Тематичні карти світу

«Тематичні карти світу» (понад 70 карт)

завантажити «Карти країн, материків, континентів, океанів» безкоштовно, а також завантажити багато інших карт можна в нашому архіві карт

• Earth's Fractured Surface Map, 1999 - Карта поверхні Землі (тектонічна карта) World
• Political Map Antique style, 2007- Політична карта світу (ісполеніі в старовинному стилі)
• World Physical Map, 2007 - Фізична карта світу
• World Political Map, 2007 - Політична карта світу
• The Explorers, 1998- Дослідники (Історична схема - представлені Портрети і Маршрути великих мандрівників і першовідкривачів)
• The world Satellite Map, 2001 - Супутникова карта світу
• World Map - Dawn of Humans (1997) - Карта Світу - Світанок людей (Карта-схема Походження і розвиток людини)
• World Map - Exploration (1998) - Карта-схема Відкриття світу
• World Map - Population (1998) - План-схема Людство
• World сlimates - Кліматична карта світу
• Фізична карта світу
• Global seismic hazard map - Карта глобальної сейсмічної небезпеки
• Карта півкуль
• Карта континентів (фізична)
• Physical Map of the World (2007) - Фізична карта світу
• Карта півкуль
• Політична-фізична карта світу 1:35 000 000_ Politica_ Physical Map of the World
• Фізична карта Землі з основними течіями
• Фізична карта Землі, 1970
• Фізична карта світу
• Фізична карта світу 1:28 000 000_A physical map of the world
• Фізична карта міра_Physical map of the world
• Фізична карта континентів
• Фізична карта світу, 1: 75 000 000
• Агрокліматичні карта міра_Agro-climatic map of the world
• Карта найважливіших ресурсів країн світу
• Карта річного випадання опадів у міре_Map of the annual rainfall in the world
• Карта мінеральних ресурсів країн світу
• Карта світового випадання осадков_Map of the global precipitation
• Карта незайманих лісів світу (Greenpeace) _ Map of pristine forests in the world (Greenpeace)
• Карта нафтових запасів країн світу
• Карта щільності населення міра_Density map of the world population in Russian
• Карта щільності населенія_ Map of population density
• Карта прісноводних ресурсів міра_Map of world's freshwater resources
• Карта прогнозу чисельності населення у 2025 году_Map of population projections to 2025
• Карта рослинності міра_Vegetation map of the world
• Світова карта виробництва зернових і олійних культур
• Економічна карта світу (держави і економіки) _Economic map of the world (the state and economy)
• Політична карта світу
• Політична карта світу, 35 000 000_Political world map (relief)
• Політична карта світу, 2002_Political World Map
• Політична карта міра_ political map of the world
• Політична карта міра_ Political World Map English
• Політична карта міра__ political map of the world
• Геологічна карта світу _ Geological Map of the World
• Доменна карта міра_ Domain map of the world
• Доменна карта міра__Domain map of the world
• Історична карта світу 1910 _Historical map of the world in 1910
• Карта 50-ти найбільш популярних туристичних місць світу _Map 50 most popular tourist destinations in the worl
• Карта аборигенних народів міра_ Map of aboriginal peoples of the world
• Карта алфавітів міра_ Map of the world's alphabets
• Карта Атлантичного океана_ Map of Atlantic Ocean
• Карта ВВП на душу населення (перерахований за паритетом купівельної спроможності) _Map of GDP per capita (as measured by purchasing power parity)
• Карта військових витрат по країнам в доларах США
• Карта віку сексуального згоди в різних країнах світу-вік, починаючи з якого людина вважається здатним дати інформовану згоду на секс з іншою особою
• Карта вулканічної активності, розломів, великих вогненних областей _Map of volcanic activity, faults, large areas of fire
• Карта голодуючих країн міра_ Map hungry countries
• Карта залежних територій світу
• Карта зон ризику зараження малярією _Risk maps of malaria
• Карта кліматичних поясів і областей міра_Map of climate zones and regions of the world
• Карта кількості укладених (позбавлених волі) у всіх країнах світу
• Карта кількості ядерної зброї по країнам світу
• Карта кругосвітнього плавання Магеллана 1519-1522_ Map of Magellan's circumnavigation 1519-1522
• Карта мільйонерів світу
• Карта світу в 1914 р _Map of the World in 1914
• Карта світу якщо середня температура на Землі підвищиться на 4 градуси Цельсія
• Карта світу на рубежі XVII і XVIII ст _Map of the world at the turn of the XVII and XVIII centuries
• Карта морських течій і льодовиків світу
• Карта незаконного світового трафіку (наркотики, мігранти тощо.) _ Map of the global traffic of illegal (drugs, migrants, etc.)
• Карта несамоврядних територій (колоній) світу _ Map Territories (colonies) of the world
• Карта основних авіаційних маршрутів світу в 1920 _Map of major world air routes in 1920
• Карта показує перехід країн на метричну систему вимірювання
• Карта показує відсоток людей що живуть за межею бідності у всіх країнах світу
• Карта політичних ризиків для ведення бізнесу в світі, 2011
• Карта розташування основних радіотелескопів міра_ Location map of the world's major telescopes
• Карта рельєфу світового океана_ Relief map of the world ocean
• Карта Північного Льодовитого океану _ Map of Arctic Ocean
• Карта стандартних часових поясів міра_ Standard time zones map of the world
• Карта країн членів Європейського Союзу
• Карта чисельності збройних сил всіх країн світу
• Кліматична карта міра_Climates
• Колоніальна карта світу, 1919 _Colonial map of the world in 1919
• Релігійна карта міра_Religious Map of the World
• Супутникова карта Землі - зйомка Європейського космічного агентства
• Супутникова карта світу в січні місяці
• Супутникова карта світу від National Geographic _Satellite map of the world by National Geographic

