Що таке «Синдром Аліси в Країні Чудес», ніж ворон відрізняється від письмового столу і чому «сорок два»?

1. Що ще почитати по темі?

Перейти до попередньої частини статті

Чому б, скажімо, в розмові про «життя після смерті» не згадати, як Аліса намагалася уявити, «як виглядає полум'я свічки після того, як свічка згасне»? Ну, а твердження Верть і Круть, що все навколо - лише сон Чорного Короля, просто класична ілюстрація такого філософської течії, як суб'єктивний ідеалізм.

«- ... Все одно ти йому тільки снишся. Ти ж не справжня!
- Ні, справжня! - крикнула Аліса і залилася сльозами.
- Сльозами справі не допоможеш, - зауважив Верть. - Про що тут плакати?
- Якби я була не справжня, я б не плакала, - сказала Аліса, посміхаючись крізь сльози: все це було так нерозумно.
- Сподіваюся, ти не думаєш, що це справжні сльози? - запитав Труляля з презирством ».

І ще. Пам'ятайте, фразу Соні: «Ти коли-небудь бачила, як малюють безліч?» Так ось вченим (особливо популяризаторам) не раз доводиться «малювати безліч» - т. Е. Вигадувати якийсь наочний образ для опису «неможливого». Я маю на увазі ті явища в науці, які важко уявити або які суперечать побутового здоровому глузду. Так з'являється «парадокс близнюків» Ейнштейна або «Кіт Шредінгера». Знайшов своє місце в науці і Чеширський Кіт.

Фото: John Tennie, wikipedia.org

Наприклад, в західній лінгвістиці є такий термін, як «чешірезація». Так називають явище, коли якийсь звук з мови зникає, але його слід в словах залишається. Не знаю, чи правильно я зрозумів, але це чимось схоже на «r» в кінці деяких англійських слів на кшталт «water». У транскрипції цього звуку, як правило, не пишуть, але він ледве чутно вгадується в вимові, як прощальна посмішка героя Керролла.

Що стосується фізики, то тут «Ефектом Чеширського Кота» називається стан квантової системи, коли властивості частинок можуть бути просторово відокремлені від їх же властивостей (подібно посмішці, що висить в повітрі окремо від тіла)! Справа в тому, що, вимірюючи магнітний момент нейтронів (т.зв. «спін»), вчені виявляли цей спін в одному місці, а саму частку - абсолютно в іншому.

«Ефект Чеширського Кота» зустрічається і в медицині. там значенням терміну є бінокулярний розлад, що виникає, коли одне око фіксується на нерухомому об'єкті, а інший помічає щось рухається. Коли мозок зосереджується на об'єкті, що рухається, нерухомий об'єкт з другого ока просто зникає, як і герой Керролла.

Інший термін - «Синдром Аліси в країні чудес» (або микропсия) - пов'язаний зі знаменитими метаморфозами Аліси, яка то зменшувалася, то виростала. У медицині цей синдром характеризується психічним розладом, коли об'єкти здаються меншого розміру, ніж насправді, або порушується їх просторове сприйняття.

Фото: Maraja Libico, скан з книги 1958 р

Грант Лью, невропатолог з Філадельфії:
«Я чув, як діти говорили, що речі здаються їм перевернутими догори ногами, і навіть якщо їх мама перебувала на іншому кінці кімнати, їм здавалося, що вона поруч».

Далеко не все в казках Керролла абсурдно, іронічно і парадоксально. Деякі загадкові місця можна розшифрувати навіть без коментарів від фахівців. Наприклад, здогадатися, що в віршику Шалтая-Болтая ( «В записці до риб якось раз ...») рибки лежать в консервній банці (тому Шалтай і не може до них «достукатися» - у нього в руках тільки штопор).

Конкретний відповідь має і загадка, озвучена на королівському бенкеті - про «рибку», що лежить під кришкою. Пізніше на неї відповів і сам Керролл в одному з журналів, причому теж у віршованій формі:

Якщо гострим ножем
Ми розкриємо каструльку-загадку -
З-під кришки ми устриці візьмемо,
А під кришку покладемо відгадку.

Набагато довше читачі билися над загадкою Капелюшника: «Why is a raven like a writing desk?» ( «Чим ворон схожий на письмовий стіл?»). Наприклад, американський фахівець з головоломок Сем Ллойд запропонував такий дотепний відповідь: «Because Рое wrote on both». Так як в російській мові неможливо одночасно перевести «wrote on both», як «писав про обох» і «писав на обох», то пропоную такий варіант: «Тому що над обома трудився Едгар По »(Мається на увазі знаменитий вірш« Ворон »).

