Фото: EPA / UPG
Себастьян Курц, новий лідер АНПІдея про дострокове проведення виборів повністю виправдала себе і Австрійська народна партія досягла бажаного результату. На дострокових виборах до парламенту Австрії 15 жовтня очікувано перемогла консервативна Австрійська народна партія (АНП) на чолі з нинішнім міністром закордонних справ країни Себастьяном Курцем.
А 31-річний Курц став обличчям однієї з потужних політсил Австрії. Він увійде в історію не тільки як наймолодший міністр закордонних справ, а й як наймолодший канцлер Австрії.
По суті, Курц - це молодий і амбітний конкурент «ультраправого» і «євроскептика» Норберта Хофера, який мало не став президентом Австрії. Точно як і Емануель Макрон у Франції конкурував і переміг Марі Ле Пен.
Австрійські консерватори з АНП провели помітну і зрозумілу рекламну кампанію, орієнтовану на всі верстви населення країни. Жорстка і популярна антіімгрантская і антиісламська риторика правих популістів значно вплинула і на політичний дискурс партії Себстатьяна Курца, його партія відмовилася від центристських позицій на користь більш правих, порвала з соціал-демократами (які йшли у фарватері курсу євробюрократії з питання міграції), провела помітний ребрендинг .
Не стали сюрпризом і зовсім тріумфальні результати у правих популістів з Австрійської партії свободи (АПС) - за попередніми даними, їм вдалося заручитися підтримкою 26,9% тих, хто голосував. Вони стають другою політичною силою країни.
Так що правий був канцлер Керн (представник соціал-демократичної партії (СДП)), який ще в момент оголошення виборів заявив про те, що дострокові вибори відкрили двері для входження в уряд вкрай правих.
Як результат - вкрай імовірна права коаліція в парламенті АНП + АПС, яка буде користуватися підтримкою приблизно 60% австрійського населення.
Правлячі Соціал-демократи стали третіми - 26%. Їх рейтинг, крім усього іншого, підкосив скандал, пов'язаний з ім'ям Таля Зільберштайна - політичного консультанта, занімающегоя «чорним» піаром. Зільберштейн вважається фахівцем у проведенні "негативних виборчих кампаній", в яких в центр уваги виносяться промахи, слабкості і недоліки політичних супротивників. За даними ЗМІ, він добре відомий в політичних колах, співпрацював з екс-прем'єром Ізраїлю Ехудом Бараком, колишнім канцлером Австрії Альфредом Гузенбауером, а також був радником екс-прем'єра Юлії Тимошенко.
Фото: flickr.com/photos/sutu
Таль ЗільберштайнСтверджується, що Зільберштайн створив в Facebook дві групи, в яких поширювалися расистські, антисемітські та інші радикальні висловлювання, метою яких було очорнити головного суперника - нинішнього міністра закордонних справ Австрії, 31-річного лідера консерваторів Себастьяна Курца.
Соціал-демократи в свою чергу заявили, що це це їх рук справа і що цей продуманий хід консерваторів «Австрійської Народної партії». Як би там не було, цей скандал не тільки дискредитував соцдемов, а й суттєво ускладнив ймовірність відтворення коаліції колишнього формату.
Сюрпризом виборів стала Партія зелених, чий кандидат став президентом в минулому році, але зараз вона не змогла подолати 4% -й прохідний бар'єр (станом на ранок 16 жовтня, вона набрала 3,9%) і тому поки вона не проходить до парламенту.
очікування Києва
У Києві результати виборів сприйняли з оптимізмом. Президент України Петро Порошенко назвав перемогу Курца «перемогою переконаного європейця, який знає важливість консолідовано ЄС для міри на континенті».
А посол України в Австрії Олександр Щерба запевнив LB.ua , Що однозначна перемога міністра закордонних справ Себастьяна Курца є «хорошою новиною для України». «Він знає нашу проблематику, неодноразово відвідував Україну, в тому числі лінію розмежування», - сказав дипломат.
При цьому, незважаючи на ймовірну коаліцію Курца з правими популістами з «Австрійської Партії Свободи», дипломат не схильний драматизувати ситуацію. «Особисто я радикальних змін у зовнішній політиці Австрії не очікую. Але для остаточних висновків потрібно подивитися на формування уряду і його перші кроки », - підкреслив посол України, додавши, що коаліційні переговори будуть тривати довго.
Крім того, Курц не з чуток знає проблематику України. По-перше, з багатьма українськими політиками він знайомий ще з часів Революції Переваги
По-друге, будучи главою МЗС Австрії Курц неодноразово зустрічався з українськими колегами, з деякими з них встановилися довірчі відносини. Співрозмовник LB.ua в дипломатичних колах ще взимку минулого року з натхненням розповідав про плани Курца стати канцлером. Що свідчить про певний рівень довіри.
По-третє, як голова головуючий в ОБСЄ країни Курц відвідував не лише Київ, а й зону АТО. Саме з ним 3-4 січня обговорювалися перспективи розгортання збройної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Правда, тоді Курц скептично оцінював можливість розміщення в даному регіоні такої місії ОБСЄ, як пропонував Київ. Тепер же, коли тему миротворчості просувають США, ця його позиція може і змінитися.