Земна твердь. У наш час важко знайти місця, де не ступала б нога людини. Практично вся поверхня земної кулі вивчена людьми. Напевно, тому ми іноді заздримо нашим предкам, які здійснювали дивовижні подорожі, відкривали нові землі, привласнювали їм цікаві назви.

Фантазія у наших далеких предків була дуже багата. Деякі химерні назви були придумані романтично налаштованими людьми, а деякі - людьми, які вважають за краще давати навколишніх предметів точні характеристики. Бували й випадки несправедливості. Так, Америка (одне з найзначніших відкриттів) отримала назву не в честь першовідкривача Колумба, а по імені мандрівника Амеріго Веспуччі. Але ця історична несправедливість може бути частково пояснена так: ні сам Колумб, ні його сучасники не знали про те, що він відкрив новий материк; всі були впевнені, що він знайшов шлях до Індії.

Подорожі давали можливість людям робити нові відкриття. І кожен першопроходець прагнув обов'язково увічнити свою знахідку - нову землю, острів або гору. Саме тому вивчення історії походження різних назв - дуже захоплююче заняття.

Частини світу

Європа. Фінікійський острів з такою назвою став одним з найдавніших центрів європейської цивілізації. Імовірно, він був тим самим ділянкою суші, з якого почалося відкриття території, згодом визнаної частиною світу, Європою. У II тисячолітті до н. е. фінікійці заснували на острові Європа свою колонію. Звідси почалися їх плавання, в тому числі і на Балканський півострів, який азіати називали Ереба - Землею мороку, Країною сонця, що заходить, Заходом. По-грецьки Ереба звучав як Європа. Пізніше ця назва перейшла на всю частину світу, яку ми звикли називати Європою.

Про походження цієї назви розповідається і в античній міфології. Відповідно до відомого переказами, грізний громовержець Зевс, верховний олімпійський бог, загорівся пристрастю до прекрасної дочки фінікійського царя, яку звали Європою. Перетворившись на бика, Зевс домігся того, щоб гуляла на морському березі царівна приголубила його, а потім сіла до нього на спину. Тоді Зевс в образі бика кинувся в море і незабаром приплив зі своєю коханою до острова Крит. Тут він, прийнявши свій божественний вигляд, зізнався Європі в любові. На честь прекрасної Європи ціла частина світу отримала свою назву.

Назва Європа носить і супутник Юпітера, який був відкритий Галілео Галілеєм в 1610 році. Супутник знаходиться на відстані 671 тисячі кілометрів від Юпітера, його діаметр дорівнює 3140 кілометрам. У Європи є атмосфера. Період її обертання навколо Юпітера - 3 доби 13 годин 18 хвилин.

