"Українська правда" дізналася про непублічних планах Міненерго - закласти зібрані в портах гроші, необхідні для життєдіяльності акваторій і розвитку інвестиційних проектів, під кредит НАК "Нафтогаз України", щоб купити газ для опалювального сезону.
"Українська правда" дізналася про непублічних планах Міненерго - закласти зібрані в портах гроші, необхідні для життєдіяльності акваторій і розвитку інвестиційних проектів, під кредит НАК "Нафтогаз України", щоб купити газ для опалювального сезону.
У галузевих профспілках кажуть, що таке рішення вб'є інфраструктуру державних морських портів, дозволивши згодом приватизувати їх за копійки.
Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський складається в одній політичній команді з керівником Міненерго Володимиром Демчишин, що пояснює відсутність опору з боку його відомства.
Вилучення грошей стало можливим через те, що державний орган, який розпоряджається валютною виручкою морських портів, третій рік не затверджує фінансовий план вчасно. Як наслідок, не інвестує в розвиток власних донорів.
Раніше мільярди просто накопичувалися на рахунках в банках, в тому числі - на депозитних, про що не знали в самих портах.
Тепер, як раз напередодні місцевих виборів, їх вирішено використовувати на актуальні потреби більшої частини електорату.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) була створена в червні 2013 року, як єдиний держорган, керуючий 18-ю морськими портами - 5 знаходяться в тимчасово окупованому Криму.
Сама ідея створення АМПУ була запозичена з досвіду європейських держав: єдиний орган управління, єдиний бюджет, який дозволяє інвестувати у великі стратегічно важливі проекти.
Основне завдання АМПУ - розвивати акваторії портів та об'єктів портової інфраструктури - дно поглиблювати, будувати причали, проводити ремонтні черпання і забезпечувати безпеку гаваней.
В Україні створення АМПУ мало свою специфіку.
Орган управління залишками активів, які не знадобилися олігархам
10 грудня 2011 президент Віктор Янукович несподівано наклав вето на закон "Про морські порти України", прийнятий півтора тижнями раніше.
Він назвав "невиваженою" запропоновану в документі концепцію приватизації. Законопроект повинен був фактично відкрити дорогу до придбання портів бізнесом.
Тоді ж Кабінет міністрів Азарова запропонував нову версію закону.
На базі стратегічних об'єктів портової інфраструктури, які не підлягають приватизації, концесії або оренді, передбачалося створення АМПУ.
Все інше було вирішено продати, або передати в концесію або в оренду терміном на 49 років.
Причали, які не могли бути приватизовані, автори законопроекту вирішили передати інвесторам у тимчасове користування.
Так, де-юре бізнес отримав довгоочікувану можливість легально інвестувати в портові проекти, купувати або брати в оренду землі, географічно прив'язану до портів.
Де-факто в українських олігархів з'явилася можливість значно посилити своє становище в портах.
У жовтні 2013 року Миколаївська міськрада ухвалила рішення про продаж приватному морпорту "Ніка-Тера", що входить до складу Group DF Дмитра Фірташа, двох земельних ділянок загальною площею 104 га землі в Корабельному районі міста за 4,426 млн. Грн.
У групі ВЕТЕК Сергія Курченко в листопаді того ж року повідомили про придбання ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз" - власника Херсонського нафтоперевалочного комплексу - об'єкт включає нафтогавань з двома причалами, що дозволяють приймати судна з вантажопідйомністю до 10 тис. Тонн.
Захисники нового закону посилалися на те, що він відповідає міжнародному досвіду. Віце-прем'єр Борис Колесніков тоді заявляв, що порти вже давно контролюються фінансово-промисловими групами, а закон лише "формалізує процеси, які давно відбулися".
Гроші люблять тишу
АМПУ в свою чергу почала збирати гроші, які мала витрачати на розвиток портів.
В основному, це портові збори - валюта, що збирається за користування портової інфраструктурою.
У 2013 році було зібрано 3,9 мільярда гривень, в 2014 вже 4,5 мільярда, але обидва року фінансовий план АМПУ, не затверджувався до жовтня-листопада, коли часу проводити необхідні роботи в портах вже не залишалося.
Однією з двох масштабних інвестицій АМПУ за цей час стала участь в реалізації амбітного проекту - будівництва контейнерного терміналу в Одеському порту, що закінчилося зануренням під воду ледь побудованого хвилерізу .
В результаті весь проект заморожений на невизначений термін.
Друга інвестиція - днопоглиблення порту "Південний" до 18,5 м, яке дозволило заводити в порт великі судна-кейпсайз і вантажити їх біля причалу.
