Говорячи про розвиток мов, ми маємо на увазі ті зміни, які відбуваються в мові під впливом соціальних контактів. Людське суспільство і його історія невіддільні від мовної діяльності. Всі сфери життя людини припускають постійне спілкування, причому, як всередині однієї мовної спільності, так і за її межами. Цікаво, що мова, з одного боку, є універсальним засобом спілкування і не залежить від соціальної історії, а з іншого, будучи засобом спілкування, схильний до специфічним трансформацій в результаті певних історичних змін.
Сьогодні ми поговоримо про те, що такі соціальні потрясіння, як революції, громадянські війни, великі завоювання нових земель, мають своє відображення в мові. У чому воно полягає? Як правило, зміщуються кордону діалектних явищ, порушується колишній нормативно-стилістичний уклад мови, оновлюється лексика і фразеологія. Запозичення з інших мов роблять мову барвистим і насиченим, а також несуть в собі частинку історії. Нас, зокрема, цікавить вплив арабської мови, побуту і культури на іспанську мову.
Трішки історії
У 711 році друга експедиція арабо-берберських військ (перша успішно висадилася в околицях Альхесіраса влітку 710 року, після чого повернулася в Африку з багатою здобиччю), представлених вихідцями з держав Близького Сходу і Північної Африки, під керівництвом Таріка ібн-Зіяда, повалила короля вестготів Родеріха (ісп. Родріго) в бою біля річки Гвадалете. Християни-вестготи зазнали повної поразки. Не можна сказати, що іспанське населення почало велику боротьбу з арабами, за п'ять встановили контроль над більшою частиною Іспанії. Міста здавалися один за іншим, де - відразу, де - після облоги. Віротерпимість мусульман і податкові послаблення, пропоновані завойовниками, схилили іспанське населення на арабську сторону.
Почалося арабське панування над Піренейським півостровом, якому судилося тривати 8 століть, до 1492 року, коли католицькі королі Ізабелла і Фердинанд повернули владу собі. І ці вісім століть стануть воістину могутньої віхою в історії Іспанії.
Загальна кількість арабізмів, які прийшли в іспанську мову в результаті арабського панування, перевищує 4000 лексичних одиниць, згідно з іспанським лінгвістові і історику мови, Рафаелю Лапеса. Потрібно сказати, що, звичайно, не всі слова арабського походження швидко увійшли в іспанську мову відразу після падіння вестготів. Це відбувалося поступально, в міру асиміляції арабів і адаптації іспанців до їх способу життя.
Розглянемо спочатку арабізми в хронологічному зрізі, потім - описати вплив арабської мови на іспанську на всіх рівнях мови, а потім - перейти до тематичного розподілу лексичних одиниць.
За хронологічній класифікації, арабізми іспанської мови можна розділити на наступні групи:
1) слова, що увійшли в мову в роки самого арабського завоювання або ж протягом всього періоду завоювання і початку періоду зворотного завоювання Реконкісти з 711 р до середини XI століття. Ці арабізми були поширені на території від Галісії до Каталонії, їх можна вважати загальними для всієї країни. Для них характерно наступне: а) зафіксовані в документах, датованих до 1050 р .; б) з'являються, по крайней мере, в трьох мовах: іспанською, португальською та каталонською; в) мають різні фонетичні особливості. Багато арабізми даного періоду зникли до XIII століття: avende «прапор», zarama «плащ», alisare «межа» і ін .;
2) слова, що увійшли в мову в епоху розкладання халіфату, в епоху так званої «великої» Реконкісти (з середини XI століття до початку XIII століття): alaules «перли», mancale «стіл», alcailo «кінь», yucef i, merini - назви монет.
3) слова, які поповнили мову в епоху остаточної перемоги Кастилії і формування «кастильского стандарту», тобто початок розквіту іспанської літератури, (XIII століття): aduana «митниця, склад», azúcar «цукор», álgebra «алгебра», elixir «еліксир», alcohol «алкоголь», azimut «азимут», algoritmo «алгоритм», aldea «село " та ін.
Вплив на всіх мовних рівнях
Тепер розглянемо арабське лінгвістичну спадщину на всіх рівнях мови, починаючи з фонологічної. Це данина правилом, хоча на рівні фонології як таких запозичень немає. Є, проте, гіпотези, що звук [j] має арабське коріння. Відомі іспанські лінгвісти (Рафаель Лапеса, Кано Агілар) свідчать про те, що багатоскладові слова, що з'явилися в іспанській мові - результат арабського впливу і характерного цієї мови наголоси на останньому складі. В іспанському ці слова, проте, мають наголос уже на іншому складі - berenjEna «баклажан».
