- «Джипи», «мерси», «ауді»
- Частина перша: рівненська «тема»
- Частина друга: молдавська «тема»
- Частина третя: російська «тема»
Красиві машини, як і красивих жінок, люблять і прагнуть володіти ними все. Особливо публіка з грошима. І якщо за кількістю престижних іномарок останніх моделей в Україні безсумнівно лідирує стольний град Київ, то периферійне Закарпатті - своєрідний лідер в іншому: через свого сусідства з чотирма європейськими державами, воно першим в Україні бачить ці блискучі «джипи» і «мерси». Простіше кажучи, через Закарпатті іномарки в більшості своїй і потрапляють в Україну. Причому більшість з них - незаконним шляхом, про що свідчить цілий ряд кримінальних справ.
«Джипи», «мерси», «ауді»
На подвір'ї Закарпатського управління Служби безпеки України нині можна нарахувати близько двох десятків затриманих іномарок, які проходять у кримінальних справах. Тут і потужні джипи «Тойота Лендкрузер-100», «лексус» і «мерседес», і «Ауді А6», «БМВ» і «мерседеси» останніх «нафаршированих» моделей. Одним словом, повний джентльменський набір «нового українця». Був тут до недавнього часу навіть сріблястий джип «БМВ Х5» вартістю 106 тисяч дойчмарок (це без розмитнення), ганяти в якому вважається престижним навіть в Києві.
Через руки закарпатських оперативників і слідчих в останні роки пройшов цілий ряд кримінальних справ, пов'язаних з незаконно ввезеними в Україну престижними іномарками. Кілька років тому міліція розслідувала справу з приводу партії затриманих на кордоні новеньких джипів «Гранд-Черокі», які слідували в Росію. З'ясувалося, що ці «джипи» - з морського порома, на якому експортували з Америки в Європу більше сотні престижних іномарок і який загадково зник у шляху з усіма машинами.
А зовсім недавно ряд автоафер розкрили закарпатські есбісти. Між собою «опера» і слідчі назвали їх умовно «рівненська», «молдавська» і «російська» теми.
Частина перша: рівненська «тема»
У 1998 році побачило світ досить цікава постанова Кабміну України, яке однією з підстав для реєстрації ввезених з-за кордону автотранспортних засобів передбачала і рішення суду. «Пунктик» цей, здавалося б, зовсім несуттєвий, в закон «забив» хтось зовсім не дурний. Адже в Україні почали ганяти новітні іномарки, власники яких примудрялися економити на розмитненні по десять і більше тисяч доларів. Причому робили це досить оригінальним чином.
В кінці 1999 року через митний пост «Ужгород» зі Словаччини в Україну почали масово в'їжджати новенькі джипи, мерси та інші «дутякі» по 40-50 тисяч доларів кожен. Машини були з українськими номерами, а водії пред'являли всі необхідні документи. Проте дуже швидко ті, «кому потрібно», зрозуміли: щось тут нечисто. Машини чомусь були в більшості своїй з рівненськими номерами, зареєстровані в одному і тому ж підрозділі Державтоінспекції Рівненської області буквально за кілька днів до того. Водії далеко не респектабельного вигляду пред'являли доручення - мовляв, повертаємося зі Словаччини, де у нас були справи. І таких машин їхало через «Ужгород» по 2-3 щотижня!
Як і всі великі афери, ця накрилася на дрібницях. Вранці 9 грудня 1999 року співробітники митниці уважніше придивилися до нового чорному джипу «Тойота Лендкрузер 4,7 WG». Вартість таких красенів 52 тисячі доларів плюс ще майже 15 тис. У.о. за розмитнення. На авто були всі ті ж номери Рівненської області!
В машині їхали двоє чоловіків. Водій, 34-річний житель Луцька Віктор, пред'явив посвідчення водія, техпаспорт на машину і довіреність. Пояснив, що власник попросив його забрати джип після ремонту в Словаччині. І тут митники помітили на спідометрі іномарки ... всього 14 км. Тобто стільки кілометрів повинна була пройти швидкісна іномарка за ці п'ять днів з Рівного до Словаччини, не рахуючи інших маршрутів! Водій так і не зміг пояснити пікантній ситуації, тому до нього виникли «питання» і в оперативників СБУ. І тут заговорив пасажир джипа. Молодий чоловік назвався капітаном УБОЗу з Волині. Мовляв, ручаюсь, тут все добре. Вітя попросив мене проїхатися з ним. Машина, розумієте, крута, а тут у вас в Закарпатті, кажуть, рекет стає все нахабніше ... Я як раз на лікарняному, ось і вирішив допомогти товаришеві ... Однак «ксива» грізного міліцейського управління на есбістів не подіяли, і волинського капітана передали до відділу внутрішньої безпеки УМВС в Закарпатській області.
