Неподалік від площі Таньаньмень, в самому центрі Пекіна - поруч зі станцією центрального телебачення країни, Будинком народних зібрань і знаменитим Військовим музеєм китайської революції - в Media Center Hotel за тиждень до початку роботи XIX з'їзду Компартії Китаю медіацентр партійного форуму почав офіційно обслуговувати вітчизняних і іноземних журналістів . 
Media Center Hotel: звідси передаються по всьому світу новини про з'їзд
Власне, і після закриття з'їзду він ще деякий час буде працювати: саме звідси по всьому світу транслюються головні новини - чим живе Китай в останню декаду жовтня.
Поговорити в WeChat
З огляду на, що роботу з'їзду висвітлювали понад 3000 представників ЗМІ, в готелі були обладнані додаткові приміщення для брифінгів, колективних інтерв'ю, а також центри телерадіотрансляції і фотосервісу.
- У нас обладнано для журналістів 170 робочих місць, що на 124 більше, ніж було на попередньому з'їзді КПК, - розповідав керівник медіацентру пан Сяохань представникам ЗМІ, яких за два дні до відкриття з'їзду запросили сюди на урочистий прийом.
Офіційна частина свята була короткою
Більшість делегацій представників медіа різних країн зупинилося в готелі Asia, що в кількох кілометрах від Media Center Hotel, так що в принципі можна було б сюди і пішки дійти.
Але оскільки за кожною делегацією був закріплений свій автобус, то, звичайно, краще добиратися транспортом.
На прийом деякі журналістські делегації - переважно африканських країн - з'явилися в екзотичних національних оздоблення. З ними все хотіли сфотографуватися.
Але в основному запрошені дотримувалися дрес-коду, який і покладено для таких заходів: чоловіки - костюм, світла сорочка, краватка, дами - строге плаття, каблуки і мінімум прикрас.
Наша делегація іменувалася «євразійські національні журналісти»: в неї входили всього 11 чоловік - представники України, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Киргизстану, Молдови, Азербайджану, Грузії та Білорусі.
Колеги з інших делегацій ще до початку прийому за чашкою кави в фойє на першому поверсі Media Center активно спілкувалися в китайській соцмережі WeChat. Повідомлення надходили миттєво - на відміну від звичного нам Фейсбуку, який там взагалі не відкривався.
Але, звичайно, крім віртуального спілкування, представники медіа ділилися враженнями від побаченого в Пекіні наживо.
Обговорювали, наприклад, виставку останніх досягнень китайського уряду: в області і науки, і військового виробництва, і спорту. Один одному показували фотографії: що кого найбільше здивувало.
Говорили про скромно проанонсував в China Daily новини: з дня на день в столиці Китаю за маршрутом завдовжки в 27 кілометрів - по проспекту Чан'аньцзе, що проходить через центр Пекіна, - курсуватимуть електробуси нового типу.
Дехто з колег, попереджуючи подія (а воно відбулося 21 жовтня), роздобув в Пекінській компанії громадського транспорту цінну інформацію про те, що електробуси довжиною 18 метрів, пофарбовані в червоний колір, а на відміну від колишнього міського електротранспорту - «оснащені системою автоматичної фільтрації зважених часток PM 2,5 ».
І всі присутні погодилися: столиця Китаю серйозно бореться за чистоту навколишнього середовища.
Тим більше що з офіційних джерел відомо: до кінця 2017 го в Пекіні модернізують понад 4500 електробусів, завдяки чому частка столичних автобусів, що працюють на екологічно чистих носіях, становитиме близько 60% всього міського транспорту.
Зараз парк пекінських електрокарів перевищує 150 тис. Одиниць, в місті діють 825 зарядних станцій і 10370 колонок підзарядки.
До речі, в інформаційних матеріалах, які роздавали представникам медіа, причому надрукованих на всіх шести офіційних мовах ООН, - охорони навколишнього середовища були присвячені цілі програми, освячені КПК.
Сяо Вей вибрала «Іру»
Важкі томи з промовами лідера країни, генсека КПК Китаю Сі Цзіньпіна, які буквально розкидала міжнародна журналістська братія в медіацентрі, теж були на всіх мовах ООН: англійською, іспанською, арабською, китайською, французькою та російською.
Сяо Вей
І хоч примірників англійською, враховуючи попит, було значно більше, все ж російською читала не тільки наша делегація.
Чарівна китаянка Сяо Вей випала мені Ірою. Я здивувалася: звідки таке ім'я? Вона відповіла, що вибрала сама.
- В університеті викладач написав на дошці кілька жіночих імен - Наташа, Валя, Надя, Катя і Іра. Я вибрала останнє. По-перше, воно коротше інших, по-друге, важче вимовляти, адже там є буква «р», - докладно пояснювала співрозмовниця. - І щоб освоїти складний для китайського вимови звук «ер», мені довелося постаратися. У студентському гуртожитку після занять я сиділа в кімнаті, набравши - в буквальному сенсі слова - в рот води, і тренувалася.
Батьки Вей гуманітарії: мама викладає в школі англійську, тато працює перекладачем - теж з англійської.
