«Царицю доказів» вжили 190 раз

1. від редакції

З кінця 2009 року контингент (а це - засуджені на довічне) виправній колонії №18 «Полярна сова», що в селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу, охопив епістолярний свербіж - він раптом почав завалювати слідчі органи явками з повинною, зізнаючись у вчиненні самих резонансних злочинів: убивств на замовлення, розбоїв, серійних зґвалтувань, педофілії. Детально розписувалися найдрібніші деталі скоєного і називалися прізвища інших причетних до злочинів осіб. Географія злочинів - від Москви до Новосибірська. За 8 місяців зеки з «Сови» напишуть 190 явок - рекорд (звичайний показник для колонії: 2-3 штуки на рік). І тільки через багато місяців з'ясується: всі ці визнання - повна лажа. Станеться гучний скандал - адже хтось із невинних до цього часу вже цілком міг піти по етапу, чиїсь справи, ймовірно, вже були в судах, а з якихось закінчувалося слідство.

Конвеєр фальсифікацій був зупинений завдяки слідчому Корешнікова з Єкатеринбурга (він, як мені здалося, чимось нагадує персонаж Степанова з «Громадянина начальника»). Корешніков, будучи допитливим і уїдливим, засумнівався в достовірності занадто «гладких» показань, які звалилися йому з ХАРП в рамках страшно заплутаного і складного розслідування. І вирішив все перевірити ще раз, етапували «зізнався» зека Кузнєцова, який в результаті і повідомив: явку з повинною і обмова абсолютно невідомих людей написати його просто змусили. «Пижика» Кузнєцова взяли під держзахист (теж, скажу, випадок з рідкісних), а потім до редакції «Новой» надійшов лист.

З листа в «Нову газету» укладеного ІК-18 Юрія Кузнєцова:

«<...> У квітні 2009 р я був поміщений в одну камеру з особливо небезпечним рецидивістом Журавльовим, який з прожитих 36 років 20 провів за гратами. <...> Журавльов став відкрито примушувати мене до написання явок з повинною, використовуючи всякого роду погрози, образи і приниження. На прийом до Сандркіну (оперативний співробітник колонії. - Прим. Ред.) Журавльов ходив щодня <...>. В один із днів Журавльов <...> повідомив, що якщо завтра не буде явки, то я поїду «кататися» по камерах, для початку по дурника і «опущеним», потім в «прес-хату», де мене будуть цілодобово бити, потім до «півнів-шведам», де мене будуть «трахать» 24 години на добу. <...>

Я відмовився, і на наступний день мене перевели в камеру до психічно хворого, через день - до засудженого з ненормальною сексуальною орієнтацією і т.д. <...> В один із днів перевели в камеру до Р., засудженому за зґвалтування і вбивство малолітніх, який «приїхав» з «прес-хати», де його протягом 6 днів били, використовували як грушу для тренувань, поки він не погодився на всі умови, тобто писати явки з повинною. Р. було написано близько 80 явок з повинною про вбивство і зґвалтування малолітніх по всіх регіонах РФ, яких він не скоював, і обумовлено як співучасників злочинів безліч людей.

Я не став випробовувати долю і почав писати все, про що мені говорив Журавльов після приходу від Сандркіна. В результаті мною було написано близько 30 явок з повинною, де я обмовив масу людей в скоєнні і співучасті в убивствах, вибухи і т.д. <...> За словами Журавльова мені відомо, що за час своєї «бурхливої ​​трудової діяльності» їм сфальсифіковано понад 100 кримінальних справ ». (27.11.2010).