Незабаром з'ясувалося, що «джип» продали в Словаччині (місто Кошице) покупцям з Донецька. Донецька фірма справно перевела словакам гроші, а забрав іномарку з митного складу в селі Вишньому Німецькому неподалік від українсько-словацького кордону той же Віктор із Луцька. По дорозі водій просто зняв словацькі номери і прикрутив українські, ті ж рівненські ...
Чимало поїздивши по Україні та Словаччині разом з колегами з прокуратури, закарпатські есбісти все-таки встановили істину, вивівши ділків на чисту воду. Сценарієм афери позаздрив би і сам Остап Бендер! Судіть самі.
У Здолбунівський районний суд Рівненської області надходить позовна заява від громадянина. Молода людина просить суд витребувати борг в кілька тисяч гривень з іншого громадянина. Той не заперечує, що винен гроші, і пропонує розрахуватися з кредитором ... іномаркою. Як ви правильно здогадалися - тим самим затриманим в Закарпатті джипом «Тойота»! Називає номери кузова та агрегатів (їх йому підказали ті, хто купив «джип» в Кошице). У судді чомусь не виникає бажання самому подивитися машину або хоча б документи на неї ... Він просто задовольняє позов, направивши «бомагу» в ДАІ: такого-то зареєструвати такий-то «джип». Після цього вельмишановний служитель Феміди, чесно дивлячись есбісти в очі, заявить, що це справа міліції - перевіряти наявність самого авто ...
Але детектив триває. Громадянин, який виграв суд, їде чомусь не в Здолбунівську, а в Острозьку (там же, на Рівненщині) ДАІ. У тамтешньому підрозділі РЕВ йому спокійно реєструють «джип», керуючись рішенням суду. Так і з'явилися на світ цілком легальні українські номери! Пізніше начальник даішного підрозділи в чині полковника буде божитися, що «джип» цей оглядали і старанно перевіряли щодо усіляких там «викрадень». Ні, особисто він не бачив, але інспектор такий-то доповів про перевірку ... Зрозуміло, самого «джипа» на той час в Україні ще не було.
Вже на наступний день «власник» пише в Острозьку ДАІ заяву з проханням зняти «тойоту» з реєстрації, мотивуючи це тим, що хоче продати. Далі з'являється новий учасник гри і просить зареєструвати іномарку на нього. Пояснює, що придбав «джип» в автосалоні. І вже цей чоловік виписує довіреність перегонщикові Віктору з Луцька, який, власне, і повинен пригнати «джип» в Україні. Наявність великої кількості «пішаків», за задумом «короля», має ускладнити розслідування афери. Все просто до геніальності, підвели тільки 14 кілометрів на спідометрі ...
До речі, коли оперативники СБУ кинулися розшукувати того самого парубка з Острога, то з'ясували, що на його ім'я в ДАІ зареєстровано ... кілька десятків новеньких іномарок. Але проживав цей «мільйонер» з сім'єю ... в квартирі барачного типу. До речі, самого чоловіка так і не знайшли, і дай Бог, щоб він ще виявився мешканцем на цьому світі!
За інформацією начальника спецпідрозділу «К» УСБУ в Закарпатській області полковника Фелікса Гурського, тільки в Рівненську область через митні пости Закарпаття спритні ділки встигли перегнати таким чином понад тисячу новеньких іномарок. Держава зазнала мільйонних збитків від нерозмитнення потужного автотранспорту.
Коли СБУ підняла шум на всю Україну, аферу довелося прикрити. Президент України підписав Закон про обов'язкове розмитнення в будь-яких випадках ввезеного в Україну автотранспорту. Рівненський облсуд скасував всі «хитрі» мирні угоди, прийняті Здолбунівським районним судом. Капітана УБОЗ з Волині, «засвітився» на кордоні в Ужгороді, звільнили з роботи. Поміняли керівництво Острозької районної та Рівненської обласної ДАІ. Перегонщик Віктор з Луцька за вироком Ужгородського міськрайонного суду засуджено з відстрочкою виконання вироку. А сам джип «Тойота Лендкрузер» вартістю 52 тисячі доларів - конфіскований в дохід держави.
