Нова влада півроку обіцяє українцям безвізовий режим на найвищому рівні. Президент Янукович в травні говорив , Що угода про безвізовий режим може бути підписана до кінця року.
У липні віце-прем'єр України з Євро-2012 Борис Колесніков відсунув дату, але пообіцяв, що безвізовий режим буде підписаний до 2012 року. Це ж обіцянку вже восени повторив ще один віце-прем'єр Сергій Тігіпко. У ці обіцянки вірилося мало, але ми в редакції вирішили не озвучувати сумніву, мотивувавши для себе це тим, що, глава МЗС Костянтин Грищенко знає, що робить. І при всіх неуспіхів влади, розраховували, що він зуміє слідувати євробюрократичній процедурі, правильно проводити переговори і наблизити країну до документів, що окреслюють нашу європерспективу. Найбільші оптимісти з моїх колег вірили, що ми може навіть «проскочимо в Шенген» в числі щасливчиків з Східного партнерства. Правда, трохи пізніше різні європарламентарі в тих чи інших інтерв'ю просили країни Східного партнерства даремно «не хвилюватися», стверджуючи, що ніяких дорожніх карт з точним розкладом отримання безвізового режиму не буде. Потім зменшився і оптимізм української влади. У МЗС почали говорити про те, що на осінньому саміті буде прийнято якийсь план дій з отримання безвізового режиму. За цей час безвізовий режим отримала Албанія і Боснія. А Україна не зуміла провести переговорів щодо зони вільної торгівлі, міцно поглибилася на схід, уклавши Харківські угоди, прийняла позаблоковий статус, стала об'єктом міжнародної критики за порушення на місцевих виборах, скотилася в рейтингу свободи слова та інвестиційної привабливості, і проголосувала за податковий кодекс, який трактують як однозначне згортання економічних свобод. Можна не бути знавцем в процедурних моментах, але будь-який єврочиновник і європарламентар вам скаже: країні, де згортаються політичні та економічні свободи, не дадуть безвізового режиму. Це залізна закономірність. Звідти, де небезпечно жити, люди прагнуть виїхати. А Європі не потрібні мігранти. Проте, План дій з отримання безвізового режиму на вчорашньому саміті Україна - ЄС таки прийнятий . Як розуміти цей документ? Він - реальний прорив українського МЗС чи убоге дитя дипломатичної необхідності?
Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва:
НА ВІДНОСИНАХ УКРАЇНИ З ЄС МОЖЕ відбитися різка ЗМІНА БАЗОВИХ ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНІ
Ейфорія влади від підписання сьогодні на саміті Україна-ЄС в Брюсселі Плану дій щодо скасування візового режиму дуже скоро закінчиться. Через кілька тижнів, можливо, місяців, коли почнеться моніторинг, ейфорія спаде. Вважаю безпрецедентним той факт, що за один робочий день до саміту Україна-ЄС не було остаточних даних щодо одного з ключових документів, який повинен був бути представлений. Влада закономірно зробить все можливе, щоб видати підписання цього документа за "великий дипломатичний успіх". Виконати План дій щодо скасування візового режиму можна тільки при наявності "суттєвої політичної волі" до виконання критеріїв, частина з яких стосується ціннісних речей, а не суто технічних.
У самому Європейському Союзі проходить жорстка дискусія щодо України. Напруга всередині самого ЄС очевидно, і індикатором цих жорстких дискусій стала полеміка між двома найбільшими фракціями в Європарламенті . В Євросоюзі є визнання того, що з точки зору ефективності та працездатності нинішній уряд України є кращим партнером, ніж попереднє, воно має більше інституційної спроможності. На відміну від попереднього, цей уряд може провести через парламент необхідні закони, добитися їх виконання і виконувати ту частину зобов'язань перед ЄС, що не суперечить його інтересам. Але на відносинах України з Євросоюзом може відбитися різка зміна базових цінностей в Україні. Україна переживає безпрецедентно різкі зміни, якщо говорити про світовий і європейський простір. Це не може не відбитися на порядку денному відносин Україна-ЄС. Про суттєве покращення відносин України з Євросоюзом говорити сьогодні не можна. Йдеться лише про те, що ЄС сьогодні не має наміру гальмувати процеси, які були запущені раніше.
