Сьогодні в Росії відзначається День космонавтики. Варто відзначити, що дана дата приурочена до першого пілотованого польоту в космос, який здійснив радянський космонавт Юрій Гагарін. Свято було введено в 1962 році і відзначається донині.
Перший політ людини в космос відбувся 12 квітня 1961 року. У цей день радянський астронавт Юрій Гагарін на кораблі під назвою «Схід-1» здійснив перший виліт за межі атмосфери. На навколоземній орбіті він пробув приблизно 108 хвилин, після чого здійснив посадку.
В СРСР свято було встановлено Президією Верховної Ради, який видав указ про нього від 9 квітня 1962 року. Запропонував відзначати його Герман Титов, який другим побував на навколоземній орбіті. Саме він звернувся в ЦК КПРС з пропозицією в березні того ж року.
Згодом це свято було перейменовано у Всесвітній день авіації та космонавтики. Його затвердила Міжнародна авіаційна федерація в 1968 році. Після цього свято стало відзначатися регулярно. Також варто відзначити, що 7 квітня 2011 року на спеціальному пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН була прийнята резолюція, офіційно проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос. Співавторами даного документа виступили представники більш ніж шістдесяти країн з усього світу.
Варто також розповісти і про першу людину, який на космічному кораблі покинув простори Землі. Юрій Гагарін народився 9 березня 1934 року в Західній області СРСР. Він ріс в сім'ї льотчика Олексія Гагаріна, який також брав участь у Великій Вітчизняній війні. По закінченню ВВВ Юрія віддали в льотне училище в Санкт-Петербурзі. Після отримання освіти Гагарін почав цікавитися активно розвивається галуззю науки - космонавтикою. У 1960 році він пройшов проби на місце першого пілота радянського космічного корабля з людиною на борту.
12 квітня 1961 року Юрій Гагарін першим відправився в космос на кораблі «Восток-1». Його ім'я назавжди залишилося в історії всього світу завдяки цьому. Сама ракета носій була запущена з космодрому Байконур, який функціонує і до цього дня. Після 108 хвилин перебування на орбіті, Гагарін на кораблі «Восток-1» увійшов в земну атмосферу і приземлився в Саратовській області. Після цієї події світового масштабу 12 квітня стало офіційним Днем космонавтики спершу в СРСР, а потім і в усьому світі. Сам Гагарін розповідав, що відчував неймовірний стрес під час зльоту. Незважаючи на це, підтримка близьких і колег не давала йому здатися до останньої хвилини. Крім того, багато експертів на той час передрікали йому «політ в один кінець». Незважаючи на думки скептиків, він зміг приземлиться після першого пілотованого польоту в космос.
Політ Гагаріна в космос викликав величезний інтерес до нього у всьому світі. Сам космонавт в результаті отримав світову знаменитість. За один рік після польоту йому вдалося відвідати понад тридцять країн, де він проводив лекції та розповідав про свої враження від побаченого з орбіти Землі. У наступні роки Гагарін вів велику суспільно-політичну роботу, закінчив академію ім. Жуковського, працював в ЦПК і готувався до нового польоту в космос.
У 1968 році Юрій Гагарін трагічно загинув в авіакатастрофі поблизу селища Новоселова у Володимирській області. Повідомляється, що в той момент він виконував навчальний політ з інструктором. За версією слідства, причиною аварії стала поломка в двигуні. Примітно, що більш докладні факти про катастрофу залишаються не з'ясованими і до цього дня. У світовому співтоваристві існувала думка про те, що уряд Рад ініціювало смерть Гагаріна через те, що він володів стратегічно важливою інформацією. Точні результати слідства щодо загибелі космонавта не були оприлюднені і до цього дня.
Після смерті Гагаріна в Радянському Союзі був оголошений національний траур. Варто відзначити, що це сталося вперше в історії СРСР в пам'ять про людину, який не був главою держави. На честь Гагаріна відразу ж назвали понад двадцять населених пунктів. Крім того, у багатьох російських містах з'явилися пам'ятники космонавту.
Варто відзначити, що за кілька років до першого польоту людини на орбіту з'явилося поняття «Космічна гонка». Воно означало суперництво США та СРСР в даній галузі науки. Варто зазначити, що в рамках даного протистояння країни намагалися запустити в космос як можна більше штучних супутників. Крім того, сильним програшем для СРСР в протистоянні стала висадка людини на Місяць. У радах навіть стали ходити чутки, що насправді «Апполон-12» не вилітав з орбіти землі, а всі знімки були підробленими.
Разом з активною діяльністю вчених велася і масова пропаганда. Сторони намагалися довести громадянам, що саме вони є лідерами в космічній галузі. Варто відзначити, що масштабне суперництво держав почалося після запуску першого штучного супутника «Супутник-1». Експерти впевнені, що «Космічна гонка» мала і плюси, які позначилися на швидкості освоєння простору за межами земної атмосфери. Так, в шістдесяті роки СРСР і США стали першими країнами, які виводили на орбіту апарати за допомогою ракет-носіїв. Також наслідком гонки став і перший пілотований політ у відкритий космос. США також значно процвітали в даній галузі, зумівши відправити першого астронавта на Місяць. Протистояння двох держав закінчилося тільки в середині вісімдесятих.
