Про особливості роботи слідчого судді в столиці і про проблеми після розгляду гучних справ.
Останні Укази Президента Петра Порошенка про переведення і відрядженнях суддів тільки засвідчила не дуже приємну тенденцію: нерідко з них чомусь «випадають» десятки суддів і навіть цілі суди. У той час коли частина суддів незабаром після публікації Указів приступає до здійснення правосуддя, багато їхніх колег змушені нудитися в невіданні, чому саме їх не виявилося в тому чи іншому Указі. У схожій ситуації опинився суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Віктор Фомін. З січня по червень 2018 року його здійснював правосуддя в якості слідчого судді Солом'янського районного суду Києва. ВККС і Вища рада правосуддя рекомендували продовжити термін відрядження судді ще на півроку. Однак ні в одному з вересневих Указів про тимчасове переведення, прізвища судді не виявилося, хоча інші відряджені з регіонів до столиці судді свої повноваження продовжили. Про особливості діяльності слідчого судді і несподіваних проблеми, що виникли під час роботи в столиці, «Судово-юридичної газети» розповів сам суддя Віктор Фомін.
- Ви з 1988 року здійснювали правосуддя в судах, розташованих виключно в Запорізькій області. Але в кінці 2017 го раптово вирішили переїхати до Києва, причому в один з найскладніших судів - Солом'янський районний суд. Чому Ви раптом вирішили кардинально змінити місто і місце роботи?
- У 2017 році мені захотілося змін в житті. У Мелітопольському міськрайонному суді я здійснював правосуддя з 1995 року, був і все ще є головою цього суду. Я був головуючим і входив до складу колегій за багатьма резонансними для Запорізької області справах. Так, в 2013-2016 роках я був головуючим у кримінальній справі за обвинуваченням колишнього мера Мелітополя Сергія Вальтера, двох його заступників та директора місцевого комунального підприємства в корупційних діях. Як я вважаю, саме в зв'язку з цією справою в 2015-му на мене і членів моєї сім'ї було скоєно замах: невідомі кинули вночі в мій будинок гранату, яка тільки дещо не долетіла до спальні. Це злочин досі не розкрито. У певний момент я зрозумів, що хочу отримати новий досвід, тим більше що специфіка кримінальних справ з корупційною складовою мені була добре знайома. Я вважав, що Солом'янський райсуд Києва - підходяще місце для підвищення кваліфікації, і написав заяву на відрядження в цей суд. 29 грудня 2017 року Президент підписав Указ про моє тимчасове переведення, а вже 15 січня 2018 го я почав розглядати клопотання органів слідства та інші матеріали.
- Тобто в суть справ довелося вникати буквально на ходу?
- Так. При цьому потрібно було ще знайти квартиру і вирішити питання, як бути з родиною. Перший час довелося жити в звичайному хостелі. До речі, меблі та робочий комп'ютер в робочий кабінет довелося купувати за свої гроші, оскільки суд швидко не міг мене забезпечити всім необхідним. Як відомо, значна частина майна суду постраждала під час пожежі в 2016 році.
- Солом'янський райсуд столиці відомий як один із судів з найвищою навантаженням в країні. До того ж судді цього суду часто знаходяться під фактичним тиском сторін в зв'язку з гучними справами, які вони розглядають. Чи не страшно було переводитися в такий суд?
- Мені все це було добре відомо. Більш того столичні знайомі говорили: «Ти хоч розумієш, у що ти вплутуватися?» Мене прямо попереджали, що після тих чи інших рішень, у мене можуть виникнути проблеми. Але я ж є суддею з 1988 року, що мене може налякати? З січня по червень 2018 го я розглядав безліч справ і матеріалів, фігурантами яких були відомі в країні особи. Це ті чи інші епізоди кримінальних проваджень щодо сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, першого заступника голови СБУ Павла Демчина, колишнього першого заступника голови Державної міграційної служби Діни Пимахова, мера Одеси Геннадія Труханова, матеріали по перевірці електронних декларацій народних депутатів Олега Ляшка і Ігоря Мосійчука і т.д. Це складні справи, в яких доводилося дуже ретельно розбиратися.
