- В. О. Сухомлинський про режим праці та відпочинку школярів [3] [ правити | правити код ]
- Почесні звання [ правити | правити код ]
open wikipedia design.
Василь Олександрович Сухомлинський укр. Василь Олександрович Сухомлинський 
дата народження 28 вересня 1918 (1918-09-28) [1] Місце народження Дата смерті 2 вересня 1970 (1970-09-02) [1] (51 рік) Місце смерті Країна СРСР 
СРСР Альма-матер Наукова ступінь кандидат педагогічних наук Вчене звання член-кореспондент АПН СРСР Відомий як педагог -новатор, дитячий письменник , Директор школи Нагороди та премії 
Цитати в Вікіцитати
Василь Олександрович Сухомлинський ( укр. Василь Олександрович Сухомлинський; 28 вересня 1918 , С. Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії , Українська Держава - 2 вересня 1970 , Сел. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області , Українська РСР ) - радянський педагог -новатор, дитячий письменник.
Член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР ( 1 968 ), кандидат педагогічних наук ( 1955 ), Заслужений учитель школи Української РСР ( 1958 ), Герой Соціалістичної Праці ( 1 968 ).
Народився майбутній педагог-новатор в 1918 році в селі Василівка (нині Кіровоградська область) в бідній селянській родині. Тут пройшли його дитинство і юність. Батько Василя Олександровича - Олександр Омелянович Сухомлинський (1893-1930) - до Жовтневої революції працював за наймом, як тесляр і столяр в поміщицьких господарствах ( «економіях»), і відрядно - в селянських господарствах. За радянських часів Олександр Омелянович став одним з передових людей села - був громадським діячем активістом, брав участь в керівництві споживчою кооперацією і колгоспом, виступав у газетах як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням (по деревообробному справі) в семирічній школі. Мати В. О. Сухомлинського, Оксана Овдіївна (1893-1931), була домогосподаркою, виконувала дрібну портняжную роботу, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей - Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали сільськими вчителями.
Влітку 1933 року Василь поїхав вчитися до Кременчука. Після закінчення робітфаку він вступив до педагогічного інституту; в 17 років став учителем в заочній школі недалеко від рідного села. перевівся в Полтавський педагогічний інститут і успішно закінчив його в 1938 році, потім повернувся в рідні місця, де став викладати українську мову і літературу в Онуфріївської середній школі.
У 1941 році Сухомлинський добровольцем пішов на фронт.
У січні 1942 року він, молодший політрук, був важко поранений, захищаючи Москву, і лише дивом залишився живий. Осколок снаряда залишився в його грудях назавжди. Після лікування в госпіталі на Уралі просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть обмежено придатним. Після визволення України від фашистів повернувся в рідні краї і дізнався, що його дружину і маленького сина закатували в гестапо.
У 1948 році він став директором Павлиській середньої школи, якій беззмінно керував до кінця свого життя. Дочка В. О. Сухомлинського - доктор педагогічних наук, професор Ольга Василівна Сухомлинська. Пішла по стопах батька, зараз працює в Національній академії педагогічних наук України [ Джерело не вказано 262 дня ].
Василь Олександрович Сухомлинський - автор сорока монографій і брошур, більше 600 статей, 1200 оповідань і казок. Наукові монографії та статті Василь Олександрович писав російською мовою. Художню прозу - українською. Загальний тираж його книг склав близько чотирьох мільйонів екземплярів на різних мовах.
Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему , Що грунтується на принципах гуманізму [2] , На визнання особистості дитини найвищою цінністю, на яку повинні бути орієнтовані процеси виховання і освіти, творча діяльність [3] згуртованого колективу педагогів-однодумців і учнів. Сама сутність етики комуністичного виховання Сухомлинського полягала в тому, що вихователь вірить в реальність, здійсненність і досяжність комуністичного ідеалу, вимірює свою працю критерієм і міркою ідеального.
Сухомлинський будував процес навчання як радісну працю [4] ; велика увага він приділяв формуванню світогляду учнів; важлива роль у навчанні відводилася слову вчителя, художнього стилю викладу, твору разом з дітьми казок, художніх творів, читання книг [5] .
Сухомлинський розробив комплексну естетичну програму «виховання красою». У радянській педагогіці свого часу став розробляти гуманістичні традиції вітчизняної і світової педагогічної думки.
У цілісному вигляді погляди Сухомлинського представлені в «Етюдах про комуністичне виховання» (1967) та інших творах. Його ідеї втілені в практиці багатьох шкіл. Були створені Міжнародна асоціація В. О. Сухомлинського і Міжнародне об'єднання дослідників Сухомлинського, педагогічний музей Сухомлинського в Павлиській школі (1975).
