Артем Пшонка: «Я ще молодий політик, але твердо знаю одне - дотримання законності має стати основою всієї української політики і головним постулатом для кожного з депутатів»

12 липня 2006 15:57 2276

Український парламент 5-го скликання значно оновився і омолодився. Понад шістдесят відсотків народних обранців вперше, пройшовши горнило передвиборних баталій, отримали статус народних депутатів. Поки що вони новачки, і багато хто з них з подивом спостерігають за тим, що ось уже другий місяць відбувається в парламенті: анархія, відсутність елементарної дисципліни, цілковита політична неузгодженість, і хаотичний рух в залі під час засідань. Але думається, що молодим і далеким від кулуарних інтриг політикам, значно поповнили в цьому скликанні депутатські ряди, незабаром вдасться подолати «розбрід і хитання» в вищому ешелоні влади. У будь-якому випадку суспільство на них все покладає великі надії.
Сьогодні вашій увазі ми пропонуємо інтерв'ю з одним з новачків українського парламенту.
Які Ваші перші враження від роботи Верховної Ради?
А. Пшонка: Тяжкі. Економічна ситуація в країні погіршується, в Кабінеті Міністрів сидять тимчасові виконавці, що вже довели свою неспроможність вирішувати нагальні проблеми людей, Верховна Рада паралізована. Не можу зрозуміти, як же можна так безвідповідально розбазарювати настільки дорогоцінний в прямому і переносному сенсі час.
Люди чекають від нас дій, але вже друге засідання зірвано. Я констатую: законодавча влада в країні відсутня і коли з'явиться - прогнозувати на сьогодні неможливо. Єдина політична сила, налаштована на конструктивну роботу і має чітко опрацьовану програму розвитку України, - Партія регіонів. З цим згодні не тільки наші прихильники, а й частина противників. Така позиція особисто мені зрозуміла і близька. До дисципліни і відповідальності я звик з дитинства, мене так виховували батьки. У мене завжди кожен день розписаний по годинах. Іноді, щоб виконати всі заплановані справи, просто не вистачає часу. Тоді доводиться урізати час для сну. Будинки, коли працював в прокуратурі, вставав о 6 ранку, а в 7 уже тренувався в спортзалі, басейні, щоб «підзарядитися» до роботи і бути в «формі» цілий день. Адже як день почнеш, так він і пройде. Час треба цінувати. Якщо все пустити на самоплив, то час починає працювати проти тебе. Якби в прокуратурі до справ ставилися так, як зараз в парламенті, - через тиждень всіх би звільнили. Це нормально, і так повинно бути. Саме здорової ділової активності в роботі Ради мені дуже не вистачає. Сподіваюся, що поки.
Вам особисто така бездіяльність заважає, суперечить Вашим принципам?
А. Пшонка: Звичайно. Я звик працювати, багато працювати. Та до того ж робота в органах прокуратури багато в чому сформувала мене як особистість. Я ж кажу: все розписано і чітко розплановано в тижневику. Ось за таким планом кожен день і проходить. І зірвати нічого не можна. Хоча, звичайно ж, всяке буває, і позаштатні ситуації в тому числі, але в принципі - це виняток із правил.
А чим би Ви хотіли займатися в парламенті, в якому Комітеті працювати? Де бачите своє місце?
А. Пшонка: З Комітетом я особисто для себе визначився і хотів би працювати в Комітеті по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Навіщо мені йти до комітету із земельних відносин, куди все так рвуться, або в бюджетний комітет? У мене є професія, серйозний досвід і знання. Адже я в правоохоронних органах - все 9 років свого трудового стажу. І, думаю, непогано попрацював, якщо вже маю звання радника юстиції. Свою роботу знаю «від і до». Хоча, напевно, все знати і передбачити неможливо. Вчитися можна і потрібно все життя, що у людей, до яких я ставлюся з глибокою повагою, так і відбувається. До того ж постійна самоосвіта просто необхідно. Адже стільки змін, поправок постійно відбувається в законодавстві. Всі новинки необхідно відстежити, прочитати, обміркувати і взяти на озброєння. Та й світ навколо змінюється, людська психологія (в тому числі і психологія злочинців) адаптується до обставин. Тому без постійної самоосвіти в моїй професії просто не обійтися.
Скажіть, а чому у всіх сформувалася думка про те, що Донецький регіон, де Ви працювали, значно більш проблемний в криміногенному відношенні? Саме тут констатують найвищий рівень злочинності. Це так?
А. Пшонка: Я вважаю, що це не відповідає дійсності. Так, статистика дає цифри, що кількість злочинів в Донецькій області вище, ніж в інших. Але є такий афоризм: «Факти - річ уперта, а статистика набагато більш поступливими». Так ось. Коли наводяться подібні дані, то до уваги береться щільність населення. А так як в Донецькій області вона набагато вище, ніж в середньому по країні, то кількість злочинів на душу населення в нашому регіоні не вище, ніж в інших. Ще одна причина досить високою криміногенною активності полягає в тому, що Донецька область - шахтарський край. Шахти закриваються, люди залишаються без роботи, район не випадково називають депресивним. І якби держава скоріше вирішило ці проблеми - провело цивілізовану, (а не злодійську!) Реструктуризацію шахт, створило програму їх приватизації, такі заходи серйозно пом'якшили б ситуацію. Вважаю, що негатив треба шукати не в регіонах, і не слід списувати недоліки на місцеві недоробки. Причини того, що відбувається закладалися в високих кабінетах, де не бажають бачити шахтарські проблеми. А люди - скрізь люди. Соціально влаштований людина красти і грабувати не буде. Перш за все треба вирішувати наболілі проблеми регіону, а не навішувати ярлики.
