Топ новостей
♥ ТОП Камни-талисманы Скорпиона
Разумеется, социальные сети предназначены в первую очередь для того, чтобы человек мог отвлечься от повседневных проблем, расслабиться и пообщаться со знакомыми. Таким образом, в топах расположены группы,

Перетяжка мягкой мебели
Обивка мягкой мебели: что предпочесть? Выбирая мягкую мебель, мы обращаем внимание на большое количество разнообразных факторов. Речь идет не только о таких характеристиках, как форма, цвет диванов

Внедрение erp системы
Если Вы сам деятель науки или просто любознательный человек, и Вы частенько смотрите или читаете последние новости в сфере науки или техники. Именно для Вас мы создали такой раздел, где освещаются последние

Интернет магазин инструментов в украине
У всех нас есть кухонные ножи. Кого-то устраивают те, которые уже есть, а кто-то, наверняка, был бы не против поменять имеющиеся, но не знает, на что стоит обратить внимание. Это статья про то, из каких

Выбираем душевые поддоны
Один из самых популярных вариантов - угловые душевые кабины. Они состоят из поддона и шторок - дверей. Стенками служат стены помещения. Прямоугольные модели со стенками тоже достаточно популярны, но

Страница сайта
Для большинства чайников вопрос "Как выбрать тему для сайта? " становится самым мучительным. Чтобы облегчить себе муки выбора, определитесь сначала с мотивациями.  Зачем вы хотите сделать сайт? Какие

Инсталляция + унитаз
На сегодняшний день клей герметик для стекла в большей степени. . . . Обкладываем цоколь клинкерной плиткой

Как заполнить адрес доставки на алиэкспресс
Многие наши соотечественники сегодня предпочитают не переплачивать посредникам и торговым организациям, а получать товары непосредственно у их производителей-китайских товарищей. Для этого, разумеется,

Бесплатная коробочная CRM+ERP для малого
Производственная индустрия переживает значительные изменения на протяжении нескольких последних лет. Если раньше компании производили продукцию по требованию клиента, то сейчас многие компании становятся

Как бороться с респираторными заболеваниями у детей
Простуда или если выражаться медицинским языком – острое респираторное заболевание или острая вирусная инфекция – эта группа заболеваний, возбудителями которых является вирусная инфекция. Большинство



РЕКЛАМА



Календарь

АХМАТОВА

  1. поетичне світогляд

Анна Андріївна (11.06.1889, слобода Б. Фонтан біля Одеси - 5.03.1966, Домодєдово Московської обл.), Поет. Рід. в правосл. сім'ї відставного інженер-механіка флоту А. А. Горенко, дитинство і юність провела в Павловську, Царському Селі, Євпаторії та Києві. У травні 1907 році закінчила київську Фундуклеївської гімназії, в 1908-1909 рр. навчалася на юридичному фак-ті Київських вищих дружин. курсів. 25 квіт. 1910 р обвінчалася з М. С. Гумільовим , Після чого подружжя жило в Царському Селі, 18 сент. 1912 р у них народився син - Л. Н. Гумільов . Анна Андріївна (11

А. А. Ахматова. Худож. Н. А. Тирса. 1927 г. Чорна акварель (ГМИИ. Музей особистих колекцій)


А. А. Ахматова. Худож. Н. А. Тирса. 1927 г. Чорна акварель (ГМИИ. Музей особистих колекцій) З 1910 р А. активно брала участь в літ. життя С.-Петербурга, відвідувала зборів на «вежі» Вяч. І. Іванова , Зблизилася з колом літераторів ж. «Аполлон». З 1911 року почала друкувати вірші в рус. журналах, познайомилася з А. А. блоком , М. А. Кузміна, О. Е. Мандельштамом, М. Л. Лозинським, взяла участь у створенні об'єднання «Цех поетів», долучилася до руху акмеїстів. З 1911 року використовувала псевдонім Ахматова, в 1920 р став офіц. прізвищем. У февр. 1912 р випустила кн. віршів «Вечір» з передмовою М. А. Кузміна, в 1914 г.- кн. «Четки», в 1917 р.- кн. «Біла зграя».

