Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Битва за крісло президента. початок

Виборча кампанія в Україні триватиме 90 днів і закінчиться днем ​​виборів, 31 березня 2019 года / фото: УНІАН

У четвер, 27 грудня Центральна виборча комісія прийняла постанову, якою оголосила 31 грудня датою старту виборчої кампанії на виборах президента. Виборча кампанія в Україні триватиме 90 днів і закінчиться днем ​​виборів, 31 березня 2019 року. На підрахунок голосів і оголошення результатів цією постановою ЦВК відвела десятиденний термін - їх повинні будуть озвучити до 10 квітня 2019 року. Також ЦВК затвердила і календарний план для першого туру виборів, однак якщо жоден з кандидатів не набере 31 березня 2019 більше 50% голосів, то 21 квітня 2019 може бути призначений другий тур. В цьому випадку, ЦВК повинна офіційно оголосити результати виборів до 1 травня 2019 року, а інавгурація новообраного президента повинна буде відбутися пізніше 31 травня 2019 року. Як йшла підготовка до виборів, хто з кандидатів вже погодився в них брати участь і що вони обіцяють виборцям?

Як реєструють кандидатів

Документи для реєстрації кандидатів ЦВК буде приймати з 31 грудня 2018 по 3 лютого 2019 года / фото: УНІАН

Документи для реєстрації кандидатів ЦВК буде приймати з 31 грудня 2018 по 3 лютого 2019 року.

Відповідно до закону, президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем ​​виборів років. Кандидат може висуватися як від політичної партії (від кожної політсили може бути тільки один кандидат), так і шляхом самовисування.

Перед реєстрацією в ЦВК кандидата або партії, від якої він висувається, необхідно внести грошову заставу в розмірі двох з половиною мільйонів гривень, який не повертають в разі програшу. Крім застави, кандидат повинен надати ЦВК свою декларацію про доходи за останній рік, яку також буде перевіряти Національне агентство по запобіганню корупції (НАПКА). Але відмовити кандидату в реєстрації, навіть при наявності помилок або неточностей в декларації, ЦВК не може. При цьому кандидат має право зняти свою кандидатуру за власним бажанням.

напівофіційні заяви

Тільки після офіційної реєстрації чинним кандидатам в президенти дозволяється вести передвиборну агітацію кандидатам дозволяється після їх офіційної реєстрації і до початку «доби тиші», півночі 29 березня.

І хоч офіційно виборча кампанія починається тільки 31 грудня, неофіційно політики її ведуть вже давно. На даний уже відомо з меншою про два десятки можливих претендентів на президентське крісло, серед яких знаходиться і чинний президент Петро Порошенко. До речі, гарант, хоч і значиться в неофіційному списку кандидатів, поки ще жодного разу офіційно не заявив про можливий намір стати президентом вдруге, але неодноразово на це натякав. "Коли оголошу, що йду на вибори? Коли почнеться виборча кампанія", - недвозначно заявляв Порошенко у вересні. Однак, до цього Порошенко, всіляко намагаючись виграти час для підвищення свого рейтингу, щонайменше двічі намагався змістити дату виборів з 31 березня на більш пізній термін. Зокрема, в серпні поточного року з'явилася інформація, що в Конституційний суд готується подання від пропрезидентських народних депутатів про перенесення дати виборів президента мінімум до літа, так як формально, п'ятий рік повноважень Порошенко почався тільки 25 травня 2019 року. Але тоді ця спроба не увінчалася успіхом і натомість їй, місяць тому, президентом Порошенко була зроблена інша - введення воєнного стану на 60 днів. Так як законодавчо військовий стан забороняє проведення виборів, депутати Верховної Ради, приймаючи його, домоглися додаткового уточнення дати виборів 31 березня відповідною постановою, тим самим звівши нанівець всі спроби з боку президента.

Згідно з останніми даними опитувань, Порошенко займає третій рядок рейтингу кандидатів / УНІАН

І таке завзяття не дивно, адже рейтинг президента явно далекий від оптимістичного - за нього, згідно з даними недавніх опитувань, не готові голосувати 50,3% українців. Відзначимо, що на даний момент, згідно з останніми даними опитувань, Порошенко займає третій рядок рейтингу кандидатів - за нього готові голосувати понад 11% українців. Як передвиборних обіцянок Порошенко використовує практично всі «болючі теми» суспільства, через які ось уже який рік ведуться неабиякі суперечки. Зокрема, президент пропонує вкладати кошти в армію в умовах воюючої країни і розвивати її, розвивати українську мову в усіх сферах життя, а також максимально відгородитися від Росії навіть в духовному плані, створивши для цього ПЦУ і отримавши нею Томос про автокефалію і фактично, незалежності від Московського патріархату.

Що ж стосується його прямих конкурентів, то найбільш ймовірних, щонайменше, кілька. Одна з них - екс-ув'язнена часів побіжного президента Януковича, Юлія Тимошенко, якій досить часто останнім часом пророкують перемогу.

Тимошенко досить часто останнім часом пророкують перемогу / photo by AlexanderProkopenko

"Якщо я виграю на президентських виборах, то відразу проведу референдум, на якому [запропоную] прийняти нову Конституцію України як реальний суспільний договір, демонополізувати владу. З одного боку - зробити її сильнішою в плані реалізації стратегій, а з іншого боку - зробити правильно організованої і збалансованою, підконтрольною суспільству ", - заявляла Тимошенко восени, заявляючи про участь на виборах. Крім того, вона також обіцяє вдвічі знизити вартість побутового газу для населення і продовжити мораторій на продаж землі (хоча ще десять років тому вона ж пропонувала його скасувати).

