Днями відбулося досить неординарна подія - Ташкент відвідала делегація руху «Талібан» (ДТ), визнаного в ряді країн радикалістська і терористичною організацією. Представники цієї афганської військово-політичного угрупування на чолі з керівником офісу ДТ в Катарі Шер Мухаммадом Аббасом Станікзаем були прийняті в узбецькому МЗС, де відбулися переговори з главою зовнішньополітичного відомства Абдулазізом Каміловим, спецпредставником президента Узбекистану щодо Афганістану Ісматіллой Іргашевим і іншими офіційними особами республіки.
як повідомила прес-служба МЗС РУз, в ході зустрічей, що відбулися сторони обмінялися думками щодо перспектив мирного врегулювання внутріафганского конфлікту, виведення іноземних військ з Афганістану - процесу, який таліби вважають головною умовою для початку мирних переговорів з афганським урядом. Були також порушені питання безпеки «поточних і майбутніх» інфраструктурних національних проектів в ІРА, таких як прокладка ліній електропередач і залізниць (деталі переговорів містяться в повідомленні «Талібану», яке призводить Asia Times ).
Характерно, що переговори в Ташкенті проходили на тлі чергової ескалації напруженості в Афганістані, обумовленої активізацій талібовскіх формувань на різних напрямках. Протягом другої половини липня - першої декади серпня талібам вдалося досягти конкретних результатів щодо взяття під свій контроль ряду повітових центрів на півночі країни, завдати істотної шкоди урядовим військам в центральній провінції Газні із захопленням на деякий час самого провінційного центру, а також практично очистити від загонів «Вілоята Хорасан» (підрозділи т.зв. «Ісламської держави» в ІРА) кілька північних провінцій.
Дана ташкентська зустріч, як і багато інших зустрічей різноформатних рівня, що відбулися за останній час з ініціативи узбецької сторони, є наочним свідченням помітної активізації офіційного Ташкента на афганському напрямі, який конкретними діями підтверджує свою прихильність усталеним раніше зовнішньополітичних пріоритетів.
Узбекистан, який безпосередньо межує з Афганістаном, завжди дивився на свого південного сусіда в першу чергу через призму загроз для власної безпеки. Очевидно, що вплив Афганістану як міжнародного центру, що генерує загрози стабільності і безпеки не тільки для Центрально-Азіатського регіону, а й усього світу, як і раніше залишається довготривалим чинником, а зберігається нестабільність в цій країні безпосередньо проектується саме на сусідні держави Центральної Азії, надаючи негативний вплив на їх розвиток. Тому проблема внутріафганского врегулювання була і буде залишатися в доступній для огляду перспективі вузловий в порядку відносин Узбекистану як з самим Афганістаном, так і з його основними зовнішніми партнерами.
Доречно нагадати, що РУз ніколи не дистанціювалася від афганської проблеми. У різні періоди і з різних приводів Ташкент пропонував свої принципові оцінки та дії, виступав з конкретними ініціативами (наприклад, переговорний процес у форматі «6 + 2» і ін.), Які конструктивно сприймалися в міжнародному співтоваристві. Вони дозволили накопичити необхідний досвід для об'єднання зусиль, щоб, нарешті, запустити процес врегулювання афганського конфлікту, який, як іноді здається, триває вже цілу вічність.
Довідка: У 1997 р з ініціативи Узбекистану під егідою ООН почав діяти формат «6 + 2», тобто шість країн-сусідів - Пакистан, Іран, Китай, Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан плюс країни-гаранти - США і РФ. Мета цього формату полягала, перш за все, в врегулювання афганського конфлікту через примирення Північного альянсу і руху «Талібан». Завдяки діяльності контактної групи 21 липня 1999 року була підписана «Ташкентська декларація про основоположні принципи мирного вирішення конфлікту в Афганістані» в присутності протиборчих сторін.
Перш за все, в Ташкенті сформувалося стійке переконання в тому, що силові методи - не метод внутріафганского врегулювання. Схоже, що з цим, хоча б на рівні формальних заяв, згодні як все внутріафганскіе військово-політичні сили (свідченням чого і є остання зустріч з талібовской делегацією), так і зовнішні фактори, в тій чи іншій мірі залучені в афганські процеси. В Афганістані є безліч прикладів, коли різні історичні, етнічні, релігійні та культурологічні чинники не заважали афганцям самостійно вирішувати внутрішні конфліктні ситуації.
Сьогодні в Узбекистані аргументовано вважають, що треба дати можливість афганцям самим, нехай не відразу, але розробити власну національну «дорожню карту» з метою досягнення миру і стійкої стабільності в своїй країні. Численні зовнішні сили не просто можуть, а й повинні їм в цьому допомогти і при необхідності надати свої посильні гарантії. З цією метою в березні поточного року в Ташкенті було організовано міжнародна конференція щодо Афганістану «Мирний процес, співпрацю в сфері безпеки і регіональну взаємодію».
На думку ряду місцевих експертів, останні узбецькі ініціативи і їх практичне втілення не слід сприймати як якась альтернатива колишнім пропозицій з боку міжнародних організацій та інших зацікавлених держав. Вони грають роль важливого доповнення до спільних зусиль міжнародної спільноти щодо Афганістану. Як видається, будучи його найближчим сусідом і досить впливовим регіональним гравцем, Узбекистан прагне стати частиною, але значущою і активної, масштабного процесу внутріафганского врегулювання.