Лютневу революцію 1917 р А. сприйняла як велике потрясіння, Жовтневу революцію - як криваву смуту і загибель культури. У 1918 р через неприйняття революції і вкрай негативного ставлення до «червоного терору» відмовлялася виступати на вечорах, де читалася поема Блоку «Дванадцять». У серпні. 1918 був офіційно оформлений розлучення А. з Гумільовим, в дек.- шлюб з В. К. Шилейко , Сходознавцем, поетом і перекладачем. У 1920 р А. працювала в б-ке Агрономічного ін-ту, стала членом петроградського отд-ня Всеросійського союзу поетів, з 1921 р була перекладачкою в видавництві «Всесвітня література».

В кін. 1921 року, коли була дозволена робота приватних видавництв, в «Алкон» і «Петрополіс» вийшли відразу 3 книги А .: «Подорожник», «Anno Domini MCMXXI» і поема «У самого моря». У 1923 р 5 книг віршів були видані у вигляді тритомника, к-рий включив все краще, що було написано А. до цього часу. У 1924 р в ж. «Російський сучасник» (№ 1) були опубліковані 2 вірші А.- «А коли б справедливий йшов за посланником Бога ...» і «І місяць, нудьгуючи в хмарної імлі ...», що послужили однією з причин закриття журналу. Книги А. були вилучені з масових б-к, її вірші майже перестали друкувати. Чи не були видані збірки віршів, підготовлені А. в 1924-1926 рр. і в сер. 30-х рр. У 1929 р А. вийшла з Всеросійського союзу письменників на знак протесту проти цькування письменників Е. І. Замятіна і Б. А. Пільняка.

У 1934 р при організації Спілки письменників СРСР А. не вступила в нього і опинилася за межами офіц. радянської літератури. Протягом 16 років (1924-1939), коли її вірші не друкувалися, А. добувала гроші на прожиття продажем особистого архіву і перекладами (в 1933 в перекладі А. вийшли «Листи» П. П. Рубенса); займалася дослідженням творчості А. С. Пушкіна , Її ім'я названо в числі учасників видання «Рукописи А. С. Пушкіна» (1939).

У 1935 р були заарештовані Л. Гумільов і Н. Н. Пунін (3-й чоловік А.), звільнені незабаром після клопотання А. до І. В. Сталіну. У 1938 р Л. Гумільов знову був заарештований, в наступному році в ленінградському НКВД було заведено «Справа оперативної розробки на Анну Ахматову», в к-ром політична позиція А. характеризувалася як «прихований троцькізм і ворожі антирадянські настрої». У 1935-1940 рр. А. працювала над поемою «Реквієм»; побоюючись стеження і обшуків, вірші не записувала і вела замкнутий спосіб життя.

Ставлення держ. влади до А. змінилося до кін. 1939 р .: їй запропонували підготувати до публікації книги відразу для 2 изд-в. 5 Січня. 1940 р А. урочисто прийняли до Спілки письменників, в тому ж році дек. журналів ( «Ленінград», «Зірка», «Літературний сучасник») надрукували її вірші, в видавництві «Радянський письменник» вийшов зб. віршів «З шести книг», в серпні. висунутий на Сталінську премію. Однак у вересні. того ж року книга була засуджена спеціальною постановою ЦК ВКП (б) на підставі доповідної записки керівника справами ЦК Д. В. Крупина А. А. Жданову про відсутність в книзі зв'язку з радянською дійсністю і проповіді в ній релігії. У записці детально перераховані згадки в віршах А. Бога, ангелів, літургії, ікон, храмів і т. Д. (Літературний фронт: Історія політичної цензури, 1932-1946. М., 1994). Надалі все книги А., публікувалися в СРСР, виходили з цензурними вилученнями і виправленнями, перш за все у зв'язку з реліг. темами і образами.

У роки Великої Вітчизняної війни А. була евакуйована з блокадного Ленінграда в Москву, потім разом з сім'єю Л. К. Чуковской жила в евакуації в Ташкенті (1941-1944), де написала велику кількість патріотичних віршів ( «Мужність», «вражою прапор. .. »,« Клятва »і ін.). У 1943 р в Ташкенті вийшла кн. «Вибране: Вірші». У червні 1944 р А. повернулася в Ленінград, виступала перед бійцями в сел. Териоки, в зруйнованому фашистами м Пушкіна (11 червня 1944), на численних вечорах поезії в Ленінграді і Москві. Вірші А. друкувалися в журналах «Прапор», «Зірка», «Ленінград», «Червоноармієць».

