Бернард Вербер

ladyweb:

А як вам твори цього французького письменника?
Я прочитала багато його книг і ось деякі з них:
мурахи
Імперія ангелів
ми боги
Танатонавти
Особливо сподобалася книга "Імперія ангелів"
Подобається тема? Поділіться посиланням на неї зі своїми друзями:

...

Олюшка:

Можна докладніше дізнатися про автора і його романах. Нещодавно попадалася книга Танатонавти. Я розумію він пише НФ. А я любитель класичного фентезі. Але якщо це дійсно хороша літ-ра. Спробую куплю.

...

ladyweb:

Бернард Вербер народився 18 вересня 1961 року в Тулузі, живе в Парижі, подорожує по світу. Багато років займався журналістикою. Почав писати у віці семи років. В університеті вивчав право, спеціалізувався в галузі криміналістики, щоб шукати теми для майбутніх детективів. У 1982 році вступив у Вищу школу журналістики. Саме в цей час відкрив для себе Айзік Азімова, Філіпа Діка і Херберта - письменників, які багато в чому сформували його світогляд, спонукавши звернутися до жанру, який традиційно вважався вотчиною англієць, з'єднанню елементів наукової фантастики, пригодницького роману і філософського есе. У 1983 році отримав премію фонду News як кращий молодий репортер за репортаж про певний вид мурах, що живе на Березі Слонової Кістки. Потім 7 років працював в журналі "Нувель обсерватер" - писав статті на наукові та псевдонаукові теми: про космос, медицині, штучному інтелекті, соціології і за скільки. Переситившись журналістикою, вступив на Вищі курси сценаристів. Перша книга з трилогії про мурах "Мурахи", яку Вербер почав складати в 16 років, вийшла в світ у 1991 році, моментально зробивши письменника знаменитим. Правда, шлях до успіху виявився тернистий: шість років Вербер оббивав пороги редакцій і скрізь діставав відмови, навіть видавництво "Албен Мішель" перш ніж прийняти рукопис, відкидала її двічі. Незважаючи на читацький успіх, критика проігнорувала дебют. Ситуація дещо змінилася після виходу роком пізніше продовження "День мурах", перекладеного на 33 мови і який отримав Гран-прі читачок журналу "Elle". З'явилася навіть комп'ютерна гра про те, як мурахи вибудовують паралельну цивілізацію. Пізніше з'явився завершальний цикл трилогії - "Революція мурах" (1996). У 1993 Вербер публікує "Енциклопедію відносного і абсолютного знання", в якій наукові відомості змішуються з вигадкою, фізика з метафізикою, математика з містикою. Після фантастики Вербер звертається до міфології і езотерики. У 1994 році він публікує роман "Танатонавти" про смерть і потойбічний світ, в 1997 - "Книгу мандри", присвячену техніці самогіпнозу. Абсолютно несподіваною для читачів стала вийшла з друку в 1998 році книга "Батько наших батьків", яку можна назвати антропологічним детективом. І, нарешті, у 2000 році з'явилося продовження "Танатонавти" - "Імперія ангелів". Однак, незважаючи на величезний читацький успіх, Вербер так і не знайшов визнання у французької критики. В останні роки він навмисно приурочують публікації до 1 жовтня - періоду присудження більшості престижних французьких премій, немов кидає всім виклик: не потрібні мені ваші регалії, мої книги і так розходяться сотнями тисяч. Серед творчих планів письменника - екранізувати свої романи.
Його твори:
Енциклопедія абсолютного і відносного знання (мені не сподобалася)
Трилогія "Мурахи" (Мурахи, День мурашки, Революція мурах)
Дилогія "Танатонавти" (Танатонавти, Імперія ангелів) - сподобалися
Трилогія "Ми боги" (Ми боги, Дихання богів, Тайна богов)
Дилогія "Батьки наших батьків" (Батьки наших батьків і Останній секрет)
книга подорожі
Древо можливого і інші історії
Наші друзі Человеки
зоряна метелик
Рай на замовлення (зараз починаю читати, поки нічого не можу сказати про цю книгу, але, судячи з відгуків, що стоїть)
Дзеркало Кассандри
сміх Циклопа
Раджу "Імперію ангелів" - це НФ, але, можливо, що Вам і не сподобається. Думки по цій книзі дуже розходяться.
Опис книги "Імперія ангелів":
Мішель Пенсон потрапляє в рай. Він виявляється на «страшний суд», який ведуть три архангела. Найстрашнішим випробуванням для людини вважається наступна реінкарнація. Від реінкарнації його рятує ангел-хранитель Еміль Золя. За Мішелем встає вибір: стати ангелом або проповідником на землі. Вибір падає на ангела. Йому відкривається шлях в світ ангелів, в якому його ангелом-наставником стає Едмонд Уеллс. Кожному ангелу дається три «клієнта». Ця назва виникає через те, що ангели постають в якості адвокатів цих душ на страшному суді. Вибір своїх клієнтів стоїть за ангелами, і Мішель вибирає три сім'ї, які показані в «озері зачаття». Одна сім'я виявляється багатою - з Америки, інша середньої - з Франції і дуже бідна сім'я - з Росії. Едмонд Уеллс розповідає про те, що у душі є три основні показники: 25% відбуваються з людиною подій визначаються спадковістю, 25% - кармою, і ще 50% залишаються для вільного вибору.

