Топ новостей
Вчера в коворкинге бизнес-инкубатора «Молодёжный» состоялось традиционное мероприятие Агентства инновационного развития РМ – стартап-посиделки на тему «Юридические основы работы проекта"
Спикером выступила старший преподаватель кафедры гражданского права и процесса НИУ "Высшая школа экономики" (г. Нижний Новгород), практикующий юрист по сопровождению бизнеса – Ксения Кочкурова. Ксения

Рекламне агентство "ITMG"
Рекламне агентство «ITMG» надає повний перелік рекламних послуг у Черкасах. РА має у своєму розпорядженні широку мережу рекламних поверхонь для розміщення зовнішньої реклами, співробітничає з мережними

Рекомендации наших клиентов |Агентство копирайтинга и контент-маркетинга – АПТекст
Шановні друзі, мене звати Василь Вовк і я не вигаданий персонаж у цьому відгуку, а реальний клієнт компанії АПТекст, який співпрацює з ними більше року (роботи, виконані для мене, працівники компанії можуть

Антиколекторське агентство
Коли криза «вдарила» по жителям, багато з яких залишилися без джерела доходу і не змогли виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед банками, в результаті чого хтось за рішенням суду позбувся

Для бизнеса - Туристическое агентство Saya Travel
От имени ТОО "Saya Travel" приветствуем Вас и надеемся на сотрудничество!          ТОО «Saya Travel» начало свою деятельность с 29.01.2015г.  Несмотря на

Дива Країни - об агентстве
«Дива Країни» — это удивительные путешествия, экскурсии по Киеву и самым красивым городам Украины, уникальные туры по местам Силы Украины и встречи с необыкновенными людьми, которыми богата наша земля.

Принцип Роботи Агентства Нерухомості з оренди житла. |
Багато людей, які не мають свого власного житла, дуже часто стикаються з проблемою оренди квартири. Причому у кожного з них завжди виникає велике бажання знайти хороше житло за короткий період на тривалий

15 лучших печатных реклам 2013 года
Креативные агентства разрабатывают огромное количество разных рекламных кампаний: одни удивляют своей оригинальностью и свежими идеями, другие — шокируют эпатажными образами. Но несмотря на разнообразие

PHD: "Мы очень открытая компания"
   Читать оригинал публикации на sostav.ru     Одной из крупнейших глобальных медийный сетей - PHD - в прошлом году исполнилось 25 лет, а в этом году она празднует 10-летие выхода на российский рынок.

Как я создал digital агентство с smm специализацией - Дневники предпринимателей, истории успеха - Бизнес форум
Бренд-01 Я очень хорошо понимаю что такое бренд. И к построению оного и сведутся мои усилия. При этом для меня построение бренда это не только создание сайта и придумывание названия предприятию,



РЕКЛАМА



Календарь

Історії від Олеся Бузини: Чи розпадеться Україна?

На кордоні двох світів. Якраз по Україні проходить розлом між прагматичною західній і нехлюйство східно-європейської цивілізаціями

Щоб уникнути непотрібних питань, відразу скажу, що не хочу розпаду нашої країни. Але те, що відбувається з українською державою, породжує побоювання за його майбутнє. Нескінченна зміна урядів, нездатність парламенту прийняти будь-яке більш-менш важливе рішення, розпад управлінської вертикалі - держава начебто є, але фактично вона не виконує свою функцію бути лідером для суспільства і спрямовувати його розвиток.

Замість цього ми спостерігаємо нагорі чергову міжусобицю, яку зальотні "експерти" з-за кордону називають чомусь "ознакою демократії". Виборець втомився. Серед громадян зростає байдужість до політики. Наївні ілюзії періоду "помаранчевої революції" залишилися в минулому. Все сильніше переконання, що між державою і його підданими виросла прірва ще ширше, ніж напередодні кінця СРСР.

