13.3. Органи державного фінансового контролю, їх функції
Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби аудитори та аудиторські служби. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрішньовідомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контрольні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.
Рахункова палата України:- здійснює постійний контроль за виконанням державного бюджету в рамках і обсягах, визначених Конституцією України та Законом України "Про Рахункову Палату";
- перевіряє використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;- контролює утворення, обслуговування і погашення внутрішнього і зовнішнього державних боргів України;
- відповідність затверджених бюджетних асигнувань державного бюджету бюджетного розпису та виконанням бюджетного розпису;- контролює ефективність управління коштами державного бюджету Державним казначейством України, а також використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність і своєчасність руху цих коштів в Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах;
- контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, виконання рішень Верховної Ради України про надання Україною позик.Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за дотриманням надходжень і використанням державних коштів.
З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджетів, зведених фінансових планів галузей народного господарства, управлінь та відділів державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад, фінансових планів підприємств, організацій і установ, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом збереження і використання матеріальних цінностей, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної влади, на підприємствах, в організаціях та чрежденіях в Україні функціонує державна контрольно-ревізійна служба.Головними завданнями ДКРС Закон визначив здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та ін дотвращенія їх в подальшому.
Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 05.02.1998 р № 83/98-ВР (далі Закон) Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Однак Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000затверджено "Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України", згідно з яким ГоловКРУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
У своїй діяльності установа керується Конституцією України (888-9), цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.Витрати на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Структура державної контрольно-ревізійної служби (далі-ДКРС) в Україні регламентується Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", а саме статті 1, згідно з якою ДКРС складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.Структуру державної контрольно-ревізійної служби можна показати за допомогою схеми (рис. 13.1.)
Мал. 13.1. Структура державної контрольно-ревізійної служби України
Особлива роль при здійсненні державного фінансового контролю відводиться Головному Контрольно-ревізійному управлінню, що маєтериторіальні та місцеві органи. Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ України) відповідно до Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим Указом Президента України 28 листопада 2000 року № 1265/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України.
ГоловКРУ України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним наказом Міністра фінансів України та вище згаданим Положенням.ГоловКРУ України очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Голова ГоловКРУ України здійснює керівництво ГоловКРУ, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів, в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад керівників контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи в районах, містах, районах у містах в разі надання таким підрозділам статусу юридиче кого особи.
Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорення найважливіших проектів нормативно-правових актів та інших питань в ГоловКРУ України може утворюватися методологічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.У складі ГоловКРУ України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" визначено, що головним завданням ДКРС є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розробити конструкцію ка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому. ГоловКРУ України вносить в установленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та забезпечує її реалізацію.Згідно з чинним законодавством Державна контрольно-ревізійна служба виконує наступні функції:
- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів і державних валютних кредитів;- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарювання під гарантію Кабінету Міністрів України, і відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань;
- контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України;- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, що спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами;
- контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів і видатків бюджетних установ;- розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням. Слід зазначити, що робота органів Державної контрольно-ревізійної служби
Зараз, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів і їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, які були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках спільно з правоохоронними органами діяльності підприємств і різних господарських організацій недержавної форми власності.Для здійснення державного фінансового контролю за дотриманням податкового законодавства створені органи державного податкового контролю. Відповідно до чинного законодавства повноваженнями органів податкового контролю наділена Державна податкова адміністрація України, створена відповідно до Закону України № 509-ХІІ від 4.12.1990 року "Про Державну податкову службу в Україні". Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, встановлених законодавством.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім Києва та Севастополя), районах у містах. Крім цього в складі органів державної спеціальної служби створені відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція).Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахувань, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів і неподаткових надходжень, встановлених законодавством. З метою контролю за дотриманням податкового законодавства,
Для запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків у складі відповідних органів державноїподаткової служби діють спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями податкової міліції.
Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції а саме:- приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
- здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків;- виявляє причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів щодо їх усунення;
- займається безпекою працівників органів податкової служби та захистом від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;- запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;
- збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних паперів - емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж - відповідно до чинного в цій сфері законодавства.
Митні органи України відповідно до положення Митного кодексу України мають повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.Аудиторська палата організовує незалежний фінансовий контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності та контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю.
Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання і дають свої висновки щодо законності та правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам., Достовірності бухгалтерської і фінансової звітності. Аудиторський контроль має на меті надання консультативної допомоги, за його результатами приймаються рішення про накладення штрафних санкцій і адміністративних стягнень. Разом з тим аудиторські фірми несуть відповідальність за правильністю аудиторського висновку, оскільки після їх перевірок податкова, бухгалтерська і фінансова звітність перевіряється відповідними органами фінансового контролю.Слід зазначити, що аудит все частіше виходить за межі традиційної ролі перевірки дотримання нормативів і фінансової ревізії і комплексно аналізує економічні наслідки використання державних коштів. Його мета полягає у сприянні загальному керівництву видатками, забезпечуючи ефективне використання бюджетних коштів.
Державний фінансовий контроль здійснюється також і рядом інших державних органів: Національним банком України, Фондом державного майна, Департаментом антимонопольної політики і підтримки підприємництва, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і т.д.Зв'язок між органами державного фінансового контролю наведено на рис. 13.2.
Мал. 13.2. Модель лінійного зв'язку МІМ органами державного фінансового контролю
В цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування державою економічних методів регулювання суспільних процесів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності виробників,поширення ринкових відносин на всі сфери суспільного життя є найбільш виправданими, динамічними і ефективними.
Необхідною умовою підвищення ефективності державного фінансового контролю є скоординована і упорядкована діяльність зазначених органів щодо здійснення контрольних функцій, уникнення дублювання за тими напрямками контролю, які входять до компетенції кількох органів. Відокремлені дії кожного не відтворюють цілісного стану справ або окремого підприємства або галузі в цілому, і, як наслідок, не забезпечують можливість застосування повного переліку відповідних заходів на виконання управлінських рішень для подальшого розвитку економічних відносин.Для цього необхідно більш рішуче втілювати в життя поставлені Міністерством фінансів завдання про більш тісну координацію своїх дій контролюючими органами як в проведенні ревізій та перевірок, так і максимальної їх реалізації в частині відшкодування і компенсації збитків, завданих державі.
Книга: Казначейська система - Юрій С.І.
ЗМІСТ
1. Казначейська система - Юрій С.І.2. РОЗДІЛ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ 1.1. Історичні умови створення казначейства
3. 1.2. Передумови створення казначейської системи виконання бюджетів в Україні
4. 1.3. Етапи створення і розвитку Державного казначейства України
5. РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА ПРАВОВОЇ СТАТУС ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ 2.1. Сутність діяльності та функції казначейства
6. 2.2. Організаційна структура Державного казначейства України
7. 2.3. Розрахункові палати у системі казначейства: суть та призначення
8. РОЗДІЛ ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ-ПОВНОВАЖНИЙ УЧАСНИК БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ 3.1. Організація бюджетного процесу в Україні
9. 3.2. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження
10. 3.3. Складання, розгляд та прийняття Державного бюджету України
11. 3.4. Виконання Державного бюджету України
12. 3.5. Зведення, складання та надання звітності про виконання державного бюджету
13. 3.6. Бюджетне планування та прогнозування
14. 3.7. Бюджетні повноваження Державного казначейства України
15. ГЛАВА 4 БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ 4.1. Сутність і призначення бюджетної класифікації
16. 4.2. Класифікація доходів бюджету
17. 4.3. Класифікація видатків бюджету
18. 4.4. Класифікація фінансування бюджету
19. 4.5. Класифікація Боргу
20. РОЗДІЛ 5 ПЛАТІЖНА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 5.1. Поняття платіжних систем
21. 5.2. Сутність внутрішньої платіжної системи Державного казначейства
22. 5.3. Економічний зміст і призначення єдиного казначейського рахунку
23. 5.4. Управління єдиним казначейським рахунком
24. 5.5. Загальна характеристика рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства
25. 5.6. Порядок відкриття реєстраційних рахунків
26. 5.7. Проведення операцій на реєстраційних рахунках
27. 5.8. Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків та проведення операцій на них
28. 5.9. Ознаки кодування та аналітичні параметри рахунків
29. РОЗДІЛ 6 ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ казначейської системи виконання бюджету 6.1. Технічне забезпечення здійснення платежів
