Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Польща. Контейнерні табору для біженців

  1. ущербність логіки
  2. Міграційна проблема ЄС
  3. Міграційна політика майбутнього?

Антиіммігрантський мітинг перед Королівським замком у Варшаві

На самому початку травня уряд Польщі заявило про готовність перейняти досить скандальний досвід угорців, що заходилися будувати т. Н. контейнерні містечка для утримання під вартою осіб, які прибувають в країну в пошуках притулку, на період розгляду їх заяв.

Згідно озвученим пропозицією контейнерні табору можуть з'явитися біля кордону Польщі з Білоруссю. Практична реалізація даного рішення стане порушенням законодавства ЄС і міжнародного права. Однак реакцію на такі дії з боку інших країн Євросоюзу поки можна назвати лише вкрай стриманою

Євросоюз, який зіткнувся з масою викликів, занадто слабкий для загострення відносин з урядами, в чиїй підтримці він все ще потребує. Прекрасно це розуміючи, Польща і Угорщина регулярно осаджують Єврокомісію, заграючи з власними виборцями з числа євроскептиків.

І справа не тільки в тому, що контейнерні табору порушують всі мислимі фундаментальні права біженців, але і в тому, що уряди інших країн-членів ЄС виношують досить схожі ідеї. І якщо Євросоюзу так і не вдасться домогтися засудження подібних ініціатив (або запропонувати власне вирішення міграційних питань), популярність контейнерних таборів і проектів такого роду тільки зросте. Завдяки цьому безперервна в рамках ЄС боротьба переваг - між філософськими цінностями і прагматичними потребами - так і не вщухає.

ущербність логіки

І в Польщі, і в Угорщині стверджують, що нова політика допоможе зміцнити безпеку і вирішити непросту проблему поширення біженців по всьому європейському континенту. Відповідно до правил ЄС біженцям слід звертатися за наданням притулку саме до уряду тієї держави, куди вони в'їхали первинно. На практиці мігранти цього правила дотримуються рідко.

Дійсно, лише одиниці з більш ніж 17 000 претендентів притулку, які прибули в Угорщину в 2015 р, очікували вирішення своєї долі цією країною. Решта кинулися далі на Захід.

Польща поки не стикалася з проблемою міграції в угорських масштабах: тут кількість біженців в 2015-му і 2016 р не перевищувало 12 000 в рік (за останні п'ять років середньорічний показник склав близько 9500 осіб). Більше половини цих людей - громадяни Росії, в основному вихідці з Чечні.

Лише небагатьом з них Польща надала статус біженця. Протягом літа 2016 року кількість людей, які намагалися перетнути польсько-білоруську ділянку кордону, істотно зросла: більшість біженців виявилися вихідцями з Росії і країн Середньої Азії. У польському уряді запевняють, що це переважно економічні мігранти, а зовсім не біженці.

Наведені цифри вкрай далекі від справді «кризових ситуацій», про які заявляють в Польщі і Угорщині. Крім того, законодавство ЄС дозволяє обмежувати свободу потенційного біженця лише у виняткових випадках - і в якості самої крайній захід.

А ось в реальності в останні роки в Польщі без особливого галасу в'їхало куди більш серйозне кількість громадян України: тільки в 2015 р українцям видано понад 430 000 дозволів на отримання першого дозволу на проживання. Ця цифра більш ніж в 2 рази перевищує кількість дозволів на проживання, виданих будь-якою країною Євросоюзу за той же період.

Міграційна проблема ЄС

Поки немає ясності в питанні про те, як саме будуть функціонувати польські контейнерні табору. Незрозуміло, і які заходи вживатиме уряд, щоб виключити можливість негуманного поводження з людьми. Але, судячи з уже існуючою практикою, нічого хорошого чекати не слід.

У звітах Human Rights Watch і польського комісара з прав людини підкреслюється: масу людей, які прибувають на польсько-білоруську ділянку кордону, вже звично відправляють назад після проведення поверхневої оцінки цілей їх приїзду. Багатьох просто позбавляють можливості подачі заяви на надання статусу біженця. Так, в зимові місяці сюди щодня прибувало 60-80 чоловік, а в Польщу пропускали лише 1-2. Угорщина в той же час кожен день впускає з Сербії в транзитну зону тільки 10 мігрантів, і там їх утримують під вартою. І хоча їм дозволяють повернутися в Сербію, в Угорщину їх ніхто не пускає.

Справедливості заради слід зазначити, що в заявах Польщі про необхідність зміцнення національної безпеки є раціональне зерно. Сумна реальність така: обмежена можливість ідентифікації і реєстрації мігрантів і біженців, які прибувають до зовнішніх кордонів ЄС, в поєднанні зі слабо налагодженим співпрацею спецслужб країн - членів Євросоюзу дійсно створює певні ризики.

Але мова йде про абсолютно непропорційним і жорсткої реакції, повністю ігнорує реальні потреби людей, які прибувають на континент в пошуках притулку. Логіка польських претензій ущербна ще й тому, що на поточний момент ми не чуємо жодних повідомлень про введення подібних заходів на більш протяжної і легко проникному ділянці кордону між Польщею та Україною.