- Але після закінчення школи в провінції Аньхой я вирішила вчити в університеті саме російська. Це було 10 років тому. Відносини Китаю та РФ, я б сказала, значно потеплішали, - говорила Іра. - В принципі раніше мене взагалі не цікавила політика, тільки - мова і література. Але з часом я зрозуміла: мова безпосередньо пов'язаний з політикою. І тепер, після закінчення навчання в місті Сямень, я впевнена, що хочу працювати обов'язково в МЗС. Це моя мрія. А для цього, крім англійської, потрібно досконало володіти ще однією іноземною мовою. У моєму випадку - російським.
І хоч, як запевняла мене співрозмовниця, молодь Китаю в основному вчить англійську, останнім часом збільшився і відсоток тих, хто освоює слов'янські мови.
- Для нас це складно, - зізналася вона. - І справа не тільки в синтаксисі ... У нас з вами дуже різний менталітет. У слов'ян - така широка натура, ви енергійні, але при цьому, я б сказала, у вас немає «півтонів», немає середини: або любите, або не любите. А ми, китайці, дотримуємося більш гнучкого підходу. Втім, у нас є і багато спільного: і ви, і ми дуже працелюбні, думаємо, як жити краще ... Але у вас це іноді відбувається спонтанно, ривками, а у нас - стабільність і неспішність. Це взагалі частина китайської політичної культури з давніх часів.
Нашу коротку бесіду з Сяо Вей, тепер уже - Ірою перервали колеги з іншої делегації, які намагалися з'ясувати деякі цифри: наприклад, розмір зарплати, яка забезпечила б середньостатистичної пекінської сім'ї життя без особливого утиску витрат, або розмір пенсії, яка дозволила б китайським пенсіонерам - без фінансової допомоги дітей - подорожувати, як це роблять у всьому світі.
Сяо Вей сказала, що хоч і не володіє офіційними даними, але охоче розповість - на прикладі своїх рідних і знайомих. Для нормального побуту сім'ї, що складається з трьох осіб і живе в Пекіні, досить в доларовому еквіваленті 3-3,5 тис. На місяць. Зате для такої ж сім'ї в її рідній провінції Аньхой, що недалеко від Шанхая, бюджет в півтори-дві тисячі доларів цілком прийнятний.
- Мої батьки отримують хорошу зарплату, - розповідала вона. - Мама досі працює шкільною вчителькою і отримує близько 1000 доларів, батько - більше. Коли вони вийдуть на пенсію, то виплати будуть приблизно такими ж, як і зарплата. Так що, не сумніваюся, вони тоді вирушать у подорожі. І в моїй фінансової допомоги вони абсолютно не потребують.
Спіч перед банкетом
До зали, застелена килимами, покликали представників медіа. Кожен з гостей пред'являв іменне запрошення - з символікою з'їзду, в червоно-золотих тонах.
На сцену піднявся керівництво медіацентру і представники міністерства інформації.
Говорили коротко, по суті: про те, що «з'їзд КПК - це глобальна подія, яка привертає велику увагу іноземних журналістів завдяки своїм змістом, порушених питань і, головне, вже вирішеним проблем».
Банкетні столи - теж в червоних тонах
І про те, що число іноземних журналістів - завдяки відкритості партійного форуму - збільшилася на 6,7% в порівнянні з попереднім з'їздом Компартії Китаю. Та й кількість країн, які виявили бажання відрядити до Пекіна своїх кореспондентів, якщо порівнювати з XVIII з'їздом КПК, стало більше на 19,6%.
Ну і, звичайно, пообіцяли всім представникам медіа участь в колективних інтерв'ю з делегатами форуму.
Забігаючи наперед, скажу, що насправді було багато розмов - як, наприклад, в передостанній день з'їзду журналісти могли задавати питання на тему «Шляхи зміцнення армії з китайською специфікою» і отримувати відповіді від представників авіаційного підрозділу ВПС, Канцелярії з міжнародного військового співробітництва ЦВС , а також Оборонного науково-технічного університету.
Власне, в тому, що переважна більшість зарубіжних журналістів XIX з'їзд КПК назвали «глобальним подією», - немає перебільшення.
- До Китаю прислухаються, - говорив мені колега з французької делегації вже після того, коли зі сцени прозвучав спіч, і все під оплески кинулися покуштувати китайські національні страви. - Згадаєте моє слово: дуже скоро ця країна стане першою економікою світу. І те, що юань включений в кошик резервних валют МВФ, - вельми важливо для китайської національної валюти, яка нині на шляху до того, щоб її використовували в міжнародних фінансових операціях.
Пізніше в пресі з'являться висловлювання, приурочені до з'їзду, - наприклад, глави грузинсько-китайської медіаплатформи SINOMEDIA пані Гогуадзе: «Китай відкрив свої двері світу і одночасно продемонстрував свою силу і людяність».
Представник японського інформагентства Kyodo News пан Ясухіто Ватанабе написав так: «Зазвичай ми слухаємо офіційні заяви чиновників з МЗС, але на цьому з'їзді ми можемо почути голоси рядових членів КПК».
А пан Мансур Кілінч з турецької радіостанції Yon Radyo впевнений, що «відкритість Компартії Китаю іноземним журналістам є свідченням її впевненості».
Думаю, під цими словами підписалися б представники всіх ЗМІ, акредитованих на XIX з'їзді.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Я здивувалася: звідки таке ім'я?
