Аналіз типових порушень при нарахуванні та виплаті зарплати бюджетними установами та шляхи їх усунення

Опубликовано: 22.10.2018

Овчарук Н.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Чи не найбільшу частку у видатках бюджетної установи становлять витрати на оплату праці, тому саме на цю ділянку бухгалтерського обліку контрольно-ревізійна служба звертає найбільшу увагу при перевірці організацій, що фінансуються з держбюджету і, як не дивно, неодноразово знаходять там ряд порушень. Нарахування і виплата заробітної плати є дуже актуально. на сьогоднішній день, оскільки в цій сфері мають місце часті зміни правового регулювання, а саме розміру мінімальної зарплати, ставок внесків у різноманітні фонди, а також існують певні нюанси при розрахунках деяких доплат. Тому при здійсненні операцій з оплати праці в бюджетних установах можуть виникати певні помилки як ненавмисні так і заздалегідь продумані.

Метою написання статті є висвітлення найбільш типових порушень при нарахуванні зарплати працівникам та внесення пропозицій щодо їх усунення.

З вище викладеного випливають наступні завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети, а саме потрібно розкрити можливі порушення при плануванні ФОП, при формуванні штатного розпису та посадових окладів, ознайомитися з певними особливостями нарахувань на ФОП, розрахунку відпускних та зробити висновки щодо попередження типових зловживань в бюджетних установах. Незважаючи на те, що обов’язковою складовою ревізії ДКРС є перевірка штатної дисципліни, оплати праці, утримань із заробітної плати та нарахувань на ФОП, бюджетні установи все одно допускають певні порушення, які є наслідком зловживань або ненавмисних помилок, наприклад, через незнання законодавства чи нюансів конкретної сфери економіки. Серед віднайдених ревізорами порушень при нарахуванні й виплаті зарплати бюджетними установами, можна виділити найтиповіші, які наведемо нижче [1; с. 21].

1. Штучне завищення бюджетною організацією річного фонду оплати праці, що відбувається ще на етапі формування бюджетного запиту (передбачаючи у річному обсязі ФОП зарплату сезонним працівникам на протязі всього року, фактично виплачуючи її лише у визначений період), при цьому зекономивши кошти їх можна використати на виплату премій адміністративно-управлінському персоналу або ж взагалі використати не на оплату праці. Слід зазначити, що у випадках надмірного нарахування зарплати сума порушення водночас збільшується на суму нарахувань надмірно сплачених установою.

2. Виплата доплати за роботу в шкідливих умовах без проведення атестації робочих місць та без затвердження розміру цих доплат наказом по установі. На підставі атестації робочих місць, установи повинні розробити перелік цих посад та конкретних робіт, на які встановлюються доплати за шкідливі умови праці, який має бути затвердженим установою за погодженням з профспілковим комітетом і включатися до колективного договору. При чому така доплата має нараховуватися лише за фактичної зайнятості на цих робочих місцях, тобто за період відрядження чи лікарняного така доплата не нараховується.

3. Доплата за науковий ступінь або вчене звання може здійснюватися лише тоді, коли його діяльність за профілем збігається з науковим ступенем, тобто, коли приміром вчене звання працівника відповідає його діяльності, профілю роботи. Така відповідність визначається при прийняті на роботу, при цьому керівник несе відповідальність за правильність встановлення цієї доплати.

4. Подвійна оплата праці працівників за один і той самий період, найчастіше у випадках поєднання нарахування зарплати і відпускних (зарплати і лікарняних; відпускних і лікарняних), при відкликанні працівника з відпустки. Основною причиною такого порушення є неуважність табельника і бухгалтера чи недостатність їх навичок і знань. У разі відкликання особи з відпустки його працю слід оплачувати з урахуванням тієї суми, що була йому нарахована за невикористану частину відпустки. Якщо ж працівник захворів під час відпустки, надавши лікарняний листок, то щорічну відпустку мають продовжити або перенести на інший період, але не нараховувати одночасно відпускні та лікарняні.

5. Якщо в установі працюють інваліди, за наявності завіреної копії виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (підтвердних документів) нарахування внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування на їх зарплату повинно здійснюватися окремо від нарахувань на загальний ФОП, а розмір ставок цих внесків має становити не 33,2%, а 4%.

6. В установі на кожного працівника має бути заведена трудова книжка, а її рух слід фіксувати в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Трудові книжки ведуться на всіх працівників,які працюють в установі більше 5 днів, і повинні зберігатися як бланки суворої звітності. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладено на керівника установи. Отже, вважається порушенням, коли працівник фактично не працює в установі, але числиться в штаті і отримує зарплату.

7. Лише для працівників бюджетних установ, які не є держслужбовцями або посадовими особами органів місцевого самоврядування згідно законодавства передбачена основна відпустка 24 дні та додаткова відпустка за особливий характер праці – до 4 днів за роботу на комп’ютері, в той час як держслужовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 днів, в які вже враховано особливий характер праці. Тому буде вважатися порушення нарахування держслужбовцю крім 30 днів відпуски ще 4 дні за роботу на комп’ютері, оскільки вони вже включені в 30 календарних дні щорічної відпуски.

8. Якщо установою залучається сторонній фахівець для виконання певної роботи і з ним укладається трудовий договір, то оплату праці слід проводити за КЕКВ 1111 «Заробітна плата», якщо ж фахівець залучається для виконання разових робіт і з ним укладено договір підряду, то оплату слід проводити за рахунок відповідного КЕКВ (переважно це видатки за КЕКВ 1139) згідно з економічною суттю операцій і платежів. Тобто існує певна невизначеність джерела оплати таких позаштатників, тому частим порушенням трапляться здійснення оплати праці не за відповідним КЕКВ, що призводить до нецільового витрачання бюджетних коштів [2; c. 17].

9. Збільшення посадових окладів, спричинене підвищенням мінімальної заробітної плати без внесення змін в штатні розписи і не затвердження їх керівником, трактуються як незаконні видатки через проведення завищених виплат внаслідок завищення посадових окладів. Тобто оскільки основою для нарахування зарплати є штатний розпис, то перед збільшенням посадових окладів, необхідно внести зміни до нього і затвердити його певним чином.

Зазвичай, надмірні виплати за рахунок бюджетних коштів відшкодовуються за рахунок винної особи, або самих працівників, які добровільно повертають незаконно виплачену їм зарплату. Крім того, увага звертається як на факти надмірної і незаконної оплати праці, так і на випадки недоотримання працівниками належної їм суми коштів.

Підсумовуючи все вище викладене, можна внести такі пропозиції щодо попередження і усунення перелічених порушень:

· Підвищити контроль достовірності і обґрунтованості бюджетних запитів;

· Вести поточний контроль проведення доплат за шкідливі умови праці, науковий ступінь та вчене звання;

· Запровадити періодичні консультації бухгалтерів з певних нюансів по оплаті праці працівників бюджетної сфери, підвищити рівень відбору кваліфікаційних кадрів та проводити контроль знань бухгалтерів на рівні підприємства;

· Встановити жорсткіші міри покарання керівників та працівників бухгалтерії за неодноразові порушення ведення бухгалтерського обліку та недотримання законодавства.

Література:

1. Заглада, І. Ревізії КРУ: основні порушення в оплаті праці / І. Заглада // Баланс-Бюджет. – 2007. – №28. – С.21-24.

2. Король А. Найтиповіші помилки при плануванні видатків / А. Король // Баланс-Бюджет. – 2008. – №40. – С. 17-19.

Теґи: бюджет

Залишити коментар

Ви повинні ввійти , щоб залишити коментар.