1. Російські книги в Ізраїлі не хочуть купувати У дев'яності роки найпомітнішими напрямками російського...
2. Російські книги в Ізраїлі не хочуть купувати

Російські книги в Ізраїлі не хочуть купувати

У дев'яності роки найпомітнішими напрямками російського бізнесу в Ізраїлі були торгівля некошерними продуктами (свининою, дарами моря, імпортними винами) і книготоргівля. Російські книжкові магазини виникали як гриби після дощу: на одній центральній автостанції Тель-Авіва їх налічувалося близько десятка, а наприклад, в Беер-Шеві російськомовних книжкових було чи не більше, ніж ізраїльських.

Некошерні магазини процвітають і сьогодні - скромні лавочки дев'яностих змінили великі супермаркети і навіть цілі торговельні мережі (не завжди з російськими господарями, але переважно з російськомовної клієнтурою). А ось книгарні переживають не кращі часи - одні прогоріли і закрилися, подібно магазину на єрусалимському автовокзалі (на його місці відкрився магазин іудейської літератури). Інші ледве зводять кінці з кінцями, намагаючись вижити за рахунок додаткового асортименту: сувенірів, ялинкових іграшок, комп'ютерних ігор.

За словами обізнаних людей, російські книжкові закриваються чи не щомісяця. Оскільки зазвичай мова йде про невеликий бізнесі, відбувається це тихо і непомітно. Однак про майбутнє закриття тель-авівського магазину «Дон Кіхот» повідомили чи не всі російськомовні ЗМІ: один з найстаріших і найбільших ізраїльських магазинів, «Дон Кіхот» багато років був спонсором гри «Що? Де? Коли? »В Ізраїлі, а також важливим центром культурного життя - в магазині регулярно проходили концерти, поетичні вечори, презентації нових книг, зустрічі з російськими та місцевими письменниками. Втім, закриття «Дон Кіхота» стало несподіванкою лише для широкого загалу. За словами власників, бізнес перестав бути прибутковим ще два роки тому.

Чи означає закриття книжкових магазинів, що Ізраїль поступово перестає читати по-російськи? Навряд чи. Попит на російськомовну літературу в країні як і раніше великий, не випадково книги, які «Дон Кіхота» не вдасться продати до закриття, збираються передати новій російськомовної бібліотеці. Просто в останні роки обставини складаються вкрай несприятливо для книжкового бізнесу.

За рідкісним винятком, ізраїльські книгарні торгують російської книгопродукція. Скажімо, навіть ізраїльтянка Діна Рубіна воліє працювати з видавцями з Росії. У Росії ж в останні роки книги значно подорожчали. Крім того, є витрати з пересилання, податки, оплата приміщення - і в результаті російська книга коштує в Ізраїлі в два - два з половиною рази більше, ніж в Москві або Пітері. Відповідно, для багатьох, особливо для пенсіонерів та інших малозабезпечених, російська книга поступово стає розкішшю - той, хто раніше спокійно купував чотири-п'ять на місяць, сьогодні обмежується однією-двома.

Однак головний удар російської книготоргівлі в Ізраїлі завдав Інтернет. Перш за все, найбільші російські інтернет-магазини ( «Озон», «Лабіринт») налагодили досить ефективну поставку в Ізраїль. Пересилка коштує дорого, книги обходяться набагато дорожче, ніж в метрополії - проте це все одно вигідніше, ніж купувати в книжкових магазинах, особливо якщо зробити велике замовлення.

Поряд з книгами, багато російські магазини торгували музикою і фільмами (тель-авівського «Дон Кіхот», зокрема, славився хорошим вибором класичної та оперної музики). Інтернет підкосив і цей бізнес - навіщо купувати, якщо все можна скачати або подивитися онлайн?

Але найголовніше - практично все, що стоїть на полицях російських книгарень, можна знайти і скачати в Інтернеті. Іноді інтернет-версія з'являється навіть раніше, ніж паперова. Наприклад, останню книгу американського фантаста Джорджа Мартіна, якого численні фанати чекали кілька років, виклали в Мережу за все через кілька тижнів після виходу оригіналу.

