Про сип Мандельштам почав писати вірші ще в шкільні роки. Він вивчав історію літератури, перекладав європейських класиків, публікував дослідницькі статті та прозу. За один з віршів поета двічі репресували. Останню посилання - на Далекий Схід - Осип Мандельштам не пережив.
«Перше визнання читачами»
Осип Мандельштам народився в 1891 році у Варшаві. Його батько, Емілій Мандельштам, був купцем першої гільдії, займався виробництвом рукавичок. Він самостійно вивчав німецьку мову, захоплювався німецької літературою і філософією, в юності жив у Берліні. Мати - Флора Вербловская - займалася музикою.
У 1897 році сім'я переїхала до Петербурга. Батьки хотіли дати дітям хорошу освіту і познайомити їх з культурним життям Північної столиці, тому Мандельштама жили між Петербургом і Павловського. Зі старшим сином Осипом займалися гувернантки, він з раннього дитинства вивчала іноземні мови.
У 1900-1907 роках Осип Мандельштам навчався в Тенишевском комерційному училищі - однієї з кращих столичних шкіл. Тут використовували новітні методики викладання, учні видавали журнал, давали концерти, ставили вистави. В училищі Осип Мандельштам захопився театром, музикою і написав свої перші вірші. Батьки не схвалювали поетичних дослідів сина, але його підтримував директор і викладач словесності, поет-символіст Володимир Гіппіус.
Після закінчення училища Мандельштам виїхав за кордон. Він слухав лекції в Сорбонні. У Парижі майбутній поет познайомився з Миколою Гумільовим - пізніше вони стали близькими друзями. Мандельштам захоплювався французькою поезією, вивчав романську філологію в Гейдельберзькому університеті Німеччини, подорожував по Італії і Швейцарії.
Іноді Мандельштам приїжджав до Петербурга, де знайомився з російськими поетами, відвідував літературні лекції в «Вежі» у В'ячеслава Іванова та в 1910 році вперше надрукував свої вірші в журналі «Аполлон».
Осип Мандельштам, Корній Чуковський, Бенедикт Лівшиць та Юрій Анненков - проводи на фронт. Фотографія Карла Булли, 1914
Осип Мандельштам. Фотографія: 1abzac.ru
Осип Мандельштам. Фотографія: Culture.pl
У 1911 році молодий поет вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету. У той же рік він приєднався до «Цеху поетів» Миколи Гумільова. У літературну групу входили Сергій Городецький, Анна Ахматова , Михайло Кузмін. Осип Мандельштам публікував в петербурзьких виданнях вірші, літературні статті, виступав зі своїми творами на сцені. Особливо часто - в кабаре «Бродячий пес».
У 1913 році вийшла перша збірка віршів молодого поета - книга «Камінь». Його брат, Євген Мандельштам, пізніше згадував: «Видання« Каменя »було« сімейним »- гроші на випуск книжки дав батько. Тираж - всього 600 примірників. Після довгих роздумів ми здали весь тираж на комісію в великий книжковий магазин Попова-Ясного. Час від часу брат посилав мене дізнаватися, скільки продано примірників, і коли я повідомив, що розкуплено вже 42 книжки, вдома це було сприйнято як свято. За масштабами того часу в умовах книжкового ринку це звучало як перше визнання поета читачами ».
Перед революцією Осип Мандельштам кілька разів гостював у Максиміліана Волошина в Криму. Там він познайомився з Анастасією і Марини Цвєтаєвої . Між Мариною Цвєтаєвої та Мандельштамом спалахнув короткий, але бурхливий роман, після закінчення якого розчарований в коханні поет навіть збирався піти в монастир.
Прозаїк, перекладач, літературознавець
Після жовтневого перевороту Мандельштам деякий час служив в Петербурзі, а потім переїхав до Москви. Однак голод змусив його покинути і це місто. Поет постійно переїжджав - Крим, Тифліс. У Києві він познайомився з майбутньою дружиною - Надією Хазіною. У 1920 році вони разом повернулися в Петербург, а ще через два роки - одружилися.
