Про роль волонтерів і недержавних організацій - в статті «Дзеркала тижня».
Представляємо Вашій увазі текст статті "Людина людині борг", опублікованій в газеті "Дзеркало тижня" . У статті автор розповідає про незамінною ролі десятків самовідданих волонтерів, волонтерських організацій та фондів. Фонд Ріната Ахметова має честь співпрацювати з багатьма і разом допомагати жителям Донбасу.
ЛЮДИНА ЛЮДИНІ БОРГ
За останні три місяці громадські активісти-волонтери вимушено набили руку в евакуації і розселення біженців з Донецької, Луганської областей і Криму . Без надання коридорів, практично без централізованої допомоги держави вони кожен день продовжують витягувати із зони АТО і забезпечувати всім необхідним сім'ї, які тікають від насильства. Як влаштована ця виникла серед хаосу система порятунку біженців, і з якими викликами доводиться стикатися її учасникам?
В даний момент в Україні діє понад 60 волонтерських організацій з різними функціями, які допомагають вимушеним переселенцям. Їх заслуги не можна порівнювати, і вже тим більше складати якісь рейтинги: зусилля кожної людини, добровільно взявся рятувати незнайомі сім'ї, часом ризикуючи заради цього життям, - однаково неоціненні. Можна лише виділити найбільш великі організації, завдяки яким допомога біженцям зі східних областей країни і Криму знайшла обриси якоїсь загальнодержавної системи.
Це, наприклад, Волонтерська Сотня, що з'явилася ще в грудні на Майдані. Починали з підвезення дров і організації польових госпіталів на приватних квартирах під час революції. Коли сталася окупація Криму та в Київ потягнулися перші переселенці, волонтери Сотні приготували їм трохи їжі і відправилися відвідати. З цього почався новий виток розвитку організації, яку всі з меншою часткою іронії називають альтернативним міністерством соціальної політики.
Зараз на повному забезпеченні волонтерів Сотні знаходяться 28 регулярних поселень в Київській області, в кожному з яких проживають близько 50 осіб. Сотня відправляє поранених в ході АТО на лікування за кордон, займається постачанням Національної гвардії і Самооборони. Часто інші волонтерські організації звертаються до Сотні в випадках, коли потребують продовольства.
Донбас-SOS. Героїчна організація, яка взяла на себе найбільш ризиковану частину допомоги біженцям - евакуацію із зони АТО. Далі члени організації передають людей Волонтерської Сотні, Схід-SOS або іншим своїм колегам, які займаються розселенням.
У скарбничці волонтерів Донбас-SOS є історії з визволенням заручників з полону терористів, з зупинкою поїздів заради порятунку однієї сім'ї та інші, гідні цілих книг. Серед партнерів організації - Донецька обласна державна адміністрація, Червоний Хрест, благодійний фонд Ріната Ахметова. Можна довго і справедливо міркувати про роль самого Ріната Ахметова в історії регіону і цієї війни (для висновків і прийняття рішень із цього приводу буде свого часу), проте спростувати чи замовчувати позицію Фонду було б помилкою. Фонд з самого початку конфлікту системно допомагає біженцям в усіх напрямках: від вивезення до розміщення, забезпечення і реабілітації та повернення додому в звільнені міста.
Центр взаємодопомоги "Врятуємо Україну", який, безумовно, потрапляє в цей список, оскільки відкрив шляху до порятунку для мешканців Слов'янська і Краматорська в найважчий період облоги цих міст, - це справжній "снігова куля", запущений одним гідним вчинком одного гідного людини.
Зараз вже у багатьох на слуху ім'я пастора зі Слов'янська Петра Дудника, але спочатку він просто вивіз з міста знайому родину з прийомними дітьми і написав про це в facebook. За постом ішов прохань про допомогу, і Петру спішно довелося шукати відповіді на два питання: як вивозити і куди? Дружина Петра Тамара взялася вивчати можливості розміщення, сам пастор - можливості евакуації.
Оскільки в родині Петра шість прийомних дітей, він вже давно був знайомий з співробітниками благодійного фонду Ахметова. Фонд зв'язався з ним, запропонував допомогу. Поступово до Петра стали примикати інші волонтери, почала утворюватися організація. Людей вивозили з міста кожен день - забирали всіх, хто збирався в умовленому місці, біля міського басейну, незважаючи на всі складності і опір терористів, які контролювали Слов'янськ.
"У моєму розумінні коридор - це коли є домовленість обох сторін конфлікту про припинення вогню і сповіщення про це місцевих жителів, - розповідає Петро. - За весь період нічого подібного організовано не було".
Спочатку для евакуації використовували мікроавтобуси. Незабаром бойовики заявили, що мікроавтобуси потрібні їм для вивезення поранених: транспорт, який дозволяв за раз перевозити десятки людей, довелося заховати і обмежитися легковими машинами. Чотири з них були відібрані на блокпостах, а їх водіїв терористи взяли в полон з формулюваннями на кшталт: "Часто виїжджаєш з міста, напевно зливаєш інформацію про наших позиціях". Перших двох утримували в підвалі СБУ, двох інших - в будівлі райвідділу міліції. На щастя, всіх чотирьох вдалося звільнити.
