Серед розсекречених напередодні даних КДБ Латвійської РСР знайшли картку якогось Олександра Кудряшова 1939 року народження. Судячи з усього, мова йде про митрополита Ризькому і всієї Латвії Олександра. Якщо вірити картці, опублікованій Telegram-каналом "Церквач" , Священик був завербований КДБ у січні 1982 року і працював на силовиків під псевдонімом "читач".
Як повідомляє портал Kompromat.lv , Майбутній Первосвятитель заробляв на життя барменом в ризькому ресторані "Таллін" і потрапив в поле зору співробітника КДБ Олександра Іщенка. Відбулася стандартна вербування, після чого Іщенко почав активне просування підопічного по службових сходах. В результаті він був поставлений єпископом в Латвію після смерті митрополита Ризького Леоніда.
У свою чергу, митрополит Олександр доручив своєму куратору управляти реституційної власністю, для чого Іщенко створив дві комерційні організації "FONDS PC" і "FONDS-LC". У 1996 році від імені Синоду митрополит видав організації Олександра Іщенка довіреність, в якій уповноважив керувати і отримувати дохід з житлових будинків з господарськими будівлями в Ризі на вулиці Пилс, 14, і Маза Пилс, 11, що належать Латвійської Православної церкви. Коментар митрополита отримати не вдалося. Відзначимо, що Латвійська православна церква входить до Московського патріархату (РПЦ).
Документи опубліковані на сайті архіву в форматі pdf. Зокрема, оприлюднені 10 612 документів картотеки, в яку входять імена та активних в кінці 1980-х років агентів КДБ, і виключених. Також 1-й відділ КДБ (розвідка) вносив в цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон, а також імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.
В архіві є також картотека статистичного обліку агентури КДБ - 4141 картка. У ній все ті ж імена, що і в алфавітній картотеці, просто вони згруповані за належністю до структурним одиницям КДБ. Цей архів за радянських часів використовувався для підготовки звітності, пояснює видання.
Оприлюднена і картотека "позаштатних оперативних працівників КДБ" - осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальну діяльність на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.
Також серед оприлюднених документів - телефонні книги працівників КДБ та опису (облікові списки) ЦК компартії Латвії з фонду Державного архіву, зазначає ТАСС.
Планується, що з 1 травня 2019 роки після оцифровки будуть оприлюднені і інші документи, пов'язані з роботою КДБ в Латвійській СРСР.
Суперечки навколо відкриття архівів КДБ в Латвії йшли протягом 20 років. В результаті парламент Латвії затвердив, а президент підписав закон про публікації в інтернеті частини документів КДБ Латвійської РСР до кінця 2018 року. Латвійський Центр документування наслідків тоталітарного режиму до 3 грудня мав передати ці документи національному архіву республіки для їх публікації на його сторінці в інтернеті до 31 грудня.
З 2015 року в Латвії почала працювати спеціальна урядова комісія з вивчення архівів КДБ Латвійської РСР, до складу якої увійшли експерти та історики. Завдання комісії - протягом трьох років провести історичне і юридичне дослідження цих архівів, а також оцінити моральну та матеріальну шкоду, заподіяну Латвії і її жителям. Комісія до 31 травня 2018 року досліджувала архіви КДБ, після чого рекомендувала оприлюднювати зберігається там інформацію.
Міністерство юстиції Латвії розробило проект правил, згідно з якими вже з 1 травня 2019 року зі архівами КДБ зможе ознайомитися широке коло жителів республіки. Документи будуть доступні в національному архіві і в інтернеті.
При цьому є припущення, що найцінніша частина архіву могла бути вивезена в Москву на початку 1990-х років.