... Це було три роки тому в Трійцю. Випити мені хотілося, а взяти було ніде. Ну я і рушив на кладовищі. Там самі, напевно, знаєте як у свята таким - на кожній могилі і випивка і закуска. Справа вже під вечір було. Я так плутався по огорожі, плутався, вирішив покурити в одному місці сісти, та й вибило мене прям там, на лавочці. Чи то свідомість втратив, то чи просто заснув - я і сам досі не зрозумів. Але думаю, що я в той момент неживої вже був, тому що прокинувся сидить на дереві метрах в 10 над землею. На вулиці вже сутінки, але в наших краях в цю пору року ночі білі, ось і бачу я зверху все як на картинці. Типу лежу я на лавці поруч з могилою і не ворушуся навіть. Ось, думаю, допив. Я і нагорі і внизу. Раптом бачу всі кладовищі сяйвом якимось наповнюється і до місця мого лежання народ якийсь підтягується. А я верхній сиджу і спостерігаю. А вони повільно так підходять, нога за ногу, натовп набралася чоловік тридцять. Оточили вони могилу, де я в огорожці на лавці лежу, а самі не туди, а до мене нагору голови підняли і дивляться. І тут до мене доходить, що це все односельці мої, та ті, яких і в живих то давно немає! Он дядько Павло з Лісовий, його вже років п'ять як закопали, а он і тітка Маша сусідка моя, та в минулому році померла ... І такий, знаєте, мене жах тоді взяв. Придивився я ще уважніше і ще кілька небіжчиків в цьому натовпі запримітив. Ну все, думаю, треба пити кидати, терміново. І тут Жмури розмовляти зі мною почали. Вийшов якийсь мужик незнайомий і почав виступати. Всі гріхи мої перерахував, соромити почав, лаяти. Ну все, думаю, всі мої дії їм відомі, навіть те, що нікому знати не положено. І як в будинок до Макарівні забрався і гроші вкрав, і як козу чиюсь з галявини повів так пропив. Всі ж знають. Сиджу ледве живий від страху і думаю, як би зверху не впасти ... І тут Жмури мені погрожувати почали. Типу, з собою мене забирають, тому що я вже всіх тут дістав своїми пиятиками. А в їхньому світі типу мені всі умови будуть, там горілка цистернами і біси мене в ній топити будуть, а ще чогось заливати мені будуть в рот типу палаюче. І чекають мене вічні муки, плач і скрегіт зубів. А найголосніше про жахи тамтешніх Колька Курнаков мені розповідати почав, він дружком моїм був, років зо два як загнувся від п'янки. Я від страху аж гикати почав в той момент, а ці тварюки вже й руки до мене тягнути почали, типу дістати намагаються. І раптом по всьому кладовищу звук пронісся, такий різкий і високий як сирена. Дивлюся, а метрах в 30 від натовпу мужик стоїть і зеленим світлом мерехтить. Красиво так. Жмури на звук то озирнулися, його побачили, розвернулися і рушили всім натовпом в ту сторону. І тут я відчув, що падаю згори. Останнє, що пам'ятаю - це політ. Непередавані відчуття. Отямився я, що лежить на лавці, там же де вирубався. Поруч нікого, вже світає, сонце встало і пташки співають. На столику дивлюся чарка самогону коштує, видать вчора не випив. Я подивився на неї, але випити бажання не було зовсім, хоч і трясло мене з бодуна. Я кепчонку свою підібрав і рушив швидше до дому. А до нього кілометрів зо три буде, поки йшов все подія нічний згадував, живенько мені так весь цей кошмар згадався ... Додому прийшов, глянув, розруха кругом і запустіння. Бомж, одним словом, пропаща людина ... І так прикро мені стало ... Я ж не завжди таким був, я ж школу із золотою медаллю закінчив, і ПТУ на відмінно. Друзі мене з пантелику збили. І вирішив я з випивкою зав'язати. Раз і назавжди. Взяв і спати ліг, коли прокинувся мотлох з дому виносити почав. Дружки приперлися, а я їх вигнав. Через тиждень на роботу влаштувався, потихеньку і будинок підлатав, і, геть, комп'ютер собі купив. Скоро дата у мене - три роки як в зав'язці, не п'ю взагалі. Вибачте, хлопці, я може і кострубато все написав, але зате правда все це. Видать клінічна смерть у мене тоді на цвинтарі трапилася і я по той бік побував, знайомих побачив. Ось лазаю тепер в інтернеті шукаю з ким ще таке може сталось, щоб сайт ваш знайшов, читаю із задоволенням. Дякуємо. Якщо хочете, можете поржать наді мною, я не ображуся. Є у мене мрія одна ... Хочу ферму невелику у себе в селі відкрити, по розведенню кроликів. Буду людей м'ясом постачати. І людям користь, і мені копійка, все не пропаду. Не судіть суворо. Уже такий я недолугий.
ПОНРАВИЛОСЬ? ПОДЕЛИТЕСЬ!
джерело
ПОНРАВИЛОСЬ?
