Ленін оновив Даля непристойним словом

Без малого сто років тому, 18 січня 1920 року, Володимир Ілліч Ленін написав лист Анатолію Луначарського. У ньому пролетарський вождь написав наркому освіти: "Нещодавно мені довелося, - на жаль і на сором моєму, вперше, - ознайомитися з знаменитим словником Даля. Чудова річ, але ж це областніческой словник і застарів. Чи не час створити словник справжнього російської мови, скажімо, словник слів, що вживаються тепер і класиками від Пушкіна до Горького? Що якщо посадити за це 30 вчених, давши їм червоноармійський пайок? Як би Ви поставилися до цієї думки? ��ловник класичного російської мови? Не роблячи шуму, поговоріть зі знавцями, якщо не затру дніт, і повідомте мені Ваша думка ".

Фото: AP

Уже в наш час оприлюднення тексту даного листа викликало в рунеті суперечливі відгуки. Одні бачать у його публікації на просторі Мережі образу великого мислителя і революціонера, хоча ця замітка за радянських часів була опублікована в Повному зібранні творів В. І. Леніна; інші - черговий доказ "дуже далекі" Леніна від російського народу. Однак дстаточно показати цілком нешкідливий текст цього листа будь-якій людині, як відразу ж стає прозорою його політична заангажованість.

Якщо відірватися від власних уподобань, стане ясний ленінський прагматизм (точна вказівка ​​на 30 вчених, чому не 13 або 300?). Висока оцінка, дана їм словником: "знаменитий", "чудова річ". Вірне схоплене - "застарів". Кидається в очі "обласництво" - в словнику Володимира Івановича Даля, дійсно, дуже багато діалектних або регіонально-обмежених слів і виразів. І повне нерозуміння колишнім сибірським засланцем (і європейським ув'язненим) мови російської класичної літератури.

Збереглися свідчення того, як Пушкін гаряче переконував Даля: "Конче потрібен словник живої розмовної мови! Та ви вже зробили третину словника! Чи не кидати ж тепер ваші запаси!" Захоплений відгук поета про зібрані Далем російських прислів'ях: "Що за розкіш, що за сенс, який толк в кожній приказці нашої! Що за золото!" І, нарешті, інтерес Пушкіна до лінгвістичними знахідками Даля. Олександру Сергійовичу дуже сподобалося почуте від Даля, раніше невідоме йому слово "виползіна" - шкурка, яку після зими скидають вужі та змії, вилазячи з неї. Зайшовши якось до Далю в новому сюртуку, Пушкін весело пожартував: "Що, хороша виползіна? Ну, з цією виползіни я тепер не скоро виповз. Я в ній таке напишу!"

Фото: AP

Відповідь Луначарського в архівах не зберігся. Зате результатом чудового ленінського задуму став чотиритомний "Тлумачний словник російської мови" під редакцією Д. Н. Ушакова. Над його складанням під керівництвом Ушакова працювали найбільші мовознавці - В. В. Виноградов, Г. О. Винокур, Б. А. Ларін, С. І. Ожегов, Б. В. Томашевський.

Словник Ушакова швидко відгукнувся на заклик глави радянського уряду. У ньому - на відміну від словника Даля - з'явилося аж ніяк не обласне, а саме що ні на є всеросійське слово "пайок": "їстівного або речове забезпечення, періодично видається кому-небудь". І тут же дан приклад слововживання - Красноармійський пайок. За який, треба думати, філологи та лінгвісти почали складати по ленінської думки сучасний словник російської мови. Ніяк не скажеш, що інтелігента пайком не годуй, а дай йому словник скласти.

Читайте також: "Бабуся перформансу" вразить Росію

Відповідно до примітки до декрету Ради праці і оборони від 24 лютого 1919 року "ніякі інші установи (крім червоноармійців, командного складу діючої служби і тому подібних. - Прим. Ред.) Як військового, так і цивільного відомства відтепер правом перерахування на червоноармійське забезпечення кого б то не було не користуються ". Вважається, що червоноармійський пайок був краще за асортиментом і мав більш високу калорійність, ніж пайка індустріальних робітників. Пропонуючи працівникам розумової праці роботу, Ілліч дбав не про російську інтелігенцію, яку називав «не мозком, а гівном". І не про російською народі.

Зі спогадів художника Юрія Анненкова, який цитує Леніна: "Взагалі, до інтелігенції, як ви, напевно, знаєте, я великої симпатії не маю, і наше гасло" ліквідувати безграмотність "аж ніяк не слід тлумачити як прагнення до зародження нової інтелігенції." Ліквідувати безграмотність "слід лише для того, щоб кожен селянин, кожен робітник міг самостійно, без сторонньої допомоги, читати наші декрети, накази, відозви. Мета - цілком практична. Тільки і всього", - сказав художнику вождь.

Слово "пайок" на довгі роки прижилося в російській мові. Та й не яким-небудь запозиченим, а своїм, споконвічним. Думаю, навряд чи б Даль та й інші його колеги по складанню словників були б раді появі цього нехитрого неологізму. Особливо в значенні "продовольство, що видається по певній нормі на певний термін" (словник Ожегова). Якби збагачення російської мови обмежилося тільки одним цим ленінським перлом! Читати декрети Раднаркому зі словником Даля - справа марна! Мова Даля - це селянський мову. Мова, на якому висловлювався простий народ. Мова революціонерів - мова міських вулиць, мова гегемона. Їм могли говорити горьківські босяки і мешканці нічліжок. Борець заправду Сатин, а не мандрівник Лука.

Словник Даля - це справжня скарбниця російської мови. Звичайно, як будь-який словник, він повинен оновлюватися відповідно до нових вимог. Не так давно словник Даля виданий в новій орфографії. Для рідної мови словник Даля все одно що для французів Larousse, Duden для німців або Oxford для англійців. Словник Даля не дає сучасної літературної норми, проте він дає нам уявлення про багатство і різноманітті нашої мови і допомагає правильно розуміти твори класичної російської літератури. Поява нових словників сучасної російської мови не скасовують словника Даля, а лише підкреслюють його неминуще значення.

Читайте найцікавіше в рубриці "Культура"