Страх і неправда на Шустер-Live. Дюжина міфів про ціну долара і українській економіці

Гривня по сім, індекс біг-мака, контроль над цінами, російські банки, які валять гривню, Нацбанк, що друкує сотні мільярдів ... Аналітики VoxUkraine проаналізували прозвучали в ефірі аргументи на тему девальвації гривні.

Г Рівня по сім, індекс біг-мака, контроль над цінами, російські банки, які валять гривню, Нацбанк, що друкує сотні мільярдів ...

Аналітики VoxUkraine проаналізували прозвучали в ефірі "Шустер-Live" від 22 січня аргументи на тему девальвації гривні.

Вони виділили дванадцять найбільш грубих і часто тиражованих помилок і перебільшень.

Такі аргументи на телепрограмі висловили Савік Шустер, Олександр Савченко, Олег Ляшко, Володимир Лановий, Олександра Кужель і Віктор Ющенко.

Для забезпечення максимально високої якості оцінок і їх неупередженості експерти коментували тези учасників "наосліп", не знаючи, кому вони належать.

В аналізі брали участь Олена Бєлан, Олександра Бетлій, Юрій Городниченко, Олександр Жолудь, Вероніка Мовчан, Олександр Печерицин, Марія Репко, Ілона Сологуб, Тетяна Тищук, Олена Шкарпова.

Савік Шустер, тележурналіст, ведучий "Шустер-Live":

"На початку року дуже авторитетний журнал The Economist опублікував" Індекс біг-маку ". Це універсальний товар, який продається скрізь. І долар - це індикатор, скільки коштує біг-мак в доларовому еквіваленті.

Так вираховується, який повинен бути курс. Вони прийшли до висновку, що долар в Україні має коштувати 7,3 грн за дол ".

Затвердження: Курс гривня-долар повинен дорівнювати співвідношенню цін на біг-мак в Україні та США.

Насправді: Індекс біг-маку - це інструмент, розроблений журналом The Economist для дуже спрощеною ілюстрації теорії обмінного курсу.

Коментар VoxUkraine: Індекс біг-маку можна використовувати для визначення номінального обмінного курсу. Для більшості країн індекс значно занижує курс національної валюти до долара.

Наприклад, у 2012 році при офіційному курсі 8,14 грн за дол індекс показував курс 4,17. Січневий індекс біг-мака для Росії становить 23,12 руб за дол на відміну від номінального курсу 74-75 руб.

Обмінний курс залежить від цін на торгуються товари, ті, які можна імпортувати або експортувати: автомобілі, пшеницю, нафту.

Закон єдиної ціни каже: якщо зробити поправку на транспортні витрати і мита, то ціна на автомобіль в Україні в гривні буде дорівнює ціні на таку ж машину в доларах в США, помноженої на номінальний обмінний курс - UAH / USD.

Разом з тим, ціни на неторгуємой блага - житло, охорону здоров'я - прямо не впливають на обмінний курс. А адже значну частину ціни біг-маку складають саме такі блага - оренда приміщень, зарплати, комунальні послуги.

Очевидно, що ціни на неторгуємой блага набагато нижче в бідних країнах, ніж в багатих, це добре відомий ефект Баласса-Самуельсона . Що, однак, не означає, що номінальний обмінний курс в цих країнах повинен бути нижче.

Це лише означає, що в бідних країнах досить низька продуктивність праці і зарплати, як, наприклад, в Україні. До речі, творці концепції пишуть , Що бургерономіка ніколи не була точним показником вартості валюти. Це, скоріше, інструмент для розуміння теорії обмінного курсу.

Ось простий приклад. Федеральний резервний банк Далласа порівняв ціни на біг-маки в різних штатах США і прийшов до висновку, що вони всюди стоять по-різному. Чи означає це, що обмінний курс долара в Техасі до долара в Каліфорнії повинен бути різним? Відповідь очевидна.

Олександр Савченко, доктор економічних наук, ректор МІБ, колишній заступник голови НБУ:

"Ось ви скажете:" МВФ кредитує ". Але він кредитує НБУ і уряд. І ці гроші не потрапляють на ринок, людям, бізнесу, середньому і малому.

