21 червня 2011, 3:39 Переглядів: 
21 червня 2003 року Віталій Кличко зустрічався з чемпіоном WBC, британцем Ленноксом Льюїсом.
РІК ІНТРИГ з політреформою
Ще з середини 2002 року в колах наближених до Адміністрації президента стала обговорюватися ідея, як хитромудро запобігти загрозі приходу до влади Віктора Ющенка - відібрати повноваження (тобто влада) у майбутнього президента, хто б ним не став. Для цього передбачалося внести зміни до Конституції, згідно з якими повноваження глави держави різко звужувалися, а парламенту - різко збільшувалися. Саме парламентська більшість, згідно з планами політреформи, повинно було призначати уряд. По одному з варіантів, навіть скасовувалися прямі вибори президента (його повинен був теж обирати парламент), але від цієї ідеї відмовилися, щоб не порушувати надміру і без того збуджену опозицію (яку вже тоді щосили підтримував Захід).
Опозиційний вождь Віктор Ющенко дійсно докладав усіх зусиль, щоб не дати пройти політреформу через парламент (всім було зрозуміло, що вона спрямована проти нього). Його прихильники активно зондували грунт в оточенні прем'єр-міністра Віктора Януковича - мовляв, тому, як без п'яти хвилин офіційному наступникові, теж не вигідно отримати після виборів повноваження англійської королеви. Тим паче що головним ідеологом політреформи був глава АП Віктор Медведчук, який нібито був на ножах з "донецькими" (найбільш оригінальним був слух, що Янукович навішав Медведчуку стусанів, правда він так і не був жодного разу підтверджений з заслуговують на довіру). Може, Віктор Федорович і не був задоволений політреформою, але виду не подавав, і на публіці Партія Регіонів її підтримувала. Більш того, 31 жовтня Віктору Ющенку, який мав намір провести в Донецьку з'їзд "Нашої України", в столиці Донбасу місцевою владою був влаштований такий "привітний" прийом (з'їзд був зірваний), що ні про які домовленості між Донецьком і Ющенко вже не було і мови.
Тим часом Банкова дарма часу не втрачала - вона привернула в прихильники політреформи комуністів і соціалістів (давніх адептів парламентської республіки) і впритул наблизилося до того, щоб зібрати в парламенті необхідні 300 голосів. А для того щоб підштовхнути до голосування тих, хто вагається, Конституційний суд прийняв до розгляду справу про можливості Кучми балотуватися на третій термін. Ця перспектива налякала багатьох, і 23 грудня політреформа була прийнята в першому читанні. Друге було намічено на квітень 2004 року. Забігаючи наперед, скажемо, що вона провалилася - не вистачило лічених голосів (ресурс впливу на депутатів влади з наближенням президентських виборів танув на очах).
У підсумку вийшло, що Банкова перехитрила саму себе - цінний 2003 рік, в ході якого можна було б розкрутити свого претендента на найвищу посаду в країні, був втрачений на безплідну гру в політреформу, і в квітні 2004-го довелося "з коліс" розкручувати Віктора Януковича як єдиного кандидата від влади проти Віктора Ющенка. А часу до виборів залишалося вже зовсім небагато ...
Читайте також: Україна і Росія в 2003-му воювали за Тузлу
НАШІ ВІЙСЬКА В ІРАКУ
У 2003 році в Ірак вирушили українські миротворці. Перший раз вони з'явилися ще напередодні військової операції американців проти Саддама Хусейна (правда, в бойових дії не брали участь). А остаточно нашу присутність в окупованому Іраку було закріплено 5 червня, коли Рада ратифікувала відповідний указ президента Леоніда Кучми (проти голосували комуністи і соціалісти). Безпосередньо відправка 5-ї окремої механізованої бригади (чисельність від 1600 до 1800 чоловік) почалася 7 серпня через Києва і Миколаєва. На думку деяких політологів, неофіційна мета приєднання України до окупації полягала в тому, щоб реабілітувати президента Кучму в очах США після скандалу з убивством Георгія Гонгадзе і нібито продажем Іраку радіолокаційних комплексів "Кольчуга". Цікаво, що це дійсно спрацювало. Америка перервала дипломатичну блокаду Кучми, з ним знову стали зустрічатися провідні світові лідери. І аж до початку "помаранчевої революції" правлячий режим в Україні складно було назвати світовим ізгоєм.