У 1922 році вийшла друга книга віршів Осипа Мандельштама «Tristia» з присвятою Надії Хазіною. До збірки увійшли твори, які поет написав в роки Першої світової війни і під час революційного перевороту. А ще через рік була опублікована «Друга книга».
Осип Мандельштам
Надія Мандельштам (уроджена Хазіна)
У 1925 році Мандельштаму стали відмовляти у пресі віршів. У наступні п'ять років він майже пішов від поезії. У ці роки Осип Мандельштам випустив багато літературознавчих статей, автобіографічну повість «Шум часу», книгу прози «Єгипетська марка», твори для дітей - «Примус», «Кулі», «Два трамвая». Він багато перекладав - Франческо Петрарку і Огюста Барб'є, Рене Шикель і Йосипа Грішашвілі, Макса Бартеля і Жана Расіна. Це давало молодій сім'ї хоч якийсь дохід. Італійська мова Осип Мандельштам вивчав самостійно. Він прочитав оригінальний текст «Божественної комедії» і написав есе «Розмова про Данте».
У 1933 році в ленінградському журналі «Звезда» вийшло «Подорож до Вірменії» Мандельштама. Він дозволив собі і відверті, часом різкі опису молодої Радянської республіки і шпильки на адресу відомих «громадських працівників». Незабаром вийшли розгромні критичні статті - в «Літературній газеті» і «Правді».
«Дуже різке твір»
Восени того ж року з'явилося одне з найвідоміших сьогодні віршів Мандельштама - «Ми живемо, під собою не відчуваючи країни ...». Він прочитав його приблизно п'ятнадцяти знайомим. Борису Пастернаку належать слова: «Те, що Ви мені прочитали, не має ніякого відношення до літератури, поезії. Це не літературний факт, але факт самогубства, якого я не схвалюю і в якому не хочу брати участі ».
Поет знищив паперові записи цього вірша, а його дружина і друг сім'ї Емма Герштейн вивчили його напам'ять. Герштейн пізніше згадувала: «Вранці несподівано до мене прийшла Надя [Мандельштам], можна сказати влетіла. Вона заговорила уривчасто. «Ося написав дуже різке твір. Його не можна записати. Ніхто, крім мене, його не знає. Потрібно, щоб ще хто-небудь його запам'ятав. Це будете ви. Ми помремо, а ви передасте його потім людям ».
На Мандельштама донесли. Спочатку його вислали в Чердинь-на-Камі. Пізніше - завдяки заступництву Миколи Бухаріна і деяких поетів - Мандельштам з дружиною змогли переїхати до Воронежа. Тут він працював в журналах, газетах, театрах, писав вірші. Пізніше вони були опубліковані в збірниках «Воронезькі зошити». Зароблених грошей катастрофічно не вистачало, але друзі і родичі підтримували сім'ю.
Коли термін заслання закінчився і Мандельштама переїхали в Калінін, поета знову заарештували. Його засудили до п'яти років таборів за контрреволюційну діяльність і відправили етапом на Далекий Схід. У 1938 році Осип Мандельштам помер, за однією з версій, в лікарняному табірному бараку недалеко від Владивостока. Причина його смерті і місце поховання достеменно невідомі.
Твори Осипа Мандельштама були заборонені в СРСР ще 20 років. Після смерті Сталіна поета реабілітували в одній зі справ, а в 1987 році - по другому. Його вірші, прозу, мемуари зберегла Надія Мандельштам. Щось вона возила з собою в «рукописному валізі», щось тримала тільки в пам'яті. У 1970-80-х роках Надія Мандельштам опублікувала кілька книг-спогадів про поета.
Згадуємо прекрасних дам російської літератури.
Розповідаємо про двох столицях в житті письменників і поетів.