Він також критично відгукувався про заяви бойовиків, наприклад про створення «Малоросії».
Фото: twitter.com/MFA_Ukraine
Таким чином, попередні висловлювання Курца дають підстави для стриманих надій на те, що зайнявши ще більш високу державну посаду він може істотно поліпшити рівень відносин між нашими державами.
Інтригою залишається розподіл міністерств в майбутній коаліції - наприклад, кому відійде міністерство закордонних справ, "єврооптимістам" консерваторам або правим "євроскептикам".
При цьому потенційно небезпечною для Києва може вважатися позиція Курца з санкцій проти Росії. Ще перебуваючи на посаді голови МЗС і головою в ОБСЄ він обіцяв домагатися поетапного пом'якшення санкцій Євросоюзу проти Росії - в обмін на прогрес у врегулюванні війни на Донеччині.
І якщо в партнери в майбутній коаліції він таки візьме праву АПС, яка ще в кінці 2016 року став партнером "Єдиної Росії", то з цього питання вони вже точно знайдуть спільну мову.
Тим більше, що лобізм РФ за цим напрямком не припинявся.
Чи є в Австрії «рука Москви»?
Навряд чи незабаром слід очікувати глобальні і різкі зміни (так званий "правий поворот») політики Австрії. Але не можна не відзначити якісну зміну електорату в цій та інших центрально-європейських країнах. Психологічна перемога AfD в Німеччині, домінування правих партій в Польщі і Угорщині, і ось ймовірне входження в уряд Австрії крайніх правих з АПС - це яскраві приклади зміни кон'юнктури в Європі. І Москва вже навіть не приховує, що прикладає до цього свою «руку».
Російський вплив в Австрії формувалося з радянських часів. Після завершення «холодної війни» і розпаду СРСР Австрія використовувалася Росією як один із плацдармів фінансової експансії в ЄС через «непрозорі» бізнес-схеми російських олігархів і політиків. Російський бізнес в Європі традиційно кадрово підживлюється громадянами Австрії - колишніми підприємцями і чиновниками. Найбільші австрійські банки фінансували не завжди прозорі угоди і інвестиційні проекти росіян, особливо в газовій і нафтовій сферах. В Австрії працюють головні європейські офіси провідних російських банків - Sberbank Europe AG, VTB Bank (Austria) AG.
Фото: en.wikipedia.org
Sberbank Europe AG у ВідніВ Австрії були створені «непрозорі» схеми нафтогазового бізнесу, які дають широкі можливості коррумпирования місцевих і європейських політиків. Зокрема, широко відома схема «РосУкрЕнерго» зі швейцарською «пропискою» була створена двома фірмами, зареєстрованими в Австрії (Arosgas Holding GmbH представляла інтереси російського «Газпрому», а Centragas Holding GmbH через Дмитра Фірташа і Івана Фурсіна співпрацювала з українською стороною). І з фінансових питань обслуговувалася в австрійському «Райффайзен банк».
В цілому можна констатувати, що головні російські канали впливу на урядові структури Австрії сформовані і діють через австрійський енергетичний концерн OMV і один з провідних банків країни Rаiffeisen Bank.
Так, до числа головних економічних лобістів російських інтересів в Австрії експерти відносять колишніх керівників OMV Герхарда Ройса (Gerthard Roys) і Вольфганга Руттенсторфера (Wolfgang Ruttenstorfer). OMV - давній партнер «Газпрому» і російських нафтових компаній в проекті «Південний потік», кінцева точка якого перебувала в австрійському газовому хабі «Баумгартен». В даний час OMV активно просуває спільно з німецькими компаніями проект «Північний потік-2».
Обидва менеджери OMV послідовно виступають за скасування санкцій Заходу проти Росії. Руттенсторфер є головою наглядової ради компанії «AMIC Energy», створеної «Лукойлом» після 2014 року для легалізації власної мережі АЗС в Україні, але під австрійським брендом.
Нинішній керівник OMV (з 2015 року) Райнер Зеле, призначення якого лобіювалося «Газпромом», також відрізняється проросійською позицією (він колишній глава німецької компанії Wintershall, одного із стратегічних партнерів «Газпрому» в Німеччині).
Серед інших впливових австрійських політиків і державних чиновників, які б лобіювали російські інтереси, можна також назвати Міхаеля Шпінделеггера, який був міністром закордонних справ (2008-2013 р.р.), потім міністр фінансів в 2013-2014 рр і одночасно віце-канцлером Австрії (2011 -2014 р.р.). Він близький до групи «Raiffeisen». А також діючого міністра юстиції Австрії Волфгана Брандштеттера (Wolfgang Brandstetter). Він підтримує зв'язки зі своїм попередником Дітером Бомдорфером (Dieter Böhmdorfer, 2000-2004 р.р.), який займається інтересами «Австрійської партії свободи», партнером якої також виступає російський «православний олігарх» Костянтин Малафєєв (відомий в Україні як один з провідних спонсорів «російської весни» в 2014 році).
Таким чином, Себастьяну Курц доведеться балансувати між своїм Єврооптимізм, правими популістами і російськими грошима. Залишається надіти, що молодість і відсутність великого досвіду в політиці дозволять йому дотриматися балансу.
Чи є в Австрії «рука Москви»?