З листа в «Нову» укладеного ІК-18 Волкова Д.В .:

«<...> Я перебуваю майже в такій самій ситуації, як і засуджений Кузнецов <...>. З мене було отримано близько 60 явок з повинною за злочини, які я не здійснював. До написання даних явок мене примушував засуджений Журавльов В.Г. через психологічний і фізичний вплив за вказівкою старшого оперативника підполковника внутрішньої служби Сандркіна Ю.П. <...> На мої заяви, що я піддавався побиттю двома офіцерами в званні капітанів за те, що я відправив заяву Чайці Ю.Я. про вибиті явки з повинною, ніяк не реагують <...> ». (31.05.2011)

З листа в «Нову» Голбана І.Г., батька засудженого зека ІК-18 Голбана В.І .:

«З розповіді сина я дізнався, що його били палицями по різним частинам тіла і п'ятах, до рук підводили підключення оголені дроти. <...> Все це, за словами сина, робили тільки з тією метою, щоб він підписував різні документи. <...> Я особисто направив скарги директору ФСВП Реймер, генпрокурору Чайці, міністру юстиції Коновалову. Далі були відповіді, що розберемося. <...> А 12 жовтня 2011 р надійшов лист з Слідчого управління по ЯНАО Лабитнангского міжрайонного слідчого відділу з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи. <...> Зараз Володимир перебуває в Москві ФБУ ІЗ-77-2, знайомиться з матеріалами справи, по якому їм були підписані тортур свідчення ... »(01.03.2012). (До речі, це справа - про вбивство губернатора Магаданської області Цветкова. - Прим. Ред.)

Зі скарги самого Голбана В.І .:

«03.02.2009 я був викликаний до кабінету старшого оперуповноваженого оперативного відділу ФБУ ІК-18 ФСВП РФ по ЯНАО підполковнику внутрішньої служби Сандркіну Ю.П. для бесіди зі співробітниками силових відомств ФСБ РФ з Москви. <...> За наказом і в супроводі ст. оперуповноваженого Сандркіна Ю.П. і чотирьох співробітників ФБУ ІК-18, один з яких представився старшим режимним офіцером у званні майор внутрішньої служби, мене завели в «класну» кімнату, повалили на тапчан долілиць, один із співробітників сіл мені на голову, взяв мої руки за наручники і притягнув до себе в вертикальному положенні, інший співробітник сіл на мої ноги <...>. За командою Сандркіна Ю.П. мене почали бити палицями і ногами по спині, сідницях і ногах. <...> Після побиття до моїх рук під'єднали оголені дроти і підключили електромережу <...>. Після мене знову повалили на тапчан і продовжували бити палицями ... <...> Результатом тортур щодо мене з'явилася явка з повинною від 05.02.2009 по кримінальній справі №18 / 230303-02 ». (27.12.2010)

З листа в «Нову» укладеного ІК-18 Громова А.А .:

«<...> Ю.П. Сандркін, головний оперативник ІК-18, називав себе царем і богом цієї установи. Багато людей покалічив він і повісив на них злочину чужі <...> ». (2012 р)

Такі листи від зеків ІК-18 і їх рідних приходили в «Нову» протягом 2010-2012 років. Одне з них (засудженого Кузнєцова) ми опублікували - Генпрокуратура почала перевірку, а СК по Уральському федеральному округу порушив кримінальну справу стосовно опера Сандркіна (286 стаття КК РФ «Перевищення посадових повноважень» із застосуванням насильства чи загрози його застосування). Сандркіна в результаті заарештували, звинувачення в пособництві пред'явили і зека Вадиму Журавльову.

Якби не слідчий Корешніков, може бути, нічого такого і не сталося - хіба мало що перевіряє Генеральна прокуратура. Але було встановлено: не тільки явка Кузнєцова, але і всі інші визнання в'язнів ІК-18 - самообмови і завідомо неправдиві обмови, примушував до яких, за версією слідства, старший оперуповноважений оперативного відділу ІК-18 Юрій Сандркін. В його обов'язки, звичайно, входило розкриття раніше скоєних злочинів контингентом колонії, тільки ось свої обов'язки опер зрозумів дещо дивно. Може, спрацювало те, що показниками його роботи вважалося кількість відібраних явок, може, запаморочили голову вже отримані за «високі показники» заохочення і нагороди, може, опера з регіонів просили - їм же «висяки» розкривати ... Сам же Сандркін зізнавався зекам, що хоче з забутого богом ХАРП перебратися в Москву - на підвищення. Для чого і взяв під крило довічно засудженого Журавльова.