Солом'янський районний суд Києва
- Чи велика навантаження у слідчого судді Солом'янського райсуду?
- Достатньо велика. У Мелітопольському міськрайонному суді навантаження теж була чималою, але тут вона просто величезна. З 15 січня по 29 червня я, як слідчий суддя, розглянув близько 1 200 подів і матеріалів. Але, як не дивно, я відчуваю себе цілком упевнено. По-своєму, навіть подобається. Півроку роботи слідчим суддею Солом'янського райсуду дають досвід більший, ніж кілька років в суді в тій же Запорізькій області. Це стосується не тільки складності справ і роботи в умовах великого навантаження, але і значно вищого рівня підготовки адвокатів, прокурорів САП, детективів НАБУ, доводи яких часто дуже цікаві.
- Чи стикалися Ви з будь-яким тиском на посаді судді Солом'янського суду?
- Були дії, що викликають, скажімо так, побоювання. Як відомо, Національне агентство з питань протидії корупції раптово провело перевірку електронних декларацій чотирьох слідчих суддів Солом'янського райсуду , В тому числі і моєї. Причому перевірка стосувалася тільки декларацій тих суддів, які задовольняли клопотання НАБУ в кримінальному провадженні щодо вже колишнього голови Агентства Наталії Корчак. При перевірці моєї декларації будь-яких порушень не виявлено. Крім того, щодо мене до Єдиного реєстру досудових розслідувань були зареєстровані дані про нібито винесенні мною неправосудного рішення (ст. 375 КК). Справа розслідується за участю СБУ, якій не сподобалося моє рішення про передачу нерухомого майна міжнародного аеропорту «Одеса» і 75% акцій компанії, яка ним володіє, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) в квітні 2018 року. Розслідування щодо мене, втім, поки ні до чого конкретного не привело. Але основні проблеми почалися пізніше.
- Ви маєте на увазі скарги?
- Як тільки в серпні я подав документи на конкурс на посаду судді Вищого антикорупційного суду, до Вищої ради правосуддя відразу ж посипалися скарги на мої дії в якості судді Солом'янського райсуду. Всього за кілька тижнів були подані шість заяв. Наприклад, відразу три скарги були від представників менеджменту компанії «Укрнафта». За всю мою кар'єру судді я не отримував стільки претензій, скільки отримав за півроку роботи в Солом'янському райсуді. Я вважаю, що ці скарги мають на меті перешкодити продовженню мого відрядження до Солом'янського суду ще на півроку і ускладнити участь в конкурсі до Вищого антикорупційний суд. Не виключаю, хоча і не можу цього стверджувати, що відсутність мого прізвища в Указах Президента якимось чином може бути пов'язано з цими скаргами і справами, які я розглядав в січні-червні.
- Виходить, Ви вже кілька місяців перебуваєте в стані невизначеності?
- Абсолютно вірно. Маючи рішення ВККС та Вищої ради правосуддя про продовження терміну відрядження, і не маючи Указу Президента, я абсолютно не розумію, що відбувається і що робити далі. І скільки такий стан може тривати? Я вже перевіз до Києва сім'ю, нарешті орендував нормальну квартиру, дитини вдалося влаштувати в нову школу, з чималим трудом знайшов помічника і секретаря засідань. Найгірше в цій ситуації те, що ніхто і нічого мені не пояснює. Такий стан справ дещо пригнічує. Проте, я не втрачаю надії і хочу подякувати колективу Солом'янського райсуду за ту підтримку, яку він мені надавав і надає, а також за допомогу в адаптації до роботи в умовах підвищеного навантаження.
Чому Ви раптом вирішили кардинально змінити місто і місце роботи?Тобто в суть справ довелося вникати буквально на ходу?
Чи не страшно було переводитися в такий суд?
Більш того столичні знайомі говорили: «Ти хоч розумієш, у що ти вплутуватися?
Але я ж є суддею з 1988 року, що мене може налякати?
Чи стикалися Ви з будь-яким тиском на посаді судді Солом'янського суду?
Ви маєте на увазі скарги?
Виходить, Ви вже кілька місяців перебуваєте в стані невизначеності?
І скільки такий стан може тривати?