Вони йдуть на оплату того ж "Газпрому" за газ і на погашення боргів, які були зроблені або зараз робляться. До людей ці гроші не доходять ".

Затвердження: Кредити МВФ дістаються НБУ і уряду, а не бізнесу або споживачам.

Насправді: Завдяки кредитам МВФ уряд отримує можливість фінансувати соціальні зобов'язання, в тому числі зарплати бюджетників, а НБУ - підтримувати стабільність національної валюти, тобто прямо або опосередковано кредити МВФ допомагають всім громадянам країни.

Коментар VoxUkraine: Проблема в категоричності затвердження. Кредити МВФ, може, і не доходять до громадян, але ці кредити вирішують дві проблеми.

1. Забезпечують приплив валюти в країну, що стабілізує обмінний курс, в тому числі через покращення очікувань учасників ринку.

2. Вирішують проблему фіскального дефіциту - нестачі грошей в бюджеті уряду для виконання своїх зобов'язань. Щоб покрити дефіцит, уряд може взяти позики на внутрішньому ринку, за кордоном або надрукувати гроші. Включення друкарського верстата приводить до інфляції.

Займати на внутрішньому ринку складно, особливо в умовах економічної кризи. Таким чином, залишається позичати гроші за кордоном.

Оскільки ринки приватного капіталу закриті для України, кредити МВФ - це рятівний круг. Щоб не позичати кошти за кордоном, уряд мав би затвердити бездефіцитний бюджет, тобто або скоротити витрати, або підвищити податки, або і те, і інше.

Олег Ляшко, народний депутат, лідер Радикальної партії:

"Щоб повернути вклади в банківську систему, треба ліквідувати податок на депозити".

Насправді: Відтік вкладів відбувається не через податок, а через недовіру до банківської системи. Депозити скорочувалися і під час кризи 2009-2010 років, хоча в той час податок був відсутній. Інша причина в тому, що люди починають витрачати заощадження внаслідок економічної кризи.

Коментар VoxUkraine: Проблема в категоричності затвердження. Скасування податку підвищить привабливість депозитів, але не зможе переломити тренд недовіри до банківської системи.

У спрощеною схемою на вибір, нести гроші в банківську систему чи ні, впливають страх втратити внесок і бажання заробити - отримати відсотки.

Зараз основна увага необхідно направити на зниження страху, оскільки сума заробітку, як правило, менше, ніж сума вкладу. У той же час, ту частину вкладів, яка була знята через падіння доходів і витрачена, навряд чи вдасться повернути, навіть якщо довіра до банків буде стовідсотковим.

Олександр Савченко:

"Як уряд може поліпшити ситуацію з доларом? Поліпшити торговий баланс. А що відбувається насправді? Росія заборонила весь наш експорт, а експорт - це основна складова надходження доларів.

Ключовий експорт. У той же час ми продовжили купувати в Росії продукти сільського господарства, побутової хімії, харчової промисловості, машинобудування. Ті товари, які можемо самі виробляти. І тільки за такі товари ми заплатили Росії 3,1 млрд дол в минулому році! ".

Затвердження: Україні слід покращити торговельний баланс - прийняти симетричні заходи у відповідь на заборону Росією ввезення українських товарів, а також почати власне виробництво товарів, які ввозяться з РФ.

Насправді: Швидко налагодити власне виробництво не вийде, а імпорт тих же товарів з інших країн, можливо, буде дорожче. Значить, попит на валюту зросте, і курс гривні знизиться. Крім того, якщо заборонити імпорт сировини, це вдарить по вітчизняних виробниках.

Коментар VoxUkraine: По-перше, Росія заборонила ввезення тільки продукції сільського господарства і харчової промисловості, та й то вибірково. Це торкнулося тільки 6% українського експорту в Росію.

По-друге, український уряд ввів дзеркальні заходи, попередньо провівши консультації з бізнесом.