14 Серпня. 1946-му був прийнято постанову ЦК ВКП (б) «Про журнали« Звезда »і« Ленінград »», гл. обр. спрямоване проти А. і М. М. Зощенко. А. звинувачували в тому, що її поезія, «просочена духом песимізму і занепаду», «буржуазно-аристократичним естетством» і декадентством, шкодить справі виховання молоді і не може бути терпима в радянській літературі. Твори А. перестали друкувати, тиражі її книг «Вірші, 1909-1945» і «Вибрані вірші» були знищені.

У 1949 р знову заарештовані Л. Гумільов і Пунін. Щоб пом'якшити участь близьких, А. в 1949-1952 рр. написала дек. віршів, що прославляють Сталіна і Радянський гос-во (Вогник. 1950. № 14, 36, 42). З поч. 50-х рр. вона активно працювала над перекладами віршів К. Хетагурова, Я. Райніса, В. Гюго, Р. Тагора, корейські., польск., арм., вантаж., євр., латиш., чеськ. та ін. поетів. Після смерті Сталіна вірші А. знову з'явилися у пресі: в 1954 р.- в зб. «Ленінградський альманах» (Кн. 9), в 1957 р.- в 1-му томі «Антології російської радянської поезії». У 1958 р вийшла кн. «Вірші», в 1961 р.- кн. «Вірші, 1909-1960», в 1965 р.- «Біг часу: Вірші, 1909-1965». За межами СРСР були видані: в 1963 р.- поема «Реквієм», в 1965 р.- «Твори» в 3 томах (за ред. Г. П. Струве і Б. А. Філіппова).

У 1964 р на батьківщині був відзначений ювілей А.- 75 років від дня народження, 55 років творчої діяльності. У тому ж році А. була удостоєна італ. премії «Етна-Таорміна», в 1965 г.- ступеня д-ра Оксфордського ун-ту; побувала в Італії, Англії та Парижі. А. померла в підмосковному санаторії, після чого її тіло було відправлено до Ленінграда, де 10 березня 1966 року в Миколаївському морському соборі після панахиди відбулося відспівування. Похована А. в Комарові під С.-Петербургом.

Н. В. Корольова

поетичне світогляд

А. багато в чому сформовано живою вірою поета, її вірші насичені христ. символікою і образами. Найважливіші христ. поняття мають для А. глибокий особистий сенс. Пекло в деяких віршах А. є не потойбічною реальністю, а втілений в стражданнях і почутті богооставленности, к-які душа зазнає в цьому світі за неправедне життя. У пізній творчості А. тема пекла переважно асоціюється з «Божественною комедією» Данте , Розкривається через картини війни і блокади Ленінграда. Важливу роль в поезії А. грають образи храмів і церковного богослужіння, що є для неї невід'ємною частиною повсякденного життя ( «І дивитися б на смагляві голови», «Під дзвони стародавні далеких дзвіниць» і ін.). Починаючи з 20-х рр. одним з основних джерел поетичного натхнення для А. стала Біблія ( «Рахіль» (1921), «Лотова дружина» (1924) та ін.).

Через усю творчість А. проходить тема молитви. У ранніх творах поет просить Бога про дарування любові і натхнення ( «Я так молилася», «Боже, ми мудро царювати будемо» і ін.). У 1915 р, в зв'язку з першою світовою війною, в поезії А. виникає молитва за Росію ( «Молитва»), викликана бажанням перемоги і слави для батьківщини, готовністю пожертвувати заради цього особистим щастям. У вірші «І ось одна залишилася я» (1917) з'являється мотив поминальної молитви, к-рий з роками стає одним з головних. До жанру молитви-плачу А. звернулася в вірші «Голосіння» (1922), перші рядки догрого звучать як цитата з біблійного псалма ( «Господеві Поклоніться / Під Святим Дворі Його»). До кінця життя А., знайшовши внутрішній спокій, стала сприймати молитву і хрест як джерело життя і для людини, і для природи в цілому: «У кожному дереві розп'ятий Господь, / В кожному колосі Тіло Христове, / І молитви пречисте слово / Зціляє болючу плоть »(1946).