Азія. Це найзначніша частина світла по території, висоті (над рівнем моря), за різноманітністю природних умов і кількості корисних копалин.

Назва Азія імовірно походить від ассірійського слова асу, що означає «схід», «земля висхідного світла». На відміну від Європи, назва якої свідчить про приналежність до західної частини, Азія є територією сходу. Очевидно, цей сенс і був закладений в назві. Відомо, що римляни називали так свою провінцію в Малій Азії. Не виключено, що назва поступово поширилося на всю частину світу.

Ще древні народи Месопотамії володіли деякими відомостями про географію Азії. У IV столітті до н. е. Олександр Македонський здійснював походи в Азію. З центральних районів Китаю в Передню Азію вів торговий «шовковий шлях». Також проводилася торгівля Єгипту з Індією. Тому можна сказати, що інформація про цю частину суші поступово накопичувалася в свідомості давніх народів. Однак досить докладні і точні відомості про неї були отримані європейцями набагато пізніше.

У XII-XIII століттях, під час Хрестових походів, європейці дізналися про життя Центральної і Південної Азії. У 1253-1255 роках фламандський мандрівник, чернець Рубрук, відправився в Монголію, переслідуючи виключно дипломатичні цілі. У своєму звіті він відбив найважливіші відомості, що стосувалися географії Центральної Азії. Важливу роль у вивченні Азії зіграв мандрівник М. Поло. Він прожив в Китаї більше 15 років. Надалі у своїй книзі М. Поло розповів про Персії, Китаї, Індії та інших країнах Азії. Цією книгою зачитувалися Х. Колумб і Ф. Магеллан, самі пізніше стали великими мандрівниками. У 1424 році за Індії мандрував венеціанський купець М. Конті.

У 1468-1474 роках російський купець А. Нікітін вирушив у подорож до Індії. Він записував свої враження. І в подальшому вони стали відомі під назвою «Ходіння за три моря».

Разом з Європою Азія утворює материк Євразія. Кордон між Європою і Азією проходить по Уралу, по вододілу Великого Кавказу, по Азовському, Чорному, Каспійському морях. Азія сполучена з Африкою Суецьким перешийком.

Африка. Назва цієї частини світу (і материка) відомо всім. Воно дуже давнє. Простежимо історію його виникнення. Виявляється, ще стародавні римляни так називали територію, яка ставилася до римської провінції в 264-146 роках до н. е. Земля під назвою Африка оточувала Карфаген і його околиці (це була земля, прилегла до туніського протоці). Топонім Африка виник від назви одного з берберських племен - авриг або африк. У давнину це плем'я жило на території Тунісу.

Карфаген - стародавнє місто-держава в Північній Африці (тепер в тому районі знаходиться місто Туніс). Він був заснований в 825 році до н. е. фінікійцями. До початку III століття Карфаген став могутньою державою Середземномор'я, це призвело до зіткнення з Римом. Були Пунічні війни. Карфаген зазнав поразки, і римляни зруйнували місто. Основна частина його земель увійшла до римської провінції Африка, що залишилася була передана Нумідії.

Після руйнування Карфагена назву Африка поширилося на весь материк. У греків було іншу назву. Північну частину Африки, яка перебувала між Єгиптом і Сірт (затока Середземного моря), вони називали Лівією. Яка історія цієї назви? Історики дотримуються кількох версій. За однією з них, це назва походить від імені войовничого народу лібу, що жив в давнину на середземноморському узбережжі.

Інша версія, спираючись на грецьку міфологію, говорить, що земля була названа по імені Лівії (Лібіі), жінки, яка народила від Посейдона (бога, керуючого морями) близнюків Агенора і Бела - царів Фінікії і Єгипту.

Карфагеняне жили по сусідству з племенами афрігов. І їх землі називали Африкою. Потім слово Африка стало назвою всього материка.

Америка. Христофор Колумб виявився першим європейцем, який в 1492 році приплив в Америку. Правда, сам він не знав, що став першовідкривачем нового континенту.

