обговорюваний тут Закон України «Про фінансової реструктуризації» від 14.06.2016 р № 1414-VIII (далі - Закон про ФР) поки що ні викликав ажіотажу у підприємств. Навіть у тих, яких він може врятувати від банкрутства. А адже його, власне, і взяли з метою подолання негативних наслідків у фінансовому секторі, розуміючи, що збанкрутілі підприємства потягнуть за собою на дно і своїх кредиторів - банківські та інші фінансові установи (по сумнозвісному «принципом доміно») ... ☹ Можливо, причина у тому, що Закон про ФР вступить в силу «з відтяжкою» - лише з 19.10.2016 р А може, просто бентежить його тимчасовий (і як би «експериментальний») характер - він втратить силу рівно через три роки - з 19.10.2019 р
У будь-якому випадку, якщо у вашого підприємства виникли проблеми з поверненням коштів за кредитним договором ( ст. 1 054 ЦКУ ), То має сенс розглянути нові можливості, які обіцяє вам Закон про ФР . адже з т. 2 цього Закону декларує сприяння відновленню нормальної госпдіяльності кризового боржника завдяки, зокрема, забезпечення його достатнім фінансуванням. Може, це саме та «соломинка», яка витягне його з виру? .. ☺
Якщо ви - тертий калач (мається на увазі - «тертий» минулими фінансовими негараздами), то вам знайома традиційна процедура відновлення платоспроможності боржника. вона передбачена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство). І називається санацією ( ст. 6 цього Закону ). Цей варіант ніхто не відміняв, т. Е. Він можливий як альтернатива фінансової реструктуризації (далі - ФР). Більш того, забігаючи вперед, відзначимо, що відповідні податкові пільги *, передбачені ПКУ (згідно гучній Закону України від 24.12.2015 р № 909-VIII // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 3, с. 4 ) - з ПДВ, податку на прибуток плюс списання старих податкових боргів (!) - встановлені для обох цих процедур відновлення платоспроможності боржника.
Головні «фішки»
Чи не станемо тут морочити вам голову «спектральним аналізом» відмінностей процедури ФР від чинного порядку санації. А тільки зауважимо, що «область застосування» ФР значно вужчими.
По-перше, згідно з визначенням терміна «боржник» в Законі про ФР (П. 5 ч. 1 ст. 1) - їх коло дуже вузьке:
По-друге, підставою для ініціювання боржником процедури ФР Закон про ФР встановлює (п. 16 ч. 1 ст. 1) досить розпливчасте «критичний фінансовий стан - ситуацію, коли боржником визнана нездатність своєчасно виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами». Причому тут маються на увазі всі кредитори такого боржника, в тому числі і органи стягнення (п. 16 ч. 1 ст. 1), а не тільки не пов'язані з ним фінустанови. Це важливо.
По-третє, п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ФР включає до складу грошового зобов'язання боржника, зокрема штрафи та пеню, і не включає - ЄСВ і зобов'язання перед учасниками боржника, а також по зарплаті перед своїми працівниками (!).
По-четверте, і це чи не найголовніше: на відміну від тієї ж санації процедура ФР - позасудова, т. Е. Вона обходиться взагалі без участі господарського суду ( ч. 1 ст. 17 Закону про ФР ).
Правила процедури
Якщо говорити по-дорослому, то боржник ініціює процедуру ФР шляхом укладення з окремими (або всіма) своїми кредиторами (з урахуванням згаданого вище обмеження по їх суб'єктним складом) письмової згоди на реструктуризацію. При цьому такі кредитори (згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про ФР звані залученими кредиторами) за допомогою незалежних експертів оцінюють і підтверджують звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності боржника той факт, що його діяльність перспективна (що виливається на закінчення власне згоди). Вони укладають між собою рамковий договір ** ( ст. 6 Закону про ФР), а головне - беруть участь (наприклад, через спеціально сформовані органи) в розробці та погодженні найважливішого документа - плану реструктуризації (що передбачає конкретні кроки з оздоровлення фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема із залученням інвест-фінансування). Всі спірні питання вирішуються «міжсобойчиком» або в крайньому випадку - шляхом звернення з так званим повідомленням про суперечку в відповідний арбітраж (а не в суд!).
При оптимістичному характері розвитку подій вся процедура ФР повинна укластися в 90 днів, при песимістичному - максимум в 180. При «ніякому» розвитку подій (зокрема, якщо боржник передумає і відкличе своє звернення) процедура ФР закінчується нічим - читай: банкрутством боржника ... ☹ якщо ж все добре, то план реструктуризації ( ст. 25 Закону про ФР) підписується сторонами (і згодом виконуються всі передбачені ним заходи - мораторій, додаткове фінансування і т. Д.), Після чого процедура ФР вважається успішно завершеною ( ст. 27 Закону про ФР).
