Дорогі мамо і тато.
У мене все добре, сподіваюся у вас теж. Передайте моїм братам, що служити в морській піхоті набагато цікавіше ніж у нас в селі. Нехай швидше йдуть служити.
Підйом тут в 6 ранку. Спочатку було важко, але мені вже майже подобається вставати так пізно. Скажіть Сашкові і Кольку, що перед сніданком тут треба просто заправити ліжко і навести порядок - не треба годувати худобу, колоти дрова, розпалювати піч, готувати їжу. Майже нічого! Є гаряча вода.
На сніданок дають багато смачного - сік, каша, масло, тушонка - але немає нормальної їжі - свіжого м'яса і справжнього молока, тому не завжди наїдаюся. Але завжди можна сісти між двох міських хлопців, які п'ють тільки каву. Їх порцій і моєї цілком вистачає до обіду. Тому міські такі слабаки!
А ще бувають "марш-кидки". Сержант каже, що це для тренування. Раз він так вважає, то я не заперечую. "Марш-кидок" - це приблизно як у нас від будинку до магазину. Після цього міська хлопці падають зі стертими ногами, і нас везуть назад у вантажівці. Місцевість тут непогана, але занадто рівна.
Сержант - це приблизно як вчитель у школі, іноді бурчить. Капітан - директор школи. Майори і полковники в основному зайняті своїми справами і нас не чіпають.
Сашка і Колька помруть від сміху, але я тут кращий стрілок. Не знаю чому - мішені розміром майже як вовк, але не бігають. Все що треба зробити - влаштуватися зручніше і вистрілити! Не треба навіть набивати патрони порохом і дробом - їх привозять уже готові.
Нехай Сашка і Колька поквапляться, поки ніхто не знає яка тут халява!
PS До речі - посилаю вам 5000 рублів на ремонт сараю і мамці на зуби.
Ваша дочка Варвара.
