Про зараз мало говорять, але в СРСР 1970-х, за часів "благословенного застою" (як люблять висловлюватися шанувальники СРСР) люди дуже багато пили. А особливо смішно, коли фанати СРСР говорять про якусь "тотальну алкоголізацію населення" в дев'яностих - про це писати можуть тільки ті, хто не знав справжніх причин і цифр вживання алкоголю в СРСР часів Брежнєва.
Як би не сперечалися з цим фанати Союзу, але ця країна в період 1970-1980-х років була справжнісінькою країною побутових алкоголіків - саме в ці роки споживання алкоголю серед звичайних громадян досягло максимальних цифр.
Отже, в сьогоднішньому пості - цифри і факти про те, як в СРСР пили за Брежнєва, а також про те, що трапилося за Горбачова. Заходьте під кат, там цікаво)
СРСР спився за Брежнєва.
Тим, хто вважає "високорозвинений брежнєвський СРСР" країною культурних і малопьющих людей, я запропоную звернутися до статистики. Згідно з її даними, в 1960-і роки пересічний громадянин в СРСР споживав в середньому 4,6 літра алкоголю на рік, до початку "застійних" 1970-х ця цифра зросла відразу до 8,44 літра (тобто, майже в 2 рази) , а до початку 1980-х цей показник досяг аж 10,6 літрів чистого алкоголю.
А тепер давайте переведемо це в конкретні напої. У півлітрової пляшки горілки міститься 200 грам чистого алкоголю, а це значить, що середньостатистичний радянська людина в 1981 році випивав 53 пляшки горілки в рік. Якщо ж переводити на вино - то це буде 118 пляшок сухого вина. Не знаю, як вас, а мене ці цифри шокують.
Тут ще треба врахувати той факт, що статистика вважає "середню температуру по лікарні", адже в СРСР були і абсолютно непитущі люди, і ті, хто споживає досить помірковано (скажімо, до 10 пляшок горілки на рік). Але тоді виходить, що і так досить високі цифри споживання (фактично, пляшка горілки в тиждень) потрібно ще множити для того, щоб отримати справжню картину споживання алкоголю.
Плюс до всього, сюди ж потрібно приплюсувати споживання самогону і всяких домашніх "наливок" з саморобного спирту, а також споживання всяких "нецільових рідин", на зразок одеколону, політури та стекломоя - які взагалі ніхто ніколи не брав до уваги. Якою могла бути реальна картина? Складно сказати, так як такими підрахунками ніхто не займався, але думаю що серед питущого населення цифру в 53 пляшки в рік можна сміливо множити в 1,5-2 рази.
Про що нам ще говорить статистика брежнєвських років? Від алкогольних отруєнь в СРСР на початку 1980-х вмирало 2% всіх померлих в країні чоловіків. Повторюю - немає від наслідків багаторічного зловживання алкоголем (на кшталт інфарктів, панкреатитів, цирозів та інших "принад"), а саме від отруєння. Приблизно черверть всіх вбивств в країні (23,7%) відбувалася в стані алкогольного сп'яніння, приблизно таким же було і кількість самогубств в п'яному вигляді.
В абсолютному обчисленні, від причин так чи інакше пов'язаних з алкоголем, в СРСР вмирало 351 тисяча чоловіків і 135 тисч жінок щорічно, що в сумі становило 486 тисяч чоловік. Це можна порівняти з населенням немаленького міста обласного значення.
Чому люди в СРСР пили?
Чому ж радянські люди так багато пили? Може бути, таким чином реалізовувався хитрий план Даллеса зі знищення СРСР, і вночі над кожним радянським слюсарем стояв десантник НАТО, який вливав тому через лійку в рот горілку? Зрозуміло, немає. Причиною тотального пияцтва було саме радянська держава і сама радянська система.
Сучасна наука говорить, що спиватися починає той, у якого немає "внутрішнього стрижня" і прагнення розвиватися і чогось досягати в житті. Саме ці умови "максимально якісно" забезпечувалися в СРСР - внутрішній стрижень у особистості не міг виникнути в суспільстві, основою існування якого було беззаперечне підпорядкування начальству і ідеології (вироблена ще зі школи ), А чогось "досягти в житті" було теж складно - стелею розвитку радянської людини була посада інженера в КБ з зарплатою в 200 рублів, паскудне дачка (зовсім не така, як у великого мовознавця і фізика ) І паскудне ж квартирка.
Простіше кажучи, рядовий радянська людина бухав просто від нудьги. Вище слюсаря-верстатника не стрибнеш, ніяке своє справа не почнеш, за кордон не поїдеш, більше 200 рублів на місяць не отримаєш. Ось і залишалося тільки, що їздити по вихідним на дачу та випивати з друзями.
Крім цього, в радянському суспільстві була вкрай висока толерантність до алкоголіків. "Офіційно" існували всякі антиалкогольні плакати, витверезники і кінофільми, в яких міліціонер всіляко лаяв пияка, але в реальності алкашів шкодували, з ними возилися і намагалися не звільняти без особливих причин. На відміну від "клятих дисидентів", яких замикали в дурдомі і в'язниці, алкоголіки були плоть-від-плоті свої в цій системі - вважалося, що "товариш трохи оступився, але він безумовно наш, пролетар".
Що сталося за Горбачова.
06. Зверніть особливу увагу на те, що все це відбувалося в ті самі "роки благословенного брежнєвського застою", які так люблять нахвалювати фанати СРСР. Мовляв, ось тоді-то СРСР був ого-го! Нас боялися більше за всіх у світі, еге-гей! А потім прийшов "хрін з плямою на лобі" і все розвалив!
Давайте згадаємо, що сталося в ті роки. За Горбачова почалася політика перебудови і була оголошена гласність - це значить, що про багато проблем радянського ладу стало прийнято відкрито говорити. В середині вісімдесятих нарешті відкрито було сказано, що СРСР - це країна побутових алкоголіків, і потрібно з цим щось робити. 7 травня 1985 року було прийнято постанову ЦК КПРС "Про Мераз щодо подолання пияцтва і алкоголізму", більше відоме як "початок антиалкогольної компанії".
Паралельно з цим, радянська держава пішло на безпрецедентні заходи - більш ніж в 2 рази підвищило ціну на горілку, в результаті чого її споживання сильно знизилася. Захід цей, до речі, була прийнята далеко не відразу і довго обговорювалася в урядових колах - тому що дохід від продажу горілки населенню становив чималу частину радянського бюджету (так, спаювала населення саме радянська держава, а не десантники НАТО за планом Даллеса).
А ще паралельно з цим радянська держава нарешті дозволив більш-менш безпроблемний виїзд за кордон, заняття своєю справою, Кооперативи і т.д., що дозволило знайти себе багатьом з тих, хто за Брежнєва був змушений просто тихо спиватися у себе на заводі або в НДІ від безглуздості і безвиході.
Згідно зі статистикою, в останні роки існування СРСР споживання алкоголю на душу населення становило 3,9 літра замість 10,6 за Брежнєва.
А ви можете і далі вірити в те, що в 1970-ті роки СРСР був "великою державою".
maxim-nm.livejournal.com
Якою могла бути реальна картина?Про що нам ще говорить статистика брежнєвських років?
Чому люди в СРСР пили?
Чому ж радянські люди так багато пили?
Може бути, таким чином реалізовувався хитрий план Даллеса зі знищення СРСР, і вночі над кожним радянським слюсарем стояв десантник НАТО, який вливав тому через лійку в рот горілку?