Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

У Криму залишилися українські підприємства на мільярди: чи зможемо повернути і як

  1. АВТОР:
  2. Орфографічна помилка в тексті:

25 червня 2016, 7:52 Переглядів: 25 червня 2016, 7:52 Переглядів:   Росія націоналізувала українські підприємства

Росія "націоналізувала" українські підприємства. Фото: архів.

Збитки України від анексії Криму, за підрахунками міністерства юстиції, склали більше 1 трильйона 80 мільярдів гривень. На території півострова залишилися сотні українських підприємств, частина з яких - державні. Росія, порушуючи норми міжнародного права, "націоналізувала" українські підприємства на півострові. На даний момент Україна в судах намагається відстояти право власності на свої активи. ЄСПЛ розпочав розгляд скарги українського держпідприємства ФСК "Море" з незаконної націоналізації її майна в Криму. Сайт "Сегодня.ua" з'ясовував, які українські підприємства залишилися в Криму, і чи можливо їх повернути.

Сумнівна "націоналізація" на мільярд доларів

Американська газета The New York Times підрахувала: Росія "націоналізувала" українське майно на загальну суму 1 мільярд доларів. Екс-міністр юстиції Павло Петренко в минулому році повідомив, що Україна в результаті анексії втратила майна на 1 трильйон 80 мільярдів гривень. У Цивільному кодексі Російської Федерації (стаття 306) передбачено: "в разі прийняття Російською Федерацією закону, що припиняє право власності, збитки, завдані власнику в результаті прийняття цього акта, в тому числі вартість майна, відшкодовуються державою". Отже, навіть згідно з російськими законами, РФ зобов'язана виплатити власникам підприємств в Криму повну їх вартість і компенсувати збитки.

У 2014-му році РФ "націоналізувала" всі українські підприємства: бази відпочинку, заводи, кіностудії тощо (Всього близько 4000 об'єктів). Крім того, за інформацією міністерства оборони, на території Автономної Республіки Крим залишилося 35 одиниць кораблів, катерів і суден. Йдеться про корвет "Тернопіль", " Луцьк "," Хмельницький ", ракетному корветі" Придніпров'я ", кораблі управління" Славутич ", Морських тральщики" Чернігів "та" Черкаси ".

Так, в Криму знаходиться один з найбільших суднобудівних заводів у Східній Європі "Залив". Підприємство належало українському бізнесменові. Два роки тому завод захопили і передали у власність Російської Федерації. "24 серпня 2014 року особи, які називають себе представниками ТОВ" Суднобудівний Завод "Залив", за підтримки т.зв. "Самооборони Криму", здійснили захоплення території, адміністративних і виробничих будівель Заводу, пов'язаний з незаконним проникненням у приміщення, де здійснювалося зберігання установчих, правовстановлюючих, бухгалтерських та інших документів, печаток і штампів Заводу ", - йдеться на сайті підприємства.

Самооборони Криму, здійснили захоплення території, адміністративних і виробничих будівель Заводу, пов'язаний з незаконним проникненням у приміщення, де здійснювалося зберігання установчих, правовстановлюючих, бухгалтерських та інших документів, печаток і штампів Заводу , - йдеться на сайті підприємства

Завод затоку. Фото: e-crimea.info

У лютому 2015 го року "кримська влада" захопили філія ПАТ "Укртелеком". "Співробітникам" Укртелекому "був заблокований доступ в усі офісні та технологічні приміщення Кримської філії. На всіх ключових об'єктах підприємства виставлена ​​озброєна охорона, представники якої заявляють про запровадження підприємством" Кримтелеком "тимчасового адміністративного управління Кримською філією ПАТ" Укртелеком ", - повідомляють на сайті компанії . до речі, "Укртелеком" надавав послуги фіксованого зв'язку 80% від загального числа користувачів на півострові. Майно компанії оцінювали в 20-30 мільйонів доларів.

Укртелеком в Криму захопили. Фото: rferl.org

25 червня 2014-го року "націоналізували" суднобудівний завод "Море", який входив до складу концерну "Укроборонпром". У 2009-му завод підписав контракт на сотні мільйонів доларів на поставку в КНР чотирьох кораблів на повітряній подушці типу "Зубр". У 2004-му Кабінет Міністрів України включив "ФСК" Море "в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

У 2004-му Кабінет Міністрів України включив ФСК Море в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України

Завод "Море". Фото: komtv.org

Одним з перших "влади Криму" націоналізували одне з найбільших підприємств СНД по виноградарству і виробництва високоякісних марочних виноградних вин " Массандра ". Підприємство передали в користування Управлінню справами президента РФ.

Як повертати майно

Як повідомляється на сайті президента України, органи влади подали позови до міжнародних судів для того, щоб відновити право власності на майно, яке перебуває в Криму. На даний момент за позовом України вже відкрито кілька виробництв в Європейському суді проти Росії, а також понад 1400 індивідуальних звернень.

27 травня цього року ЄСПЛ вперше по суті розглянув питання законності втручання в право власності на активи ФСК "Море" самопроголошеними владою Криму без компенсації їх вартості, а також порушення права компанії на справедливий судовий розгляд.

"Абсолютно очевидно, що подібні довільні рішення органу, який діє зараз під юрисдикцією РФ, порушують майнові права компанії, передбачені статтею 1 Першого протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", - говорить співавтор заяви до ЄСПЛ, юрист ЮФ "Ільяшев і партнери "Олександр Дементьєв.

Відзначимо, навіть якщо рішення ЄСПЛ буде на користь України, Росія може відмовитися його виконувати. Наприклад, суд ЮКОСа проти Росії тривав близько десяти років, а рішення, яке було прийнято в минулому році на користь ЮКОСа, РФ не виконала досі. А кілька років тому РФ в ЄСПЛ програло справу "Анчугов і Гладков проти Росії". Позивачі вимагали скасування заборони для засуджених голосувати на виборах. Страсбурзький суд вирішив, що в'язні повинні голосувати, а Конституційний суд Росії своє рішення про заборону голосувати в'язням не відмінив.

У коментарі "Сегодня.ua" Олександр Дементьєв пояснив: відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції "Високі Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися остаточні рішення Суду у справах, в яких вони є сторонами".

"З даного положення Конвенції явно випливає, що рішення Суду мають обов'язковий характер. На сьогоднішній день загальновизнано, що констатація Європейським судом одного або декількох порушень Конвенції накладає на державу-відповідача, в силу вищезгаданої статті 46, чіткі і певні зобов'язання", - розповідає юрист .

Постанова суду направляється до Комітету міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за його виконанням. За словами юриста, в середньому розгляд справ в ЄСПЛ триває від 5 років. Однак, щодо України є приклади коли загальний розгляд справи зайняло приблизно 10 років ( "Агрокомплекс проти України").

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "У Криму залишилися українські підприємства на мільярди: чи зможемо повернути і як". інші Новини Криму дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Олександр Литвин

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ


Реклама



Новости