По-третє, Україна - член СОТ і не може в односторонньому порядку закривати свій ринок. Основа скорочення українського експорту в 2014-2015 роках - падіння світових цін на метали і аграрну продукцію, втрата частини підприємств на окупованій території. На ці чинники уряд не має впливу.

Якщо Україна повністю закриє свій ринок для російських товарів, то в підсумку можна отримати зростання вартості імпорту, оскільки аналогічні товари з інших країн можуть виявитися дорожче. Це призведе до інфляції і зниження обсягу виробництва компаній, що залежать від імпорту.

Цифри в коментарі теж неточні. За 11 місяців 2015 року імпорт з Росії склав 6,96 млрд дол, більше половини з яких - 52% або 3,61 млрд дол - це нафта і газ. Імпорт аграрної продукції і харчопрому склав 3% всього імпорту з РФ або 211 млн дол, побутової хімії - 0,4% або 28 млн дол.

Продукція машинобудування - ядерні реактори, котли, машини - майже 10% або 684 млн дол. Загальний імпорт по перерахованим категоріям товарів - 922 млн дол, а аж ніяк не 3,1 млрд дол, як стверджується.

Володимир Лановий, економіст, екс-міністр економіки:

"Дефіцит бюджету ненормальний. 84 млрд грн офіційно, а взагалі більше 140 млрд грн. Економіка, в якій немає капіталу, - в банках грошей немає, а це знак того, що немає капіталу - не може брати гроші для своїх бюджетних потреб і залишати підприємства на голому пайку.

У таких випадках роблять бездефіцитний бюджет. Щоб гроші нагромаджувалися. Щоб кредити йшли. Тоді будуть процентні ставки [низькі] ".

Затвердження: Бездефіцитний бюджет призведе до зростання банківського кредитування і зниження процентних ставок.

Можливо, автор мав на увазі так званий ефект витіснення - crowding out effect, коли державні запозичення витісняють приватні. Грубо кажучи, коли банки охочіше кредитують державу замість приватного сектора. Однак цей висновок з цитати Ланового не очевидний.

Насправді: Обсяги банківського кредитування і процентні ставки в поточних умовах безпосередньо не пов'язані з дефіцитом бюджету, який фінансується переважно із зовнішніх джерел.

Коментар VoxUkraine: Дефіцит держбюджету на 2016 рік дійсно запланований на рівні 84 млрд грн.

Що таке дефіцит "взагалі", сказати складно. Міг матися на увазі "широкий" дефіцит - дефіцит консолідованого бюджету, фінансування "Нафтогазу", збільшення капіталу держбанків і підтримка Фонду гарантування вкладів.

У 2015 році такий широкий дефіцит склав 31 + 29,7 + 4 + 41,5 = 106,2 млрд грн. Очікується, що в 2016 році "широкий" дефіцит буде нижче, ніж у 2015 році. Значить, 140 млрд грн - це необгрунтовано завищена цифра.

"У банках грошей немає". за даними НБУ 1 грудня 2015 року активи банківської системи становили майже стільки ж, скільки і 1 січня 2014 року. Тобто за майже два роки розміри банківської системи залишилися колишніми. Однак кошти на коррахунках за той же період зросли на 76% до понад 40 млрд грн.

Таким чином, в банках спостерігається надлишкова ліквідність. Кредитування стримується й не дефіцитом бюджету, а високими процентними ставками, які покликані обмежити пропозицію грошей і знизити інфляцію, а також низькою захистом прав кредиторів і загальної політичною нестабільністю.

Олександр Савченко:

"Російські банки починають виходити на валютний ринок і скуповувати валюту. А я хотів би сказати, що навіть покупка 100-150 млн дол, а це типова за три-чотири дні операція для російських банків, вже обвалює валюту на 2-3%. А наші спекулянти продовжують розгойдувати цей ринок. Там, де було 2 300, є 12-13% (мабуть, мова про вартість 100 дол і спекулятивної маржі. - VoxUkraine).

Якщо офіційний курс, за яким НБУ продав валюту навіть зараз, був 24,7, а тіньовики продавали по 27,5 ... Яка маржа? Це називається арбітраж.