Частина друга: молдавська «тема»
23 листопада 2000 року тому ж митному посту «Ужгород» затримали 45-річного Анатолія, жителя міста Білгород-Дністровський Одеської області. Їхав він в сріблястому «нульовому» «джипі» «БМВ Х5» вартістю 106 тисяч дойчмарок. Водій пред'явив довіреність від власника іномарки, громадянина Молдови Б. Пояснивши, що господар найняв його перегнати джип зі Словаччини в Молдову. Але з'ясувалося, що цей пан Анатолій перетинав українсько-словацький кордон вже 13 (і не вір після цього в забобони!) Разів. Причому не на «Запорожцях», а кожен раз на інших нових іномарках. Водія і авто затримали, порушили кримінальну справу.
Невдовзі з'ясувалося, що все перегнані паном Анатолієм іномарки, за даними Білгород-Дністровської митниці, зняті з обліку у зв'язку з виїздом власників в Молдову. Тобто машини нібито дійсно належать громадянам Молдови. Однак, за інформацією ДАІ МВС, ці самі іномарки їздять в Україні і власники їх - зовсім не молдавани ...
Частина машин тіньові ділки легалізували тим же «судовим» чином через Рівне. Але після розкриття афери винайшли новий механізм. Дорогі іномарки начебто ввозили в Україну громадяни Молдови, які переїжджають до нас на ПМЖ. Знаходять людину, яка справді переїжджає в Україну, і за певну винагороду «вішають» на нього іномарку. При цьому, згідно із законом, за розмитнення машини платилося «цілих» 15 доларів, і її ставили на легальну реєстрацію.
Крім вищезгаданого пана Анатолія, новенькі іномарки переганяли в той час через митний пост «Ужгород» ще сім його земляків з Одеської області. Своєрідний рекорд поставив якийсь громадянин М, який, за інформацією СБУ, встиг перегнати аж 22 круті іномарки! Загалом, за даними Карпатської регіональної митниці, протягом 2000 року «на молдаван» через митний пост «Ужгород» пройшло 59 іномарок, серед яких лідирували потужні джипи «Тойота Лендкрузер» та «Міцубісі Паджеро». Купувалися іномарки на згадуваному вже словацькому ліцензійному складі у Вишньому Німецькому. Зрозуміло, на розмитненні власники машин «економили» кругленькі суми.
Була ще й така хитра лазівка в законі. Громадяни України - моряки далекого плавання - мали право придбати авто за гроші, зароблені протягом піврічного плавання у відкритому морі. При розмитненні іномарки вони мали 50-відсоткову пільгу. Залишалося лише підшукати десяток-другий морячків і «повісити» на них круті авто, які потім розійдуться за дешевими цінами через автосалони ...
Частина третя: російська «тема»
І вже зовсім свіжа історія. 30 жовтня 2001 року на митному посту «Вилок» в Берегівському районі затримали новеньку «Ауді А6» -пікап чорного кольору з російськими номерами. Перед цим її кілька годин прискіпливо оглядали угорські митники, але врешті-решт відпустили.
Водій, 35-річний громадянин Росії Борис, пред'явив українцям посвідчення про реєстрацію цієї іномарки 2000-го року випуску в Санкт-Петербурзі. Проте в документах і в номерах, які були на «ауді», не співпадала одна цифра: 347 замість 374 (зловмисники просто помилилися, підробляючи документи ...) Невдовзі з'ясувалося, що «Ауді А6» з такими ж номерами їздить, між тим, в Австрії! Експертиза підтвердила: зловмисники перебили на затриманої в «Вилоку» машині номера кузова, причому зробили це дуже майстерно. Але з державтоінспекції Пітера приходить факс (як з'ясувалося, фальшивий) про те, що це «Ауді» дійсно у них зареєстровано. Так стало зрозуміло, що в афері задіяна ціла низка зловмисників в декількох країнах Європи. Адже насправді це «Ауді» було викрадено 26 вересня в Польщі!