Довгий час паперова книга успішно конкурувала з Інтернетом, оскільки багато хто не хотів читати з екрану, звикли читати в дорозі або черги, коли під рукою немає комп'ютера. Що ж до електронних книг, то в Ізраїлі вони коштували дуже дорого. Однак останнім часом ціни на «читалки» трохи впали, а головне - досить дешеві і надійні пристрої стало можливо купити в Росії, з якою у діаспори дуже тісні зв'язки. Тому якщо раніше електронні книги були ознакою достатку, то сьогодні їх можуть собі дозволити навіть прості пенсіонери.

В результаті російських книг читають в Ізраїлі, може, і стільки ж, а ось купують в місцевих магазинах - набагато менше, ніж раніше. Відповідно, останнім з кожним роком стає все важче втриматися на плаву.

Звичайно, ховати російську книготоргівлю в Ізраїлі поки рано. У країні як і раніше досить читачів, що вважають за краще паперову книгу, не готових довірити Інтернету дані своєї кредитки. І, мабуть, в Ізраїлі таких людей після недавніх скандалів, коли арабським хакерам вдалося отримати дані десятків тисяч ізраїльських карт, стане ще більше.

Деякі ж магазини, можливо, зможуть вижити завдяки незвичайному асортименту, наприклад, БУКІНІСТИКА. В останні роки виник новий бізнес - продаж букіністичних видань з Ізраїлю в Росію. У цього напрямку є непогані перспективи - люди похилого віку вмирають, їхні діти і внуки, що не читають по-російськи, охоче позбавляються від російськомовних книг.

Євген Левін

Російські книги в Ізраїлі не хочуть купувати

У дев'яності роки найпомітнішими напрямками російського бізнесу в Ізраїлі були торгівля некошерними продуктами (свининою, дарами моря, імпортними винами) і книготоргівля. Російські книжкові магазини виникали як гриби після дощу: на одній центральній автостанції Тель-Авіва їх налічувалося близько десятка, а наприклад, в Беер-Шеві російськомовних книжкових було чи не більше, ніж ізраїльських.

Некошерні магазини процвітають і сьогодні - скромні лавочки дев'яностих змінили великі супермаркети і навіть цілі торговельні мережі (не завжди з російськими господарями, але переважно з російськомовної клієнтурою). А ось книгарні переживають не кращі часи - одні прогоріли і закрилися, подібно магазину на єрусалимському автовокзалі (на його місці відкрився магазин іудейської літератури). Інші ледве зводять кінці з кінцями, намагаючись вижити за рахунок додаткового асортименту: сувенірів, ялинкових іграшок, комп'ютерних ігор.

За словами обізнаних людей, російські книжкові закриваються чи не щомісяця. Оскільки зазвичай мова йде про невеликий бізнесі, відбувається це тихо і непомітно. Однак про майбутнє закриття тель-авівського магазину «Дон Кіхот» повідомили чи не всі російськомовні ЗМІ: один з найстаріших і найбільших ізраїльських магазинів, «Дон Кіхот» багато років був спонсором гри «Що? Де? Коли? »В Ізраїлі, а також важливим центром культурного життя - в магазині регулярно проходили концерти, поетичні вечори, презентації нових книг, зустрічі з російськими та місцевими письменниками. Втім, закриття «Дон Кіхота» стало несподіванкою лише для широкого загалу. За словами власників, бізнес перестав бути прибутковим ще два роки тому.

Чи означає закриття книжкових магазинів, що Ізраїль поступово перестає читати по-російськи? Навряд чи. Попит на російськомовну літературу в країні як і раніше великий, не випадково книги, які «Дон Кіхота» не вдасться продати до закриття, збираються передати новій російськомовної бібліотеці. Просто в останні роки обставини складаються вкрай несприятливо для книжкового бізнесу.

За рідкісним винятком, ізраїльські книгарні торгують російської книгопродукція. Скажімо, навіть ізраїльтянка Діна Рубіна воліє працювати з видавцями з Росії. У Росії ж в останні роки книги значно подорожчали. Крім того, є витрати з пересилання, податки, оплата приміщення - і в результаті російська книга коштує в Ізраїлі в два - два з половиною рази більше, ніж в Москві або Пітері. Відповідно, для багатьох, особливо для пенсіонерів та інших малозабезпечених, російська книга поступово стає розкішшю - той, хто раніше спокійно купував чотири-п'ять на місяць, сьогодні обмежується однією-двома.