Іван Попеску, народний депутат України (ПР):
Результати саміту оцінюю абсолютно позитивно. Нам в ЄС надали план дій, позначивши, що ми повинні ввести технічні умови, паспорти з біометричними даними, вирішити питання щодо захисту персональних даних, питання з міграційної політики та безпеки на кордоні. Взявши ці пункти і виконавши на рівні парламенту - якщо це стосується законодавчої влади, на рівні уряду - якщо це питання виконавчої влади. Президент України заявив, що протягом першої половини 2011 року можливо виконати ці моменти. І якщо ми це зробимо, то в кінці в 2011, або в 2012 році до початку Євро-12 абсолютно реальними стане скасування віз до країн ЄС для короткострокових поїздок. Це перший великий крок для того, щоб було вільне пересування людей. Після цього буде підготовлено угоду про зону вільної торгівлі. І все це дасть можливість підписати Договір про Асоціацію. Роботи багато, але те, що зроблено, це великий позитив діючої влади з президентом Януковичем.
Григорій Перепелиця, директор Інституту міжнародних відносин:
Подібний план - це крок вперед. Я оцінюю це як позитив, але і як початок довгого шляху. Нам дали формально зелене світло для підготовки безвізового режиму.
Петро Порошенко, міністр закордонних справ в 2009-2010 рр
ПЛАН ДІЙ, ЯКИЙ ПІДГОТУВАЛА НОВА ВЛАДА, НЕ МІСТИТЬ конкретики, ЗОБОВ'ЯЗАНІ ЄС
- Я, будучи міністром закордонних справ 23 лютого 2010 забезпечив прийняття двох дуже важливих документів. Перший - резолюція Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, який давав європейську перспективу України і резолюцію Європарламенту. Цей документ, давав можливість Україні вийти до 2010 року на підписання «Дорожньої карти безвізового режиму для України». На відміну від документів, що підписуються в Брюсселі, вони містили чіткий і виключний перелік реформ і законів, підзаконних, нормативно-правових актів, прийняти які брала на себе зобов'язання Україна для того, щоб ЄС брав на себе гарантоване зобов'язання надати право безвізового в'їзду громадян України в країни Шенгенської зони. І вона б містили чіткий графік отримання Україною такого режиму.
До чого ми прийшли за останній рік? План дій, який підготувала нова влада, не містить конкретики, там немає зобов'язань ЄС, коли громадяни зможуть їздити в Європу. До тих пір, поки ми так вихолощуємо раніше підготовлені документи, ми будемо ставити питання про ефективність влади (з виступу в ефірі на телеканалі "Україна").
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007-2009 роках:
ЯКЩО ВЛАДА ВИЯВИТЬСЯ ЗДАТНОЇ ВИКОНАТИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ТО ДО 2012 РОКУ МИ отримати безвізовий режим
Нагадаю, що ще в жовтні 2008 року Україна почала так званий «безвізовий діалог», я тоді керував міністерством і ми почали цей процес з головою Єврокомісії. Ми проводили зустрічі, консультації експертів і, нарешті, тільки через два роки і, прямо скажемо, з вини наших європейських колег ми підійшли до того, що План дій прийнятий. Цим Планом (наскільки я поінформований, поки його не бачив) нам запропоновано виконання якихось дуже конкретних речей, щоб безвізовий режим був наданий. Вони стосуються приведення нашого законодавства у відповідність з європейським, забезпечення високого ступеня захисту наших документів, удосконалення контролю на кордоні. У цьому списку немає нічого надзвичайного. Це те, що виконують всі країни, які претендують на такий режим. І тільки від влади буде залежати, чи здатна вона реально їх виконати. Багато з цих вимог технічні, деякі спричинять фінансові витрати, але вони не будуть критичними. І якщо влада виявиться здатною все це виконати, то в 2012 році ми отримаємо цей статус. «Договір про асоціацію» ще не підписаний. Але «договір про асоціацію» - це те, що прийде на зміну договору «Про партнерство і співробітництво», протокол до якого був підписаний. Документ «Про партнерство і співробітництво» вже завершує свою каденцію. «Договір про асоціацію» ділиться на дві частини. Політична його частина була підготовлена ще в мою бутність міністром. Над економічною частиною робота триває. Деякі дипломати кажуть, що до кінця літа наступного року її можуть підписати. Але якщо буде продовжуватися відкат від європейських цінностей, від свободи слова, права на зібрання, у мене великі сумніви, що такі документи будуть підписані.