А ще раніше, 2 серпня на тому ж «Вилоку» попався інший росіянин - 51-річний москвич Анатолій, який їхав з Угорщини в Росію на новенькому «мерседесі» сірого кольору. Митник запідозрив підробку техпаспорта, виготовленого з дуже тонкого паперу. При просвічуванні виявилася фальшивка.
Даний «мерседес» взяв в липні напрокат в Німеччині громадянин цієї країни, казах з колишнього СРСР. Поїхав до Чехії, де на нього нібито напали бандити і забрали машину. Однак сам потерпілий не повідомив відразу в поліцію, оскільки його, бачте, три дні тримали зв'язаним на якійсь квартирі ...
Зрозуміло, що і «німецький казах», і затриманий в Закарпатті російський перегонщик - члени міжнародної банди, що спеціалізується на крадіжці престижних іномарок для подальшого збуту їх в Росії.
Коли закарпатські митники спільно з СБУ почали розплутувати аферу, водій «Мерседеса» несподівано зник, залишивши іномарку. І вже 10 вересня спробував перегнати з Румунії через митний пост «Порубне» Чернівецької області сірий «джип» «Тойота Лендкрузер», теж 2000 року випуску. Митникам пред'явив фальшивий документ про реєстрацію «джипа» в Білорусі. Насправді ж цю «тойоту» вкрали просто з автосалону в Мюнхені. Прийшов мужик, пред'явив паспорт і сказав, що хоче купити цей «джип». Йому дозволили «спробувати, як їздить», а він рвонув світ за очі. Паспорт же виявився краденим ...
Автопреступнікі добре налагодили свій бізнес. Одні крали престижні іномарки під замовлення і дешево продавали перекупникам. Скажімо, вкрадений «мерседес» за ціною 30 тисяч доларів йшов за десять. Інші постачали фальшивими російськими документами на машини. Вкрадені машини гнали з Німеччини до Чехії або Польщі. Далі з Росії приїжджав перегонщик, якому платили 500 доларів. Він чіпляв на машину підроблені російські номери, наклейки «RUS» і інший антураж.
Через польський кордон зловмисники їхати боялися, оскільки поляки особливо старанно «шмонають» російські машини. За це їм добре платять німці, на чиїй території ці машини в основному і крадуть. Легше проїхати угорську або румунський кордони. В Україні вони вибирали не потужні митні пости типу «Тиса» в Чопі, де посилений митний контроль, а маленькі - «Лужанку» і «Вилок» на Закарпатті, «Порубне» в Чернівецькій області.
На українському кордоні росіяни пояснювали, що повертаються додому з Європи. Для переконливості пред'являли «зелені карти», які свідчили про те, що авто дійсно виїжджало з Росії. Насправді ж в Бресті аферисти купували чисті бланки, куди вписували дані вкрадених авто.
У Росії іномарки йшли тисяч на п'ять доларів дешевше від їхньої ринкової вартості. Щоб легалізувати таку машину, москвичі і пітерці (як зізнався на слідстві один із затриманих в Закарпатті росіянин) зв'язувалися зі страховою компанією в Німеччині. Німцям пропонували тисяч п'ять відкупного, щоб вони зняли машину з реєстрації. Здебільшого ті погоджувалися, оскільки добре знають, що повернути з Росії вкрадене авто (це за умови, якщо його виявлять) дуже важко. «У таких іномарках їздить пів-Москви, в тому числі і чимало охоронців правопорядку», - був відвертим той самий перегонник.
За інформацією заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області Богдана Тиводара, тільки через ці два виявлених каналу зловмисники перегнали в Росію протягом 2000-2001 років близько 30 іномарок. Зараз ними займаються російські охоронці правопорядку.
А росіяни Анатолій і Борис за вироками закарпатських судів засуджені умовно. Вони втратили все три машини. Джип «Тойота», «мерседес» і «Ауді А6», загальною вартістю півмільйона гривень, конфісковано на користь України.
PS У дворі Закарпатського УСБУ стоять ще дві вкрадені в Німеччині іномарки - джип «Тойота Лендкрузер-100» і «Фольксваген Пассат». Інші російські перегонщики намагалися перевезти їх через митні пости «Чоп» та «Ужгород». Так що наша бідна скарбниця має шанси поповнитися новим конфіскатом ...