...

ladyweb:

Остання книга Б.Вербера "Рай на замовлення, 2008 р
Опис книги:
"Кожен день в моїй голові народжується нова ідея. Потім вона починає розвиватися і невідступно невідступно переслідувати мене. Як правило, відправною точкою стає одна проста фраза:" А що буде, якщо ... "Ось, наприклад:" Що буде, якщо люди почнуть відтворювати собі подібних так, як це роблять квіти? "," Що станеться, якщо людей змусити забути минуле? "," Що трапиться, якщо на Землі залишаться тільки жінки? "Ці розповіді - зародки історій, з яких мені, можливо, пізніше вдасться виростити романи, і тих сюжетів, яким я спробую надати зримий образ, перетворивши їх в фільми ".

...

Daizy:

мені дуже подобається Вербер! купила майже все6 його книги, але прочитала не все. його неможливо читати запоєм, так як читається цікаво, але місцями важко, так що доводиться між його книгами робити великі перерви. подобається він мені саме нестандартністю мислення і викладу думок. часто, коли починаю читати його книгу, то першу третину спочатку не можу зрозуміти що він хоче сказати, а потім просто не відірватися.
з прочитаного:
"Мурахи" - з неї власне і почала знайомство з Вербером. дуже і дуже сподобалося
"Танатонавти" - теж в захваті. змусила багато про що у своєму житті задуматися
"Зоряна метелик" - місцями нудновато і затягнуто, але кінець дуже несподіваний і цікавий
"Енциклопедія відносного і абсолютного знання" - оскільки це не цілісна книга, а виклад окремих фактів, то читаю набігами за настроєм. цікаво.
"Рай на замовлення" - теж збірник оповідань. трапляються дуже захоплюючі, а місцями відверту маячню. але все одно не розчарована, тому що зайвий раз переконалася в нереальному польоті фантазії автора.
"Древо можливого" - дуже вражена. причому він пише настільки переконливо, що іноді мені здається "а раптом все це правда? адже зворотне ніхто не довів!"
"Наші друзі Человеки" - якщо хочете відчути себе хом'яком, що живуть в банку, прочитайте цю розповідь ...

...

Affan:

Прочитала Імперію ангелів. Заспіваймо читати дійсно неможливо. Книга, як тимчасова навантаження для мізків: змушує щось переосмислити, задуматися над чим то, подумки посперечатися з автором ...
Враження залишилися найприємніші.

...