Українська бригада вступила в підпорядкування польському командуванню багатонаціональної дивізії "Центр-Південь" і була дислокована в провінції Васіт в 140 км від Багдада. Офіційно стверджувалося, що вони будуть виконувати виключно миротворчі, а то і господарські функції, а також контролювати ділянку кордону з Іраном. Однак дуже швидко стало зрозуміло, що там йде реальна війна і наші солдати в ній беруть участь. Навесні 2004 року в провінції Васіт почалося повстання проти американців та їхніх союзників. У боях загинуло кілька українців. А до березня 2005 зустріли смерть 18 наших солдат і офіцерів, понад 40 отримали поранення. В Україні ж у міру наближення президентських виборів стали посилюватися настрої, спрямовані на виведення військ. Основним аргументом якраз і служила загибель наших хлопців, незрозуміло заради чого. Втім, самі наші солдати в Іраку якраз не особливо прагнули на батьківщину - там вони заробляли чималі за нашими мірками гроші - 600 доларів солдати, а офіцери під тисячу. Та й плюс ще годівля була за натовськими стандартами (читай як у нас в пристойному фастфуді, що було грандіозним кроком вперед в порівняння з нашими солдатськими столовими).
11 січня 2005 року парламент прийняв постанову, якою пропонував президенту повернути миротворців на батьківщину. Новий президент Віктор Ющенко віддав відповідний наказ, і з 15 березня почалося виведення військ. Американці не особливо заперечували - наявність лояльного їм людини на чолі України (Ющенко) з лишком компенсувала втрату трохи більше півтори тисячі українських "багнетів" в Іраку.
Читайте також Спогади про 2003-му: війна в Іраку і повернення емігрантів
ВБИВСТВО ПРИЩА - КІНЕЦЬ ЕРИ кримінального авторитета
Останній з авторитетів. Прищу спорудили монументальний склеп
1 грудня на порозі одного з будинків Головного клінічного госпіталю МО України в Києві був розстріляний відомий кримінальний авторитет, співвласник найбільшого столичного ринку "Троєщина" Валерій Прищик на прізвисько Прищ. Вбивця зрешетив його кулями з саморобного пістолета-кулемета, який кинув на місці злочину (відбитків пальців на зброї не виявили).
Спочатку головною версією вбивства були "розборки" угруповання Прища з іншою впливовою ОПГ Києва - Киселя. Однак в подальшому ця версія не підтвердилася. Головною стала (і існує до цього дня) інша - боротьба за сфери впливу на ринку "Троєщина". На сьогодні вбивство не розкрите.
Колишній спортсмен-велосипедист Прищик здобув популярність в кримінальному середовищі на початку 1990-х. Першу серйозну спробу ліквідувати ОЗУ Прища міліція зробила в 1997 році, порушивши 15 кримінальних справ, за якими були згодом засуджені 24 людини. Сам Прищ перейшов на нелегальне становище і був оголошений в розшук (хоча, за чутками, спокійно жив в Києві, лише змінюючи квартири, про що правоохоронці прекрасно знали). У червні 2001 року його все ж вирішили заарештувати (при цьому вдалося бути присутнім і кореспонденту "Сегодня").
У 2002-му Валерій постав перед судом, але був виправданий за всіма статтями, за винятком співучасті в злісному хуліганстві. Його засудили до трьох років позбавлення волі, але суд дивним чином зарахував час в СІЗО і в день оголошення вироку, 28 грудня 2002 року, Валерій Прищик вийшов на свободу. Вбивство Прища, по суті, знаменувало собою кінець "ери кримінальних авторитетів Києва". На той момент офіційно в УБОЗ значилися лише дві великі ОЗУ - Прища і Киселя. Останній теж пішов в легальний бізнес і спокійно жив, поки не загинув пару років тому в автомобільній аварії. Сьогодні немає в живих також Рибки, Черепа, Князя, Солохи і багатьох інших, рангом поменше, поїхали Москва і Авдиш ... Залишки їх ОЗУ були легалізовані і пішли в комерцію. В основному колишні бандити контролюють ринки, з яких колись збирали данину. Нині теж збирають, але вже у вигляді цілком легальної плати за торгове місце.
Читайте також Прикмети 2003 року: Україна на "Євробаченні" і мода на СРСР
КРИВАВИЙ БІЙ ВІТАЛІЯ КЛИЧКА І Леннокс Льюїс
21 червня 2003 року - переломний момент у кар'єрі братів Кличків. Так, тут потрібно говорити про них як про єдине ціле. Зараз у Віталія і Володимира на двох - 102 професійних поєдинку. Але тільки в той червневий день суперником одного з братів був по-справжньому великий боксер. З "останніх могікан". Віталій Кличко зустрічався з чемпіоном WBC, британцем Ленноксом Льюїсом.