Мене журналісти запитують сьогодні, можлива швидка асоціація для країни, керівництво якої за день до європейського саміту відмовилася від участі в саміті НАТО? Багато хто вважає, що євроатлантична перспектива - перший крок до євроінтеграції. Тут немає сформованою традицією і не можна говорити про закономірності, але практика наших найближчих західних сусідів (поляків, словаків, чехів, естонців, всіх, хто був в совково-соціалістичному таборі) свідчить, що такий шлях був оптимальним. Таким шляхом пішли наші сусіди і вирішили і питання безпеки, і питання економіки. Але ми замість того, щоб йти уторованим шляхом, ми, як завжди віддаємо перевагу обхідним. Але я не думаю, що неприїзд в Лісабон українського керівництва істотно для України. Рішення Лісабонського саміту визначено: все опції відкриті. НАТО тримає двері відкритими для нас, і я думаю, що ми, змінивши цю політичну команду, в майбутньому скористаємося цим шансом. Шкода, що нинішнє керівництво не відвідало саміту і не довело свою позицію навіть в односторонньому плані. Це завжди зручний майданчик для зустрічей керівників держав, де обговорюється, крім питань саміту, багато інших, і нехтувати можливістю не варто.
Борис Тарасюк, міністр закордонних справ в 1998-2000, 2005-2006 рр., Народний депутат
ЩЕ В 2005 РОЦІ, скасувавши ВІЗИ ДЛЯ ГРОМАДЯН ЄС, МИ СДЕЛАЛТ КРОК НАЗУСТРІЧ ЄВРОСОЮЗУ
План дій щодо запровадження безвізового режиму з країнами ЄС, на мою думку, є позитивним, проте очікуваним результатом цього саміту. Але навряд чи його можна назвати проривом, адже цьому передувало кілька років ретельної дипломатичної і законодавчої роботи. Ще в 2005 році, скасувавши візи для громадян ЄС, ми зробили крок назустріч ЄС. Таким чином, ми дали сигнал, що хочемо вільного руху громадян між Україною та державами ЄС. Пізніше, уклавши Угоду щодо спрощеного візового режиму з ЄС в 2007 році, стало очевидно, що наступним кроком має стати повне скасування віз. Для отримання Плану дій щодо набуття безвізового режиму з ЄС для короткострокових поїздок Україна виконала ряд завдань в сфері управління кордонами, захисту персональних даних та ратифікувала кілька необхідних Конвенцій Ради Європи. Звичайно, в подальшому для виконання самого Плану дій роботу в цих сферах, особливо щодо антикорупційної політики, необхідно продовжити і реалізувати.
Питання назви документа, на мій погляд, не дуже важливий. Дорожньою картою, зокрема, називалася програма щодо отримання безвізового режиму, яка була впроваджена для Балканських країн, зокрема, Сербії в минулі роки. Ті дорожні карти розроблялися відповідно до конкретної ситуації і згідно з вимогами до цих країн. На мою думку, назвавши програму для України Планом дій, ЄС вирішив не ототожнювати ці процеси.
Очевидно, що дата введення безвізового режиму не може бути чітко встановлена, оскільки Євросоюзу важко передбачити терміни виконання Україною всіх пунктів Плану дій. Зокрема, це стосується впровадження єдиного міграційного органу, прийняття ряду конвенцій Ради Європи, серед іншого, дієвої антикорупційної політики. Наприклад, вступ в силу пакету антикорупційних законів, прийнятих Парламентом 11 червня 2009 року, вже двічі переносилося. Сьогодні цей термін 1 січня 2011 року. Це означає також, що так само переноситься термін вступу в силу Закону України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції», прийнятого ще в 2006 році.
Також Європейський Союз дав чітко зрозуміти, що не закриватиме очі на порушення демократичних принципів, верховенства права та поваги до прав людини в Україні. Згідно із заявою Президента Ради ЄС Хермана Ван Ромпея, саме на питаннях демократії, поваги до свободи слова, свободи зібрань, також поваги до правозахисників був зроблений особливий акцент під час зустрічі з Віктором Януковичем.
Тому термін впровадження Плану дій буде залежати від дотримання демократичних принципів, належної принциповості і послідовності з боку української влади. Саме від її дій залежатиме дата введення безвізового режиму з ЄС для громадян України.
Опитувала Олена Мігачева
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Як розуміти цей документ?Він - реальний прорив українського МЗС чи убоге дитя дипломатичної необхідності?
До чого ми прийшли за останній рік?
Мене журналісти запитують сьогодні, можлива швидка асоціація для країни, керівництво якої за день до європейського саміту відмовилася від участі в саміті НАТО?