Іса:

У Вербера читала тільки "Танатонавти" дуже давно і в електронкою. Оригінальне бачення догляду в загробне життя - ніякої містики, тільки наукова фантастика . Цікаво, захоплююче, цікаво. Обов'язково, як тільки дійдуть руки, прочитаю продовження історії. А цей роман запам'ятала добре, хоч і минуло кілька років.

...

Jennnifer:

А мені якось подарували Ми Боги. І я сіла за чтиво. Довго намагалася зрозуміти що до чого, потім додумалася пошукати в інтернеті, і зрозуміла що це серія книг Так я і не сіла за початок .... Тільки цю книгу прочитала і все.
Але змушує задуматися ...
до речі, я з цієї книги рецепт шоколадного пирога взяла собі на замітку дуже смачно вийшло!

...

primmina:

Доросла дочка не так давно зачитувалася Вебером, з натхненням розповідала мені сюжети зацікавили її "Танатонавтав", "Дихання богів", "Зоряної метелики" і "Імперії ангелів", вирішила і я познайомитися з творчістю автора, прочитала "Батько наших батьків" як детектив з інтересом, але ідея письменника про виникнення роду людського здалася абсурдною. Чи не вразило.

...

Solazzo:

Приголомшливий автор, приєднуюся до всіх похвальним відгуками.
Від його "Імперії ангелів" в захваті.
Так, він не для всіх, але вже як глибокий і своєрідний!
Накидав кілька цитат для розуміння:

"... Раптом я розумію, що він мене ненавидить. Він ненавидить мене з Санкт-Петербурга і дитбудинку, бо завжди був мені всім зобов'язаний. І кожен раз, коли я приходив йому на допомогу, він ненавидів мене ще більше. Не в стані віддати мені борги, що накопичилися, він став ненавидіти.
Можна багато чого пробачити іншому, крім того, що він тобі допоміг.
Це другий урок, який я вивчив в колонії. Допомагати тільки тим, хто може це винести і не дорікати тебе потім. Таких людей небагато ".
"Саме так здійснюється тепер нова цензура. Чи не обмеженнями, а надмірністю. Книги, що можуть потурбувати, завалюються масою позбавленою смаку макулатури".
"Я тепер краще розумію свою маму. Батько - це така професія, в якій неможливо досягти успіху. Потрібно обмежитися тим, щоб завдавати якомога менше зла".

І моя улюблена цитата про семирічному циклі розвитку людини:

Семирічний цикл (перший квадрат 4x7 років). Людське життя розвивається семирічними циклами. Кожен цикл завершується кризою, що веде до наступного етапу.
Від 0 до 7 років. Сильна зв'язок з матір'ю. Горизонтальне пізнання світу. Створення почуттів. Запах матері, молоко матері, голос матері, тепло матері, поцілунки матері є першими відчуттями. Період, як правило, закінчується вилуплення з захисного кокона материнської любові і відкриттям більш-менш холодного решти світу.
Від 7 до 14 років. Сильна зв'язок з батьком. Вертикальне пізнання світу. Створення особистості. Батько стає новим винятковим партнером, союзником у відкритті світу поза сімейним кокона. Батько розширює захисний сімейний кокон. Батько стає орієнтиром. Мати була любима, батько повинен бути обожнюємо.
Від 14 до 21 року. Бунт проти суспільства. Пізнання матерії. Створення інтелекту. Це криза підліткового віку. З'являється бажання змінити світ і зруйнувати існуючі структури. Молодь нападає на сімейний кокон, потім на суспільство в цілому. Підлітка спокушає все, що «повстає», - гучна музика, романтичні відносини, прагнення до незалежності, втеча, зв'язок з маргінальними групами молоді, анархістські цінності, систематичне заперечення старих цінностей. Період завершується виходом з сімейного кокона.
Від 21 до 28 років. Вступ в суспільство. Стабілізація після бунту. Зазнавши невдачі з руйнуванням світу, в нього інтегруються, бажаючи спершу бути краще, ніж попереднє покоління. Пошуки більш цікавої роботи, ніж у батьків. Пошуки більш цікавого місця життя, ніж у батьків. Спроба створити більш щасливу пару, ніж у батьків. Вибір партнера і створення вогнища. Створення власного кокона. Період зазвичай закінчується шлюбом.
З цього моменту людина виконала свою місію і наклав на себе першим захисним коконом.
КІНЕЦЬ ПЕРШОГО квадрат 4x7 РОКІВ.
Семирічний цикл (другий квадрат 4x7 років). Після першого квадрата, що завершується створенням власного кокона, людина вступає в другу серію семирічних циклів.
28-35 років: Створення осередку. Після одруження, квартири, машини з'являються діти. Цінності акумулюються всередині кокона. Але якщо чотири перших циклу не були пройдені успішно, вогнище руйнується. Якщо відносини з матір'ю були прожиті належним чином, вона буде докучати своїй невістці. Якщо з батьком теж, він почне втручатися в справи молодої пари. Якщо бунт проти громади не було пережито, є ризик конфліктів на роботі. 35 років - той вік, в якому погано визріли кокон часто вибухає. Тоді відбуваються розлучення, звільнення, депресія, психосоматичні хвороби. Тоді перший кого- повинен бути відкинутий і ...
35-42 року: Все починається з нуля. Після кризи людина, збагачений попереднім досвідом і помилками, реконструює другий кокон. Потрібно переглянути ставлення до матері, сім'ї, батька, зрілості. Це період, коли у розлучених чоловіків з'являються коханки, а у розлучених жінок - коханці. Вони намагаються сприйняти те, що очікують, вже не від шлюбу, а від протилежної статі.
Відносини з суспільством також повинні бути переглянуті. Відтепер роботу вибирають не з точки зору її безпеки, а по тому, наскільки вона цікава, або по тому вільному часу, яке вона залишає. Після руйнування першого кокона людина завжди відчуває бажання якомога швидше створити другий. Новий шлюб, нова робота, нові відносини. Якщо позбавлення від паразитуючих елементів пройшло благополучно, людина повинна бути здатний відновити не схожий, а поліпшений кокон. Якщо він не зрозумів минулих помилок, він відновить точно таку ж оболонку і прийде до точно таким же поразок. Це те, що називається «бігати по колу». З цього часу всі цикли стануть лише повторенням одних і тих же помилок.
42-49 років: Завоювання суспільства. Як тільки другий, покращений кокон відновлений, людина може пізнати повноту життя в шлюбі, сім'ї, роботі, своєму розвитку. Ця перемога призводить до двох нових типів поведінки.
Якщо людині важливі ознаки матеріального благополуччя: більше грошей, більше комфорту, більше дітей, більше коханок або коханців, більше влади, він невпинно збільшує і збагачує свій новий покращений кокон.
Якщо людина відправляється на завоювання нових територій, а саме духовних, то починається справжнє творення його особистості. По всій логіці, цей період повинен закінчитися кризою самосвідомості, екзистенційним питанням. Чому я тут, навіщо я живу, що я повинен зробити, щоб життя набуло сенсу крім матеріальних благ?
49-56 років: Духовна революція. Якщо людині вдалося створити або відтворити свій кокон і реалізуватися в сім'ї і роботі, він, природно, відчуває бажання знайти мудрість. Відтепер починається остання пригода, духовна революція.
Пошуки духовності, якщо вони ведуться чесно, не впадаючи в легкість групівщини або готових ідей, ніколи не будуть закінчені. Вони займуть все життя.
КІНЕЦЬ ДРУГОГО квадрат 4x7 РОКІВ.
NB 1: Далі розвиток триває по спіралі. Кожні сім років людина піднімається на один виток і знову проходить через ті ж питання: відносини з матір'ю і батьком, ставлення до бунту проти суспільства і до сім'ї.
NB 2: Іноді деякі люди навмисне терплять крах в сімейних відносинах або на роботі, щоб бути змушеними почати все цикли заново. Таким чином вони намагаються уникнути або відсунути той момент, коли їм доведеться перейти до духовної фазі, оскільки вони бояться зіткнутися самі з собою віч-на-віч.