Колумб прагнув потрапити в казково багату Індію. Експедицію (1492-1493) оплатили багаті купці Кастилії. 12 жовтня 1492 року вважається офіційною датою відкриття Америки; в цей день Колумб досяг острова Самана, одного з Багамських островів. Колумб назвав Саману Сан-Сальвадором. Пізніше він відкрив Кубу, Гаїті та інші острови. До кінця життя відомий мореплавець вважав, що знайшов новий шлях в Індію. Тому і тубільців Америки Колумб називав індіанцями.

Правителям Іспанії було потрібно золото. Тому вони стали відправляти озброєних людей через Атлантику, щоб захопити нові території і відняти багатства у місцевих жителів.

22 червня 1497 король Фердинанд і королева Ізабелла прийняли закон, за яким «милістю божою королів Кастилії, Леона, Арагона та ін.» Будь-який підданий, який був засуджений на смертну кару, буде помилуваний, якщо погодиться протягом двох років вірою і правдою послужити короні на Еспаньолі (нині острів Гаїті) або в будь-якому іншому місці за розпорядженням адмірала Колумба. Зрозуміло, серед тих, хто незабаром відправився за океан, було багато злочинців. Немає нічого дивного в тому, що іспанські конкістадори (учасники завойовницьких походів) прославилися нелюдською жорстокістю і жадібністю.

Як же Новий Світ отримав свою назву? Чутки про незліченні багатства Індії не давали спокою самим різним країнам. Одного разу португальці вирушили в подорож за індійськими скарбами. Флотилія складалася з 13 кораблів. Командував ними молодий мореплавець П. Кабрал. Кораблі тримали курс на південь. Рухалися вони уздовж берегів Африки.

Течія віднесла кораблі на захід. Штиль не давав флотилії можливості рухатися за своїм курсом. Так тривало кілька днів. І раптом мандрівники побачили землю. Мореплавці подумали, що перед ними якийсь незнайомий острів. У португальців не було наміру проводити детальні дослідження нової землі.

Але вони не могли не помітити, що тут буйна рослинність і дуже багато яскравих папуг. З легкої руки португальських мореплавців земля отримала назву Країна папуг.

Після повернення на батьківщину Кабрал розповів про те, що вони відкрили нову землю. Зрозуміло, король не міг цим не зацікавитися. І відправив експедицію, щоб як слід вивчити цю територію. У 1501 році були споряджені три корабля. Вони вийшли з Лісабона і взяли курс на нові землі. До складу експедиції входило Амеріго Веспуччі, італієць за походженням, прикажчик флорентійських банкірів Медічі в Іспанії і Португалії. Він був прийнятий в експедицію в якості астронома і математика.

Веспуччі був людиною допитливим і енергійним. Його дуже цікавило все нове. Він робив нотатки - про незнайомих сузір'ях, про клімат, рослинах і тваринах незнайомих місць, а також про зовнішність і звичаї тубільців. Веспуччі описував свої враження і відправляв листи на батьківщину. Там його послання читали, як захоплюючі повісті.

Листи Веспуччі перевели на латинську мову і надрукували у вигляді книги. Його популярності сприяв і той факт, що ні іспанське, ні португальський уряд не публікували звіти про подорожі. Веспуччі був людиною різнобічним, грамотним і кмітливим. Він писав про нові землі: «Країни ці слід називати Новим Світом ... І хоча більшість древніх авторів говорить, що на південь від екватора немає материка, а є тільки море ... моє останнє подорож довело, що таке їх думка помилкова і абсолютно противно фактами, так як в південних областях я знайшов материк, більш щільно заселений людьми і тваринами, ніж наша Європа, Азія чи Африка ... »

Через деякий час у Франції було опубліковано твір «Введення в коcмографію», автором якого був географ М. Вальдземюллер. До твору додавалися декілька листів А. Веспуччі.

Вальдземюллер писав: раніше люди вважали, що на Землі є три частини світу. А тепер «відкрита четверта частина Амеріго Веспуччі ... і я не бачу, чому, хто і за яким правом міг би заборонити назвати цю частину світу країною Амеріго або Америкою». Так було зроблено перше речення назвати відкритий материк Америкою. Ця назва незабаром стали широко використовувати. Спочатку на картах новий материк позначався як Новий Світ або Земля Святого Хреста. Але потім міцно запанувало назва Америка.

Правда, ніхто не знав, що є ще Північна Америка. Але ось минуло 30 років. Відомий фламандський картограф Г. Меркатор першим зробив на карті позначки: «південна частина Америки» і «північна частина Америки».