30. 6.2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою
31. 6.З.Сістема електронних плажетів Національного банку України
32. РОЗДІЛ 7 казначейське виконання ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ВИДАТКАМИ
33. 7.2. Розмежування видатків між бюджетами
34. 7.3. Принципи розмежування видатків між бюджетами
35. 7.4. Розпорядники бюджетних коштів
36. 7.5. Організація роботи щодо виконання державного бюджету за видатками
37. 7.6. Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства
38. 7.7. Відмови в здійсненні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
39. РОЗДІЛ 8 КАСОВЕ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДІВ 8.1.Загальна характеристика державних доходів
40. 8.2. Організація касового виконання державного бюджету за доходами та порядок зарахування платежів
41. 8.3. Операції за надходженнями до загального фонду державного бюджету
42. 8.4. Операції за коштами від повернення бюджетних позичок та кредитів, наданих під державні гарантії за рахунок загального фонду державного бюджету
43. 8.5. Операції за надходженнями до спеціального фонду державного бюджету
44. 8.6. Операції за платежами, які розподіляються міме загальним і спеціальним фондами державного бюджету
45. 8.7. Операції за платежами до бюджету, які розподіляються між державним і місцевим бюджетами
46. 8.8. Операції за коштами, тимчасово віднесені до доходів державного бюджету, що підлягають розподілу
47. 8.9. Операції за іншими платежами, які тимчасово віднесені до доходів державного бюджету
48. 8.10. Операції за власними надходженнями бюджетних установ та організацій
49. 8.11. Зарахування платежів, що стягуються митними органами
50. 8.12. Операції з виконання державного бюджету за доходами у Державному казначействі України
51. 8.13. Операції з виконання державного бюджету за доходами у Державному казначействі України
52. 8.14. Облік та складання звітності про надходження коштів до державного бюджету
53. РОЗДІЛ 9 казначейського обслуговування місцевих бюджетів 9.1. Склад і структура місцевих бюджетів
54. 9.2. Міжбюджетні відносини і їх регулювання
55. 9.3. міжбюджетне фінансування
56. 9.4. Складання, розгляд, затвердження, виконання місцевих бюджетів
57. 9.5. Виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства
58. РОЗДІЛ 10 казначейське обслуговування ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ 10.1. Характеристика державних цільових фондів
59. 10.2.Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів
60. 10.3. Казначейське обслуговування коштів від приватизації державного майна
61. 10.4. Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
62. 10.5. Порядок проходження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
63. РОЗДІЛ 11 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ОСНОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 11.1. Облікова політика Державного казначейства
64. 11.2. Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів в Україні
65. 11.3. Економічна сутність та функції бюджетного обліку
66. 11.4. Організація бухгалтерського обліку в органах Державного казначейства
67. 11.5. План рахунків як засіб реєстрації в обліку операцій
68. 11.6. Структура плану рахунків
69. 11.7. Внутрішня побудова рахунків
70. РОЗДІЛ 12 ЗВІТНІСТЬ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ 12.1. Характеристика звітності про виконання бюджетів
71. 12.2. Порядок складання та подання звітності бюджетними установами
72. 12.3. Складання звітності про виконання державного бюджету
73. 12.4. Терміни подачі та порядок розгляду звітності про виконання бюджету
74. ГЛАВА 13 КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА 13.1. Зміст і призначення фінансового контролю
75. 13.2. Види, форми і методи фінансового контролю
76. 13.3. Органи державного фінансового контролю, їх функції
77. 13.4. Проблеми та напрямки вдосконалення роботи органів державного фінансового контролю
78. 13.5. Організація фінансового контролю в системі казначейства
79. 13.6. Внутрішній контроль в органах Державного казначейства
80. 13.7. Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю
81. РОЗДІЛ 14 УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ 14.1. Економічна сутність і причини виникнення державного боргу
82. 14.2. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями
83. 14.3. Напрямки розвитку взаємодії України з міжнародними фінансовими інститутами
84. 14.4. Особливості управління державним боргом
85. РОЗДІЛ 15 КАЗНАЧЕЙСТВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 15.1. казначейство Франції
86. 15.2. Державне казначейство США
87. 15.3. Державне казначейство Великобританії
88. 15.4. Державне казначейство Латвійської Республіки
89. 15.5. казначейство Австрії
90. 15.6. Федеральне казначейство Російської федерації
91. ФІНАНСОВИЙ СЛОВНИК скарбника
на попередня
