- Непрозора приватизація і перепродаж часів Януковича
- «Укртелеком» як привід для зведення рахунків між Ахметовим і Фірташем
- Кримінальну справу і тимчасова націоналізація «Укртелекому»
- Чому компанія деградує
У цей день Верховний суд України задовольнив касаційну скаргу компанії ЕСУ на рішення Господарського суду Києва від 19 жовтня і Київського апеляційного госпсуду від 12 грудня 2017 року про розірвання приватизаційного договору купівлі-продажу 92,8% акцій компанії і повернення її в державну власність, направивши справу на новий розгляд. У зв'язку з цим Україна.ру згадувала основні події навколо приватизації «Укртелекому», що супроводжувалися скандалами в останні роки.
Непрозора приватизація і перепродаж часів Януковича
Відзначимо, що дана компанія є монополістом на українському ринку фіксованого зв'язку, а також одним з найбільших інтернет-провайдерів.
Контрольний пакет акцій «Укртелекому» був виставлений на продаж 12 грудня 2010 року, за часів розквіту влади екс-президента Януковича. Сама процедура приватизації була вельми непрозорою, і багато критикувалася опозиційними ЗМІ.
Згідно з тодішніми законами про приватизацію, продаж стратегічних об'єктів могла здійснюватися промисловому інвестору, тобто покупцеві, який вже має частку на аналогічному зовнішньому або внутрішньому ринку і зацікавленої в її розширенні. Але за умовами приватизації заборонили участь в конкурсі компаніям, дохід від надання послуг зв'язку яких перевищував 25% від загального річного доходу. Крім того, було обмежено участь в конкурсі компаній, що мали частку будь-якої держави або державного підприємства більше 25% статутного капіталу.
Єдиним претендентом на покупку акцій стала компанія ЕСУ (дочка австрійського фінансового консорціуму EPIC). 11 березня 2011 року Фонд держмайна продав ЕСУ 92,79% акцій «Укртелекому» за 10 млрд 575,1 млн грн. У травні того ж року угода була завершена. Згодом народний депутат Сергій Лещенко заявляв, що за фірмою EPIC стояв олігарх Дмитро Фірташ.
Верховний суд задовольнив позов по реприватизації «Укртелекому» в першу інстанціюМенше ніж через місяць після приватизації державні банки «Укрексімбанк» і «Ощадбанк» купили облігації ЕСУ на суму 2,24 млрд і 2 млрд грн відповідно, але потім зобов'язання перед банками ЕСУ виконувати перестала. Як результат - після реструктуризації заборгованість склала понад 6 млд грн, але стягнути борг банкам не вдалося до цих пір, оскільки українські суди приймали рішення не на їх користь.
Пізніше контроль над «Укртелекомом» перейшов в руки іншого олігарха - Ріната Ахметова. Так, в червні 2013 року холдинг Ахметова СКМ купив у EPIC 100% акцій кіпрської компанії UA Тelecominvest Limited, якій належали всі акції ЕСУ (яка володіла контроль над «Укртелекомом»). За словами Лещенка, до нього потрапив в руки внутрішній документ СКМ, де саме Фірташ фігурує як продавець. Сума угоди склала 860 млн дол. І на момент покупки не розголошувалася.
«Укртелеком» як привід для зведення рахунків між Ахметовим і Фірташем
Однак на цьому історія не закінчилася, ставши в подальшому одним із приводів для масштабних розглядів - в 2016-м EPIC, перейменована в Raga Establishment, подала на компанію Ахметова до суду Лондона, вказуючи на неповну оплату з її боку - мовляв, внесено було лише 100 млн доларів. Справа слухалася в Лондонському арбітражному суді і закінчилося проміжною перемогою Raga Establishment. Згідно з вердиктом, винесеним восени 2017 року, СКМ зобов'язана виплатити позивачеві $ 760 млн основного боргу і $ 60,4 млн відсотків і судових витрат. До речі, власник Raga Establishment - колишній голова правління сумнозвісного «Родовід Банку» Денис Горбуненко є «правою рукою» Дмитра Фірташа. Про це свідчить також і факт його присутності на засіданні австрійського суду щодо екстрадиції Фірташа в США в 2017 році.
В ході судового процесу з'ясувалися деякі подробиці: переговори про купівлю Ахметовим «Укртелекому» почалися ще в 2012 році «за запитом» тодішнього президента України Віктора Януковича. Нібито саме він попросив Ріната Ахметова купити частку в компанії. Участь олігархів, пов'язаних з Януковичем в початкової приватизації «Укртелекому» підтвердилося тільки в результаті заяви Raga Establishment.
