Цю ідею - створення в Москві Музейно-меморіального комплексу пам'яті жертв політичних репресій - «Нова» спільно з Фондом Михайла Горбачова, Фондом Бориса Єльцина і суспільством «Меморіал» почала «просувати» ще на початку 2008 року. Тоді у нас стала регулярно виходити вкладка «Правда ГУЛАГу». І в ній, крім документів і матеріалів про сталінські репресії, інтерв'ю з репресованими, постійно публікувалися відкриті листи президенту РФ і уряду з проханням підтримати цю ініціативу, допомогти подолати бюрократичні перепони і запустити проект - із залученням коштів державної скарбниці і народних пожертвувань.
Під листами стояли підписи відомих і навіть знаменитих людей: письменників, режисерів, акторів, художників, учених, підприємців, політиків і правозахисників. Багатьох з них тепер уже немає в живих ...
Незважаючи на жахливу неповороткість державної машини, наші звернення не виявилися гласом волаючого в пустелі.
І ось уже маленький, затиснутий на Петрівці магазинами і офісами Музей історії ГУЛАГу отримав простора будівля з прилеглою ділянкою в 1-м самопливний провулку. У перший же рік його, по суті, облаштування музей відвідали понад сорок тисяч чоловік, причому з них тринадцять тисяч школярів.
І нарешті було прийнято рішення про встановлення в центрі Москви, на перетині проспекту Академіка Сахарова з Садовим кільцем пам'ятника жертвам політичних репресій. Було проведено конкурс проектів, який виграв відомий скульптор Георгій Франгулян. Його проект «Стіна скорботи» це навіть не пам'ятник, а меморіал: весь простір навколо самої «Стіни скорботи» буде музеєм пам'яті під відкритим небом. І спасибі уряду Москви, яка оплатила роботи, дві третини пам'ятника вже відлили в бронзі, а одна третина навіть змонтована. Так що до 30 жовтня - Дня пам'яті жертв політичних репресій - з пам'ятником точно встигнуть. І відбудеться його відкриття. Що ж стосується освоєння території навколо нього, яке і дозволить називати «Стіну скорботи» меморіалом, тут знадобляться народні гроші. І вони приходять!
Фото: В. Одіссонова / «Нова»
«Зібрано вже 26 788 000 рублей народних пожертвувань, причому це і великі суми від приватних компаній, від Ощадбанку і скромні символічні пожертви від родичів жертв репресій з усієї країни, але в основному з Москви і Пітера, що пов'язано, перш за все, з недостатньою поінформованістю регіонів », - говорить керівник Фонду Пам'яті, директор Державного музею історії ГУЛАГу Роман Романов. «Але, наприклад, ціла школа в Ростовській області збирає пожертви, а глава Інгушської республіки Євкуров пожертвував свою зарплату - 79 тис. Рублів, і кілька депутатів Держдуми перевели гроші. Про кого-то ми просто не знаємо. Коли перерахування йде через ВТБ 24, все анонімно ... », - продовжує Роман.
Довідка «Нової»
Фонд Пам'яті створений в 2016 році в рамках реалізації Концепції державної політики з увічнення пам'яті жертв політичних репресій, затвердженою урядом Російської Федерації 15 серпня 2015 року. Фонд акумулює приватні і корпоративні пожертвування на підтримку просвітницьких та освітніх програм, науково-дослідних робіт і заходів, спрямованих на увічнення пам'яті постраждалих від репресій.
А ще, каже він, трапляються несподівані подарунки, «зворушливі історії».
Наприклад, чоловік років шістдесяти з невеликим сказав, що у нього грошей немає, але приніс бронзовий злиток, який, як він би хотів, повинен стати частинкою пам'ятника. «Франгулян, - розповідає Романов, - наполягав, що цей злиток сам по собі унікальний експонат. Ми домовилися, що він все ж стане частинкою пам'ятника, не наражаючись переплавки. А дізнавшись про цю історію, прийшла бабуся Варвара Іванівна Чанцова. Вона сказала: «Так ви не тільки гроші приймаєте?» І принесла - мішок грошей! Це були рублі дев'яностих. У таких монетах її чоловікові тоді видали зарплату. »
Ось жертвам держави, яка видала таку принизливу зарплату, вона (чоловік вже помер) і захотіла пожертвувати ці колишні гроші.
Роман Романов розповідає, що коштувало великих зусиль умовити «бронзових» плавильників, щоб Варвара Іванівна змогла кинути в плавильну ці рублики. Вийшло!
Я запитав Варвару Іванівну, чи були в її родині репресованих і що її штовхнуло принести ці монети?
- Ні, репресованих серед моїх родичів не було. А що штовхнуло? Ненависть до радянської влади. І жалість до постраждалих від неї. Шалено шкода, що зробили з кращими людьми. А зарплату в рублях, упакованих в банківський мішок з печаткою, отримав мій покійний чоловік, тоді головний художник «Науки і життя» Борис Григорович Дашков. Ну не розплачуватися ж цими рублями в магазині. Принизливо. Тоді - це 1993 рік - ми взагалі були принижені за всіма статтями ... А потім я почула по радіо про цю ініціативу ...