На початку XX століття звалилися три найбільші європейські імперії - Німецька, Російська та Австро-Угорська. Вже на наших очах з карти зникли Радянський Союз і Югославія, розділилася Чехословаччина, в стані напіврозпаду виявилися Грузія і Ірак. Ніякі правові документи та міжнародні домовленості цьому не завадили. Навпаки! Зла іронія полягає в тому, що обриси європейських країн стали змінюватися незабаром після того, як було підписано Гельсінську угоду про непорушність кордонів! Отже, не міжнародні гарантії, а внутрішня фортеця гарантує життєздатність держав. Сполученим Штатам або Китаю такі гарантії не потрібні. Вони самі готові "гарантувати" все, що їм вигідно. Порахував колись Китай, що Тибет - це частина його території, і ніхто не в силах змінити цю думку. Вирішив Буш вторгнутися в Ірак, щоб пошукати зброю масового знищення, і до сих пір його там "шукає", незважаючи на те, що самі ж американці незабаром заявили, що помилилися - не було, виявляється, у Хусейна ні запасів отруйних речовин, ні таємної ядерної програми.

Що, якщо наступною жертвою переділу світу стане наша країна, легковажно відмовилася на зорі незалежності від власного ядерного щита?

Сімнадцять років тому Україна почалася як спроба побудувати більш прогресивне суспільство, ніж радянське. Це був час рожевих надій. Я сам пам'ятаю, як агітував поет Іван Драч за незалежність, кажучи, що це буде така держава, в якому російським буде жити краще, ніж в Росії, а євреям - краще, ніж в Ізраїлі. Напевно, малося на увазі, що і українцям теж доведеться солодше, ніж в Канаді або США. Але не вийшло! Правда, одна українка все-таки емігрувала з Америки, щоб стати дружиною нашого президента. Але масового характеру це явище, так би мовити, «не Набуль".

Зате відбулося інше. Як свідчить статистика, за роки незалежності населення України скоротилося на 6 млн. Чоловік. Офіційно нас тепер не 52, а 46 млн. Але за фактом, ще на п'ять-шість мільйонів менше - саме стільки "патріотів" рвонуло на всі боки (і в Європу, і в Росію) на заробітки, щоб не померти вдома з голоду після зупинки підприємств. Сучасні країни борються між собою не так зброєю, що дорого і збитково, як економічними методами. Можна сказати, що, втративши таку кількість самого працездатного і активного населення, Україна позбулася цілої армії солдатів трудового фронту - в переносному сенсі, віддала її в вічний полон, повернення з якого немає.

Тепер кажуть, що нам потрібні мігранти з Азії та Африки, щоб розвивати свою економіку. Як же! Розвинуть! Регулярно проходячи повз знаменитого моста на Шулявці і спостерігаючи, як прохолоджуються на тюках з секонд-хендом "афро-африканці" (не називати ж афро-американцями цих вихідців з чорного континенту), чітко бачу "світле" майбутнє українського економічного "дива". Таке ж, як у Франції, де розмножилися нащадки робітників з колишніх колоній конфліктують з поліцією і палять автомобілі.

ЗАХІДНІ ПРОГНОЗИ про розквіт СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ з тріском провалилася. Правда, залишається ще сільське господарство - той самий шар чорнозему, який можна мало не на хліб намазувати. У 1996 році західний дослідник Лестер Туроу в книзі "Майбутнє капіталізму" оптимістично зауважив: "Україна - потенційно найкраще місце в світі для вирощування зерна. Хороша грунт і хороші дощі з'єднуються тут з кращого в світі природної транспортною системою - поруч річок, що течуть на південь до Чорного моря, так що дешевий водний транспорт позбавляє від вартості всіх цих тисяч кілометрів довгих, дорогих залізничних перевезень, що обтяжують інші країни-виробники зерна. Україна ще не прийшла до тями, але що буде, коли вона очнетс я? "

Прогноз Туроу для майбутнього нашої зернової галузі виглядав фантастично сприятливим. "Найбільші виробники сільськогосподарських машин, - стверджував він, - заснують кредитні компанії, які будуть давати в борг власникам землі гроші на закупівлю машин. Натомість вони будуть отримувати зерно для продажу на світовому ринку. Цей аукціон розорить мільйони менше продуктивних фермерів у всьому світі.

Очевидно, хто буде розорений в Сполучених Штатах .... Земля тут набагато гірше, ніж на Україні, дощі рідше, а транспортна система набагато, незрівнянно гірше української. Це станеться ще не завтра, але це має статися.

