОУН, яка планувала, за твердженням спецслужби, серію терактів на Львівській залізниці;
- серйозний знос інфраструктури України. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, ступінь зносу залізничної та портової інфраструктури становить 90-95%, автомобільних доріг - 97%. Картина, що називається, маслом. Навряд чи хтось з українців вірить, що мають психологію тимчасових правителів українські "верхи", будуть вкладати гроші в модернізацію інфраструктури.
В цілому ж під керівництвом "патріотичної команди реформаторів", що управляє країною, немов вінницьким ринком, Україна перетворюється на "білу пляму" на карті Євразії - територію, в обхід якої перенаправляються транспортні, товарні, енергетичні, фінансові та туристичні потоки. Транзитний потенціал України за останні три роки суттєво підірваний: згідно з рейтингом Logistics Performance Index 2016, Україна за 2015-2016 опустилася на 80-е місце, втративши 19 позицій в рейтингу логістичної ефективності. Подальший прогноз невтішний: якщо за підсумками 2015-2016 щорічні доходи країни від транзиту становили 5 млрд доларів (проти 8-9 млрд доларів в кращі роки), то через два-три роки цей показник ризикує скоротитися в два-три рази.
Ключова причина лежить на поверхні - будівництво Москвою обхідних маршрутів прокачування газу "Турецький потік" (розпочато прокладання морської ділянки), "Північний потік - 2" (завершується узгодження правової і фінансової частини, а також підготовчі роботи для безпосередньої прокладки) і аміаку, який перенаправляється в порти Краснодарського краю. Крім аміаку, в дані порти частково йдуть вантажі, які раніше йшли через українські порти - транзит вантажів через Україну в період 2014-2016 скоротився вдвічі, з 20 млн до 10 млн тонн.
Читайте також: Новий "Шовковий шлях": про що Україна домовилася в Китаї
У зв'язку з санкцій конфронтацією з РФ відчутно впав транзит вантажів залізничним і автомобільним транспортом. Розрив урядом Яценюка авіасполучення з Росією (на чому продовжує заробляти Мінськ) і катастрофа малайзійського "Boeing" в небі Донбасу кратно скоротила кількість міжнародних авіарейсів через Україну. Прихід в Україну лоукост в зв'язку з лібералізацією візового режиму з країнами Шенгенської зони виглядає поки неочевидно.
Контури такою собі "транзитної незалежності", в тому значенні, що від України в горизонті найближчих декількох років не буде залежати зовсім нічого на світовому ринку транзитних послуг, проглядаються все більш чітко. Виключення України з проекту нового Великого шовкового шляху лише підтверджує цю песимістичну гіпотезу.