Проводячи морфологічний аналіз, скажімо про приналежність арабізмів до частин мови. Їх більшість - це іменники, численні топоніми - назви міст, річок, гір і т.п., дуже мало прикметників, дієслів, кілька вигуків (ojalá, guay) і всього один лише привід - hasta «до». Важливі деякі граматичні моменти: вживання арабського артикля al з іменниками. Згодом відбулося злиття артикля з основою іменника, до того ж іспанська мова зберегла свої артиклі - la almohada, el alhelí, el albarán ...
Дуже продуктивним суфіксом арабського походження, «прийнятим» в іспанську мову, став суфікс -í для утворення прикметників, що позначають походження (ceutí, marroquí, yemení) та інших іменників і прикметників (jabalí, maravedí, muladí, baladí ...). У XIII столітті з'являється слово alfonsí для позначення всього пов'язаного з королем Альфонсо X.
Переходячи до лексики, повторюємо, що тут вплив арабського завоювання було неймовірним. Арабізми зачіпають практично всі сфери життя людини, це другий за величиною пласт лексики після латині. Спробуємо згрупувати їх тематично:
Наука, області знань: algoritmo, guarismo, cifra, álgebra, redoma, alcohol, elixir, jarabe, cénit, назви сузір'їв Aldebarán.
Назви громадських організацій і торгової діяльності: alcalde, alguacil, albacea, alcabala, arancel, tarifa, aduana, almacén, almoneda, almazara, ataujía, zoco, ceca.
Життя в місті arrabal aldea, alquería, almunia, alcoba, azotea, zaguán, alfeizar, albañil, alarife, tabique, azulejo, alcantarilla, albañal, alfombra, almohada.
Побут, ведення домашнього господарства: laúd, ajedrez, azar, tarea, alfarero, taza, jarra, ajorcas, alfiler, aljuba, albornoz, babucha, zaragüelles, albóndigas, almíbar, arrope.
Також багато арабізмів серед сільськогосподарських найменувань, так як араби привнесли дуже многонового в плані обробітку землі і зрошення грунту: acequia, aljibe, azud, noria, arcade, а також серед назв рослин, трав і плодів: alcachofa, algarroba, algodón, alfalfa, alubia , azafrán, azúcar, berenjena, almiar, aceite, azucena, azahar, adelfa, alhelí, arrayán, alerce, acebuche, jara, retama.
Мінерали: como azufre, almagre, albayalde, azogue, almadén.
Імена хижих птахів, так як мистецтво соколиного полювання було одним з улюблених арабських захоплень: sacre, neblí, alcotán, alcarabán, borní, alcándara.
Постійні протистояння з християнами сприяли появі великої кількості слів, пов'язаних з військовою тематикою: aceifas, algara, adalid, atalaya, alcazar, zaga, alfange, adarga, aljuba, adarve, tambor, añafil, alférez, acicate, acémilas, jaeces, albarda, barbacana ...
Деякі арабізми прийшли в арабську мову з інших мов: з санскриту ajedrez alcanfor, з перського jazmín, azul, naranja, escarlata, з грецького: arroz, alambique, acelga, alquimia. Тут ми можемо говорити про збереження і передачі арабами знань і спадщини інших культур.
Як вже говорилося вище, топоніми представляють дуже численну групу лексичних одиниць. На Піренейському півострові топоніми арабського походження представлена не тільки в ареалі арабського; завоювання, а й за його межами. Наведемо приклад деяких з них: La Mancha, Alcalá, Alcolea, Medina, Rábida, Rápita Iznajar, Guadalquivir, Guadalén, Guadalajara, Medinaceli, Calatayud, Benicasim, Guadalcanal, Guadalupe, Almonaster, Alpuente, Сonchel (Huesca), Carabanchel (Madrid), Elche (Alicante), Hornachuelos (Córdoba).
Зрозуміло, не можна і згадати фразеологічні кальки з арабської мови, пов'язані з релігійністю арабів і постійною присутністю божественного начала в їх мові (слово dios стало вживатися в іспанському, в вихідному арабському для цієї мети використовується прикметники, так звані «імена Аллаха»): si Dios quiere - «Якщо Богові угодно», Dios mediante - «Бог з нами», Dios te guarde - «Нехай Господь береже тебе Бог», Dios te ampare - «Так захистить тебе Бог».
Підводячи підсумок, хотілося б сказати, що вісім століть не пройшли безслідно, і дана тема дослідження не вичерпується однією статтею. За рамками розказаного залишається маса цікавих фактів, слів, спірних етимологій.
Автор: Наталя Амехіна
Фото1 , Фото2