...

Nelita Arven:

"Останній секрет"
Журналістка і поліцейський у відставці розслідують вбивство чемпіона світу з шахів, що відбулося в той день, коли він з великими труднощами виграв матч у комп'ютера. Розслідування приводить до дуже несподіваних результатів: ну хто б міг подумати, що психіатрична лікарня може зберігати величезну кількість секретів і що нерухомий хворий може управляти лікарем-психіатром і впливати на нього? У книзі показано, що можливості людського мозку необмежені і якщо ти маєш неабиякий розум, то не має значення, наскільки сильним є твоє тіло, найголовніше - вміти використовувати свої здібності в правильних цілях і не грати в надлюдини, інакше може статися велика трагедія, також до біди може призвести операція, що робить мозок досконаліше, це свідчить про те, що людям не варто втручатися в розумові процеси, в яких вони не все розуміють до кінця. Тут ще є проблема, яка не виставлена ​​на перший план, але, тим не менше, має місце. На жаль, часто так буває, що, коли людина потрапляє в біду, то рідні і близькі люди тут же відмовляються мати з ним справу, якби дружина Жана-Луї нині не привела себе негарно по відношенню до нього, то не було б ні монстра- комп'ютера, ні моторошної операції на черепі, ні наступних трагічних подій. Книга дуже серйозна і зачіпає багато непрості питання, єдине, що мені не сподобалося, так це уявлення російської науки в непривабливому вигляді. Оцінка 5-

...

інет:

книга подорожей
Розмова з читачем і можливість подивитися на себе-читача з боку, подумати, чому ми читаємо і любимо цю справу ...
Мені сподобався погляд автора на це питання, чудово викладена точка зору. (5)

...

інет:

шостий сон

Цікава історія ... Цікава ідея і дуже пророблена автором. Вчиталася не відразу, але поступово сюжет і філософія захопили. Книга, яку неможливо читати залпом, хочеться зупинятися час від часу і подумати над прочитаним, укласти у себе в голові. (5)

...

Nelita Arven:

"Імперія ангелів"
У мене були дуже Великі Очікування від цієї книги, и смороду зізналася краху, зараз поясню, чому. Мене абсолютно розчарувало описание «того світу», тому что я представляю его Дещо іншім. У Вербера Інший Світ нагадує комп'ютерну гру: получил потрібну Кількість очок - перейшов на Наступний рівень, а если не набравши - то повертаєшся на Попередній рівень, тобто проходіш реінкарнацію, як-то це боляче прімітівно. Той, хто потрапляє на тій світ, становится ангелом-хранителем трьох людей, винен допомагаті Їм, захіщаті їх и направляти в потрібну сторону, и если, коли смороду теж підуть в Інший Світ, ВІН зможите добитися того, щоб хоча б одного з КЛІЄНТІВ перевели на Наступний рівень, то сам перейду на ще більш високий рівень. Ах так, ще годі й буті ангелом-хранителем, а передаваті знання про Інший Світ на землі, но головний герой Мішель отказался от такой честі и вважать за краще стати ангелом-хранителем, Йому дісталіся три душі, Які перейшлі в тела дітей: француза Жака , американки Венери и російського Ігоря. Про Лінії последнего хочеться пройти окремо, там ляп на ляп. Я не люблю, коли іноземці пишуть всяку маякового про Россию, Нічого толком про неї НЕ знаючи, я не розумію, чому Їм настолько лінь найти інформацію? Коли ляпів мало и смороду несуттєві, то я ще можу потерпіті, а коли їх Стільки, скільки в цьом Романі, то дуже хочеться кіпіті и обурюватіся.
Отже, тепер про Ігоря. По-перше, у него «типова» прізвище, яка «зустрічається на кожному кроці», - Чехов. Потім, мати народила его на вулиці, це Неможливо, тому что будь-яка нормальна жінка, відчувші Наближення пологів, подзвоніть в швидку. Далі зовсім неправдоподібно описів дітбудінок, де оказался хлопчик. Я розумію, что в подібніх закладах життя далеко не Цукрова, но все одно такого свавілля, коли один хлопчик влаштовує «дідівщіну», ображає и прініжує других дітей, требует з них гроші, и доходити даже до убийства, буті НЕ може, тому что знайдеться дитина, який поскаржиться кому-небудь з вихователів і вже вони вживуть заходів. Історія про те, щоб російські дитбудинку діти робили іграшки для західних дітей - повна маячня. Те, що військовий, який хотів усиновити Ігоря, виявився педофілом, мене обурило, ну не можуть люди, які захищали Батьківщину (а це, судячи з усього, ветеран), мати такі моторошні нахили, це вже наклеп на армію. Далі в 8 років Ігоря за те, що він дав ножем в живіт тому хлопчику, який тероризував весь дитбудинок, відправляють в дитячу колонію разом з другом, який намовив його це зробити, такого бути не може, тому що кримінальна відповідальність настає з 14 років, в такому випадку хлопчиків просто розіслали б по різних дитбудинках. У колонії «друг» -провокатор стукнув якогось хлопця пляшкою по голові, тим самим убивши його, і підставив Ігоря, після чого той потрапив до психіатричної лікарні, логіки не бачу. До речі, місто, де знаходилася колонія, називається Брест-Литовська, але, по-перше, насправді це місто називається просто Брест, а, по-друге, він знаходиться в Білорусії. І я не думаю, щоб в колонії спустили все на гальмах і не знайшли справжнього вбивцю. Так, і в психлікарню відправляють після відповідного висновку психіатра, а його не було. А з психушки Ігоря відправляють в підрозділ спецназу, яке воює в Чечні, та ще в тому підрозділі все або психи, або бандити, виходить наклеп на російських, які воювали в Чечні, крім того, людей, визнаних психічно хворими, не те що в гарячі точки не посилають, а й взагалі усувають від служби в армії. У Чечні Ігор ухитряється, стріляючи по чеченцям, слухати «Ніч на Лисій Горі» Мусоргського, по-перше, мені незрозуміло, як можна одночасно стріляти і слухати плеєр, а, по-друге, в таких закладах, де знаходився герой, чисто теоретично неможливо познайомитися з будь-якої музикою. У мирному житті у Ігоря продовжують відбуватися безглузді речі. Він починає красти, а після попередження міліції починає заробляти на життя грою в покер. Під час перебування злодієм Ігор разом з подільником грабує будинок рідного батька, ось тут теж виходить нісенітниця - ну як алкоголік міг розбагатіти, до того ж він не хотів дітей і наполегливо умовляв матір Ігоря позбутися дитини, а тут раптом знову одружений і є батьком двох дітей . А міліціонер, до якого потрапив Ігор після пограбування