На той час уже практично ніхто не пам'ятав, що першовідкривачем Америки все-таки був Х. Колумб.

Німецький вчений А. Гумбольдт писав: «Що стосується імені великого континенту, загальновизнаного і освяченого вживанням протягом багатьох століть, то він являє собою пам'ятник людської несправедливості. Цілком природно, в кінці кінців, приписати причину такої несправедливості того, хто здавався в цьому найбільш зацікавленим. Але вивченням документів доведено, що жоден певний факт не підтверджує цього припущення ... Збіг щасливих обставин дав йому (Амеріго Веспуччі) славу, а ця слава протягом трьох століть лягала важким тягарем на його пам'ять, так як давала привід до того, щоб чорнити його характер. Такий стан дуже рідко в історії людських нещасть. Це приклад ганьби, зростаючого разом з популярністю ».

Гумбольдт мав рацію. Адже А. Веспуччі не винен, що континент отримав його ім'я, а не ім'я Х. Колумба.

Деякі вчені сьогодні сумніваються, що Америку назвали так тільки в честь Веспуччі. Адже логічніше було б використовувати не ім'я першовідкривача, а його прізвище - Веспуччі. В даному випадку ті, хто сумнівається не могли не звернути уваги на книгу англійського мандрівника Т. Белта, видану в 1874 році. Белт писав: тубільці, які живуть на берегах озера Нікарагуа, називають себе «амеррікі». Дійсно, існує плем'я амерріков. Вони віддавна жили в гірській області Сьєрра-Амеррік (департамент Чонталес). Можна припустити, що назва континентів і частини світу пов'язано з назвою цього племені.

Один з дослідників, Г. Цвераб, в 1979 році висловив іншу думку. Він стверджував наступне. Коли Колумб зі своїми товаришами висадився на берег незнайомій землі, їх зустріли індіанці. На шиї у місцевих жителів були пластинки із золота. Звичайно, європейці відразу запитали, де можна його добувати. Місцеві жителі чесно показали на захід і сказали: «Амеррікос», називаючи тих, у кого вони придбали золото.

Колумб, повернувшись на батьківщину, розповів про це. Країна амерріков стала темою, що цікавить усіх. Так що коли Новий Світ назвали на честь Амеріго Веспуччі, це було співзвучно слову «амерріка», вже почутого раніше. Цікаво, що згодом навіть сам Веспуччі став писати своє ім'я з двома «р».

В іспано-латиноамериканської енциклопедії «Сальвато» є стаття з таким заголовком: Америка (або Америк). У ній говориться: «Гірський район в Нікарагуа, в провінції Чонталес. Деякі вважають, що саме звідси походить назва Америка ».

Оскільки Колумб помилився, прийнявши за Індію новий материк Америки, то пізніше до всіх межматеріковим островам Північної і Південної Америки стали застосовувати загальну назву Вест-Індія (Західна Індія). Справжня Індія отримала назву Ост-Індія (Східна Індія). Такий поділ назв дозволяло уникати плутанини, а потім і прижилося.

Нові землі, відкриті спочатку Х. Колумбом, а потім і А. Веспуччі, географи запропонували називати Новим Світом. Італійський хроніст П'єтро Мартіре д'Ангьера, більш відомий як Педро Мартир, написав працю «Про Новому Світі». Після того як ця робота була опублікована, назва Новий Світ стало дуже поширеним. Ну а оскільки є Новий Світ, то повинен бути і Старий Світ. Саме так стали називати місця, які були давно відомі, - Європу, Азію та Африку.

Австралія. Яка історія цієї назви? На початку XVII століття голландці багато подорожували в морях Південно-Східної Азії. Вони були чудовими мореплавцями. Стаючи все багатшими, голландські купці засновували великі торгові компанії. Була утворена Ост-Індська компанія. На її кораблях багато років служив досвідчений шкіпер В. Янсзон. Його призначили капітаном корабля «Дейфкен» - для «розвідувальних плавань і торгових операцій на невідомих островах».

