Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Human Rights Watch / Defending Human Rights Worldwide

Свобода вираження переконань і раніше під загрозою

Загальний огляд засобів масової інформації в Таджикистані

Друковані ЗМІ

Якщо судити за кількістю, різноманітність друкованих видань в Таджикистані вражає. У серпні 1999 р в Міністерстві культури було зареєстровано 255 видань, в тому числі 199 газет. Чотири газети належать уряду, 21 - політичним партіям і рухам, 64 - це "багатотиражки" різних підприємств. У республіці видаються також 64 обласні, міські та районні газети, 14 три незалежні газети в Душанбе. Виходять, однак, в даний час лише деякі (за даними Міністерства культури - близько третини 15 ), І хоча після укладення Загальної угоди відбулося розширення друкованих ЗМІ, в республіці немає жодної щоденної газети, і тільки окремі видання виходять на регулярній основі, частково - в силу проблем фінансового характеру. Сформована ситуація посилюється тією обставиною, що всі друкарні в Таджикистані і раніше знаходяться в руках держави, внаслідок чого незалежним виданням можуть довільно відмовити в наданні друкарських послуг. 16

Більш-менш регулярно виходять 17 газет. Урядові видання включають "Садої Мардум" ( "Голос народу"), "Джумхурія" ( "Республіка"), "Народну газету", "Халк ОВНС" ( "Голос народу"). 17 Союз письменників видає "Адабіёт ва Сан'ат" ( "Література і мистецтво"), Міністерство культури - тижневик новин культури "Бахор Аджаму" ( "Весна Аджама"). Міністерства оборони та безпеки публікують газету "Таджикистан" на правоохоронну тематику. До видаються політичними партіями належать "Джунбіш" ( "Рух", Партія національного руху Таджикистану) і "Іттіход" ( "Єдність", Соціалістична партія Таджикистану). "Джавононі Тоджікістон" ( "Молодь Таджикистану") публікують Союз молоді Таджикистану і Державний комітет у справах молоді. До приватним газетам відносяться "Бізнес і політика", "Вечірній Душанбе", культурна газета "Чархи Гардуно" ( "Колесо фортуни"), медична газета "Авіценна", підприємницькі видання "Дайджест прес", "Східний експрес" і "Кур'єр Таджикистану" . Через фінансові проблеми і перешкод публікації протягом вже, як мінімум, шести місяців не виходять незалежні політичні та культурні газети "Істіклол" ( "Незалежність") і "Суруш" ( "Голос"), а також газети Конгресу національної єдності "Хафт гандж "(" Сім небесних скарбів ") і Компартії Таджикистану:" Нідо Ранджбар "(" Голос трудящих ") і" Голос Таджикистану ". 18 У Хорозі один-два рази на місяць виходить інформаційний бюлетень "Чатрі Сімін" ( "Срібний парасольку"). 19

Крім газет "Садої Муджохід" ( "Голос муджахеда") і "мужду" ( "Добра звістка"), в республіці практично немає видань, прямо пов'язаних з ОТО. 20 Перша з них, двосмугова, була заснована в 1993 р в Гармі - регіоні Таджикистану, який після громадянської війни неодноразово опинявся поза контролем уряду; листопад 1998 року включно вийшло в світ майже 50 номерів. Видавана Збройним ісламським рухом Таджикистану, ця газета неодноразово публікувала інтерв'ю з польовими командирами і бойовиками ОТО, хоча і практично без критики керівництва республіки або його політики. "Садої Муджохід" не була офіційно зареєстрована і поширювалася тільки в Гармі і серед окремих лідерів опозиції. "Мужду", видання прес-центру ОТО, вперше вийшла в травні 1998 р, проте згодом з'являлася нерегулярно і вкрай обмеженим тиражем, головним чином внаслідок гострого браку фінансових і технічних засобів. У 1992-97 рр. в Москві видавалася незалежна опозиційна газета "Чарогі Руз" ( "Світло дня"), що займає активну критичну позицію по відношенню до нинішньої влади; публікація в Москві відновилася в квітні 1999 р Саме тоді в кіосках Душанбе з'явилося обмежене число примірників першого випуску 1999 р Наступні номери поширюються з того часу нелегально.

