Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Латвія: чи насильницька асиміляція, або - доля ізгоя

9 жовтня загроза, що прозвучала з вуст лідера Національного об'єднання «Все - Латвії!» - ТБ / ДННЛ Р. Дзінтарс, стала реальністю : Правляча коаліція Латвії підтримала пропозицію міністерства освіти і науки про переведення з 2020/2021 навчального року всіх загальноосвітніх предметів в середніх школах національних меншин на викладання тільки латиською мовою.

Дане рішення правлячої коаліції ЛР грубо порушує домовленості, досягнуті в 2004-2005 рр. після масових акцій протесту школярів російських шкіл проти ліквідації школи з російською мовою навчання, а також підписану Латвією в травні 2005 р Рамкову конвенцію Ради Європи про захист прав національних меншин.

Разом з тим нічого несподіваного в цьому рішенні немає, оскільки воно є найважливішою ланкою в послідовної реалізації правлячою коаліцією курсу на побудову так званої латиської Латвії (або «Латвії для латишів», читай: неонацистської Латвії), в якій національні меншини повинні бути або насильно асимілювали , або вигнані з країни, якщо наважаться виступати на захист своїх прав.


Формування Латвійської держави після здобуття незалежності в 1991 році як держави недемократичного і неонацистського (в тому сенсі, що права латиської нації ставляться вище прав усіх інших народів, які проживають в країні) було зумовлено змістом Декларації про відновлення незалежності Литовської Республіки, прийнятої Верховною Радою Латвійської РСР 4 травня 1990 р Включення в її текст з ініціативи представників радикальної частини західної латиської еміграції, які плекають надію відновити етнократична Латвію зразка 1934-1940 рр., які не відповім ающіх нормам міжнародного права тез про безперервність існування Латвійської Республіки де-юре з 1918 по 1990 р і про окупацію Латвії Радянським Союзом з 1945 по 1990 р зумовило створення недемократичного інституту масового безгромадянства, надання російській мові статусу іноземного, реалізацію курсу на ліквідацію існуючої з 1789 р школи з російською мовою навчання, всіляке очорнення подвигу Червоної армії, яка звільнила Латвію від фашизму, а також періоду перебування Латвії в складі СРСР при одночасній політичної та істор чеський реабілітації етнократичного політичного режиму К. Ульманиса періоду 1934-1940 рр. і нацистських колабораціоністів періоду гітлерівської окупації Латвії в 1941-1945 рр.

Послідовна реалізація після 1991 р програми побудови Латвійської держави як недемократичного і неонацистського привела, за оцінкою ПАРЄ від 8 листопада 2002 року, до формування в Латвії «довготривалого дефіциту демократії». Європейський парламент, підтримуючи цей висновок 9 вересня 2015 р вказав на те, що збереження інституту масового безгромадянства в окремих країнах Європи - це форма політичної дискримінації.

Грунтуючись на цих висновках ПАРЄ та Європарламенту, слід визнати, що після 1993 року, коли відбулися вибори Першого Сейму Другий Латвійської Республіки, які проходили в умовах відсутності загального виборчого права, жоден сейм і жоден муніципалітет не були обрані в ході загальних і демократичних виборів, що ставить під сумнів всі органи влади та їхні рішення в період з 1993 року по теперішній час.

Збереження і подальше гарантоване на рівні закону розвиток школи з російською мовою навчання, так само як і інших шкіл національних меншин, можливо лише за умови повернення Латвійської держави на демократичний шлях розвитку. Для цього необхідно:

1. Негайно і без всяких умов ліквідувати інститут масового безгромадянства;

2. Після ліквідації цього інституту провести перші після 18 березня 1990 р загальні вибори в місцеві органи влади, національний і Європейський парламенти;

3. Відредагувати текст Декларації про відновлення незалежності Латвійської Республіки, викресливши з нього не відповідають нормам міжнародного права тези про безперервність існування ЛР де-юре з 1918 по 1990 р і про окупацію Латвії Радянським Союзом з 1945 по 1990 р .;

4. Скасувати преамбулу до тексту Конституції ЛР;

5. Приступити до розробки нової Конституції ЛР;

6. Скасувати статус російської мови як іноземної;

7. Прийняти закон про національно-культурної автономії національних меншин, в якому:

- гарантувати збереження і подальший розвиток школи з російською мовою навчання, а також всіх інших шкіл національних меншин. Створити департамент шкіл національних меншин в Міністерстві освіти і науки, наділивши його широкими правами по збереженню і розвитку шкіл національних меншин;

- гарантувати збереження і розвиток мов і культури національних меншин;

8. Скасувати Декларацію про латиських легіонерів у Другій світовій війні від 29 жовтня 1998 р

Мова сьогодні повинна йти не тільки про негайне і безумовне повернення в політичне життя демократичного принципу формування політичної еліти країни на основі загального виборчого права, а й про формування адміністративного апарату місцевих органів влади і держави на основі професійного досвіду і професійної компетенції, а не на основі етнічної приналежності, кумівства і корупційних зв'язків. Мова сьогодні повинна також йти і про негайне і безумовне відмову від антиросійської зовнішньої політики і русофобії у внутрішній політиці. Антиросійська політика і русофобія вже не тільки завели країну в глухий кут, але і поставили її на межу самознищення. Необхідно повернутися до нормальних добросусідських відносин з Російською Федерацією.

Потрібно визнати, що в разі відмови правлячої еліти від повернення Латвійської держави на демократичний шлях розвитку уповільнений і час від часу загострюється етнополітичний конфлікт в країні знову може різко загостритися. Під загрозою може опинитися не тільки політична стабільність, а й - це найголовніше - перспективи виживання і розвитку як національних меншин, так і латиської нації, оскільки за умов жорсткого етнополітичного конфлікту і, як наслідок, погіршення перспектив економічного розвитку держави втеча населення з країни тільки посилиться. В результаті з часом під питанням може опинитися саме існування Латвійської держави як колиски латиської нації.

Збереження та подальший розвиток Латвійської держави можливо лише за умови поваги прав як латиської нації, так і національних меншин. Іншими словами, лише за умови його розвитку як держави демократичної. Згадаймо пророчі слова народного поета Яніса Райніса: «Латвія може бути або демократичною, або її не буде взагалі!»

Рейтинг Ритму Євразії: 1 1

Реклама



Новости