Цей тип був відомий «Нової» ще до всієї цієї колотнечі - як професійний провокатор. Він не раз писав нам листи, в яких повідомляв, що добре обізнаний про обставини вбивства Анни Політковської і Пола Хлєбнікова. Слідчі і журналісти перевіряли наведену їм інформацію, навіть викликали в Москву для перевірки показань на місці - з'ясувалося, що розслідування намагаються відвести по помилковому сліду.

А тепер, уже в рамках заведеної проти нього і Сандркіна справи, Журавльов намагається пустити по помилковому сліду Генпрокуратуру, СК і правозахисників. Всім їм він пише скарги з прямо протилежними аргументами. Правозахисникам повідомляє, що його примушують до самообмови СК і Генпрокуратура, у Генпрокуратури і СК просить застосувати до нього заходи безпеки, тому що нібито боїться Сандркіна, який «під погрозами» змушував його змушувати зеків писати явки. Прокурорам скаржиться на СК, СК - на прокурорів, і всім разом - на ментів. Словом, підготував свідчення на всі випадки життя. За версією ж слідства, Журавльов вислужувався перед операми ІК-18, розраховуючи, що довічне покарання йому замінять 25 роками. Звичайно, законом таке не передбачено, але чим чорт не жартує ...

Зараз Журавльову тяжко: за словами слідчих, він готовий взяти на себе будь-яке вбивство, аби не бути засудженим за пособництво в примусі до явкам: сидіти у в'язниці все життя з таким клеймом - приємного мало.

- Він звик бути під заступництвом адміністрації. Він навіть коли в Єкатеринбург приїхав на допит, шукав заступництва, - згадує слідчий Корешніков. - Запропонував нам: «Давайте, я вам буду по СІЗО допомагати». Ми йому: «Ти нічого не переплутав? Ми тебе залучаємо по 286 статті. Будеш обвинуваченим ». А він дуже не хоче цього. Готовий давати свідчення на Сандркіна ( «він мене сам примушував»), але тільки не на себе.

Що ж стосується Юрія Сандркіна, то після своєї посадки він теж писав в «Нову» листи - стверджував, що кримінальну справу стосовно нього має замовний характер, що явки писалися зеками «добровільно» і «власноруч».

А так як проколовся Сандркін на ділі про вбивство уральського підприємця Сосніна (саме «щиросердої явку» у цій справі не повірив слідчий з Єкатеринбурга), то повідомляв нам: «інтерес слідчого <...> Корешнікова Д.С. в тому, що він уже звик до кримінальної відповідальності інших осіб за фактом вбивства Сосніна А.З., а при встановленні істини щодо явки з повинною <...> можлива відміна вироку щодо інших осіб, це означає визнання помилки слідства. <...> так як по «розкриття» гучного замовного вбивства Сосніна А.З. і двох його охоронців доповіли президенту Росії Медведєву Д.А., вважаю, що за це багато хто отримав різні заохочення, включаючи і держнагороди, то в даному випадку провести додаткову об'єктивну перевірку ніхто, думаю, не зацікавлений. При виявленні помилки слідства, виходить, обдурили президента? Чому я повинен нести кримінальну відповідальність? За що? <...> ».

- Як мінімум за помилкове розуміння своїх обов'язків оперативника, - скаже мені слідчий Корешніков, коли я приїду до нього в Єкатеринбург. - Взагалі, захист у Сандркіна така: може, явки і неправда, але зеки діяли в своїх інтересах і вводили мене в оману. Приблизно така ж позиція і у УФСІН (по ЯНАО. - В.Ч.): може, зеки самі обманювали, - і слідчий Корешніков показує мені заяви «Про злочин», написані на нього Сандркіним: той скаржиться, що Корешніков у справі Сосніна « притягнув до відповідальності не тих осіб ».

- Юрію Петровичу Сандркін не враховує той факт, що відібрану їм у зека Кузнєцова явку у справі Сосніна я і мої колеги перевіряли два місяці, хоча при бажанні могли за неї зачепитися, якби нам дійсно потрібні були «палиці», як він каже. Але в дійсності тільки після, а не до всієї цієї історії ми з колегами вийшли на реальних вбивць.