Однак головний удар російської книготоргівлі в Ізраїлі завдав Інтернет. Перш за все, найбільші російські інтернет-магазини ( «Озон», «Лабіринт») налагодили досить ефективну поставку в Ізраїль. Пересилка коштує дорого, книги обходяться набагато дорожче, ніж в метрополії - проте це все одно вигідніше, ніж купувати в книжкових магазинах, особливо якщо зробити велике замовлення.

Поряд з книгами, багато російські магазини торгували музикою і фільмами (тель-авівського «Дон Кіхот», зокрема, славився хорошим вибором класичної та оперної музики). Інтернет підкосив і цей бізнес - навіщо купувати, якщо все можна скачати або подивитися онлайн?

Але найголовніше - практично все, що стоїть на полицях російських книгарень, можна знайти і скачати в Інтернеті. Іноді інтернет-версія з'являється навіть раніше, ніж паперова. Наприклад, останню книгу американського фантаста Джорджа Мартіна, якого численні фанати чекали кілька років, виклали в Мережу за все через кілька тижнів після виходу оригіналу.

Довгий час паперова книга успішно конкурувала з Інтернетом, оскільки багато хто не хотів читати з екрану, звикли читати в дорозі або черги, коли під рукою немає комп'ютера. Що ж до електронних книг, то в Ізраїлі вони коштували дуже дорого. Однак останнім часом ціни на «читалки» трохи впали, а головне - досить дешеві і надійні пристрої стало можливо купити в Росії, з якою у діаспори дуже тісні зв'язки. Тому якщо раніше електронні книги були ознакою достатку, то сьогодні їх можуть собі дозволити навіть прості пенсіонери.

В результаті російських книг читають в Ізраїлі, може, і стільки ж, а ось купують в місцевих магазинах - набагато менше, ніж раніше. Відповідно, останнім з кожним роком стає все важче втриматися на плаву.

Звичайно, ховати російську книготоргівлю в Ізраїлі поки рано. У країні як і раніше досить читачів, що вважають за краще паперову книгу, не готових довірити Інтернету дані своєї кредитки. І, мабуть, в Ізраїлі таких людей після недавніх скандалів, коли арабським хакерам вдалося отримати дані десятків тисяч ізраїльських карт, стане ще більше.

Деякі ж магазини, можливо, зможуть вижити завдяки незвичайному асортименту, наприклад, БУКІНІСТИКА. В останні роки виник новий бізнес - продаж букіністичних видань з Ізраїлю в Росію. У цього напрямку є непогані перспективи - люди похилого віку вмирають, їхні діти і внуки, що не читають по-російськи, охоче позбавляються від російськомовних книг.

Євген Левін

Російські книги в Ізраїлі не хочуть купувати

У дев'яності роки найпомітнішими напрямками російського бізнесу в Ізраїлі були торгівля некошерними продуктами (свининою, дарами моря, імпортними винами) і книготоргівля. Російські книжкові магазини виникали як гриби після дощу: на одній центральній автостанції Тель-Авіва їх налічувалося близько десятка, а наприклад, в Беер-Шеві російськомовних книжкових було чи не більше, ніж ізраїльських.

Некошерні магазини процвітають і сьогодні - скромні лавочки дев'яностих змінили великі супермаркети і навіть цілі торговельні мережі (не завжди з російськими господарями, але переважно з російськомовної клієнтурою). А ось книгарні переживають не кращі часи - одні прогоріли і закрилися, подібно магазину на єрусалимському автовокзалі (на його місці відкрився магазин іудейської літератури). Інші ледве зводять кінці з кінцями, намагаючись вижити за рахунок додаткового асортименту: сувенірів, ялинкових іграшок, комп'ютерних ігор.