батьківської хати, виявився той самий підставив його "друг", це теж нереально, тому що люди з судимістю не мають право працювати в органах правопорядку. До речі, варто відзначити, що у деяких знайомих Ігоря ну зовсім типові російські імена і прізвища - Олександр, Станіслас, Дюкусков Потім Ігор випадково зустрічається зі своїм заклятим недругом з дитбудинку, той ранить його ножем в живіт, після чого наш герой потрапляє в лікарню, де з'ясовується, що у нього рак пупка (ну де автор викопав таку хворобу, якщо її немає?) І йому, як незвичайного хворому, платять великі гроші, а також його возять по всьому світу. Так, ще лікуючого лікаря Ігоря звуть Тетяна Менделєєва, будь необізнана людина може подумати, що це дуже поширене прізвище, хоча я про ніяких Менделєєвих, крім великого хіміка, ніколи не чула. Дивно, як в цьому романі ще немає Достоєвського. Так, ця історія дуже неприродна, в ній ляп на ляп сидить і ляпом поганяє. Не розумію, чому Вербер було так складно почитати щось про Росію.
У лініях двох інших героїв ляпів немає, хіба що з Венерою сталася дивина, коли вона перебувала в материнській утробі - у неї був брат-близнюк, який помер і потрапив до неї в мозок, через що Венеру все життя переслідували сильні головні болі, мені здається, що такого не може бути, а лікарі просто витягли б мертве немовля. А життя Венери була цілком стандартною для дочки багатих батьків, яка стала знаменитою моделлю і актрисою. До речі, згадуючи її акторську кар'єру, теж можна знайти нестиковку: будучи темношкірої, Венера грає російську спецназовку. Незважаючи на успішну кар'єру, вона не відчувала задоволення від життя, але коли знайшла людське щастя, її земне життя обірвалося.
Що стосується Жака, то його автор багато в чому писав з себе: він теж почав в сім років писати розповіді, теж написав свій перший роман у 18 років і його не хотіли публікувати, і потім багато хто його не зрозуміли, кішку Жака Вербер явно теж писав зі своєї кішки. Мабуть, лінія Жака здається мені найбільш адекватною, через те, що йому траплялися не ті дівчата, йому можна навіть поспівчувати. Добре, що він таки зміг знайти своє щастя і створити щасливу сім'ю. У ньому хіба що дратували періодично з'являються періоди відчаю, апатії і зневіри у власні сили. Втім, це багато в чому вина ангела-хранителя, але про нього окрема розмова. Перш ніж написати, що я думаю про ангела, хотілося б відзначити, що у всіх героїв погані відносини з батьками - Ігоря мати взагалі ненавиділа, батьки Жака ніколи його не розуміли, а до Венери мати ставилася як до красивої іграшці, на якій до того ж можна заробляти гроші, а коли дочка підросла, то мама відсунулася від неї і стала активно влаштовувати своє особисте життя.
Тепер про Мішеля. Я вважаю, що він не впорався з обов'язками ангела-хранителя, хоча його колеги виявилися не кращими, звичайно, можна зрозуміти інтерес Рауля, пов'язаний з тим, що його підопічна одну зі своїх життів прожила на іншій планеті, але краще шукати інші всесвіти тоді, коли ви перейшли на більш високий рівень і у вас немає підопічних, а то ці ангели практично залишили клієнтів без нагляду і замість них їх обов'язки виконували неприкаяні душі, які не вселяли людям нічого хорошого. Замість того, щоб займатися незрозуміло чим, Мішель міг би допомагати своїм підопічним, давати їм корисні поради, знайти нормальну сім'ю для Ігоря, розвинути талант Венери, про який вона навіть не підозрювала, і не давати Жаку впадати у відчай і змусити його повірити в свої сили, а то, бачте, шукав разом з друзями інші світи, в той час як клієнти в його відсутність потрапляли в дуже важкі ситуації. Рауль теж зовсім не займався своєю підопічною, так що до тій обставині, що Жак і Наталі знайшли один одного, їх ангели-хранителі не мають ні найменшого відношення. А сцена битви ангелів з неприкаяними душами виглядає дуже смішно.
У книзі є цікаві думки і сюжет з медіумом, який пише енциклопедію під диктовку ангела, виглядає оригінально, але через примітивно описаного і схожого на комп'ютерну гру іншого світу, безвідповідального ангела-хранителя і моторошного марення про Росію я ставлю 2.

...

Юлія Лев:

Я з цим автором знайома давно. Мене дуже вразив "останній секрет". Мурахи давали їжу мозку не один тиждень! А ось "зоряна метелик" мене розчарувала ...

...