Тут треба пояснити канву подій. Корешніков протягом декількох років займався розслідуванням діяльності уральського рейдера Павла Федулева, на рахунку банди якого шахрайство і кілька замовних вбивств, в тому числі вбивство в 1996 році бізнесмена Сосніна і його охоронців. Розслідування справи кілька разів призупинялося, але в 2010 році Корешніков його відновив, роль замовника - Федулева - довів (був засуджений на 20 років за організацію шести вбивств і рейдерські захоплення), але ось виконавців з точністю встановити поки не міг.

- І тут до мене приходить «щира явка» з ХАРП від Кузнєцова, згідно з якою він - один з виконавців вбивства. Все детально описується, але аж надто детально, аж до використання слів «дутиши» (чоботи), в які нібито був одягнений Кузнецов в момент скоєння вбивства, - згадує Корешніков. - Але це чисто уральський жаргонізм, а Кузнецов, який в Єкатеринбурзі ніколи не був, його просто вичитав з матеріалів справи. Поки йшов етап з Кузнєцовим, ми спільно з ФСБ провели впізнання ще одного ймовірного вбивці - його впізнали потерпілі і свідки, а потім він сам зізнався, плюс нам вдалося встановити і його подільника, якого також впізнали свідки. Коли ж Кузнєцов приїхав в Єкатеринбург, то на допиті у мене став повторювати зміст своєї явки: показання гранично деталізовані, але абсолютно не перевіриш. Наприклад, він не міг сказати, як саме добирався з рідного Брянська до Єкатеринбурга, хто сидів за кермом машини, де вони зупинилися, яку зброю було. «Я бухав весь час, не пам'ятаю», - в такому дусі відповідав. Я організую перевірку показань на місці, спеціально вивозимо його не туди, де було вбивство. Він вдає, що саме тут було скоєно злочин. Я розумію: людина себе обмовляє. Провів у Кузнєцова виїмку і виявив в особистих речах копію пояснень у цій справі, що ще раз підтвердило: на допиті він говорив завчений текст. Я йому: «Брехня це все. Ви себе обумовлюєте ». Він якийсь час подумав, а потім став розповідати, що в ІК-18 ціла система вибивання явок у зеків.

Корешніков наполіг на госзащіте для Кузнєцова, повідомив ФСВП, щоб того не повертали в ІК-18, а сам зайнявся вивченням «явочного» конвеєра. Схема, за даними слідства, була наступною: Сандркін давав завдання Журавльову, той приступав до обробки зеків, якщо ті відразу не погоджувалися писати явки, їм влаштовували «катання по хатах», до кого-то застосовували насильство - словом, все, як описували в листах самі ув'язнені, яких Сандркін інструктував, як давати свідчення на місці, як «обійти поліграф».

Що стосується фактури для явок, то Сандркін діставав її або від колег-оперів з різних регіонів, або запитував списки нерозкритих справ в територіальних органах, або брав дані зі ЗМІ. Іноді фактура бралася «зі стелі».

- Наприклад, Сандркін розкладав перед зеком атлас і говорив: «Ось від Далекого Сходу і до Калінінграда ти повинен написати явки. З тебе стільки-то явок має бути », - розповідає Корешніков. - І зек вибирав місто, писав, що знайшов в цьому місті дівчину або дитини, вивіз до лісу, згвалтував і спалив труп. Хоча нічого цього не було. Сандркін розумів, що якісь явки не пройдуть, але сподівався, що щось залишиться. Наприклад, зека Жукова, який написав явку з згвалтування в Пітері, спочатку заарештували, повезли на слідчі дії, він давав свідчення, але слідчі дивувалися: «Він начебто знає назву вулиці, де було скоєно злочин, але коли ми по ній їдемо, він нічого визначити не може ». В результаті Жуков сам відмовився від явки. І у нього таких явок було 28, у Кузнєцова - 4.