Кажуть, що Вашу прокурорську кар'єру багато в чому визначив Ваш батько - Віктор Пшонка, екс-прокурор Донецької області і екс-заступник Генерального прокурора України. Це так?
А. Пшонка: Такі розмови є. І вони цілком природні. Батько - син - прокурорська стезя. Але не все так просто і однозначно, як це багато хто уявляє. Мій батько - людина дуже строгих правил і серйозних принципів. Потурання мені ніколи ні в чому не давав і питав за все - від найменшої дитячої провини до помилок в роботі - по самому великим рахунком. Якщо подивіться мою трудову книжку, то побачите, що перше моє місце роботи - в.о. стажера в прокуратурі. Потім - стажист, помічник, стажист старшого помічника і т.д. Таким чином, я пройшов всі сходинки, які тільки можна пройти, працюючи в такому солідному органі, як прокуратура. І назавжди запам'ятав сказане мені одного разу батьком: «Не можна стати генералом, не пройшовши казарми». Ось так я і дійшов, якщо можна так сказати, до першого заступника прокурора міста Краматорська. А ця посада, образно кажучи, як кінь, яка везе весь віз (прокурорський, мається на увазі).
Як Ви ставитеся до ЗМІ і чи завжди довіряєте отриманої зі ЗМІ інформації?
А. Пшонка: Володіти інформацією - значить володіти світом, так кажуть. Але ось повної довіри до жодного інформаційного видання - у мене немає. Щодня не менше години я працюю з Інтернетом, відстежую всі події, повідомлення. Але прочитавши те, що пишуть одні, де щось близьке або прямо протилежне інші, - я вже звик не сприймати на віру отриману інформацію, щонайменше, варто ділити її надвоє і істину шукати десь посередині.
Де сьогодні живе Ваша сім'я?
А. Пшонка: Моя сім'я - дружина і дочка Маша - сьогодні живуть в Донецьку, з моїми батьками. І це важливо, тому що я поки що в Києві, а вони там самі. Коли ж батьки поруч - це надійніше. До Києва я потроху звикаю, дуже галасливе місто, може бути тому, що я буваю в основному в центрі. Зовсім «вбивають» пробки на дорогах: через них буває неможливо чітко спланувати робочий день. Поки важкувато. Але головне все ж - почати нормальну роботу в парламенті.
Чи є у Вас певний життєвий девіз, той постулат, яким Ви в житті керуєтеся?
А. Пшонка: Хочу процитувати вірш Р. Кіплінга, яке він присвятив своєму синові:
Володій собою серед натовпу сум'яття,
Тебе клянущей за смятенье всіх,
Вір сам у себе наперекір Всесвіту,
Тоді, мій друг, ти будеш - людина!
Сьогодні все частіше згадують слова прекрасного поета М. Волошина про те, що політика - це брудна справа. А Шарлю де Голлю належить дуже близька думка про те, що політика - це занадто серйозна справа, щоб довіряти її політикам. На Ваш погляд, чи можна довіряти політику багатомільйонної України її сьогоднішнім політикам?
А Пшонка: Ну, я не думаю, що все так уже й погано і люди остаточно розчаровані. Я часто буваю в різних регіонах. Нещодавно їздив до Криму. Спілкувався з багатьма людьми. Так, люди розчаровані безвладдям. Але ж вони все бачать і розуміють. Не треба думати, що прості люди ні в чому не розбираються. Вони знають, може, навіть більше, ніж деякі політики. Вони розуміють і ту спрямованість, яку веде державна адміністрація, і значення слова «коаліція» - з цього приводу вже складають анекдоти. Люди мають свою думку. Крім того, Партія регіонів завжди виконує свої обіцянки. А тому люди нам вірять. Що обіцяємо - робимо. Це не просто, але ми не вводимо своїх виборців в оману і ніколи не кидаємо слів на вітер. Наша програма - відновити економіку країни, образно кажучи, той стовбур, від якого ростуть гілочки. Буде в країні нормальна економіка - буде все: і соціальні пільги, і працюючі підприємства, і гідне життя простих людей, і менший рівень злочинності.
Кого Ви могли б вважати для себе прикладом в українській політиці з людей, що працюють в українському парламенті?
А.Пшонка: Для мене приклад - лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Він дійсно дуже цікавий і надзвичайно стійка людина. Мені довелося часто з ним спілкуватися, і можу стверджувати, що у нього дійсно є внутрішній стержень. Віктор Федорович - особистість, здатна об'єднати навколо себе людей, дати їм віру і надію, повести за собою.
Кому з політиків поза Україною Ви симпатизуєте?
А.Пшонка: Дуже подобається Путін. Його особисті якості, харизматичність, то, як він веде політику.
З огляду на те, що Ви так рано сформувалися як особистість, але тільки тепер починаєте свою політичну кар'єру, чого Ви прагнете досягти?
А.Пшонка: Я вже говорив, що намагаюся планувати своє життя - намічати стратегічні цілі, ставити тактичні завдання. Те, чого я вже досяг - пройдений етап. Але тільки зараз, коли я став народним депутатом України, я відповідаю не тільки за себе, але і за тих, хто віддав свої голоси за Партію регіонів. Тому мені хотілося б, щоб ми не просто говорили, що живемо в демократичній державі, а дійсно жили в ньому. Жили по законам. Я ще молодий політик, але твердо впевнений в одному - дотримання законності має стати основою всієї української політики і головним постулатом для кожного з депутатів.

"Споживач + влада"

Постійне посилання на цю статтю: http://www.kramatorsk.info/view/ 17967