Особливе місце серед поетичних образів А. займає смерть, к-раю зображується і як буденне явище, і як перехід в інший світ. Починаючи з 20-х рр., Після розстрілу Гумільова, смерть асоціюється з мученицькою смертю, з приреченням заплатити смертю за поетичний дар. Лірична тема смерті від любові змінюється в пізній творчості роздумами про страждання і насильницької смерті мн. співвітчизників, чию долю поет уподібнює хресним мукам Спасителя (поема «Реквієм»). Трагічна доля сучасниць А., разом з нею простоюють в чергах у тюрем в надії хоч щось дізнатися про своїх близьких, в «Реквіємі» порівнюється з долею Богоматері, явівшей біля підніжжя Хреста Господнього вища смиренність і покірність Божественної волі. Диптих «Розп'яття», завершальний поему, символізує подолання земних страждань, духовну перемогу над смертю. З христ. розумінням смерті у А. пов'язано і усвідомлення власного морального обов'язку, необхідності жертовного служіння людям ( «Я була тоді з моїм народом / Там, де мій народ, на жаль, був»). Череда страждань як дорога до смерті і «останньому житлу» зображена і в поемі «Шляхом всієї землі» (1940).

У творчості А. поетичний дар зближується з пророчим, вона особливо почитала свою небесну покровительку прав. пророчиці Анну (Пам. 3 берез.). Пророцтво про близькому майбутньому Росії виникає у вірші «Липень 1914»: «одноногий перехожий» пророкує війну і суворі випробування, одночасно сподіваючись на допомогу Богородиці. Ок. 1922 р А. відвідала Оптиної порожній. і зустрілася з прп. іеросхім. Нектарієм (Тихоновим) . У вірші «Пророцтво» (1922) вона передала пророчі слова преподобного про те, що в майбутньому її очікують страждання і «терновий вінець». На думку А., страждання людей випереджають Страшний Суд і є приготовлені до історичного кінця світу. Вперше руйнування світу згадується у вірші «Перше повернення» (1910); в пізній творчості А. апокаліптичні мотиви зустрічаються в «Поеми без героя» (1940-1962) і в віршах «З« Щоденника подорожі »» (1964), але символізують не загибель усього світу, а кінець людського життя, земного шляху. У «Поеми без героя», опублікованій після смерті автора, А. розмірковує про минуле, шукає шлях до духовного очищення і визнає творчість ( «перемогло смерть слово») виправданням свого життя.

Поезія А. відрізняється різноманіттям і не зводиться до православно-христ. тематиці. Разом з тим безсумнівно, що віра була для неї духовним орієнтиром і одним з найважливіших джерел творчості.

Арх .: РДАЛМ. Ф. 13; ИМЛИ. Ф. 188; ГЛМ. Ф. 40; РНБ. Ф. 1073. Соч .: Вірші і поеми. Л., 19762; Соч .: В 2 т. М .: Худож. лит., 19902; Соч .: В 2 т. М .: Правда, 1990; Записники А. Ахматової (1958-1966). М .; Torino, 1996; Собр. соч .: В 6 т. М., 1998-2002. Літ .: Ейхенбаум Б. М. Анна Ахматова: Досвід аналізу. Пг., 1923; Хейт А. Анна Ахматова: Поетичне мандрівка: Щоденники, сприймали., Листи А. Ахматової: [Пер. з англ.]. М., 1991; Руденко М. С. Художнє осмислення релігійних образів і мотивів у поезії А. Ахматової: Канд. дис. М., 1995; Reder R. Anna Achmatova: Poet and Prophet. NY, 1995; Лосієвський І. Анна Всієї Русі: Життєпис А. Ахматової. Х., 1996; Корольова Н. В. Анна Ахматова: Життя поета // Ахматова А. А. Собр. соч .: В 6 т. М., 1998. Т. 1. С. 495-672; Т. 2. Кн. 1. С. 255-392; Т. 2. Кн. 2. С. 261-312; вона ж. Церква і віра в життя і поезії Анни Ахматової // Сибірська світлиця. 1999. № 4. С. 87-98; Анна Ахматова: Pro et сontra. СПб., 2001..


Реклама



Новости