Ці-то 32 явки і увійшли в кримінальну справу проти Сандркіна і Журавльова як однозначно доведені - дозволили сфальсифікувати матеріали розслідувань вбивств на замовлення, сексуальних та інших тяжких злочинів. Зокрема, зеки Жуков і Кузнецов зізналися, що «брали участь» у зґвалтуваннях і вбивстві двох неповнолітніх дівчаток у 2010 році в Калінінграді (пізніше був знайдений реальний злочинець - Віталій Саливон, який отримав прізвисько Катинській маніяк), в гучному нападі в 1992 році в Новосибірську на чергової частини міліції, коли були розстріляні співробітники відділу внутрішніх справ, і у вбивстві ділових партнерів уральського бізнесмена Павла Федулева. Що стосується інших 158 явок (адже всього контингентом ІК-18, наскільки поки відомо, було написано 190), то вони також не підтвердилися, проте на сьогоднішній день слідчі дії по перевірці їх достовірності тривають.

А з урахуванням того, що багато описаних у явки злочину відбувалися в 90-х, розслідувати все це заново вельми скрутно. Та й один слідчий Корешніков просто фізично цього не зможе, тим більше що сфера його компетенції - Єкатеринбург. З'ясувати ж, куди і до яких слідчим потрапили більшість решти «явок» і потрапили взагалі, мені особисто поки не вдалося.

Знаю тільки, що кілька лжеявок розслідував СК по ЯНАО в Салехарді, проте керівник відділу з розслідування особливо важливих справ СК Олександр Серотетто пояснити мені що-небудь про хід слідства не зміг, пообіцявши передзвонити. Чи не передзвонив.

Взагалі, вокруг справи Сандркіна відбувається Щось дивне. Воно було передано в суд Салехарда восени минулого року, але потім Сандркіна раптом відпустили під домашній арешт, а їх спільне з Журавльовим справу, незважаючи на заперечення прокурора, всіх обвинувачених, їх захисників, а також потерпілих (Кузнєцова і Жукова), суд повернув у прокуратуру в зв'язку з тим, що «порушено право» обвинуваченого Журавльова на ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі. Хоча дане «порушення» легко усунути в суді: суд може надати час для додаткового ознайомлення. Журавльов про це і просив, вказуючи, що в суді, щоб дочитати томи, йому знадобиться від одного до декількох днів.

Але суд вчинив по-своєму. І чесно кажучи, якось не віриться, що причиною повернення стала турбота про права довічно засудженого Журавльова. Спочатку здавалося, що за цим рішенням - небажання суду розглядати справу за участю присяжних (1 січня 2013 року набула чинності зміна в КПК, исключившее таку можливість). Але от дивина - процес не почався досі: вже 4 місяці справа лежить без руху. СК і прокуратура намагаються оскаржити рішення про повернення справи, але поки безуспішно.

Цікаву позицію зайняло і УФСІН по ЯНАО: Сандркіна не звільнили після того, що сталося, а просто вивели за штат. І колишній начальник УФСІН Сергій Дерюгін не був звільнений - тільки піддався рокіровку: переведений на інше місце служби.
«Біда в тому, що таке ставлення до нас не тільки від Сандркіна було. В ІК-18 в даний час нічого не змінюється », - закінчує свій лист в« Нову »один з зеків цієї колонії. А потерпілі і свідки у кримінальній справі зараз пишуть в СК і в прокуратуру скарги на місцевих посадових осіб, які, за їхніми словами, намагаються справу розвалити справу і домогтися відмови свідків від раніше даних ними свідчень.

Ось яке враження у мене склалося: хтось дуже не хоче, щоб цей процес взагалі відбувся. Адже не приведи Боже обвинувачені назвуть в суді інших оперів, слідчих, прокурорів, з якими вони разом фальсифікували справи - від Москви до Новосибірська. Я нагадаю: це - дуже гучні справи по особливо тяжкими статтями. А якщо раптом посадили невинних, та ще довічно, а якщо посадили Завідомо невинних - скільки погон і суддівських мантій буде знято ?! Ще справи переглядати, випускати невинних, виплачувати компенсації, шукати справжніх злочинців - коротше, кошмар.

Єкатеринбург - Москва

від редакції

Звертаємося до засуджених, підслідним, підозрюваним, в справі яких теж лежать «явки з повинною» з ХАРП, а також - до їх родичам і адвокатам: напишіть нам. Необхідно з'ясувати, яких збитків завдав цей конвеєр і хто до нього, крім Сандркіна і Журавльова, мав відношення. Бути може, конвеєр цей діє до сих пір, і не тільки в ХАРП.