За версією відповідача, в ході початкових переговорів по потенційної покупки «Укртелекому» вважалося, що Хорошковський був міноритарним акціонером телеком-оператора з часткою, яка приблизно дорівнює 25%. А Сергій Арбузов, який виступав довіреною особою екс-президента в переговорах, нібито проінформував, що контрольний пакет у Дмитра Фірташа. Згідно доводам СКМ, Хорошковський пізніше продав свої акції власнику групи DF. І той став 100-процентним власником пакета акцій оператора. Саме 100% акцій, а не 25% цікавили СКМ. Raga зі свого боку заявила, що Горбуненко купив компанію у її колишнього власника - Хорошковського. А Фірташ, за словами її представників, ніколи не був власником EPIC, він був кредитором цієї фірми. І тепер, відповідно, хоче повернути вкладені гроші.
«Укртелеком» на 30% підвищив ціни за дротове радіо 
© Kolpkakov Nikita
27 січня 2017 року Кіпрський суд за позовом все тієї ж Raga заморозив активи Ріната Ахметова на суму $ 820 млн через справу про «Укртелеком».
Таким чином, розгляд в Лондоні і його наслідки фактично стали своєрідним «привітом» Ахметову від Фірташа, який, з точки зору колишнього газового магната, вчинив не по-партнерськи.
Кримінальну справу і тимчасова націоналізація «Укртелекому»
Поряд з цим в Україні почала готуватися грунт для повернення в державну власність. У квітні 2017 року за клопотанням Генеральної прокуратури України Печерський суд Києва заарештував акції «Укртелекому». «Управлінням ГПУ щодо протидії ОЗУ ведеться виробництво про незаконне виділення за вказівкою Януковича 220 мільйонів гривень з державного бюджету України та приватизації 93% акцій« Укртелекому »за заниженою вартістю на 1,6 мільярда гривень», - повідомив генпрокурор Юрій Луценко.
За версією слідства, Янукович, Азаров і Арбузов спеціально створили умови для заниження вартості державної компанії і незаконно виділили з державного бюджету 220 млн грн.
Уже в наступному місяці Фонд держмайна подав до суду позов проти ЕСУ і «Укрексімбанку» про розірвання договору купівлі-продажу «Укртелекому» і висунув вимогу про стягнення з відповідачів пені в розмірі 2,17 млрд грн. В якості мотивації даного кроку наводилися порушення інвестиційних зобов'язань, які допустила в «Укртелекомі» компанія ЕСУ (вони полягали у вкладенні 450 млн дол. Інвестицій і передачі державі спецмережу зв'язку).
19 жовтня минулого року Господарський суд Києва задовольнив вимогу ФДМ і розірвав договір купівлі-продажу акцій ВАТ між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «ЕСУ». Крім того, суд зобов'язав держбанк списати з рахунку ТОВ «ЕСУ» вартість купленого пакету акцій, а також стягнув з товариства пеню в розмірі понад 2,1 мільярда гривень за неналежне виконання договору купівлі-продажу пакета акцій.
Ще одна версія - «Укртелеком» повинен був послужити реалізації плану екс-глави Адміністрації президента зі створення медіа-холдингу, а також для можливого контролю за зв'язком в разі спроби нового Майдану. У свою чергу, можливість його перепродажу викликала великі сумніви, зважаючи на збитковість і слабкою затребуваністю фіксованого зв'язку. Хтось вважав історію навколо націоналізації підприємства лише показовим піаром на тему «влада бореться з олігархами».
Як би там не було, Верховний суд України «обнулив» рішення нижчестоящого суду про націоналізацію і тепер все почнеться заново.
Чому компанія деградує
Що стосується долі компанії, то в ній постійно наголошували на незадовільному фінансовому стані, хоча з 2012 року вона постійно показує прибуток. Сумарний чистий прибуток за період після приватизації склав 2,9 млд грн, при цьому найбільший прибуток - 867 млн грн - компанія отримала в 2017 році. Однак, незважаючи на ці начебто обнадійливі цифри, реальний стан тільки погіршується.
Так, більше 50% або 436 млн грн цього прибутку за 2017-й отримано від продажу активів, левову частку яких складають мідний кабель і АТС. При продажу АТС ринкова вартість тільки рідкісних кольорових металів, що містяться в обладнанні, іноді більш ніж удвічі перевищувала ціну продажу самої АТС.
Крім цього, за станом на кінець минулого року непокритий збиток «Укртелекому» склав 5,3 млд грн або 37% балансової вартості майна. Додатковим ризиком втрати ліквідного майна є кредит в «Ощадбанку Росії» на 250 млн дол, отриманий в 2011 році під заставу обладнання та нерухомості. На сьогоднішній момент доля цього кредиту залишається невідомою.
До речі, слід зауважити, що згідно із законодавством, у разі реального повернення в державну власність на підставі розірвання договору купівлі-продажу державі доведеться виплатити покупцеві внесену ним суму. А це близько 11 млд грн. Інший сценарій - довести реальну незаконність приватизації, але це довгий і непростий процес. Здатність і бажання нинішньої влади піти даними шляхом викликає великі сумніви.
Таким чином, історія «Укртелекому» - один з показників труднощів і протиріч, які переживає Україна за свою новітню історію. І вже точно вона не служить підтвердженням «ефективного приватного власника», а також «ринку, який все сам відрегулює».