У трійку лідерів зараз входить і відомий артист Володимир Зеленський - йому готові віддати голоси близько 12% виборців. Однак сам Зеленський досі прямо не заявив ні про своє висунення (хоча партію «Слуга народу» під ім'ям однойменного серіалу була зареєстрована), ні про свою можливу програмі.

"Я про це думаю, дуже думаю ... Схиляюся ... Рано про це говорити ... Але, думаю, може бути, так. Я про це дуже серйозно думаю і багато говорю з сім'єю", - ухильно заявив Зеленський в недавньому інтерв'ю.

Зеленський досі прямо не заявив ні про своє висунення / фото прес-служба студії "Квартал 95"

Ще однією «темною конячкою» майбутній виборчій кампанії називають співака Святослава Вакарчука, який поки також не підтвердив своєї участі в боротьбі за президентство, але може перетягнути на себе кілька відсотків голосів електорату.

У новій гонці - старі обличчя

Примітно, що, як і в минулі виборчі кампанії, в цей раз в президентських перегонах очікується чимало вже відомих по минулим скликанням парламенту і уряду політиків. Зокрема, в топ-5 лідерів за опитуваннями проходить і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. Влітку Гриценко підписав угоду про створення політичної платформи "Народна довіра" з нардепом і лідером партії "Народний контроль" Дмитром Добродомова. Але пізніше кожен з них все ж вирішив йти на вибори самостійно. До речі, неодноразово в ЗМІ Гриценко пропонував приєднатися до нього і меру Львова Андрію Садовому, але останній не так давно також вирішив висуватися особисто. Що стосується Гриценко, то ключові його передвиборні обіцянки - боротьба з корупцією, децентралізація, посилення армії і проєвропейський курс країни.

У топ-5 лідерів за опитуваннями проходить і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко / УНІАН

Значно менше шансів пророкують екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, якому готові віддати свої голоси менше 1% українців. Однак, Наливайченко, як і більшість політиків не засмучує такий низький показник, так як політик, ймовірно, робить заділ на парламентські вибори і розраховує на місце в наступному скликанні Верховної Ради.

Також про свою участь вже заявили народні депутати Ольга Богомолець, Олег Ляшко і Сергій Тарута, скандальний екс-глава УКРІНФОРМ Роман Насиров і глава «Соціалістичної партії» Ілля Ківа, у яких, судячи по свіжих рейтингам не так багато шансів на успіх. До речі, десь в хвості рейтингу знаходиться і екс-прем'єр Арсеній Яценюк.

У той же час, балотуватися мають намір і проросійські політики, колишні і нинішні представники «Оппоблока». Зокрема, поки найбільші шанси з них у екс-глави політсили Юрія Бойка - йому соціологоі пророкують близько 8% голосів. Два його колишніх соратника - Олександр Вілкул та Євген Мураєв - поки такими успіхами похвалитися не можуть, так як рейтинг кожного з них ледь дотягує до трьох відсотків, а обіцянки мало чим відрізняються від раніше звучали - і яким зараз українці вірять менш охоче.

Як будуть голосувати переселенці

Згідно із законодавством, подача документів закінчується за п'ятдесят днів до дня виборів. Тобто, до 8 лютого 2019 року виборці знатимуть усіх претендентів на пост президента. Але навіть те, що всі можливі кандидати будуть відомі вже незабаром, мало чим допомагає з вибором самим виборцям. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», майже третина опитаних або ще не визначилися з вибором кандидата, або і зовсім не мають наміру голосувати на виборах.

Майже третина опитаних або ще не визначилися з вибором кандидата / УНІАН

І в зв'язку з цим питання виникають не тільки про прозорому волевиявленні більшості громадян на підконтрольній території, а й про голосування переселенців і проживають на непідконтрольною території людей. До слова, зауваження Україні про утиск права на вибір двох вищезазначених категорій українців надходили ще під час минулої виборчої кампанії 2014 року. І за ці чотири роки мало що змінилося. І якщо людям, у яких є довідка переселенця була можливість написати заяву про зміну місця голосування за місцем проживання, звернувшись до органів Державного реєстру виборців, то у тих, хто проживає за лінією розмежування такої можливості не було. У всякому разі, про неї мало кому розповіли. Правда, у вересні ЦВК дещо спростив процедуру голосування як для внутрішньо переміщених осіб, так і для жителів непідконтрольних територій скасувавши пред'явлення довідки переселенця при реєстрації в Держреєстрі виборців.

Але і тут все одно залишаються формальні складності: «Наприклад, у Порядку зміни місця голосування або зміни виборчої адреси відзначається, що, громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, не повинні підтверджувати свою заяву про можливість зміни місця голосування, але власне перелік і межі цих населених пунктів тимчасово окупованих в Донецькій і Луганській області визначається указом президента, відповідно до закону про реінтеграцію або про державну політику щодо забезпечений ю суверенітету на території Донецької та Луганської областей. І це вимагає додаткових роз'яснень з боку Центральної виборчої комісії », - говорить аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

На даний момент у громадянській мережі ОПОРА закликали Донецьку та Луганську між цивільними та військовими адміністрації подати в ЦВК списки виборчих дільниць в цих областях, на яких можна провести вибори. Адже у випадку з відсутністю голосів переселенців, політики відкривають для себе клондайк для махінацій під час голосування і просто можуть «підкинути» собі деяку кількість голосів тих, хто так і не зможе проголосувати за себе. Не кажучи вже про підкупи виборців, від яких політики, заради власної вигоди, навряд чи відмовляться.

Анастасія Заремба

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Як йшла підготовка до виборів, хто з кандидатів вже погодився в них брати участь і що вони обіцяють виборцям?
Quot;Коли оголошу, що йду на вибори?

Реклама



Новости