Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Дебет-Кредит № 27 :: Арешт рахунка в банку на підставі рішення суду!

  1. Суть проблеми
  2. суть змін
  3. Рішення суду тепер необхідно при:

Дебет-Кредит № 27 (4.7.2005)
Життя :: Почуття обов'язку

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

Законом України від 02.06.2005 р №2631-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність із Цивільним кодексом України" (далі - Закон №2631-IV) податківців, слідчих та Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності позбавили права заарештовувати рахунки в банках без рішення суду.

Суть проблеми

З прийняттям нового Цивільного кодексу України відбулися докорінні зміни в питанні застосування арешту коштів платників податків, які перебувають на рахунках в банках. Так, в даний час відповідно до статті 1074 ЦК України "обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом".

За загальним правилом під обмеженнями щодо розпорядження платником податків своїми коштами на рахунках в банку розуміється власне їх арешт компетентними органами в випадках, встановлених законодавством, а також інше обмеження права розпорядження такими коштами у випадках, визначених законодавчими актами, а саме:

1. Накладення арешту на кошти платника податків судом у порядку забезпечення позову (стаття 67 ГПК України, стаття 152 ЦПК України).

2. Накладення арешту на кошти платника податків на рахунках в банку державним виконавцем відповідно до положень Закону України від 21 квітня 1999 року №606 "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606).

3. Арешт майна (грошових коштів) платників податків, що накладається слідчим у рамках кримінальної справи з метою забезпечення цивільного позову або конфіскації майна (статтьі125 і 126 КПК України).

4. Зупинення видаткових операцій за рахунками в банку платника податків у разі накладення адмінарешту податковими органами відповідно до статті 9 Закону України від 21.12.2000 р №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181).

5. Призупинення операцій платників податків за рахунками в банківських установах за рішенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до статті 28 Закону України від 18.01.2001 р №2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням "(далі - Закон №2240).

Крім того, продовжувала зберігати силу стаття 59 Закону України від 07.12.2000 р №2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон №2121), відповідно до якої арешт на грошові кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб , що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

І нарешті сам Національний банк України постановою Правління від 21 січня 2004 р №22 затвердив Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція №22), відповідно до п. 10.1 якої банки мають право обмежувати право клієнта розпоряджатися своїми коштами на рахунку в банку тільки в разі прийняття судом рішення про арешт грошових коштів або при примусовому виконанні рішення суду про стягнення коштів за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятому на основ ванні рішення суду.

Такі колізії в законодавстві приводили і до колізій на практиці, оскільки банки в своїй діяльності намагалися дотримуватися положень Інструкції №22.

суть змін

Намагаючись уніфікувати підходи до проблеми обмеження прав клієнта розпоряджатися своїми рахунками в банківських установах, вирішити колізії, що склалися на практиці, ВР України прийняла Закон №2631-IV.

1. Статтю 59 Закону №2121 приведено у відповідність до положень статті 1074 ЦК України і викладено в новій редакції.

Тепер згідно з її положеннями арешт на майно або грошові кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на грошові кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, які перебувають у банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюються тільки за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється відповідно до законів України на підставі рішення суду. Операції по рахунках поновлюються за рішенням суду.

2. КПК України передбачає можливість забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна шляхом накладення слідчим арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого або підозрюваного чи осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії. До недавнього часу такий арешт накладався постановою слідчого у кримінальній справі.

Зміни до статті 126 КПК України, внесені Законом №2631, передбачають, що накладення арешту на вклади вищевказаних категорій осіб в кримінальному процесі проводиться виключно за рішенням суду, а не постановою слідчого.

3. Закон №2631 вніс зміни до статті 28 Закону №2240, якими передбачив право Фонду з тимчасової втрати працездатності зупиняти операції платників податків за поточними рахунками в банківських установах виключно на підставі рішення суду за поданням органів цього Фонду.

4. Доволі цікавими виявилися зміни до Закону №606. Так, згідно зі зміненою Законом №2631 редакцією статті 5 Закону №606 державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, на підставі рішення суду накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на грошові кошти, що знаходяться на рахунках і вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунках в цінних паперах. У той же час накладати арешт на інше майно боржника державний виконавець має право і без рішення суду своєю постановою.

Відповідно до положень Закону №606 виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону, є не тільки рішення, але й постанови чи ухвали судів, виконавчі написи нотаріусів, рішення комісії по трудових спорах і т. П. Таким чином, якщо буквально тлумачити наведену правову норму, то приходимо до висновку, що тепер державний виконавець має право накласти арешт на вклад боржника в банку лише під час виконавчого провадження з виконання рішення су да, а у виконавчому провадженні по виконанню інших виконавчих документів такої можливості у державного виконавця немає ...

5. А ось ситуація із змінами до Закону №2181 ще заплутана. Мало того, що положення статті 9 Закону №2181 щодо адмінарешту активів платника податків були наповнені теоретичними та практичними колізіями, так тепер з'явилися нові.

Так, згідно зі змінами, внесеними до пункту 9.3 Закону №2181, рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо застосування адмінарешту активів платника податків більше не направляється банкам, обслуговуючим платника податків, з вимогою тимчасового зупинення видаткових операцій по ним.

Зате Закон доповнено підпунктом 9.3.9, згідно з яким "арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством".

Ніякого механізму реалізації податковими органами цього положення не передбачено. Очевидно, це буде сприяти неабиякому польоту фантазії податкових органів. Логічно припустити, що податкові органи, швидше за все, будуть об'єднувати заяву про арешт активів у вигляді зупинення операцій по рахунках платника податків з поданням про продовження терміну застосування адмінарешту активів, щодо подання та розгляду якого законодавством також не передбачено ніякого процесуального порядку.

Рішення суду тепер необхідно при:

накладення арешту на грошові кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку;

арешт вкладів обвинуваченого або підозрюваного;

бажанні Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності покарати боржника-страхувальника;

арешт грошових коштів державною виконавчою службою, в т. ч. і в банках.

Тарас КОЛЯНКОВСЬКИЙ, адвокат, ЮФ «Боровець, Єсіпов і партнери»

Працевлаштування інвалідів: зміни до гіршого   Життя :: Почуття обов'язку   Законом України від 31 Працевлаштування інвалідів: зміни до гіршого
Життя :: Почуття обов'язку
Законом України від 31.05.2005 р №2602-IV внесено зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зміни вступають в силу з 22 червня 2005 року і стосуються пені, нормативів працевлаштування інвалідів, передбачених спеці ...

Як міндоходов перевірятиме ЄСВ   № 48 (2 Як міндоходов перевірятиме ЄСВ
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
З жовтня цього року заробили зміни в частині адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском буде займатися Міндоходов. У «ДК» №40 / 2013 ми вже аналізували основні зміни в даному питанні, зокрема те, що стосується звітності по ЄСВ і довідок від ПФ ...

Платежі до бюджету   № 48 (2 Платежі до бюджету
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р Міндоходов затвердив новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, возвр ...


Реклама



Новости