За словами обізнаних людей, російські книжкові закриваються чи не щомісяця. Оскільки зазвичай мова йде про невеликий бізнесі, відбувається це тихо і непомітно. Однак про майбутнє закриття тель-авівського магазину «Дон Кіхот» повідомили чи не всі російськомовні ЗМІ: один з найстаріших і найбільших ізраїльських магазинів, «Дон Кіхот» багато років був спонсором гри «Що? Де? Коли? »В Ізраїлі, а також важливим центром культурного життя - в магазині регулярно проходили концерти, поетичні вечори, презентації нових книг, зустрічі з російськими та місцевими письменниками. Втім, закриття «Дон Кіхота» стало несподіванкою лише для широкого загалу. За словами власників, бізнес перестав бути прибутковим ще два роки тому.

Чи означає закриття книжкових магазинів, що Ізраїль поступово перестає читати по-російськи? Навряд чи. Попит на російськомовну літературу в країні як і раніше великий, не випадково книги, які «Дон Кіхота» не вдасться продати до закриття, збираються передати новій російськомовної бібліотеці. Просто в останні роки обставини складаються вкрай несприятливо для книжкового бізнесу.

За рідкісним винятком, ізраїльські книгарні торгують російської книгопродукція. Скажімо, навіть ізраїльтянка Діна Рубіна воліє працювати з видавцями з Росії. У Росії ж в останні роки книги значно подорожчали. Крім того, є витрати з пересилання, податки, оплата приміщення - і в результаті російська книга коштує в Ізраїлі в два - два з половиною рази більше, ніж в Москві або Пітері. Відповідно, для багатьох, особливо для пенсіонерів та інших малозабезпечених, російська книга поступово стає розкішшю - той, хто раніше спокійно купував чотири-п'ять на місяць, сьогодні обмежується однією-двома.

Однак головний удар російської книготоргівлі в Ізраїлі завдав Інтернет. Перш за все, найбільші російські інтернет-магазини ( «Озон», «Лабіринт») налагодили досить ефективну поставку в Ізраїль. Пересилка коштує дорого, книги обходяться набагато дорожче, ніж в метрополії - проте це все одно вигідніше, ніж купувати в книжкових магазинах, особливо якщо зробити велике замовлення.

Поряд з книгами, багато російські магазини торгували музикою і фільмами (тель-авівського «Дон Кіхот», зокрема, славився хорошим вибором класичної та оперної музики). Інтернет підкосив і цей бізнес - навіщо купувати, якщо все можна скачати або подивитися онлайн?

Але найголовніше - практично все, що стоїть на полицях російських книгарень, можна знайти і скачати в Інтернеті. Іноді інтернет-версія з'являється навіть раніше, ніж паперова. Наприклад, останню книгу американського фантаста Джорджа Мартіна, якого численні фанати чекали кілька років, виклали в Мережу за все через кілька тижнів після виходу оригіналу.

Довгий час паперова книга успішно конкурувала з Інтернетом, оскільки багато хто не хотів читати з екрану, звикли читати в дорозі або черги, коли під рукою немає комп'ютера. Що ж до електронних книг, то в Ізраїлі вони коштували дуже дорого. Однак останнім часом ціни на «читалки» трохи впали, а головне - досить дешеві і надійні пристрої стало можливо купити в Росії, з якою у діаспори дуже тісні зв'язки. Тому якщо раніше електронні книги були ознакою достатку, то сьогодні їх можуть собі дозволити навіть прості пенсіонери.

В результаті російських книг читають в Ізраїлі, може, і стільки ж, а ось купують в місцевих магазинах - набагато менше, ніж раніше. Відповідно, останнім з кожним роком стає все важче втриматися на плаву.

Звичайно, ховати російську книготоргівлю в Ізраїлі поки рано. У країні як і раніше досить читачів, що вважають за краще паперову книгу, не готових довірити Інтернету дані своєї кредитки. І, мабуть, в Ізраїлі таких людей після недавніх скандалів, коли арабським хакерам вдалося отримати дані десятків тисяч ізраїльських карт, стане ще більше.

Деякі ж магазини, можливо, зможуть вижити завдяки незвичайному асортименту, наприклад, БУКІНІСТИКА. В останні роки виник новий бізнес - продаж букіністичних видань з Ізраїлю в Росію. У цього напрямку є непогані перспективи - люди похилого віку вмирають, їхні діти і внуки, що не читають по-російськи, охоче позбавляються від російськомовних книг.

Євген Левін