Куди все це час поділися решту грошей? Адже деякі морські порти, віддаючи прибуток АМПУ за два роки не отримали ні копійки інвестицій, і їх інфраструктура почала приходити в непридатність.
Відомий приклад - Маріупольський порт (знаходиться в сфері інтересів Ріната Ахметова), за днопоглиблення якого взялися минулого місяця тільки після того, як суду почали черпати гвинтами пісок, і директор порту виступив із заявою про те, що ситуація стала "критичної".
За інформацією "Української правди", гроші весь цей час складалися на рахунках в банках, частково - рахунках депозитних.
Крім державних банків "Ощадбанк" і "Укрексімбанк", АМПУ користується послугами приватних фінустанов, причому далеко не з першої десятки.
Більше 230-ти мільйонів лежать в банку "Восток", який контролюється Володимиром Костельманом через Fozzy Group; 100 мільйонів в банку "Південний", одеського бізнесмена Юрія Батьківщина; доларовий рахунок в "Ощадбанку Росії" і банку "ВБР", який належав Олександру Януковичу; гривневий рахунок в "Дельта Банк" бізнесмена Миколи Лагуна, що знаходиться в процесі ліквідації.
У листопаді минулого року, зібравши в портах 4,5 мільярда гривень, АМПУ з незрозумілих причин взяла в російському "Ощадбанку" доларовий кредит в розмірі 62 тисяч під 12% річних. У зв'язку зі змінами курсу він встиг вирости вирости до 1,3 млн гривень.
В "Банк Форум", який знаходиться в процесі ліквідації, в минулому році АМПУ поклала на депозит 7,5 мільйона гривень, виручивши 106 тисяч.
Оскільки в декількох портах, в які кореспондент "Української правди" дзвонив за коментарями, ніхто не зміг сказати, де АМПУ зберігає гроші, можна припустити, що і за виручку від депозитів АМПУ перед донорами не звітує.
Таким чином, ці гроші можуть бути неврахованої прибутком, про яку відомо керівництву АМПУ і Міністерства інфраструктури, яким АМПУ підзвітний.
Бухгалтерія АМПУ взагалі ведеться необережно.
В результаті березневої планової перевірки Держфінінспекції, як зазначено в документі, копію якого має в своєму розпорядженні "Українська правда", в роботі АМПУ "встановлено фінансових порушень, що призвели до втрат - 16,2 мільйона гривень".
В основному, це примітивні "завищення", якими часто користуються чиновники у всіх галузях. Наприклад, в зарплатному фонді.
"Допущені порушення при здійсненні виплат, пов'язаних з оплатою праці, - йдеться в документі, призвели до безпідставного нарахування і виплати зарплат працівникам АМПУ на загальну суму 3,2 мільйона гривень".
Але деякі висновки Держфінінспекції свідчать про використання порочних корупційних практик у величезних масштабах:
"Крім того, ревізією АМПУ і його філій встановлено проведення процедур закупівель з порушенням вимог законодавства, в результаті яких було укладено 41 договір на загальну суму 292 мільйони гривень".
Спочатку жінок і дітей - АМПУ жертвує портами, рятуючи НАК "Нафтогаз"
У цьому році історія повторюється. За перше півріччя 2015 го АМПУ стала найприбутковішим держпідприємством морської галузі, зібравши 2,2 млрд. Грн.
Частково цей успіх пояснюється триразовим зростанням долара по відношенню до гривні, але сума все одно значна, і її знову не використовують ні в термін, ні за призначенням.
З одного боку, АМПУ стала нарощувати обсяги зборів, задіюючи в тому числі методи, що створюють незручності бізнесу.
Одеський громадський активіст і експедитор Олександр Захаров навів як приклад недавно винайдений АМПУ "інфраструктурний платіж".
"Я хочу приїхати забрати контейнер, який прийшов на мою адресу. Я плачу ставку фрахту, плачу порту за вантаження-вивантаження і я хочу його забрати, - пояснив пан Захаров, - а мені кажуть:" Ні, щоб проїхати по території мого порту, ти теж повинен заплатити гроші. - Чому? - Тому що повинен - це наші правила ".
З іншого боку, через неузгодженого в черговий раз фінансового плану, капітальні інвестиції на 2015 рік провалені.
"У нас виникла унікальна ситуація, коли у компанії на рахунку мільярди гривень, але вона не може використовувати їх. - Заявив в серпні міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. - Це означає, що з капітального днопоглиблення, по капітальним інвестиціям цей рік буде провалений".
У своїй відповіді "Українській правді" щодо затвердження фінплану АМПУ визнає, що "фактично процедуру затвердження документа неможливо завершити в розумні терміни".
