В Україні активно розвивається ринок споживчих кредитів. За результатами 2007 року обсяг споживчих кредитів перевищив 20 млрд. Грн., Збільшившись на 60-70%. У цьому році зростання прогнозується на такому ж рівні. Тим часом, активний розвиток цього сегмента спровокувало загострення проблеми неповернення кредитів банкам та іншими фінансовим організаціям.
Експерти відзначають: проблему посилює неотлаженностью робота банків. Зокрема, недостатньо розвинена скорингова система (система, за допомогою якої на основі кредитної історії попередніх клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика ймовірність, що конкретний позичальник поверне кредит в строк). Також дають себе знати слабкий зв'язок фінорганізацій з колекторами і зростання інфляції в Україні.
«Сьогодні ситуація на ринку кредитування дуже сильно залежить від економіки України та провідних країн світу, - зазначає керуючий філією банку« ПУМБ »в Запоріжжі Сергій Магдич. - Рівень і динаміка таких показників як індекс інфляції, облікова ставка НБУ, динаміка зростання ВВП і багатьох інших безпосередньо впливають на рівень процентних ставок по кредитах і на стан рівня ліквідності банків. В умовах нестабільної економіки збільшуються ризики з неповернення кредитів з боку позичальників ».
Позичальник хто?
Умовно боржників можна розділити на кілька груп. Перші просто забувають внести черговий платіж. У друге виникають фінансові труднощі, але з ними, як правило, можна домовитися про те, щоб реструктуризувати борг. Треті сподіваються, що неповернення кредиту «зійде їм з рук» і несуть гроші в банк тільки коли усвідомлюють, що заборгованість перед банком шкодить їх інтересам.
Ще близько 5% - жертви власної довірливості, говорять в банку «Фінанси і Кредит». Вони оформляють документи на себе, а кредит беруть друзі, знайомі, родичі, які потім його не повертають.
Професійних шахраїв, на думку експертів, теж чимало: близько 15-20% від загального числа позичальників.
Шахраї, як правило, отримані кошти вкладають в бізнес, а процес повернення кредиту за допомогою адвокатів розтягують на тривалі термін. За цей час банк, що видав кредит, може відмовитися від ідеї повернення позики або просто ліквідовуватися. Так вже і сталося з деякими фінансовими установами. Інші надходять ще хитріше і виплачують кредити малими частками, тим самим уникаючи звинувачення в шахрайстві.
Професійні шахраї залишаються головною проблемою багатьох банкірів. Найчастіше вони об'єднуються в групи і працюють відразу в декількох містах. При цьому часто повернення позики для банку стає збитковою справою. Адже потрібно сплатити близько 26 тис. Грн. державного мита за нотаріальне посвідчення для виконавчого провадження. Крім того, десяту частину боргів доведеться віддати виконавчій службі. І це далеко не всі витрати по стягненню кредиту. Так що комерційні банки іноді просто відмовляються від стягнення позики, бачачи безперспективність такої роботи.
Нацбанк допоможе
Не так давно Національний Банк України пообіцяли лобіювати введення кримінальної відповідальності для боржників, які не повертають кредит. У Нацбанку вважають, що подібна міра захистить фінансові установи від несумлінних клієнтів. Можливо, ризик опинитися за гратами змусить позичальників бути більш відповідальними. Але банкіри впевнені, що такі заходи зможуть вплинути на боржників лише в тому випадку, якщо кримінальна відповідальність буде чітко позначена в чинному законодавстві. При неповерненні кредиту кримінальні справи повинні заводитися не тільки на працівників підприємств-позичальників, але і на засновників організації. Лише в цьому випадку обіцяної санкції будуть побоюватися.
До речі, в Росії парламентарії серйозно перейнялися проблемою неповернень кредитів. Для розгляду Держдумою готуються декілька законопроектів про посилення споживчого кредитування.
Повний список передбачуваних покарань виглядає наступним чином: штраф аж до суми річного доходу, обов'язкові роботи на строк до 180 годин, виправні роботи від 6 до 12 місяців, арешт на строк від двох до чотирьох місяців, а також найсуворіша міра - позбавлення волі на строк до двох років.
Покарання можуть бути застосовані по відношенню до тих, хто заподіяв своєму кредитору значної шкоди: два рази прострочив платіж або довів суму неповернення до 10% від загальної заборгованості перед банком. Покарання слід і за надання неправдивих відомостей для оформлення кредиту.