фото: джерело

Нарешті в передмові до перевидання «Країни чудес» 1896 року свою відгадку озвучив і сам автор: «Because it can produce a few notes though they are very flat ». Тут ми знову бачимо каламбури, засновані на подвійному значенні слів. Так слово «notes» означає одночасно «письмові нотатки» і «ноти», а слово «flat» може означати «плоскі» (в контексті заміток) або «фальшиві» (в контексті співу ворона). В результаті переклад розгадки можна записати тільки так: «Тому що обидва можуть виробляти кілька заміток (нот), хоча вони дуже плоскі (фальшиві)». Керролл запропонував і ще один варіант: «Їх ніколи не ставлять не тим боком». Після чого зізнався: «Втім, це мені прийшло в голову вже пізніше; загадка спочатку не мала відгадки ».

Ще одна загадка, яка турбує дослідників Керролла - це незрозуміла «любов» письменника до числа «42». Аргументи висуваються такі.

1. В оригінальному виданні «Аліси в Країні Чудес» 42 ілюстрації.

2. У сцені суду Король Черв'яків зачитує Алісі тільки що скомпонував Правило 42: «Усім, хто їм більше милі росту, слід негайно покинути зал».

3. У передмові до поеми Керролла «Полювання на Снарка» теж приводиться 42-е правило Морського Кодексу: «Нікого не може бути розмовляти з рульовим».

4. У першій частині (або, точніше, «першому припадку») тієї ж поеми згадується, що у Пекаря було собою сорок два скрині.

5. «Полювання на Снарка» письменник почав складати в 42 роки.

6. 42 - також вік героя в іншій поемі Керролла - «Фантасмагорія».

7. У розмові з Шалтаєм-Болтаем Аліса каже, що їй 7 років і 6 місяців, а 7 × 6 = 42.

8. Якщо додати номери трьох карт-садівників - Двійки, П'ятірки і Сімки - і помножити їх на три, то знову вийде 42.

9. Після падіння Шалтая зі стіни король посилає королівську рать з 4207 чоловік.

10. Дата човнової прогулянки, під час якої письменник почав складати «Країну чудес» - 4.07.1862 - має по краях цифри «4» і «2».

І це далеко не все. Є зовсім вже витончені і явно спекулятивні спроби вишукувати потрібну кількість. Наприклад, береться вік Білої Королеви, перекладається в дні, множиться на два (мовляв, шахова фігура існує з двох сторін дзеркала), а отриманий результат 74088 - це не що інше, як 42, зведена в куб! Все це вже сильно змахує на сценку з «Камеді-клабу» про «таємничої четвірці», зашифрованою в пісні «Комарово».

Тут ми маємо право запитати: а чому число «42» не використовується в «Полюванні на Снарка», коли Бобер виконує арифметичні дії (це ж така вдячна сцена)? Чому герою «Фантасмагорії» 42 року, а автору в момент твори і видання поеми помітно менше? Так, окремі приклади дійсно вказують, що Керролл любив використовувати це число, але вже точно не був його фанатиком.

Зате у мене є явне підозра, що інший чудовий англієць - Дуглас Адамс - спритно потролліть всю цю тяганину з загадковим числом в своєму фантастичному романі «Путівник« Автостопом по Галактиці »:

«- Вам дійсно не сподобається Відповідь, - попередив Глибокий Мислитель ще раз.
- Говори ж!
- Добре, - зважився Глибокий Мислитель. - Відповідь на Великий Питання ... О Жизни, Всесвіту і кожнім такім ... Це ... Сорок два.
Минуло багато часу, перш ніж вони зважилися заговорити.
…- Сорок два! - обурився Дурволл. - І що, більше ти нічого не надумав за сім з половиною мільйонів років?
- Я все ретельно перевірив, - сказав комп'ютер, - і впевнений, що дав правильну відповідь. По-моєму, вся справа в тому, що - якщо по-чесному - ви ніколи не знали, у чому, власне, полягає питання ».

Ну, а завершити статтю я хотів би іншим яскравою відповіддю - відповіддю Керролла на прохання читачів пояснити сенс поеми «Полювання на Снарка»:

«Боюся, мені потрібен був не сенс, а нісенітниця! Однак, як ви знаєте, слова означають більше, ніж ми думаємо, користуючись ними, і тому книга має означати щось більше, ніж розраховував сказати автор. Тому, який би зміст не знаходили в книзі, я його вітаю - в цьому її призначення ».

Що ще почитати по темі?

До дня народження Льюїса Керролла. Яку екранізацію «Аліси» я вважаю найкращою і чому?
До 150-річчя казки про Алісу: що вичитували у Керролла запалені і конспірологічні уми?
Про що написана «Полювання на Снарка»?