Матеріал з вільної енциклопедії «Традиція»
грецький алфавіт містить 24 літери.
У найдавнішому грецькому алфавіті вживалися також букви: Ϝ, ϝ (дігамма), Ϙ, Ϟ (коппа), Ϡ, ϡ (Сампо). Дігамма передавала середній звук між російським в і у (близький до семітського вав), коппа - звук до, Сампо - с. Ці літери потрапили в грецький з фінікійського алфавіту , Де вони передавали специфічні для семітських мов звуки. У класичному грецькому використовувалися тільки в числах (як носії цифрового значення). Грецька писемність використовувалася також в урумські (тюрко-ромейської) мовою [1] , Що відноситься до кипчакско-половецької підгрупі тюркської сім'ї мов, і в тюрко-грецькому [2] мовою Епіру . До початку XX століття - в слов'янських діалектах Греції і суміжних земель (поряд з кирилицею і арабським листом).
Буква Назва Вимова Фінікій-
ський
прообраз Латинська
транслітерація число-
ше зна
чення грец. Візан
тійскій суч. грец. російське грец. суч. грец. грец. суч. грец. Α α ἄλφα άλφα альфа [A] [aː] [A] 
алеф a 1 Β β βῆτα βήτα бета (віта) [B] [V] 
бет b v 2 Γ γ γάμμα γάμμα
γάμα гамма [G] [Ɣ], [ʝ] 
гімел g gh, g, y 3 Δ δ δέλτα δέλτα дельта [D] [Ð] 
далет d d, dh 4 Ε ε εἶ ἒ ψιλόν έψιλον епсилон [E] 
хе e 5 Ζ ζ ζῆτα ζήτα дзета (Зіта) [Dz] , пізніше [Zː] [Z] 
заін z 7 Η η ἦτα ήτα ця (іта) [Ɛː] [I] 
хет e, ē i 8 Θ θ θῆτα θήτα тета (фіта) [Tʰ] [Θ] 
тет th 9 Ι ι ἰῶτα ιώτα
γιώτα йота [I] [iː] [I] , [J] 
йод i 10 Κ κ κάππα κάππα
κάπα каппа [K] [K], [c] 
каф k 20 Λ λ λάβδα λάμβδα λάμδα
λάμβδα лямбда (лямда) [L] 
ламед l 30 Μ μ μῦ μι
μυ мю (ми) [M] 
мем m 40 Ν ν νῦ νι
νυ ню (ні) [N] 
нун n 50 Ξ ξ ξεῖ ξῖ ξι ксі [Ks] 
самех x x, ks 60 Ο ο οὖ ὂ μικρόν όμικρον омикрон [O] 
Аїн o 70 Π π πεῖ πῖ πι пі [P] 
пе p 80 Ρ ρ ῥῶ ρω ро [R] , [R̥] [R] 
реш r (ῥ: rh) r 100 Σ σ ς σῖγμα σίγμα сигма [S] 
шин s 200 Τ τ ταῦ ταυ тау (таф) [T] 
тав t 300 Υ υ ὗ ὓ ψιλόν ύψιλον іпсилон [Y], [yː]
(Раніше [u], [uː]) [I] 
вав u, y y, v, f 400 Φ φ φεῖ φῖ φι фі [Pʰ] [F] проісхож-
дення
не ясно ph f 500 Χ χ χεῖ χῖ χι хи [Kʰ] [X], [ç] ch ch, kh 600 Ψ ψ ψεῖ ψῖ ψι пси [Ps] ps 700 Ω ω ὦ ὦ μέγα ωμέγα омега [Ɔː] [O] - o, ō o 800
Архаїчні літери [ правити ]
Перелічені нижче букви в класичний грецький алфавіт не входять, проте три з них (дігамма, коппа, Сампо) застосовувалися в системі грецької алфавітній запису чисел , А дві (коппа і Сампо) застосовуються і понині (а дігамма в візантійський час була замінена стигмою ). У деяких же архаїчних грецьких діалектах всі ці букви мали звукове значення і вживалися в запису слів.
Кирилична транслітерація грецьких букв [ правити ]
Греч. буква або
їх комбінація Лат. сурогат Рус. 1 Рус. 2 старослав. α a, ā а а β b б в в γ g г г γγ ng нг рр γκ nc, nk нк гк γξ nx НКР гѯ γχ nch нх гх δ d д д ε e е / е е є ζ z з з η ē е / е і і θ th т ф ѳ ι i, ī і и κ c, k до до λ l л л μ m м м ν n н н ξ x кс ѯ ο o про про ου ū, ou у ѹ π p п п ρ r, rh р р σ, ς s з з τ t т т υ y, ȳ і / ю / в і / в ѵ φ ph ф ф χ ch х х ψ ps пс ѱ ω ō про ѡ 'h г ҅
Наприклад, якщо дана запис: «від грец. phlogistos », то її слід читати як:« від грец. φλογιστος ». первісна кирилиця була по суті грецьким алфавітом з декількома додатковими буквами, тому в старослов'янській мові слова грецького походження писалися точно так же, як і в грецькому. У сучасному російською мовою використовується два варіанти запису слів грецького походження:
- «Нова система» - відповідає передачі грецьких слів в латинською мовою і відображає давньогрецьке вимова.
- «Стара система» - відповідає передачі грецьких слів в церковнослов'янською мовою і відображає новогрецьке вимова.
Приклади: бібліотека (суч.) І вівліофіка (устар.), Гомер (суч.) І Омір (устар.), Епіскоп (прилад) і єпископ (людина). Наголос в «новій» системі ставиться за правилами латинської мови або відповідно до наголосом того європейської мови, звідки це слово потрапило в російську, і часто не збігається з грецьким. У «нової» системі каппа іноді передається як «ц» (перед ε, ι, η, υ - наприклад, «цинік», «халцедон»), але тепер цього уникають.