Зрозуміло, це лише короткий нарис схеми складної і болючої процедури пошуку взаємних компромісів, подробиці якої вимагають опрацювання нюансів і, звичайно, напрацьованої практики ... Але тут ми зробимо акцент лише на таких моментах.
1. Своєрідно вирішено питання з включенням до складу «залучених кредиторів» органів стягнення (див. ч. 4, 5 ст. 5 Закону про ФР). Якщо частка загальної суми податкового боргу в загальній сумі грошових зобов'язань боржника перед усіма іншими залученими кредиторами не досягає 1/3, то у фіскалів навіть не питають згоди. ☺ В іншому випадку з ними потрібно на загальних підставах укласти письмову згоду на реструктуризацію.
2. Звертаємо увагу як боржників, так і їх кредиторів, що розглядають перспективи своєї участі в процедурі ФР, на вельми жорсткі і - що важливо - обоюдогострі санкції, встановлені в ст. 30 Закону про ФР щодо порушників зобов'язань по реструктуризації. Краще як слід подумайте «на цьому березі» ...
3. Також звертаємо увагу боржників на такі обмеження.
З одного боку, згідно ч. 2 ст. 4 Закону про ФР боржнику заборонено подавати заяву на початок ФР протягом 18 місяців після: (1) почала проведення процедури ФР по його попередньої заяви і / або (2) ініціювання ним же санації згідно Закону про банкрутство .
З іншого боку, згідно п.п. 2 п. 8 розд. Х Закону про банкрутство аналогічний, але менш жорсткий заборона встановлена на ініціювання санації, яке таки не заборонено «намертво», а лише обумовлено згодою на її проведення з боку незв'язаних фінустанов-кредиторів, яким належить як мінімум 50% загальної суми вимог фінансових установ, крім вимог пов'язаних осіб.
ПКУ-подарунки боржникам
І в кінці трошки про хороше. Перерахуємо коротко податкові поблажки, передбачені для боржників, хто прибіг до процедури ФР (або санації).
1. За ПДВ (згідно п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ) Тимчасово, т. Е. До 01.01.2020 р, всі операції з продажу товарів боржником (зрозуміло, платником ПДВ) - увага! - для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами згідно із затвердженим планом ФР або санації звільняються від ПДВ, причому - що важливо - без шкоди для його НК.
Ця пільга вже потрапила в Довідник податкових пільг, що є втратами бюджету станом на 01.07.2016 р, № 79/1 від 29.06.2016 р під кодом 14010522.
2. По податку на прибуток (згідно п. 39 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ ) Боржник «розмазує» бухдоходи від списання податкового боргу на три наступні роки.
3. Але головна «вишенька на торті» стосується саме виконання податківцями своєї частини заходів згідно із затвердженими планами ФР або санації ( п. 37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ ). Найголовніше в цьому сенсі:
З тієї ж дати майно боржника звільняється з податкової застави. При цьому, незважаючи на невідповідність іншими критеріями безнадійності податкового боргу згідно ст. 101 ПКУ , Підлягають списанню як безнадійні:
(1) податковий борг, що виник більш ніж за три роки до дня початку ФР (але не санації!);
(2) податковий борг, що виник протягом трьох років до дня початку ФР або (!) Санації;
(3) застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані до дати початку процедури ФР (але не санації!), За якими йдуть процедури адмін- або судового оскарження.
Погано лише те, що якщо боржник порушить встановлений планом ФР графік погашення, то термін виконання невиконаних ним зобов'язань буде вважатися настали. А якщо плани ФР або санацію припиняються, то все санкції на неоплачену їх суму нараховуються знову.
І ще. Не підлягають списанню та / або реструктуризації ні податковий борг, ні грошові зобов'язання по ПДФО та ЄСВ, крім штрафних санкцій та пені. Втім, все наслідки процедури ФР для боржника заслуговують окремого розгляду.
висновки
- Ініціювати ФР має право тільки підприємницьке юрособа, яка має кредитором хоча б одну фінустанову, яка не є пов'язаною з ним особою.
- Процедура ФР - позасудова, т. Е. Вона обходиться без участі господарського суду. Її термін обмежений максимум 180 днями.
- Закон про ФР передбачає жорсткі і обоюдогострі санкції по відношенню до всіх сторін плану реструктуризації за порушення своїх зобов'язань в його рамках.
- Не підлягають списанню та / або реструктуризації ні податковий борг, ні грошові зобов'язання по ПДФО та ЄСВ, крім штрафних санкцій та пені.