Для французьких виробників зерна головна загроза походить не з Америки, а зі Східної Європи. Французи звикнуть є рогалики з української пшениці - якщо не захочуть побачити два мільйони українців, які живуть в Парижі. Все це вірно не тільки для сільського господарства, а й для всього іншого. Або жителі Західної Європи звикнуть купувати продукцію, яку може виготовляти Східна Європа (закривши свої власні підприємства, що виробляють цю продукцію), або жителі Східної Європи мільйонами рушать на захід у пошуках більш високих заробітків ".

Проте, сталося саме останнє.

Люди похилого віку на лавці. Типова картина в вимираючих українських селах

Ми проживаємо РАДЯНСЬКЕ СПАДЩИНА. Щоб переконатися в цьому, досить проїхатися по Україні. І в Галичині, і на Полтавщині ви побачите одну і ту ж картину: порожні або розібрані до фундаменту корівники і напіврозвалені села. Система господарювання тепер снував на те, що великий бізнесмен з міста бере в оренду колишній колгосп, вирощує на експорт пшениці (оранка і прибирання вимагає мінімуму робочих рук), а від бабусь-акціонерок відкуповується копійчаними дивідендами, терпляче вичікуючи, коли вони вимруть взагалі. Економічно це дуже вигідно для орендаря. Але краху фермерського господарства в США чи Франції не було - тамтешній уряд вважали за краще не розоряти свого виробника. Експорт зерна з України як і раніше не настільки високий, щоб перетворити нашу країну в сільськогосподарську наддержаву.

Роки президентства Леоніда Кравчука були просто втраченими для економіки. Леоніду Кучмі вдалося зупинити гіперінфляцію і запустити те, що ще дихало після краху початку 90-х - успадковану від радянських часів видобувну промисловість. Але модернізації економіки не було. Ні в електроніці, ні в інших високоточних технологіях Україні не вдалося зробити ні кроку вперед. Прикметами того часу стали померлий телевізорний завод у Львові, Київський авіаційний, який почав виробляти ... тролейбуси і дитячі коляски, і натовпу робочих біля заводу імені Артема, прямо з рук торгують пилососами. Потім зникли і вони, переможені всюдисущим китайським пилососом.

Югославським варіантом: МОЖЛИВІСТЬ ПОВТОРЕННЯ. Після 2004 року ситуація в Україні стала все більше нагадувати Югославію кінця 80-х. Там теж значна частина працездатного населення працювала в Європі на будівництвах, власне виробництво трималося на західних кредитах, кінці з кінцями в бюджеті зводилися за рахунок спекуляції радянської нафтою, одержуваної за пільговою ціною, а політика полягала в нескінченному подмигивании то Заходу, то Сходу. Причому, в сторону Білого дому югославський керівництво моргало значно частіше, ніж в напрямку Кремля, усім видом демонструючи готовність до прогресивних змін.

Сьогодні мало хто пам'ятає, що Слободан Мілошевич, який помер в ранзі американської жертви, починав як проамериканський політик. "Слобо десять років пропрацював директором представництва Югобанка в США, - розповідав мені чорногорський публіцист Мітар Даміановіч. - Штати спочатку стояли за нього горою. Між іншим, саме з Америки Мілошевич привіз звичку пити віскі і курити сигари".

Але ця звичка не допомогла йому врятувати єдину країну, яку зовсім недавно називали "найвеселішим бараком в соціалістичному таборі". Мені довелося побувати в Югославії якраз напередодні її розпаду - в 1990 році. Белград при всіх відмінностях дуже нагадував нинішній Київ - кількістю гулящої підхмеленої молоді на вулицях, дорогущими цінами (вище, ніж у Відні!) І якимось відчуттям безглуздості буття, буквально розлитим в повітрі.

Югославську економіку підкосило вимога Заходу повернути кредити і провести звільнення робітників з неефективних підприємств. З кризи було два виходи: раціональний (засукати рукава і всерйоз взятися за промисловість) і ірраціональний - вдаритися в масову істерику і пошук внутрішнього ворога.

Мілошевич віддав перевагу другому. Саме при ньому став культивуватися образ "скривдженого серба". Зробивши ставку на сербський націоналізм, палкий Слободан з спалив крихке міжнаціональне рівновагу в Югославії. Точно так само і Радянський Союз "підстрелили» не персонально Кравчук з Єльциним в Біловезькій пущі, а російський націоналізм. Що жили в перебудовні часи пам'ятають, як обурювалися тогочасні московські публіцисти-почвенники, що у всіх радянських республіках є свої національні компартії, а в РРФСР - тільки загальносоюзна КПРС. Боротьба за владу безвольного інтернаціоналіста Горбачова з нахрапистим націоналістом Єльциним і сплела постоли загальносоюзному державі.