Подзвонили, дізнавшись про можливість грошима висловити свою громадянську позицію, і з Вільямсской середньої загальноосвітньої школи № 3 в Ростовській області і сказали, що колектив цієї школи і батьки учнів, які бажають перевести зібрані гроші на меморіал. Ціла школа! І зрозуміло, що далеко не найбагатша, навіть не з Ростова, а з області ...
На прес-конференції, присвяченій «Стіні скорботи» і пройшла в Інтерфаксі минулого тижня, крім Романа Романова, виступив і кінорежисер, сценарист і член Ради Фонду Пам'яті Павло Лунгін:
«Ми зараз проходимо період, коли суспільство, загнавши всередину себе важку травму, як хворий, не хоче ні говорити про неї, ні лікуватися. Але абсолютно очевидно, що, скільки не кажи про перемоги, без виживання цієї травми здорового розвитку бути не може. Вважаю символічним, що саме керівництво країни очолило цей рух. І це дарує надію на те, що та безприкладна і безглузда жорстокість одних російських людей щодо інших російських людей більше не повториться », - сказав режисер.
«Дуже шкода, що поки цей рух не став всенародним. Нам потрібні волонтери пам'яті », - резюмував Павло Лунгін.
Але, здається, волонтери пам'яті вже знайшлися. Це, наприклад, студенти Вищої школи економіки.
Про заходи, які будуть реалізовані в рамках акції «Пам'ятай» з їх участю, на прес-конференції розповіла координатор студентського агентства Департаменту інтегрованих комунікацій НДУ ВШЕ Олена Гризунова. За її словами, в даний момент готуються до запуску два проекти: «Соціологічне дослідження» і «Літературні вечори».
У першому проекті «Соціологічне дослідження» в ході опитування 5000 студентів по всій Росії планується виявити їх обізнаність про трагічні сторінки історії, готовність до участі в збереженні пам'яті про жертви репресій.
Другий проект студентського агентства - «Літературні вечори», в рамках якого відомі письменники і актори на майданчику медіацентру НДУ ВШЕ читатимуть твори, пов'язані з темою політичних репресій. «Проект стартує у вересні і поки планується п'ять таких вечорів», - сказала Олена Гризунова.
Всі ці чудові ініціативи Роман Романов хоче об'єднати в щось цілісне.
«Не дивлячись на те, що монумент« Стіна скорботи »буде встановлено в Москві, ми отримуємо велику кількість повідомлень з підтримкою з різних регіонів Росії. Це і ті міста, де проходить наша пересувна виставка, і міста, історія яких пов'язана з історією ГУЛАГу. Наприклад, в Єкатеринбурзі з'явиться Маска скорботи. Одна вже є - в Магадані, але скульптор Ернст Невідомий хотів встановити три такі в Росії », - розповів Роман Романов. У зв'язку зі сказаним Фонд Пам'яті виступив з пропозицією погодити всі ініціативи регіонів у єдину культурно-просвітницьку акцію «Пам'ятай».
До речі, не тільки студенти ВШЕ виступають в якості волонтерів.
«Гоголь-центр в кінці минулого року, - каже Роман, - поставив спектакль« Похорон Сталіна », і ми зустрілися з продюсером, з директором, вони попросили нас допомогти в« розкрутці »вистави, і ми зробили виставку, надали відеоматеріали, щоб їх могли перед переглядом вистави показувати в фойє, а Гоголь-центр всі збори переправив в Соціально-волонтерський центр Фундації Пам'яті.
Є і дуже цікаві ініціативи з Норильська і Томська ».
Так, може бути, увічнення пам'яті жертв політичних репресій стане частиною тієї самої загальнонародної ідеї, яку всі шукають, шукають і ніяк не можуть знайти?
Монумент «Стіна скорботи» створюється за рахунок державних коштів, а також приватних пожертвувань. Стати причетним до відкриття загальнонаціонального монумента жертвам політичних репресій та збереженню пам'яті про них може кожен:
ПАТ «Сбербанк»
БИК: 044525225
Рахунок банку одержувача: 30101810400000000225
Рахунок № одержувача: 4070381-0238000004719
ПАТ «ВТБ 24»
БИК: 044525716
Рахунок № банку одержувача: 30101810100000000716
Рахунок № одержувача: 40703-810-7-0000-0000600
SMS на номер 3434 з текстом:
ПАМ'ЯТЬ (пропуск) СУМА (цифрою)
Інші форми пожертвування наведені на сайті memoryfund.ru .
Вона сказала: «Так ви не тільки гроші приймаєте?Я запитав Варвару Іванівну, чи були в її родині репресованих і що її штовхнуло принести ці монети?
А що штовхнуло?
Так, може бути, увічнення пам'яті жертв політичних репресій стане частиною тієї самої загальнонародної ідеї, яку всі шукають, шукають і ніяк не можуть знайти?