За відсутності в даний час в республіці щоденних газет приватне інформаційне агентство Азія-Плюс публікує російською та англійською мовами друковані та електронні бюлетені з політичних, соціальних та економічних питань і проблем бізнесу. Бюлетень "Азія-Плюс Бліц" виходить п'ять разів на тиждень, "Економічний огляд Таджикистану" - два рази на місяць. Це інформагентство служить джерелом інформації для газет і ряду незалежних телеканалів; при постійному розширенні охоплення воно практично не дає аналітичних матеріалів. Публікації Азії-Плюс користуються популярністю серед співробітників міжнародних організацій та в дипкорпусу; до них проявляють інтерес також урядові відомства, однак висока вартість передплати робить їх абсолютно недоступними для місцевого населення. До числа інших приватних інформаційних агентств належать Інфокон і Мізон, існує також державне інформагентство Ховар ( "Новости Таджикистану").

Хоча місцеві газети за західними стандартами вкрай дешеві, для більшості читачів Таджикистану ціна виявляється занадто високою. 21 Зарубіжні видання, російськомовні - це окреме питання, тільки спорадично з'являються в Душанбе по немислимим цінами, при цьому найчастіше 3-5-місячної давності. Наприклад, в серпні 1999 р в одній з Душанбинський готелів, практично не відвідуваною місцевими жителями, "The Economist" продавали за ціною 7 дол. США за номер. 22 Російські газети з критичними матеріалами по Україні, такі, як "Независимая газета", "Известия", "Нова газета", "Общая газета", надходять нерегулярно, але іноді раптом з'являються в кіосках Душанбе.

Підписка на місцеві і зарубіжні видання позбавлена ​​сенсу через неефективність пошти. Як урядові, так і недержавні газети і журнали продаються в кіосках або вуличними рознощиками. Поширення столичних газет в регіонах, а обласних - в столиці носить обмежений характер.

14) Ці газети видаються і фінансуються на кошти самих різних спонсорів: від державних органів до громадських об'єднань і комерційних фірм.
15) Список періодичних видань, зареєстрованих Міністерством культури Республіки Таджикистан. Міністерство культури Таджикистану 1 серпня 1999 р
16) Серйозні фінансові проблеми і бюрократичні перепони роблять скрутній організацію приватної друкарні. Див. також: "Цензура" і "Довільний відмову в дозволі друкуватися" .
17) Відповідно до прийнятого президентською адміністрацією в січні 1999 року рішенням "про спрощення інформування громадськості про політику держави" "Джумхурія", "Народна газета" та "Халк ОВНС" виходять тепер два рази в тиждень і безпосередньо контролюються президентським апаратом. Таджицьке державне радіо, Душанбе, 13 січня 1999 р
18) Детальніше див .: "Цензура" і "Неофіційні заборони" .
19) "Чатрі Сімін" фінансується Фондом "Євразія" і, відповідно до умов останнього, не містить аналітичних матеріалів політичного характеру. Інтерв'ю Х'юман Райтс Вотч з одним із співробітників газети. Душанбе, 21 вересня 1999 р
20) Очікувалося, що ситуація істотно зміниться після зняття в серпні 1999 р заборони на діяльність вхідних в ОТО партій і їх друкованих видань. До моменту написання цієї доповіді Демократична партія Таджикистану опублікувала вельми невеликим тиражем перший номер своєї газети, в той час як ПІВТ, за відомостями, тільки ще готувала перший випуск.
До підписання в червні 1997 р Загальної угоди засоби масової інформації ОТО діяли з-за кордону республіки. У їх числі були, серед інших, радіостанція, що веде мовлення з таборів біженців на півночі Афганістану, і щонайменше два інформаційні бюлетені, які друкувалися в Пакистані. Цит. по неопублікованої рукописи Олега Панфілова.
21) Наприклад, в серпні 1999 р середня ціна газети в Душанбе коливалася в межах 150-200 таджицьких рублів. У той період курс становив близько 1500 таджицьких рублів за 1 долар США; нон (хлібна коржик) коштував приблизно 200 руб.
22) За даними радіостанції "Свобода" в Душанбе, середньомісячна заробітна плата в серпні 1999 р становила 12-12,5 тис. Руб. або близько 9 дол. США. За даними ООН за 1998 р - 8,6 дол. США. Tajikistan Human Development Report 1998 United Nations Development Programme.



Реклама



Новости