Бухарест придивляється до українських земель
24 травня в Парижі зустрілися два міністри - румунський і український, Валентин Попа і Лілія Гриневич. Обидва очолюють у себе відомства освіти. Чиновники підписали протокол про взаєморозуміння та подальшому вирішенні суперечок навколо українського закону «Про освіту». Паризьку зустріч висвітлила прес-служба Лілії Гриневич і українські ЗМІ, а ось румунське міністерство національної освіти, обмежившись коротким повідомленням про візит свого шефа в Париж, про зустріч з українською колегою не згадало ні словом. Промовчали і румунські ЗМІ.
Зате на Україні про міністерській зустрічі розтрубили: маючи проблеми практично з усіма сусідами, офіційному Києву треба демонструвати, що у нього є і друзі.
Формально Румунія до України претензій не має. Однак робота над румунсько-українським договором 1997 року стосовно відносини добросусідства і співробітництва тягнулася більше п'яти років: Бухарест намагався, щоб кордони України в документі офіційно визнані не були. Договір все ж підписали, так як Румунію заводили в НАТО, а при територіальних суперечках це за статутом альянсу неможливо.
І тим не менше питання про «втрачених землях» (в Молдові і на Україні) Бухарест не знімав всі роки з часу розпаду Варшавського блоку і розвалу СРСР. Так що про що належить Україні Північній Буковині румуни не забувають. Коли в кінці 2014 року Румунія готувалася вибирати президента, один з претендентів-фаворитів Віктор Понта багато говорив про створення єврорегіону «Буковина», який об'єднав би румунську та українську частини цього краю. Понта вибори програв, а президентом Румунії став німець Клаус Вернер Йоханніса, теж не раз заявляв, що румуни на Україні повинні бути захищені.
Після прийняття Києвом у вересні минулого року закону «Про освіту» міністр Румунії у справах співвітчизників Андрія Пестернак зажадала від українського посла, щоб Україна дотримувалася своїх зобов'язань у сфері освіти і не відбирала у українських румунів можливості вчитися рідною мовою. Потім румунський парламент одноголосно прийняв декларацію про захист прав нацменшин. Потім Клаус Йоханніса скасував свій візит на Україну, вирішивши, що йому, президенту Румунії, їздити туди не личить.
Клаус Йоханніса так і не приїхав до Києва. romaniatv.net
Наведені приклади - це велика політика Румунії. Є у цієї політики і регіональний вимір. Так, минулої осені у будівлі обладміністрації в Чернівцях пройшов мітинг, де місцеві румуни протестували проти того ж закону «Про освіту». А в лютому в місті відбулися збори румунів, які виступають за збереження своїх традицій і мови.
Ще один важливий аспект політики Бухареста - роздача румунських паспортів жителям української Буковини. Процес йде не перший рік, але офіційні цифри не називаються. Коли румунського міністра закордонних справ Теодора Мелешкану запитали про кількість виданих паспортів, він не відповів, пославшись на захист персональних даних. При цьому отримати паспорт Румунії в Чернівцях неважко. Ціни приблизно такі - 450 євро для тих, хто є румуном за національністю, 900 євро - для всіх інших.
Вважають, що громадянами Румунії вже стали кілька десятків тисяч жителів української Буковини. Роздача паспортів - явна ознака румунської експансії, але протистояти їй Україна нездатна. Згадаймо історію з шельфом острова Зміїний. Звернувшись до Міжнародного суду ООН, Румунія із загальної площі шельфу в 12 000 квадратних кілометрів забрала собі 9700 квадратних кілометрів. Був шельф українським, став румунським. Сталося це в 2009 році.
Інший приклад: восени 2015 року Міноборони України вирішило сформувати 10-ю гірничо-штурмову бригаду з дислокацією в Івано-Франківській області. На прес-конференції, зібраній з цього приводу, начальник управління оперативного командування «Захід» полковник Кевлюк розповів, що це відповідь на можливі територіальні претензії з боку Румунії. Бухарест обурився і викликав на килим українського посла. А в Києві начальнику Генштабу генералу Муженко довелося довго заспокоювати посла Румунії.
Варто згадати і про зустріч міністрів закордонних справ двох країн в січні 2018 року. На спільній прес-конференції Павла Клімкіна та Теодора Мелешкану останній прямо сказав, що вважає практику видачі румунських паспортів громадянам України справою нормальним. Клімкін дав на це малозрозумілий коментар, а потім написав у себе в «Твіттері»: «Так зустрічаються друзі». Ну ну...
Ще було кілька акцій українських радикалів.
Українські радикали у Генерального консульства Румунії bucpress.eu
А в лютому СБУ, відкривши справу в зв'язку з підпалом угорського культурного центру в Ужгороді, повідомила, що організатори нападу планували знищити і дві румунські школи в Буковині. Звинуватили, звичайно, ФСБ. МЗС Румунії висловив з цього приводу стурбованість, але згадка про «руку Москви» проігнорував: версіями СБУ в Бухаресті не вірять.
Важливим інструментом тиску на Україну стане залізниця Сучава - Чернівці, яка з'єднає румунську Південну Буковину з української Північною Буковиною. Планується, що ширина колії буде європейською.
А в перші місяці 2018 року понад ста населених пунктів Молдови (в основному села) прийняли декларації про символічному приєднання до Румунії. Це аргумент, який легко може бути перенесений на Україну, тим більше що в деяких районах Чернівецької області чисельність румунського населення перевищує 90%.
А поки молдавські села брали свої декларації, колишній президент Румунії Траян Бесеску запропонував символічно денонсувати Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом 1939 роки ( «пакт Молотова - Ріббентропа»). Це підтвердження заявки на перегляд кордонів і «повернення» Румунії Північної Буковини.
Свято румунської національної одягу в українських Чернівцях. dcnews.ro
1 грудня 2018 року Румунія відзначить сторіччя так званого Великого об'єднання. Ідея «Великої Румунії» злетить ще вище, і румунська трансгресія на територію України посилиться. До кінця 2018 року Україна має великий шанс отримати в особі Румунії не «друга» (по Климкіну), а ще одного ворожого сусіда.
Якщо Ви помітите помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб відіслати інформацію редактору.