Найганебніша операція, в якій можуть брати участь центральні банкіри. Якщо центральні банкіри беруть в цьому участь, це ганьба на весь світ. А у нас можна заробляти 10% за один день. А скільки робочих днів? 250. Уявляєте, які заробітки? ".

Затвердження: Банки купують валюту за міжбанківським курсом, а продають за більш високим курсом "чорного" ринку, на чому заробляють з дозволу - можливо, сплаченого - Нацбанком.

Насправді: Банки можуть купити валюту тільки клієнтам для імпортних контрактів або в обмеженому обсязі - для поповнення власного капіталу.

Хоча частина імпортних контрактів, ймовірно, фіктивна, порівняння дзеркальної торгової статистики - імпорту та експорту - показує відносно незначний відсоток таких контрактів. Тому валюта, куплена банками на міжбанківському ринку, переважно не потрапляє на "чорний" ринок.

Коментар VoxUkraine: Російські банки в Україні - це українські банки з російським материнським капіталом, тому ризики девальвації на них відображаються рівно як же, як і на інших фінансових структурах в Україні. Майже 80% корпоративного кредитного портфеля цих банків - в іноземній валюті, тому великі обсяги покупок можна пояснити задоволенням заявок клієнтів.

Більш того, спеклятівнимі операціями на валютному ринку можуть займатися й інші банки - з українськими або західними власниками.

банки не можуть купувати валюти для себе більше 0,1% свого регулятивного капіталу або 116 223 грн в день на 1 грудня 2015 року, якщо мова не про поповнення капіталу іноземними банками від материнських структур або про операції своп, оскільки на такі операції обмеження не розповсюджується .

Крім того, за інформацією НБУ, заявки банків на покупку валюти від своїх клієнтів ретельно перевіряє регулятор протягом трьох робочих днів.

Чи можна говорити про корупцію по ланцюжку "НБУ продав валюту банку - з банку була виведена валютна готівка - готівка була продана за великим курсу"?

Це малоймовірно через технічну складність навіть по першій ланці, оскільки цілеспрямовано задовольнити заявку одного конкретного банку по конкретному неринковим курсом неможливо за алгоритмом проведення і виконання валютних аукціонів.

Крім того, НБУ має право продавати на аукціоні валюту лише на цілі, визначені в заявці. Далі її використання легко перевірити. Втім, експерти не можуть повністю виключати участь регулятора в "сірих" схемах.

Володимир Лановий:

"НБУ повинен мати на меті мінімальну інфляцію, або як вони називають таргетування інфляції. Але вибачте, якщо ви підтримуєте семиразове підвищення цін на житлово-комунальні послуги, то яка цінова політика?

А друге - вони, звичайно, підтримують уряд своїми операціями в необмежених кількостях. Що дуже важливо? Що НБУ в один рік може випустити 400 млрд [емісії]. [Раніше] по 50 млрд грн випускали, коли була зважена [монетарна] політика в 2000-і роки. 40-50 млрд грн - це багато, але тоді думали, що це стимулює [економіку]. Але не 400 же! ".

Затвердження: Мета НБУ - мати мінімальну інфляцію - суперечить діям регулятора, який емітував 400 млрд грн для підтримай уряду (як видно - в 2015 році. - VoxUkraine). Також інфляційного таргетування суперечить підвищення цін на послуги ЖКГ, чому Нацбанк негласно потурає.

Насправді: Інфляція не обов'язково повинна бути "мінімальної". Вона може бути оптимальною, тобто відповідає загальному стану економіки. Велика частина дефіциту держфінансів у 2015 році була покрита за рахунок кредитів МВФ, а не за рахунок емісії, а 400 млрд грн - цифра нереалістична.

Коментар VoxUkraine: Таргетування не дорівнює мінімальній інфляції, це лише визначення орієнтиру по інфляції. Що таке мінімальна інфляція - це велике питання, адже рівні мінімальної і бажаною інфляції не рівнозначні.

НБУ може впливати лише на ту частину інфляції, яка викликана монетарними факторами. Світовий досвід свідчить, що НБУ не зобов'язаний реагувати на інфляцію, викликану, наприклад, підвищенням тарифів на послуги ЖКГ. Самі ж тарифи в Україні визначає Нацкомісія , А не НБУ.

