Вчора я таки вибралася подивитися виступи рок-груп і в тому числі Маккартні-сина, щоб День міста не пройшов неохопленим)
Ну шо я можу вам сказати. Щодо наших вітчизняних рок-груп мені сказати особливо і нема чого. Я застала дві з них, грали психодел на вірші Єсеніна і щось схоже на спейс-рок. Ну нічо так. Навіть зачатки драйву проглядалися, але дуууже зачатки.
А потім вийшла група товариша Джеймса Маккартні, і відразу якось стало ясно, що ось це - Маде ин ЮКей, а то, що було раніше - Маде ин Раша. Ні, англійці не здалися мені великими музикантами, але чому вони звучать в десять разів краще ... невже тільки за рахунок більш дорогого і якісного обладнання? Ця таємниця велика є, але навіть якщо б мені зав'язали очі, я б з перших звуків зрозуміла, що грають "не наші" (
А що стосується Маккартні-сина - мде ... природа-таки відпочила.
Зовні він схожий на татка дуже, схожість була б більше помітне, якби він був не блондином, а брюнетом, як Пол.
Голос тоненький, противний))) Він взагалі нагадує снулую, безбарвну рибу - каже без інтонацій, ні натяку на драйв і енергію, якими обдарований батько.
Музика ... пардон, але це УГ. Зіграно професійно, але ні мелодій, ні красивих оранжіровок, ні хоча б красивою подачі.
Я слухала і крім співчуття нічого не відчувала. Незавидна доля у нащадків великих людей, які вирішили піти по стопах батьків ... Вічно в тіні і вічно порівнювані. Їм потрібно в сто крат більше таланту і харизми, ніж було у їхніх батьків, щоб домогтися визнання й успіху. А інакше годі й починати, бо - як сказав йослік Іа - "сумне видовище, трагічна картина!"
Я навіть не дослухала до кінця, бо нудно, та й замерзла ужжжжасно, побігла в намет за гарячим чаєм :-)
Дивимося фоти?
Це я взяла з інету, щоб показати їх схожість. Хоча на моїх фотах Джеймс ще більше схожий на Папанов))) 
Далі ще Джеймс, Замкова дерева і вогні на річці >>>