Активізація Узбекистану на афганському напрямі при новому узбецькому керівництві проявляється не тільки в підвищенні інтенсивності політичних контактів і діалогу на двосторонньому рівні, але також у висновку на новий рівень і економічного співробітництва між двома країнами.
Шавкат Мірзіёев: «Наша мета - світ в братському сусідньому Афганістані» (на зустрічі президента Узбекистану з президентом ІРА Мухаммадом Ашрафом Гані в Циндао 10 червня ц.р.)
Сьогодні в Узбекистані вже успішно функціонують 110 підприємств за участю афганського капіталу, а в Афганістані створено 8 підприємств, в яких присутні узбецькі резиденти. У грудні 2017 року, під час офіційного візиту президента Афганістану А. Гані в Узбекистан, було підписано більше 40 експортних контрактів на загальну суму понад 500 млн. доларів. Знаковою подією стало також відкриття в кінці 2017 р прямого повітряного мосту між Ташкентом і Кабулом, чого не було з перших років незалежності Узбекистану. І хоча авіарейси виконуються поки раз в тиждень афганської приватною авіакомпанією «Kam air», можливість встановлення контактів між діловими колами двох країн значно зросла.
За даними Держкомстату РУз, останнім часом стала відзначатися стійка позитивна динаміка у взаємній торгівлі між двома країнами, причому зі значним розширенням її структури. Так, обсяг товарообігу за минулий 2017 р досяг 617 млн. Доларів і виріс в порівнянні з 2016 р на 18,7%. При цьому в його структурі значно переважав експорт узбецьких товарів в Афганістан - 614,9 млн. Доларів.
Міністр зовнішньої торгівлі РУз Жамшід Ходжаєв не так давно помітив, що обсяг взаємної торгівлі між двома країнами за 6 місяців поточного року вже зріс на 18%, а в найближчі роки його планується довести до 3 млрд. Доларів. За його словами, зараз обсяг імпорту з різних країн до Афганістану складає 6,5 млрд. Доларів, і Узбекистан, в свою чергу, в перспективі здатний поставляти на афганський ринок майже половину цього обсягу, причому за рахунок включення абсолютно нової номенклатури товарів. Зокрема, вже в поточному році узбецька сторона зобов'язалася поставити для потреб Міністерства охорони здоров'я Афганістану більше 120 реанімобілів під брендом Isuzu виробництва Самаркандського автомобільного заводу загальною вартістю 5,7 млн. Доларів.
У свою чергу, в ході вже відбулися численних зустрічей представників державного і приватного сектора РУз та ІРА досягнуто домовленостей про оснащення міжнародного логістичного центру «Термез карго центр» сортувальними і пакувальними лініями для переробки та експорту плодоовочевої продукції підприємств Афганістану в треті країни (саме Термез став сьогодні для афганців важливим логістичним центром для експорту своїх фруктів в Росію, Киргизстан і Китай), наданні технічного обслуговування і ремонту афганських саме етов на базі авіаційного підприємства Uzbekistan Airways Technics, а також участі в підготовці висококваліфікованих фахівців в області авіації.
У липні ц.р. делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ А. Каміловим в ході візиту до Кабула, крім обговорення політичних питань, домовилася з кабульського владою про створення індустріального парку в північному афганському місті Мазарі-Шаріфі на площі в 10 тис. гектарів, вільної економічної зони площею 3 тис. гектарів поблизу кордону з Узбекистаном, а також будівництві узбецькими компаніями шести текстильних фабрик в Афганістані.
Крім того, країни планують в найближчій перспективі підписати міжурядову угоду про вільну торгівлю. Як відзначили в Міністерстві зовнішньої торгівлі РУз, сторони зараз опрацьовують проект цієї міжурядової угоди. Даний документ передбачає звільнення від митних платежів афганських товарів, а також випередження інших обмежень в торгівлі.
Крім масштабного розширення торговельного співробітництва зі своїм південним сусідом, Узбекистан розглядає практичну реалізацію і ряду інфраструктурних проектів, таких як продовження будівництва залізної дороги Мазарі-Шаріф - Герат, використання нового автомобільного коридору Термез - Ташкент - Андижан - Ош - Кашгар для поставки афганської продукції з Мазарі -Шаріфа в Кашгар (КНР) транзитом через узбецьку територію, а також підключення Афганістану до єдиного енергетичного кільця Центральної Азії шляхом зведення нової лінії і електропередач Сурхан - Пулі-Хумрі.
Таким чином, відносини між Узбекистаном і Афганістаном після відходу з життя І. Карімова і приходу до влади Ш. Мірзіёева починають змінюватися і входити в нову реальність. Помітно активізувавши двосторонні відносини зі своїм південним сусідом, Узбекистан демонструє їх результативність з урахуванням нарощування зусиль в переговорному процесі з усіма учасниками внутріафганского конфлікту, а також перспектив реалізації торгово-економічних та інфраструктурних проектів із залученням зацікавлених великих зовнішніх сил. В ідеалі позитивна динаміка подібних кроків Узбекистану стала б найважливішим принципом для самих афганців в ході розвитку внутріафганского мирного діалогу. У цьому ключі і бачиться призначення останньої зустрічі в Ташкенті, про яку йшла мова спочатку.
______________________
фото https://ru.sputniknews-uz.com/politics/20180610/8485374/rpezident-uzbekistana-nasha-cel-mir-v-afganistane.html