Що стосується емісії 400 млрд грн, то складно зрозуміти, про яке показнику йдеться. Крім того, порівнюючи з 2000-ми роками, потрібно пам'ятати про базу порівняння. Так, за 2015 рік обсяг грошової маси зріс на 3,4% або 32,5 млрд грн до 988,9 млрд грн. Тоді як, наприклад, в 2004 році той же показник зростав набагато швидше - на 32,4% або 7,6 млрд грн, але на кінець року склав всього 30,8 млрд грн.

Олександра Кужель, народний депутат від ВО "Батьківщина":

"Так, ціни на газ (мабуть, в світі. - VoxUkraine) знизилися. Але ми платимо за тарифами 247 дол, а вони [уряд] його беруть за 200 дол. 47 дол кожен з нас щомісяця платить уряду. Ми нічого не відчули! ".

Коментар VoxUkraine: Ціна на імпортний газ для України не єдина. У Росії газ, можливо, буде закуповуватися за 212 дол за тис куб м (контракт ще не підписаний), в ЄС раніше закуповувався по 250 дол, в бюджет 2016 року закладалася ціна, за даними Мінфіну, в середньому 225 дол, тобто аж ніяк не 200 дол.

У 2015 році середня ціна на газ для України становила 252 дол. В Україні тарифи на газ складають 3 600 або близько 150 дол за тис куб м при споживанні до 200 куб м в опалювальний сезон, і більшість сімей укладається в норматив, і 7 188 грн або близько 300 дол за інших умов.

В тариф включено, крім вартості газу, транспортування, ПДВ, інші збори, тому порівнювати його з ціною на кордоні некоректно. Тому не уряд отримує і не прибуток з перепродажу газу населенню, а "Нафтогаз" і збиток.

У 2016 році "Нафтогаз" вперше за багато років повинен стати беззбитковим, але при цьому тарифи для населення будуть все ще нижче промислових. Тобто субсидування населення за рахунок промисловості продовжиться, хоча і в значно меншій мірі, ніж в попередні роки.

Віктор Ющенко, екс-президент України, екс-глава НБУ:

"Економіка - це лінійна наука. Система причинно-наслідкових зв'язків дуже лінійна, дуже жорстка кореляція, тому коли ми говоримо, від чого залежить здоров'я гривні, то перша позиція - здорова фінансова політика держави.

Якщо уряд запланував на цей рік 87 млрд грн дефіцит ...

Всі ви знаєте: жодна корпорація України, жодна компанія не купить жодної копійки державної емісії. Ззовні ніхто не кредитує уряд України. Хто фінансуватиме цього року дефіцит українського бюджету? Верстат! ".

Затвердження: Український уряд не може отримати ні внутрішні, ні зовнішні запозичення, тому фінансування бюджетного дефіциту буде відбуватися за рахунок емісії.

Насправді: По закону НБУ не може безпосередньо фінансувати дефіцит бюджету. Перерахування ж прибутку НБУ до бюджету в 2016 році планується майже вдвічі меньш їм , Ніж у 2015 році. Фінансування дефіциту бюджету в 2016 році, як і в 2015 році, буде відбуватися за рахунок зовнішніх джерел: МВФ та інших міжнародних організацій.

Коментар VoxUkraine: Економіка прагне знаходити причинно-наслідкові зв'язки або на основі спрощених моделей описувати реальність, але її лінійність - сильне спрощення. Більш того, наявність кореляції не обов'язково говорить про причинно-наслідкового зв'язку.

Природно, добре бути здоровим і багатим, тобто вести здорову фіскальну політику і не допускати надмірних дефіцитів бюджету та державних фінансів в цілому. У той же час, в умовах рецесії багато економістів рекомендують не мінімізувати дефіцит бюджету всіма силами, бо це може призвести до поглиблення економічного спаду.