Одного разу під час подорожі корабель перетнув Торресов протоку і досяг берега якоїсь землі. Янсзон мав труднощі відповісти, що це за земля. На кораблі в цей час був агент-емісар компанії. Шкіпер порадився з ним. І разом вони прийшли до висновку, що земля є частиною Нової Гвінеї. Корабель пройшов уздовж берега, повернув на північ. На березі голландці помітили тубільців. У них була темна шкіра. Голландці стали стріляти, а тубільці втекли.

Капітан і агент-емісар відправили в дирекцію компанії донесення; в ньому йшлося про те, що вони відвідали велику пустельну землю, населену чорними лютими варварами, які вбили кілька членів екіпажу. Ця брехня голландських мореплавців нітрохи не бентежила. Ну да на їх помилковий звіт ніхто і не звернув уваги. Тільки через кілька років в архіві виявили ці записи. Там було опис плавання, а також були карти, які накреслив сам В. Янсзон.

Спеціальна експедиція А. Тасмана, яка була послана генерал-губернатором Нідерландської Ост-Індії, довела, що всі відкриті в різний час берега належать одному континенту. Континент назвали Новою Голландією. Тасман на кораблі обійшов навколо нового континенту і особисто склав його карту. Відомості, які він надав, засекретили на батьківщині.

Однак до берегів Нової Голландії вирушив англійський мореплавець Дж. Кук. Саме він першим розповів про зелених бухтах, які як не можна краще підходять для життя. Нові землі були дуже до речі. Англійці втратили свої колонії в Північній Америці. Тому їм припала до смаку думка зайняти континент, який ще нікому не належав.

26 січня 1788 року, після того як капітан А. Філіп віддав наказ, біля берегів відкритого континенту кинули якорі кілька старих вітрильників. На них прибула майже тисяча каторжників, серед яких були англійці, ірландці, шотландці. Англійці вбили відразу двох зайців - звільнилися від небажаних співвітчизників (тобто злочинців) і захопили нові землі.

Що ж сталося з каторжниками? Їх доля виявилася плачевною. Колонія, яку вони заснували на незнайомому березі, стала страшним місцем. Люди вмирали від голоду. У них не було сил розорати землю навколо Порт-Джексона (бухта, де їх вітрильники кинули якорі). Багато каторжники загинули. Ті, хто був сильніше, вирішили бігти. Але і з них багато хто загинув. Чи не вдавалося знайти зручною для життя місцевості.

Через деякий час європейці організували спеціальні експедиції, щоб досліджувати берега Нової Голландії. І за Голубими горами вони знайшли зелені ліси і родючі землі, придатні для пасовищ. Тепер вже англійські багатії не могли залишитися байдужими до далеких землях. Вони стали купувати (до речі, дуже дешево) ділянки землі і потім продавати їх тим, хто з якихось причин хотів покинути Європу.

Європейці, які прибували на береги Нової Голландії, жорстоко вбивали місцеве населення. Ніякого покарання вони за це не несли.

Англійці дали своєї колонії назву Новий Південний Уельс. У 1795 році 20-річний лейтенант гидрограф М. Фліндерс прибув в Порт-Джексон, щоб вивчити берега континенту. Дослідження дуже захопило юнака. Він пробув тут довго. В кінці 1810 року Флиндерс повернувся в Англію, де написав чотиритомний працю «Подорож до Terra Australis» ( «Подорож до Південної землі»).

У 1814 році Фліндерс запропонував перейменувати Нову Голландію в Австралію (від лат. Australis - «південний»). Пропозиція прийняли. Спочатку ця назва з'явилася в паперах губернатора колонії Нового Південного Уельсу, потім - на офіційних картах. Географам сподобалося нову назву, адже воно вказувало на приналежність континенту до Південній півкулі (Австралія - ​​«Південна земля»).

До XIX століття Великобританія використовувала Австралію переважно як місце заслання. Але в середині цього століття, коли в Австралії стало розвиватися вівчарство, а також видобуток золота, переселенців-англійців значно додалося. Переселенці домоглися самоврядування в окремих районах. 1 січня 1901 року було створено Федерацію шести колишніх англійських колоній. Вона отримала права домініону (від англ. Dominion - «володіння, влада»), держави в складі Британської імперії, яке підпорядковувалося англійському королю.

*** «Чому ми так говоримо - Від геркулесових стовпів до Ельдорадо. Походження географічних назв »