Глава АМПУ Андрій Амелін не відповів на дзвінок кореспондента "Української правди", але ми отримали офіційні коментарі в прес-службі держпідприємства.
"Процесу затвердження передує тривала і громіздка процедура узгодження фінансового плану в різних міністерствах (Мінфін, Мінекономіки, Мін'юст, Мінінфраструктури), - йдеться у відповіді АМПУ. - Однак, АМПУ докладає всіх зусиль для якнайшвидшого затвердження документа".
"Фахівці АМПУ проводять необхідні процедури державних закупівель та вибирають підрядників, щоб прискорити процес інфраструктурних робіт після затвердження фінансового плану" - оптимістично закінчують в АМПУ.
Чи то в адміністрації ще не знають, що доля портових зборів вирішена на більш високому рівні, то чи не зовсім відверті.
Достовірне джерело "Української правди" в НАК "Нафтогаз України" передав до редакції копії документів, які свідчать про плани уряду - використовувати гроші, зібрані в портах, закриваючи "дірки" в бюджеті "Нафтогазу".
Відповідний проект розпорядження Кабінету міністрів України, запропонований міністром енергетики Володимиром Демчишин, вже направлений на узгодження в Мінфін, Мінекономрозвитку і Мінінфрастуктури.
Володимир Демчишин, як і Андрій Пивоварський, якому підзвітна АМПУ, є чиновниками, лояльними до Адміністрації президента України і, таким чином, складаються в одній політичній команді.
Це пояснює, чому АМПУ, яка мала б відвойовувати гроші на розвиток портів, відкладала затвердження фінплану аж до появи зазначеної ініціативи.
А сама ініціатива з'явилася незадовго до місцевих виборів. Можна припустити, що накопичення грошей протягом останніх років мало саме таку кінцеву мету.
Розпорядження "Про заходи, спрямовані на стабілізацію роботи НАК" Нафтогаз України "" має намір взяти в "Ощадбанку" кредит розміром в 1 млрд. Грн під 17,5% річних, щоб закупити на ці гроші і закачати в сховища газ "в обсягах, достатніх для стабільного проходження опалювального сезону 2015/16 років ".
Але справа зовсім не в самому факті кредитування - в цій практиці немає нічого поганого.
Справа в змісті пункту розпорядження про "забезпечення повернення кредиту і відсотків".
Щоб забезпечити кредит, потрібна застава. В даному випадку - з урахуванням відсотків по кредиту, потрібно мінімум на рік заморозити на рахунках мільярд сто десять мільйонів гривень.
В якості такого застави запропоновано використовувати депозити АМПУ (600 млн. Грн), портів "Південний", "Маріупольський", "Одеський", "Октябрськ", "Іллічівський" і "Бердянський".
Відсутні для забезпечення потрібної суми 20 млн вирішено використовувати з рахунку "Держгідрографії" - підприємства, що забезпечує роботу всього навігаційного обладнання в портах, яка отримує все так звані "маякові збори".
Оскільки наступний претендент на "критичну ситуацію" з обмілінням акваторії після Маріуполя - Бердянськ, кореспондент "Української правди" зателефонував в адміністрацію місцевого порту.
В адміністрації сказали, що чекають техніку, яка повинна приїхати до них, як тільки закінчаться роботи в Маріуполі, а начальник порту В'ячеслав Рєзнік погодився дати розширений коментар особисто, але в призначений час пропав зі зв'язку.
В'ячеслава Резника можна зрозуміти - як держслужбовець він виявився в незручній ситуації: критикувати київське керівництво не можна, а похвалитися, мабуть, до приїзду кореспондента "Української правди" стало вже нічим.
Портові профспілки більш відверті.
"В Іллічівському морському торговому порту АМПУ протягом двох років забирала гроші, і не давала ні копійки на проведення не тільки днопоглиблювальних робіт, які підвищували б конкурентоспроможність і привабливість Іллічівського порту - вони навіть ремонтне черпання не проводять", - розповів "Українській правді" лідер профспілки Іллічівського порту Сергій Бризгалов. Порт знаходиться в сфері інтересів бізнесмена Ігоря Коломойського.
"Тобто ми сьогодні не можемо конкурувати з іншими портами - ми втрачаємо Іллічівський порт. Держава втрачає.
З нас беруть, як з дійної корови. Зараз у нас забирають то, за рахунок чого ми повинні жити і розвиватися. - Продовжує пан Бризгалов.
- У результаті ми вб'ємо порти, і вони будуть приватизовані олігархами за копійки ".
Матвій Нікітін, Федір Попадюк (за підтримки фонду "Відродження"), для ЕП
© 2005-2015, Економічна правда. Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
Куди все це час поділися решту грошей?Чому?
