Які документи підтверджують право на податковий кредит?

Опубликовано: 31.10.2018

Коментар до листів ДФСУ від 10.10.2017 р. №3447/4/99-99-14-02-02-13

та Мінфіну від 08.11.2017 р. №11310-09-10/30469

Згідно з змінами, внесеними до п. 201.10 ПКУ , з 1 липня 2017 року зареєстровані ПН та РК в ЄРПН для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребують будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Нужно ли платить налог на недвижимость юрлица, если нет свидетельства о собственности или вытяга

Але така ситуація дуже непокоїть податківців. Як же ж так? А доведення реальності операції?

Тому у коментованому листі податківці навели ряд прикладів, коли, незважаючи на наявність зареєстрованої податкової накладної , операції є фіктивними. За такими операціями раніше вони знімали відображені суми податкового кредиту.

Савченко про пільги для учасників #АТО

Фіктивні або нереальні операції за прикладами ДФСУ

За роз’ясненням податківців "покупцем" може формуватися сума податкового кредиту за зареєстрованою податковою накладною в ЄРПН при взаємовідносинах із "постачальником":

від імені та без відома якого при неправомірному використанні його засобів ЕЦП надіслано податкову накладну на реєстрацію та який заперечує факт постачання товарів/послуг "покупцю", що підтверджуватиметься заявою такого "постачальника" та/або рішенням суду; керівника та/або засновника якого визнано судом винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ККУ , та час фіктивного підприємництва цього "постачальника" охоплюватиме період, за який складено документи за фактично не здійсненою ним операцією з постачання товарів/послуг "покупцю"; який має одну або кілька ознак фіктивності (фіктивної діяльності), визначених у ст. 55-1 ГКУ . Наприклад, зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність, в тому числі складено документи за фактично не здійсненою ним операцією з постачання товарів/послуг "покупцю", без відома і згоди засновника та призначеного у законному порядку керівника такого "постачальника", що підтверджуватиметься зібраними під час досудового розслідування доказами; за нереальними операціями з придбання товарів/послуг, які не вироблялися/надавалися в обсязі, зазначеному у складених документах, та/або при неможливості їх реального постачання у зв’язку з відсутністю або недостатністю у "постачальника" необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, надання послуг, що підтверджуватиметься зібраною відповідно до ст. 72 ПКУ податковою інформацією (сукупністю об'єктивних і достатніх доказів), яка згідно із пп. 83.1.2 ПКУ є підставою для висновків під час проведення перевірки "покупця".

Не забули податківці у коментованому листі про долю витрат в бухобліку за фіктивними операціями. А саме: "відповідно до ст. 1 , 4 і 9 Закону №996 , і рішень ВСУ, наприклад, у справах №810/6201/14 і 826/3939/15, первинні документи, оформлені за таких обставин (неправомірно складені), не мають юридичної значимості для обліку господарських операцій, їх дані не підлягають врахуванню при визначенні витрат в облікових регістрах і фінансового результату у фінансовій звітності та згідно з положеннями п. 44.1 ПКУ - фінансового результату до оподаткування у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства".

Не дивно, що податківці вирішили заручитися думкою Мінфіну з цього приводу.

Мінфін відповів дипломатично

З одного боку, у коментованому листі Мінфін нагадує, що й інші норми ПКУ (тобто, крім п. 201.10 ПКУ ) також встановлюють чіткі правила віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Так, згідно з п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів (необоротних активів) та послуг.

При цьому п. 198.2 ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

З іншого боку, Мінфін нагадав, що відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ .

Тому, Мінфін доходить до висновку, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами , платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Тобто, виходить – якщо є податкова накладна, сума податкового кредиту вважається підтвердженою. Й інші документи не потрібні.

Мінфін нагадує податківцям, що така лояльна для платників ПДВ норма з’явилася у п. 201.10 ПКУ не просто так, а завдяки введенню з 01.07.2017 р. системи моніторингу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН. Для поліпшення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування запроваджено новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків та зупиняти її реєстрацію в ЄРПН ще на стадії реєстрації.

Проте, Мінфін зазначає, що така норма п. 201.10 ПКУ насправді не змінює загальні правила формування податкового кредиту платниками податку. Тобто у податківців залишається право перевірити правильність складання таких податкових накладних і взагалі наявність підстав для їх складання.

Якщо таких підстав немає (немає операцій з придбання товарів/послуг, їх оплати або отримання покупцем), або інформація, наведена у таких податкових накладних не відповідатиме даним, зазначеним у первинних документах, податківці матимуть право вважати, що податкова накладна була складена із помилками (або взагалі безпідставно).

Для доказу цього податківці мають право проводити не лише перевірки покупців, а і зустрічні перевірки покупців з їх постачальниками (про це Мінфін теж згадує у коментованому листі).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, маючи таку підтримку, податківці і далі вимагатимуть при перевірках підтвердні документи до податкових накладних, визначатимуть, чи правильно вони складалися, і якщо підтвердження не буде, зніматимуть податковий кредит .

На що звертають увагу податківці при перевірці податкових накладних, за якими було визнано податковий кредит, ми писали тут .

Щоб поставити крапку у цьому питанні нагадаємо , що у п. 201.10 ПКУ з 01.07.2017 р. набрала чинності ще одна норма.

За нею помилки в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Як бачимо, в ній нічого не говориться про право на податковий кредит. Ця норма мала б працювати при реєстрації податкових накладних в ЄРПН. А якщо податкова накладна зареєстрована – які претензії до платника податків?

Але, як бачимо, і податківці, і Мінфін продовжують наполягати на тому, що порядок документального підтвердження права на податковий кредит залишився без змін. Тому податкова накладна, складена із помилками у обов’язкових реквізитах (до яких належить і дата її складання – виникнення ПЗ у постачальника, і номенклатура товарів/послуг та їх ціна та обсяг), як і раніше, на думку податківців, права на податковий кредит не дає.

Источник: https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/46205