Хоробрість Віталій проявив вже тоді, коли без вагань погодився підмінити травмованого суперника чемпіона - Кірка Джонсона. Це при тому, що в своєму останньому бою Володимир програв свій чемпіонський пояс Коррі Сандерса. Якби і Віталій безславно закінчив бій з Ленноксом, брати Клички були б відкинуті далеко назад від чемпіонських вершин.
Віталій бій програв. Але то поразка коштувала багатьох перемог. Льюїс в черговий раз в своїй кар'єрі поставився до підготовки поверхнево. Віталій нав'язав чемпіону бій, вже у 2-му раунді зміг потрясти. А в 3-м правий боковий британця завдав Кличко сильне розсічення лівої брови. По ходу бою Віталій вів за очками в записках всіх трьох суддів, але посилювалося і розсічення. Після 6-го раунду лікар у рингу прийняв рішення зупинити криваву рубку. Якби розсічення було викликано зіткненням головами, були б пораховані окуляри, і перемогу віддали б Віталію. Але в даному випадку вийшов технічний нокаут - наслідки ударів Льюїса унеможливили продовження бою для його суперника. Віталій був обурений рішенням лікаря і рефері, кричав, що хоче продовжувати. Каліфорнійська публіка проводила його оваціями. Кличко завоював повагу Америки, а це багато чого варте. Льюїс ж після цього бою більше не боксував і пішов на пенсію. Багато разів Віталій закликав Леннокса повернутися і дати йому реванш, але британець свого рішення не змінив.
Читайте також: У 2003 в Києві знову відкрився універмаг "Україна" і обвалився будинок в центрі міста
Цінова ПАНІКА
Влітку країну охопила цінова паніка. Підготовка до неї почалася ще взимку з заяв про те, що через погану погоду доведеться пересівати чи то 20%, чи то 30% посівів озимої пшениці. Але момент істини настав в червні, коли було оприлюднено інформацію Держкомстату про те, що від несприятливих погодних умов загинуло 65% засіяних озимими площ. І тут - як прорвало. Практично відразу зреагували виробники борошна, за тиждень оптова ціна борошна вищого сорту з 1500 грн. за тонну піднялася до 1800 грн. Тут же почала дорожчати борошно і в роздробі (до грудня ціни в середньому піднялися на 24%), у багатьох містах виник ажіотажний попит, люди шикувалися в багатогодинні черги. З невеликою затримкою "підтягнувся" і хліб, в деяких регіонах за лічені тижні подорожчавши на 20-30 коп. за буханку. Центральні телеканали, в той час повністю підконтрольні Адміністрації президента, на диво, не ігнорували тему неврожаю і зростання цін, а навпаки її всіма силами підігрівали. У політкругах заговорили - це глава АП Віктор Медведчук таким чином чолі уряду Віктора Януковича "привіт" передає ... Втім, незабаром паніка вляглася. Та й рік українська економіка, що підігрівається зростанням внутрішнього попиту і світових цін на сталь, закінчила відмінно - ВВП виріс на 9,3%. Причому це був ще тільки розгін - в наступному році зростання складе більше 12%. А після "помаранчевої революції" відразу опуститься до 2% ...
Читайте також: У 2003-му Литвин віддаляється від Кучми, а Янукович загрожує відривати губернаторам голови
КОРОТКО
Київ продовжує вимовляти ритуальні заклинання про євроатлантичний вибір, але реально всім вже зрозуміло, що Захід Кучму списав і ставить на Віктора Ющенка. Тому Банкова починає поворот на Північ. Кучма часто зустрічається з Путіним, і що ні зустріч - то нова ідея. Так, Україна приєднується до процесу формування Єдиного економічного простору (ЄЕП), починає переговори про створення газотранспортного консорціуму за участю "Газпрому" і європейських компаній. Правда, всі ці починання до кінця так і не довели. Їх гальмував ряд українських чиновників, а потім прийшов до влади Віктор Ющенко, і на 5 років його правління всі розмови про ЄЕП і газовий консорціум припинилися, щоб відновитися вже при Вікторі Януковичі.
Олег Блохін, 12 років тренував грецькі клуби, повернувся і очолив збірну України з футболу. Новий коуч пообіцяв зайняти перше місце у відбірковій групі і вивести команду на ЧС-2006 в Німеччині. Свою обіцянку Блохін дотримав.
АНЕКДОТ РОКУ
Спікер Литвин - Андрію Шкілю (колишній лідер УНА-УНСО):
- У мене для тебе две новини - хороша та погана.
- починаєм з доброї.
- Тузла наша!
- А погана?
- Війни НЕ буде.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Україна в 2003 році: наші в Іраку і бій Кличка з Льюїсом". інші Архів дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОРИ:
Корчинський Олександр, Люлька Олег, Шкапа Станіслав, Ряполов Костянтин, Дмитро Коротков
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