Дербі по-українськи. Весь час намагаємося поскакати відразу на двох конях

СТРАШНЕ ПРОРОЦТВО КОБЗАРЯ: "загинеш, згинеш, УКРАЇНО ..." Тепер Україна вступила на той же шлях. Офіційні ідеологи створюють образ українця-жертви, якому всі повинні. В історії вишукуються тільки приклади катастроф. Живемо, як на сільських похоронах. "Крути і голодомор!" - ось "життєстверджуючі" гасла для підняття духу нації. Інші народи пишаються перемогами. Ми - тим, хто над нами успішніше поглумився. При цьому забуті грабіжницькі походи козаків в Молдавію, розграбування Росії дикими ордами запорожців гетьмана Сагайдачного і етнічні чистки поляків, які проводила УПА під час Другої світової.

Судячи з усього, Віктор Ющенко щиро вірить, що живе в мононаціональною країні, а не в уламку багатонаціональної імперії, успадкованому від СРСР. Нинішня Україна склалася тільки завдяки завойовницької політиці царської Росії і сталінського Радянського Союзу. Будь Катерина Друга ледачою, як деякі сучасні Катерини, Крим досі залишався б незалежним ханством. Ненавидь Сталін України щиро, він ніколи не приєднав би до неї Львів. Відсутність у Леніна широта душі, Донецька область залишилася б Донецько-Криворізької республікою, яка не має ніякого відношення до України.

Народний колаж. Маємо всі шанси повторити долю скіфів

Все це тепер намагаються забути. Зате помилки царської влади зводять в культ. Емський указ обмежував українське книговидання? Але чим краще його нинішнє вигнання російської мови зі шкіл, а російськомовних передач з телебачення? І те, і інше дискримінація!

Саме по Україні проходить розлом між західною і православної цивілізацією. У XVII столітті в епоху козацьких міжусобиць країна вже розколювалася по Дніпру. Так закінчилася спроба європеїзованою Польщі накласти руку на українські сільськогосподарські ресурси і зробити з запорожців дешеве наймане військо для охорони південних рубежів Речі Посполитої.

Нинішня політика НАТО дуже нагадує цей древній бізнес-план. Надати Україні статус самого юного за віком члена Північно-Атлантичного блоку і отримати майже безкоштовні армійські контингенти для так званих миротворчих операцій - безсумнівно, вигідно. Але не для Києва, а для Брюсселя.

Для нас союз із Заходом означає колапс залишків промисловості. Росія підніме до максимуму ціни на енергоносії, закриє свої кордони, ввівши візовий режим, і Україна опиниться на околиці історії. Навіть, якщо вдасться уникнути внутрішнього міжнаціонального конфлікту, то застій не втече від. Скорочення населення і відтік мізків не набагато краще громадянської війни. Переможниця тестування випускників нинішнього року для навчання вибрала московський вуз, а працювати хоче в США. Навряд чи вона повернеться додому. Адже наших політиків цікавлять громадяни з великою місткістю не мізків, а шлунків, необхідних для перетравлення пива в безрозмірних кількостях.

Українці можуть розділити долю трипільців, так і не рушили далі своїх горщиків, і скіфів, не навчилися писати, але любили колекціонувати золоті брязкальця. Ця земля - ​​батьківщина багатьох загиблих цивілізацій. Сармати, готи, авари, половці, які жили тут до нас, виявилися тупиковими відгалуженнями історичного процесу. Забуте пророцтво Тараса Шевченка: "загинеш, згинеш, Україно, чи не стане знаку на землі" має всі шанси стати реальністю.

* Підписи до фотографій дивіться, навівши курсор миші на фото

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Що, якщо наступною жертвою переділу світу стане наша країна, легковажно відмовилася на зорі незалежності від власного ядерного щита?
Україна ще не прийшла до тями, але що буде, коли вона очнетс я?
Емський указ обмежував українське книговидання?
Але чим краще його нинішнє вигнання російської мови зі шкіл, а російськомовних передач з телебачення?

Реклама



Новости