Сухомлинський - автор близько 30 книг і понад 500 статей, присвячених вихованню та навчанню молоді. Книга його життя - «Серце віддаю дітям» ( Державна премія УРСР 1974 року народження, посмертно). Його життя - виховання дітей, особистості. Він виховував у дітях особисте ставлення до навколишньої дійсності, розуміння своєї справи і відповідальності перед рідними, товаришами і суспільством і, що головне, перед власною совістю.
У своїй книзі «100 порад вчителю» [6] Сухомлинський писав про те, що дитина є істотою, яка мислить, пізнає світ не тільки навколо себе, але ще і пізнає самого себе. При чому це знання приходить не тільки розумом, а й серцем. По-справжньому любить свій предмет лише той педагог, який на уроці викладає соту частку того, що знає. Чим багатше знання педагога, тим яскравіше розкривається його особисте ставлення до знань, науки, книги, розумової праці, інтелектуального життя. Це інтелектуальне багатство і є закоханістю вчителя в свій предмет, в науку, школу, педагогіку. Учитель - це не тільки фахівець, який вміє передавати знання наступному поколінню, але також він грає велику роль в тому, щоб зробити з дитини людину, а саме людини майбутнього, від якого залежить майбутнє цілої країни. Учитель повинен не тільки вміти аналізувати причини впливу на дитину, але і повинен дотримуватися того, щоб вивчення предмета стало цільним. Праця повинна стати головним у житті учня. Народна педагогіка знає, що дитині посильно і що непосильно. Тому що в ній органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю. Щоб дитині хотілося добре вчитися, і цим він прагнув приносити радість матері і батька, потрібно берегти, плекати, розвивати у нього почуття гордості трудівника. Це означає, що дитина повинна бачити, переживати свої успіхи в навчанні. Людські стосунки розкриваються найяскравіше у праці - коли один щось створює для іншого. Завдання педагога - не тільки вміти правильно визначати причини і наслідки у вихованні, а й впливати на життя дитини, при цьому розділяти свої турботи з батьками. Педагогу потрібно працювати, щоб у матері і батька було єдине уявлення про те, кого вони разом зі школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, перш за все - до самих себе. Домогтися того, щоб батько і мати як вихователі виступали в єдності - це означає навчити мудрості материнської та батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. Педагог стає світочем знань - і тому вихователем - лише тоді, коли у вихованця з'являється бажання знати незрівнянно більше, ніж він дізнався на уроці, і це бажання стає одним з головних стимулів, що спонукають вихованця до навчання, до оволодіння знаннями.
В. О. Сухомлинський про режим праці та відпочинку школярів [3] [ правити | правити код ]
В. О. Сухомлинський про причини підліткової злочинності [ правити | правити код ]
Почесні звання [ правити | правити код ]
- Серце віддаю дітям.
- Сто порад учителеві.
- Народження громадянина.
- Родина в серце [друкований текст] / Сухомлинський, Василь Олександрович, Автор; Сухомлинська, О. І., Упорядник; Голованов, Леонід Віталійович, Упорядник; Кулешова, А. А., Фотограф; Прохоров, І., Редактор; Авотін, Роберт Жанович, Художник. - Москва: Молодая гвардия, 1978. - 173, [3] с .: портр. [1] л. + Вкладні [8] л .; 21 див.- 100000 примірників (в палітурці)
- Батьківська педагогіка.
- Як виховати справжню людину.
- Методика виховання колективу.
- Листи до сина.
- Про виховання.
- Етюди про комуністичне виховання (1967).
- Мудра влада колективу
Повне зібрання творів і методичного спадщини приведено в книзі:
- В. О. Сухомлинський: Біобібліографія / Упоряд. А. І. Сухомлинська, О. В. Сухомлинська. - К .: Рад. шк., 1987.- 255 с.
- ↑ 1 2 Сухомлинський Василь Олександрович // Велика Радянська Енциклопедія : [В 30 т.] / За ред. А. М. Прохоров - 3-е изд. - М.: Радянська енциклопедія , 1969.
- ↑ Сухомлинський В. А. Вибрані педагогічні твори в 3 т., Т. 1, c. 167
- ↑ 1 2 Сухомлинський В. А. Вибрані педагогічні твори в 3 т., Т. 1, c. 147
- ↑ Сухомлинський В. А. Вибрані педагогічні твори в 3 т., Т. 1, c. 87
- ↑ Сухомлинський В. А. Вибрані педагогічні твори в 3 т., Т. 1, c. 197
- ↑ http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/sukhomlinskii-100-sovetov-uchiteliu.html
- ↑ Сухомлинський В.А.]] Народження громадянина. - М .: Молода гвардія, 1971. - Тираж 100 000 прим. - С. 9 - 10
