Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Російська влада штовхнули рубль в прірву

В результаті ЦБ довелося випускати екстрену заяву

Зазвичай падіння рубля відбувається несподівано. Як би не надували щоки многомудрие фінансові аналітики, набагато краще у них виходить пояснювати події на ринках постфактум, ніж передбачати їх заздалегідь. Але ситуація з 22 серпня - виключення з цього правила.

Але ситуація з 22 серпня - виключення з цього правила

Абсолютно всі чекали падіння рубля: адже саме в цей день американці повинні були оприлюднити чергову порцію своїх антиросійських санкцій. Вашингтон проанонсував їх ще 8 серпня, після чого рубль негайно зірвався в піке, буквально за 2-3 торговельні сесії подешевшавши майже на 10% до долара.

Якщо він так реагував на анонс санкцій, то як же він повинен відреагувати на самі санкції? Не треба бути великим фахівцем, щоб дати відповідь на це питання: звичайно ж, курс «дерев'яного» повинен впасти з новою силою. Про це в один голос попереджали все, так чи інакше причетні до ринку.

Так воно і сталося: за один день курс відкотився майже на півтора рубля до євро і на рубль - до долара. 23 серпня падіння продовжилося майже такими ж темпами. І тепер нам доводиться звикати до нових курсовим рубежів: 68-69 за «американця» і 79-80 за «європейця».

Найцікавіше - як в цій ситуації повелися грошові влади країни, які, зрозуміло, прекрасно усвідомлювали те, який дамоклів меч занесено над рублем. Звичайно, у нас проголошено вільне плавання рубля і формально влада не може втручатися в суто ринковий процес курсоутворення. Однак вони втрутилися і, найдивніше, на стороні не рідний валюти, за фортецю якої вони по ідеї відповідають, а на стороні долара і євро.

Як відомо, згідно з бюджетним правилом, ЦБ купує за завданням Мінфіну валюту на біржі - з тим, щоб у фінансового відомства був резерв, що дозволяє йому страхувати бюджет на випадок усіляких форс-мажорів. При цьому для закупівлі валюти Мінфін використовує ту рублеву масу, що утворюється в якості нафтових «надприбутків». Коли на біржу вивалюються величезні гривневі маси, природно, курс національної валюти послаблюється.

На період з 7 серпня по 6 вересня Мінфін анонсував рекордний обсяг закупівель - на 383 мільярдів рублів. Але це було ще до оголошення санкцій. Потім, після подій 8 серпня, фінансові відомства розсудливо пішли з ринку - навіщо підштовхувати в прірву рубль, який і так туди котиться.

Але ця логіка чомусь працювала лише до 21 серпня. Якраз напередодні дня оголошення санкцій, коли, повторюся, все чекали падіння рубля, наші грошові влади не знайшли нічого кращого, як повернутися зі своїми масштабними закупівлями на біржу. Більш того, їх обсяги зросли в порівнянні з попередніми торговельними сесіями, в яких брав участь ЦБ.

В результаті за два дні - 21 і 22 серпня - на закупівлю валюти була витрачена практично десята частина всієї запланованої на місяць рублевої маси. Виходить, що з-під ніг нашої національної валюти табуретку вибили свої ж.

Мало того, що біржові спекулянти і так на хвилі санкцій були готові бігти з рубля, так ще і Мінфін з ЦБ влаштували показову скупку доларів і євро, наочно продемонструвавши країні і світу, як ставляться до своєї національної валюти. Чи варто дивуватися тому, що на цьому тлі рубль стрімко покотився вниз?

Примітно, що нафта, на падіння вартості якої звикли списувати пригоди рубля, на цей раз зовсім ні при чому: вона як раз-таки в ці дні піднімалася в ціні - з $ 71 до $ 74 за барель.

Але навіть дорожчає нафта виявилася не здатна підтримати курс рубля в умовах, коли по ньому наносили удар рідні Мінфін і Центробанк. Втім, владі тепер немає необхідності списувати все на вічно волатильную нафту. У них з'явилася інша прекрасна «відмазка» - санкції. У нас же і так у всіх бідах винні злісна Америка і слабовільний йде у неї на поводу Євросоюз. Тепер на їх санкції можна спокійно списувати і падіння рубля.

Правда ж полягає в тому, що слабкий рубль вигідний в першу чергу нашим грошовим владі: адже саме в рублях платять податки вітчизняні експортери, що формують, як відомо, половину федерального бюджету. Тобто слабкий рубль забезпечує більший приплив коштів в казну, яка, як відомо, в них дуже сильно потребує силу постійно зростаючих соціальних зобов'язань. А ще слабкий рубль допомагає зростанню вітчизняної економіки, оскільки дає конкурентні переваги російським виробникам: їх продукція стає дешевше. Економіка ж наша зростає поки вкрай слабо (Мінекономрозвитку обіцяє 1,8% зростання ВВП до кінця року), всупереч завданням президента вийти на темпи зростання вище світових (у миру в середньому - 3,8%). Так що і тут слабкий рубль може підсобити економічним відомствам.

Чи не вигідний він тільки нам - рядовим споживачам. Тому що починають дорожчати всі імпортні товари, а слідом і вітчизняні - з імпортної «начинкою», недоступними стають путівки за кордон, та й в цілому інфляція розкручується все сильніше і сильніше. А ще з'являється масова невпевненість в завтрашньому дні - адже всі економічні кризи, що ми переживали, починалися з падіння рубля.

Гарна новина полягає в тому, що в другій половині дня 23 серпня, переконавшись в тому, що рубль продовжує котитися в прірву, ЦБ знову прийняв рішення призупинити закупівлю валюти на біржі . Може бути тепер у «дерев'яного» з'являться шанси загальмувати падіння. Якщо, звичайно, наші грошові влади раптом знову не передумають і не продовжать штовхати рубль в спину.

Читайте матеріал «Економісти дали прогноз на курс рубля у вересні і листопаді»

Якщо він так реагував на анонс санкцій, то як же він повинен відреагувати на самі санкції?
Чи варто дивуватися тому, що на цьому тлі рубль стрімко покотився вниз?

Реклама



Новости