Згідно розпису бюджету на 2016 рік, має бути запозичене 218 млрд грн, з них 98,4 млрд грн внутрішні і 119,6 млрд грн зовнішні зобов'язання. Основна мета запозичень - погашення внутрішнього - 121 млрд грн - і зовнішнього - 13,9 млрд грн - боргу.

Тобто внутрішній борг, де уряд теоретично може натиснути на банки або провести схему, коли НБУ видає банкам рефінансування під покупку ними ОГВЗ, буде скорочуватися. Основний же джерело фінансування дефіциту бюджету в 2016 році - зовнішні кредити: МВФ, інші міжнародні організації та іноземні уряди.

Олег Ляшко:

"А чому ми не говоримо про корупцію в НБУ? Про сотні мільярдів гривень наданого рефінансування, яке перевели в" готівку ", на валюту і вивели за кордон?".

Затвердження: Банки зі схвалення керівництва НБУ отримують значну рефінансування, купують на нього готівкові долари або виводять за кордон.

Насправді: Як сказано вище, покупка валюти банками строго контролюється, імпортні контракти перевіряються НБУ.

Коментар VoxUkraine: За даними НБУ, в 2015 році банкам було надано близько 16 млрд грн рефінансування, що майже у вісім разів менше, ніж в 2014 році , - 123,9 млрд грн. При цьому саме в 2015 році інформація про рефінансування українських банків стала повністю відкритою. До того ж, за минулий рік банки отримали менше кредитів, ніж повернули.

Про кримінальні справи, порушені стосовно нинішнього або колишнього керівництва НБУ у зв'язку з видачею рефінансування, VoxUkraine нічого не відомо.

Олександр Савченко:

"Якщо хочемо боротися з корупцією, то все просто. [Нужнo] скасувати всі обмеження НБУ щодо зняття депозитів, обміну валют, платежів, примусову конвертацію валютних надходжень. Такі дії хороші, але на тиждень-два. Потім вже корупціонери і тіньовий бізнес використовують ці ручні важелі в своїх матеріальних інтересах ".

Затвердження: Щоб боротися з корупцією, потрібно скасувати всі валютні обмеження.

Насправді: Основна проблема - в загальній корумпованості держапарату, перш за все - правоохоронної системи. У даних умовах зняття валютних обмежень призведе тільки до відтоку капіталу з банківської системи і з країни, до подальшої неконтрольованої девальвації гривні.

Коментар VoxUkraine: Різка відміна обмежень, враховуючи значні негативні очікування бізнесу і населення, може призвести до неконтрольованої девальвації гривні, що потребують повернення обмежень, але вже при більш високому обмінному курсі. Адміністративні обмеження не тільки ускладнили життя сумлінних суб'єктів економіки, але і закрили частину схем по виведенню капіталу.

Немає єдиного універсального рецепту, як довго повинні діяти обмеження. Все залежить від причин, за якими вони введені, і тривалості дії таких причин. Тому заявляти, що кілька тижнів можна обмежувати, а далі - це корупція, не можна. Це однобокий погляд на проблему.

Досвід інших країн, наприклад, Кіпру, показує, що обмеження на міжнародний рух капіталу - ефективний інструмент стабілізації фінансової системи в умовах панічних настроїв. До речі, на Кіпрі такі обмеження тривали два роки, поки фінансова система не вийшла з піке.

Володимир Лановий:

"Потрібно, щоб НБУ був підконтрольний громадськості".

Коментар VoxUkraine: НБУ - це незалежний орган, що випливає з закону "Про Національний банк України". Для "наздора" над НБУ існує наглядова рада Нацбанку, членів якого Верховна Рада і президент, до речі, до цих пір не затвердили, що не дає йому працювати.

У будь-якому випадку створювати новий орган немає сенсу. Незалежність центробанків - це світовий досвід, і Нацбанк відповідно до ним не займається прямим фінансуванням дефіциту держфінансів. Разом з тим, існує проблема з квазіфіскальним операціями, наприклад, НБУ фінансує дефіцит держбюджету через викуп держоблігацій, але це вина фіскальної політики, а не Нацбанку.

матеріал надано VoxUkraine спеціально для "Економічної правди"

"