В Угорщині та Польщі в свій захист призводять довід про те, що вони - зовсім не єдині країни, які пропонують використовувати контейнери для утримання під вартою біженців і мігрантів. Неймовірні масштаби міграції 2015 го і 2016 р змусили ряд європейських держав (в т.ч. Швецію і Німеччину) вдатися до практики розміщення прибувають біженців в не самих гідних умовах (наприклад, в армійських казармах, морських контейнерах і наметах). Але всі ці заходи вважалися винятковими і тимчасовими, вжитими лише через гострої необхідності. Місцеві та національні органи влади робили все можливе для того, щоб якомога швидше перевести мігрантів з тимчасового житла в постійне.

З огляду на малу кількість прибуваючих в Угорщину і Польщу мігрантів, використання контейнерів та надання неадекватних умов для життя в т.зв. транзитних зонах виправдати набагато складніше. Але оскільки в Греції в нестерпних умовах більше року проживають тисячі біженців (незважаючи на виділені Брюсселем мільйони євро на рішення даної проблеми), польському уряду не складає труднощів виправдовувати свою поведінку.

Уряди Польщі та Угорщини просто мають намір подати своїми діями чіткий сигнал потенційним мігрантам: шукайте інші шляхи або взагалі відмовтеся від своїх планів.

Втім, реакція інших країн ЄС виглядає не менш жорсткою. І хоча угорський підхід може здатися іншим європейським урядам драконівським і просто неприпустимим, в реальності вони самі вводять в своїх країнах масштабні обмеження на міграцію людей.

Зрозуміло й інше: своїми діями Польща перевіряє межі можливостей, дарованих членством в ЄС. Посилення прикордонного контролю - лише одна з цілого набору нових і далеких від лібералізму політик держави, який планує радикально переглянути склад конституційного суду, посилити режим контролю над діяльністю державних ЗМІ, а також призупинити бюджетне фінансування іммігрантських організацій та структур, які надають допомогу біженцям.

Втім, Брюссель уже запізнився з ініціюванням юридичного розгляду щодо поведінки таких країн, як Польща і Угорщина (та й з вимогою привести їх внутрішні закони в повну відповідність до законодавства ЄС). Стандарти прийому і утримання мігрантів та біженців порушують вже не тільки Варшава і Будапешт: в Греції ситуація нічим не краща.

Тягти ці держави в суд - явно не вихід, оскільки в такій ситуації виникають певні ризики. Більшість інших країн Євросоюзу відгукуються про плани і діях Угорщини і Польщі зовсім не з таким осудом, як Єврокомісія. І якщо згадані держави не підтримають ЄК, гнівні заяви Брюсселя виявляться лише блефом. А, за великим рахунком, готовність ЄС до використання примусових заходів в чималому ступені залежить від держав, де прекрасно розуміють - а король-то голий!

Міграційна політика майбутнього?

Угорщина і Польща - з їх точки зору - сьогодні у безпрограшній ситуації. У Єврокомісії всього два варіанти: вона буде виглядати або нахабною і прагне до домінування структурою, яка розгорнула неприйнятне наступ на суверенні повноваження держав-членів, всього лише бажаючих забезпечити безпеку своїх громадян, або бюрократичним ганчірковим тигром - гучним, але ні на що не здатні.

І це зовсім не політична битва. Відсутність надійних, єдиних і розумних механізмів швидкого вирішення проблем мігрантів та біженців на зовнішніх рубежах Європи створило певний правовий вакуум, який і заповнюється ініціативами, подібними угорському проекту будівництва контейнерних таборів.

Заява Польщі напевно додатково налякало Єврокомісію, де вже побоюються заразність угорських популістських пропозицій, і в ЄК цілком можуть зважитися на певні юридичні заходи. Однак вікно можливостей для проведення радикальної реформи закривається просто стрімко.

За іронією долі, удосконалити систему імміграції та надання статусу біженців, а також налагодити співпрацю країн ЄС в галузі забезпечення взаємної безпеки неможливо не тільки без повного перегляду законодавства та задіяння величезних людських і фінансових ресурсів. Для цього необхідно ще і вилучити у членів ЄС частина суверенних повноважень. А ряд держав, все частіше стикаються з проблемою захисту власних кордонів і зростанням популярності політиків-націоналістів, можуть вважати таке рішення абсолютно неприйнятним. І при такому сценарії Польщі та Угорщини залишиться тільки чекати, коли інші члени ЄС почнуть мислити точно так, як Варшава і Будапешт.

Стаття опублікована в Foreign Affairs 5 травня 2017 р © Council on Foreign Relations. // Tribune News Services.

Елізабет Коллет,
засновник і директор брюссельського аналітичного центру «Інститут міграційної політики Європи» (MPIE), старший радник Трансатлантичної ради з питань міграції

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Міграційна політика майбутнього?

Реклама



Новости