Чорний список
В Україні найбільш проблемними в плані повернення кредитів експерти вважають Донецьку, Луганську і Запорізьку
області. Правда, далеко не у всіх банках цих регіонів склалася проблемна ситуація з боржниками. «На сьогоднішній день це питання не стоїть так гостро, щоб викликати надмірне занепокоєння. Частка проблемної заборгованості в консолідованому портфелі нашого філіалу складає менше 1%, що є досить хорошим показником », - говорить Сергій Магдич.
Але навіть при мінімальному відсотку неповернень банки активно працюють з недобросовісними клієнтами. Наприклад, в «ПриватБанку» ведуть чорний список боржників. Опинилися в такій базі даних клієнтів тут обслуговувати не стануть. В інших банках ретельно вивчають матеріальне становище потенційного позичальника. Виїжджають до клієнта додому, просять довідку про несудимість або перевіряють довідки з місця роботи. Крім того, співробітників спеціально навчають за зовнішнім виглядом клієнта визначати, чи варто з ним співпрацювати.
Виходом із ситуації могло б стати посилення умов надання кредитів, але через серйозну конкуренцію між банками це практично нереально.
страхують відсотками
«Багато банків, які активно працюють на ринку безподаткових кредитів, страхують фінансові ризики неповернення кредитів в страхових компаніях, при цьому, звичайно ж, це відбивається на ефективній процентній ставці того чи іншого кредитного продукту», - кажуть в банку ПУМБ. Сьогодні ефективна процентна ставка за беззаставними кредитами в гривні перевалила за 60% річних.
Такі високі процентні ставки пояснюються великим ризиком неповернення швидкого кредиту без застави. За різними даними українських банків, неповернення зі швидких споживчих кредитах і беззаставних кредитах можуть доходити до 20%. Покривати ж їх можна тільки за рахунок прибутковості.
Іншими словами, свої збитки за неповернення і інших проблемних кредитах банки змушені покривати за рахунок нових позичальників, яким в процентних ставках, разових комісіях і «закладаються» суми неповернень недобросовісних клієнтів. А якщо врахувати, що на своїх операціях банк намагається ще й заробити, то ... виходить позамежний розмір процентних ставок.
З огляду на це, експерти справедливо зауважують, що найближчим часом процентна ставка за беззаставними споживчими кредитами та іншими видами швидких кредитів навряд чи знизиться.
Що стосується валютних кредитів, то вони, в силу об'єктивних причин, також стали дорожче: ряд рейтингових агентств знизив рейтинг України, що і стало причиною підвищення ставок по синдикованих позик, які надаються українським банкам.
Експерти прогнозують, що ситуація в майбутньому повинна стабілізуватися, однак, щоб економіка України вийшла з поточної кризової ситуації, необхідно вживати чітко зважені кроки по стабілізації економіки і пригнічувати інфляційні процеси з боку уряду. Це досить тривалий за часом процес, який може продов-тулитися до 12-18 місяців.
колектори повернуть
Сьогодні більшість банків як і раніше воліє самостійно вирішувати проблеми стягнення боргів. При цьому до послуг колекторів (фірм, займаючи-ющіехся стягненням боргів з фізичних та юридичних осіб) вдається лише 1-2% фінустанов.
Самі колектори пов'язують недостатню активність компаній зі страхом «заплямувати репутацію». У цьому на практиці переконалася і «Портмоне»: представники багатьох банків не захотіли говорити на тему неповернень. Очевидно, побоялися, що це може негативно позначитися на іміджі установи і відлякати клієнтів.
Багато компаній не знайомі зі специфікою роботи агентств і помилково вважають, що їхні методи занадто жорсткі, як кажуть фахівці. Тому для вирішення боргових проблем вони намагаються взагалі не залучати зовнішніх учасників. А, укладаючи договір з колекторами, наполягають на конфіденційності.
Проте, колекторські технології продовжують розвиватися. Нещодавно Асоціація українських банків (АУБ) заявила про необхідність створення асоціації колекторних компаній і регулюючого діяльність даних установ законодавства.
PS За словами віце-президента АУБ Миколи Лутака, враховуючи зростаюче число операторів колекторного бізнесу, цим компаніям необхідно виробити єдині стандарти і етичні норми надання своїх послуг. Також він вважає, що, можливо, для врегулювання діяльності компаній, що надають колекторські послуги, потрібно внесення змін до банківського законодавства.
Сьогодні, за даними комерційних банків, свої послуги активно просувають близько чотирнадцяти колекторських агентств.
джерело: banker.ua Позичальник хто?
