Без кредиту МВФ в 2018 році можливий обвал українського боргового ринку

1. Новини по темі

Фото з відкритих джерел

Як влаштована сьогодні емісія гривні? За великим рахунком - під покупку українських державних облігацій. А що визначає емісію, наприклад, облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)? Питання, звичайно, цікаве і вимагає відкритого відповіді і начистоту.

Розкриваючи це ключове питання, ми фактично стикаємося з класичною фінансовою пірамідою. Зокрема, при підготовці держбюджету-2018 найважливішою статтею витрат і як мінімум на два наступні роки була і буде стаття з обслуговування раніше взятих зобов'язань. Це фактично переноситься на план по емісії нових зобов'язань, тобто Мінфін України випускає все нові і нові державні облігації, щоб розрахуватися за старими боргами. А значить, наші фінансові влади будують фінансові піраміди, засновані на пірамідах ОВДП. Відповідно, вже в цьому (2018) році при несприятливих умовах можливий обвал національної боргового ринку.

Новини по темі

Новини по темі

Думаю, ні в кого з експертів і аналітиків не залишилося сумнівів, з чим тепер сидять держбанки і НБУ. З величезними "плечима" в цих фінансових пірамідах. І не приведи Господь, якщо почнеться обвал на ринку облігацій, всі ці піраміди полетять до біса, як в кризовому 2008 році. Судіть самі. Перший фільм жахів, державний борг на червень 2018 року, склав 76,3 млрд дол. (З цієї суми 60%, або 47,2 млрд дол., - зовнішні запозичення, куди входить 9,6 млрд дол. Гарантованого державою боргу, а решту - прямий борг України у вигляді єврооблігацій); в національній валюті - зобов'язань на 625 млрд грн (це теж ОВДП), що становить 30% загального боргу, з яких більше половини, а саме 56%, - у власності Нацбанку, так як до 2016 року НБУ фінансував "дірки" в бюджеті, викуповуючи ОВДП у Мінфіну, державних банків та "Нафтогазу". Саме така прихована емісія гривні вела до загострення дисбалансів і в кінцевому підсумку до нових витків інфляції і девальвації гривні.

Другий фільм жахів, близько третини ОВДП, або 36%, - у власності держбанків, левова частка яких була спрямована на докапіталізацію банків; інший обсяг державних облігацій, або 8%, тримають приватні комерційні банки, фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти. Про що свідчать ці неупереджені і лякаючі цифри? Про те, що фінансова влада планують і розміщують все нові і нові емісії гривні і ОВДП. Ну а багато наших громадян давно і неодноразово на собі відчули, як будь-яка фінансова піраміда рано чи пізно, але неминуче саморуйнується. Недовго залишилося чекати, коли ми з цими емісіями держоблігацій і гривні вийдемо за межі стійкості. Відповідно, ми, платники податків, не зможемо розрахуватися за всіма борговими зобов'язаннями.

Адже все більше і більше зобов'язань - все більше емісій. Цей небезпечний тренд чітко бачать інвестори. Тому на цьому тижні попит на ОВДП у гривні впав до мінімуму. Мінфін на первинних аукціонах 21 серпня задовольнявся лише зростанням попиту на найкоротші - 6-місячні - доларові ОВДП зі ставкою процентного доходу в 5,95% річних (було залучено 85,4 млн дол. Проти 50,3 млн дол. Тиждень тому). Правда, кількість заявок знизилася до 13 в порівнянні з 19 на минулому тижні. Ну а на гривневі держоблігації, навіть не найкоротші, 4-місячні, попит різко впав до 26,8 млн грн, хоча минулого тижня було розміщено на загальну суму в 1,076 млрд грн, також на річні ОВДП попит знизився з 3,2 млн грн до 2,4 млн грн. А адже ставки процентної прибутковості залишалися на колишніх рекордно високих рівнях: по 4-місячних ОВДП - 18% і по річних облігаціях - 17,9%.

Для фахівців фінансового ринку стає абсолютно очевидним той факт, що емісія ОВДП, як система, увійшла в режим із загостренням, за яким може послідувати самий небажаний результат - саморуйнування. У свою чергу підлити масла в можливий багаття може і наша банківська система, яка вже ледь справляється з обслуговуванням дуже дорогих пасивів (наприклад, тих же депозитів під 18-20%). Дивіться, у малого і середнього бізнесу, що кредитується в комерційних банках, прибутковість ну, у кого-то 12%, у кого-то - 15%. Проституція, зброю і подібне - це не береться до уваги. Тому абсолютно логічно очікувати в найближчій перспективі, що в банківському секторі настане касовий розрив.

Безумовно, всі ці підвищення облікової ставки НБУ, тарифів і цін на енергоресурси, окремих податків і так далі дуже боляче б'ють по малому і середньому бізнесу. А далі - хвиля корпоративних дефолтів і неможливість облуговування банківських кредитів. Відповідно, платоспроможність населення не зростає, навпаки, швидко падає в умовах девальвації гривні і двозначної інфляції. Що в цих умовах робить бізнес? Перш за все намагається всі ці підвищення податків, ставок за комерційними кредитами, тарифів і цін на енергоресурси перекласти на українського споживача.

Так, фінансова влада зараз створили умови для українських банків: гуляй - не хочу! Більш того, збільшили розмір валютної позиції, створивши ще більш сприятливі умови для валютних спекуляцій, що робить і зовсім невигідним кредитування українського виробника. А покірливого і терплячому споживачеві треба готуватися до чергового удару по своєму гаманцю через касовий розрив в банківській системі. Ось чому практично вся українська еліта "сидить" в доларі США, побоюючись інфляції і девальвації, а також чекаючи обвалу українського ринку держоблігацій. Наш істеблішмент прекрасно розуміє, що практика роботи фінансових властей говорить про одне: якщо хочете зберегти заощадження, гривні у вас не повинно бути.

Взагалі нічого номінованого в гривні! Так, ще раз повторю: якщо хочете зберегти накопичення з горизонтом в рік, два, три, гривні в принципі у вас не повинно бути. Ось і на сьогодні, 23 серпня, НБУ встановив наступні курси основних валют по відношенню до гривні : В порівнянні з курсом долара в попередній день вартість "американця" збільшилася на 18 коп. і досягла 27,88 грн, євро виріс на 52 коп. - до 32,39 грн. Далі на самому початку осені Нацбанк буде пробиває 28 грн . Ну, і заради інтересу порахуйте на дозвіллі, скільки втратила своєї купівельної спроможності за останні кілька років гривня і яка частина населення взагалі позбулася всіх своїх заощаджень.

Нарешті, мій прогноз: будь-який вибух (або ОВДП, або корпоративних облігацій) викличе потужний ефект втечі в якість і на просідання українських ринків отримаємо дуже потужний відтік капіталу з країни. Найпростіше Міжнародному валютному фонду спровокувати у нас такий вибух. Питання тільки в часі, коли почнеться падіння ринку облігацій. Якщо це падіння почнеться, то всі побіжать з високоприбуткових державних облігацій і ми отримаємо різке падіння нашого боргового ринку, а також сильну девальвацію гривні. Отже, без кредиту МВФ вже в цьому році можливий найгірший сценарій, коли почнеться обвал ризикових активів і перш за все гривневих ОВДП.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на [email protected].