Російська дореформена орфографія

Російська дореформена орфографія (часто дореволюційна орфографія) - орфографія російської мови, що діяла до її реформи в 1918 році і яка зберігалася пізніше в емігрантських виданнях. Початком російської дореформеної орфографії можна вважати введення цивільного шрифту за Петра I.

Єдиної загальновизнаної норми дореформеної орфографії (подібної радянському зводу 1956 року) не існувало. Правопис останніх приблизно 50 років перед революцією 1917 року (1870-і-1910-і роки) було унормовано більшою мірою, ніж орфографія першої третини XIX століття і особливо XVIII століття. Найбільш авторитетні (хоча і не повністю дотримується в виходила тоді друку) посібника і зведення правил з російської дореформеної орфографії пов'язані з ім'ям академіка Якова Карловича Грота. Вони відносяться саме до останнього стабільного 50-річчя існування дореформеної орфографії.

Реформа 1917 року, оголошена міністром освіти Тимчасового уряду, скасувала «ять» (замінивши на «е»), «фіту» (замінивши на «ф»), «іжицю» і «десятеричная і» (i), замінивши обидві на «і »(« восмерічное і »). (Заміна букви «е» на «е», прийнята у пресі при старій орфографії, залишилася, т. Е. Була введена буква «е»). Мав також скасований німий твердий знак ( «ер») після кінцевих приголосних. Форми іменників і займенників на «-аго», «-яго», «-ия» і деякі інші були скасовані. Реформа була сприйнята багатьма діячами культури «в багнети» і, зокрема, більшість письменників-емігрантів (наприклад, Алданов, Бунін, Набоков) і ряд зарубіжних видавництв продовжували друкувати російськомовні книги в старій орфографії, деякі аж до 1950-х рр.

Більшовики, захопивши владу, підтримали реформу і активно пропагували нову орфографію як «більш доступну для народу» і «пориває зі спадщиною царизму», а стару орфографію стали називати «царської». Це політизував реформу і, звичайно, не сприяло ухваленню нової орфографії російською діаспорою за кордоном. Однак друга, більш численна хвиля російської еміграції (1945 г.) вже в більшості своїй не знала старої орфографії.

Після 1917 року мову і правопис, зрозуміло, змінювалися і далі, природним чином і поступово. Наприклад, замість «експлуататорів» стали писати «експлуататор», перестали писати дефіси в поєднаннях типу «то-есть», «як-би», «так-же» і т. Д.

Відмінності дореволюційній орфографії від сучасної

алфавіт

До революції російський алфавіт налічував 35, а не 33 літери, як зараз. У нього входили такі літери:

Назви букв російського дореформеного алфавіту: Аз, Буки, Веди, Глаголь, Добро, Є, Живете, Земля, Іже, I (і десятеричная), Како, Люди, мислете, Наш, Він, Спокій, Скажи, Слово, Твердо, Ук, Ферт', Хер', Ци, Черв'як, Ша, Ща, Ер, єри, ерь, Ять, Е, Ю, Я, Фіта, Іжиця (джерело: «Закон Божий»).

Як видно, в алфавіт входили 4 скасовані літери , , , , Але не було букв е і й. Цікаво, що буква не була офіційно скасована, в декреті про реформу орфографії про неї немає згадки.

«Написання» е і й лише формально не входили в алфавіт, але вживалися точно так же, як і зараз. «Написання» й називалося «і зй короткої».

Вимова скасованих букв

Таким чином, для звуку [ф] було дві літери - ф і , Для звукосполучення [йе] також було дві літери - е і , А для звуку [і] - три літери - і, І і .

Правила вживання скасованих букв

Літера

Вживалася перед голосними (в тому числі і перед «е» ( «е»), « »,« Ю »,« я ») і перед« ї », а також в слові« мір' »зі значенням« всесвіт », для відмінності від слова« мир »- спокій, тиша. Згідно народної етимології також писали «Владімір'», проте академіком гротом пропонувалося писати «Владімір'». Винятки становили тільки складні слова, перша частина яких закінчувалася на «і»: «пятіаршінний», «семиповерховий», «восьміугольнік'», «наіужасн йш й »,« нізвідки »і т. п.

Літера

Писалася на кінці слів після приголосних і не читалася, на противагу ь на кінці слів, який пом'якшує приголосні звуки. Також в деяких випадках після приставок перед нейотірованнимі голосними і та, наприклад, в слові от'екзаменовать. Зустрічається в слові сверх'чувственний. У слові с'узіть Грот наказував ь не вживати. При написанні слів через дефіс - в звичних загальновживаних словах ь зберігався: із 'через, контр'-Адмірал. А при написанні запозичених назв ь перед дефісом міг опускатися. (Опускати ь перед дефісом - це побажання Грота).

Літера

Вживалася в словах, що прийшли в російську (або раніше в церковнослов'янська) безпосередньо з грецької мови замість грецької букви θ (тета). Загальновживаних слів з цією літерою було небагато.

Літера

Вживалася в слові м ро для його відмінності від слів мир і мір', а також, за традицією, ще в декількох словах грецького походження замість букви іпсилон (як і м ро, це в основному слова, що відносяться до церкви).

При написанні статті були використані наступні матеріали:

1. http://slovnik.narod.ru/old/pravila/01.html - "Введення в дореформений орфографію"

2. http://ru.wikipedia.org/ - "Російська дореформена орфографія"

сайт kasino-vulkanplatinum.site кращу пропозицію від Вулкан Платинум