Зараз "Врятуємо Україну" продовжує займатися евакуацією з Донецька і Луганська, а сам Петро організував лагодження пошкоджених дахів будинків в звільнених містах, намагаючись встигнути до осені, коли підуть дощі. До цієї роботи пастор залучив і волонтерів із Західної України, які з радістю відгукнулися на прохання про допомогу. Благо, покрівельними матеріалами забезпечують знову-таки волонтери та благодійники.
Розселенням біженців приватно і наданням юридичної допомоги в глобальних масштабах займається організація Схід-SOS. На їхню гарячу лінію щодня надходить близько 600 дзвінків.
22 липня організація зважилася провести мітинг у адміністрації президента, вимагаючи підключитися до вирішення проблем, непосильних для добровольців, будь їх сто, тисяча, або сто тисяч. Йдеться, наприклад, про відновлення документів, втрачених в результаті пожеж, обстрілів або грабежів, документуванні показань людей, визволених з полону терористів. Також, незважаючи на чуйність жителів мирної території, житла на тривалий період всім вимушеним переселенцям все одно не вистачає, але ж квартири і будинки багатьох з них зруйновані, і на їх відновлення уйдeт місяці, а то й роки.
На сьогодні допомогу в розселенні біженців від імені держави в міру сил надають глави місцевих адміністрацій, які домагаються надання місць в гуртожитках і на базах відпочинку. За словами глави неурядової організації допомоги дітям, які опинилися в кризових ситуаціях "М.АРТ.ІН-клуб" Вікторії Федотової, яка також активно бере участь в евакуації та розселення біженців, на запити волонтерів моментально відреагували Дніпропетровська, Кіровоградська, Тернопільська, Чернівецька області. Знайшли можливість допомагати і у Львівській, хоча там до моменту початку бойових дій на Сході все було забито кримськими переселенцями. Досить байдуже відреагувала Одеса - за весь час АТО Вікторії вдалося розмістити там всього три сім'ї.
Взагалі Вікторія Федотова взялася за одну з непідйомних проблем - розміщення людей з інсулінової залежністю, туберкульозних хворих, паралізованих хворих, психічно хворих. Виявляється, під час захоплення східних міст терористами в психіатричні лікарні в інших областях перевели лише хворих з важкими формами психічних захворювань, інших просто виписали.
Вікторія сама відповідає на дзвінки на "гарячу лінію", активно взаємодіє з фондом Ріната Ахметова, при якому з недавніх пір працює Гуманітарний штаб, який об'єднав підприємства Групи СКМ і ФК "Шахтар". Штаб працює за чотирма основними напрямками: евакуація із зони військових дій дітей, дітей-сиріт, багатодітних матерів, інвалідів і важких хворих, людей похилого віку; розміщення переселенців на базах, в санаторіях і таборах поза зоною військових дій; надання гуманітарної допомоги тим, хто залишився на місцях, і хто покинув зону АТО; адресна допомога, в тому числі неповнолітнім дітям, які втратили батьків під час бойових дій. Зателефонувавши на безкоштовний номер 0 800 50 9001 або відправивши електронного листа на [email protected], можна отримати інформацію про евакуацію із зони проведення АТО - дату і місце, звідки виїжджає транспорт, що важливо мати при собі, в які точки здійснюється евакуація , а також залишити заявку на вивезення, тимчасове розміщення або на отримання допомоги, в тому числі гуманітарної, медичної чи консультації психолога.
Допомогою людям з обмеженими фізичними здібностями, вимушеним бігти із зони бойових дій, також активно займається Асоціація інвалідів України. Члени асоціації домовляються з власниками санаторіїв і пансіонатів про розміщення підопічних, яких у Асоціації вже близько тисячі, забезпечують їх їжею, медикаментами та необхідним обладнанням. У взаємодії з МНС і Укрзалізницею АІУ домоглася того, що з міст, захоплених терористами, залізничники безкоштовно вивезли за заявками координаційних штабів Асоціації більше 1150 людей з обмеженими фізичними можливостями.
Список буде неповним без Ради Громадянських Ініціатив, яка цієї весни стала одним з перших великих координаційних центрів допомоги біженцям. Рада взялася розселяти кримчан ще до того, як влада визначилася з офіційним статусом окупованого півострова. Тепер більшість волонтерських організацій так чи інакше координує з нею свої дії.
Діяльність волонтерів спонсорують десятки тисяч приватних осіб і компаній. Багато передають на їх потреби мільйонні транші без публічного розголосу. Наприклад, тільки з розповідей активістів стало відомо про передачу Волонтерської Сотні 1168000 гривень від інтернет-магазину "Розетка", перерахування 500000 гривень Раді Громадянських Ініціатив від "Промінвестбанку" і т.д.
... "Дорогу осилить той, хто йде": більшість волонтерів, які рятують сотні і тисячі людей від насильства, ще вчора і уявити не могли, що будуть цим займатися. Вони були звичайними підприємцями, вихователями, водіями, священиками, студентами. Роблячи перший крок, ніхто з них не уявляв, як прийняти сигнал SOS, як розрахувати маршрут, де взяти транспорт, де знайти житло, тонну продуктів і мільйон гривень. Вони просто не побоялися прийняти виклик, і тепер на них тримається ціла область соціальної політики, яка виявилася не під силу бюрократам.
Автор: Світлана Череда
Як влаштована ця виникла серед хаосу система порятунку біженців, і з якими викликами доводиться стикатися її учасникам?За постом ішов прохань про допомогу, і Петру спішно довелося шукати відповіді на два питання: як вивозити і куди?
